Потомствені дворяни з Радичева:

1. Карпенко-Логвинов Володимир Дем’янович.

2. Карпенко-Логвинов Антон Матвійович – адвокат, що мешкав і працював у Петербурзі, а на літо приїздив до Радичева. Його дача була за річкою, де живе Федір Григорович.

3. Карпенко-Логвинов Василь Матвійович - працював мировим

суддею в місті Васильків Київської губернії.

4. Васьков Карпо Юхимович - губернський секретар (батько вчителя Петра Карповича).

5. Лободенко - жив у Литві в місті Вільнюс, був полковником.

Вільні хлібороби

Соховий Семен Тимофійович.

Його дружпна Катерина Федорівна була родом з Горбова Н-Сіверського повіту. У них були сини Сергій та Олександр. Його хата стояла на Козинці, що над Десною. Після того, як Сохових розкуркулили і вигнали з хати, деякий час в його хаті була школа для початкових класів. Після школи там був медпункт.

Соховий Григорій Федотович.

мав військове звання офіцер-поручик. Він був причетний до революції 1905 року. Під час свого весілля він привіз свою

Євдокія Миколаївна з дочкою Ольгою

– 50 –

наречену Євдокію Миколаївну з Воронежа Шосткинського повіту і сидів на посаді за столом. Тоді стражники увірвалися в його хату і Григорія заарештували. Потім був суд і його посадили в тюрму. Коли Григорій відсидів один рік, то тестю з Воронежа, який був багатий дворянин, вдалося визволити зятя з тюрми. Дружина Григорія Євдокія Миколаївна була воронезька дворянка. Вона на фото з дочкою Ольгою. Ольга була з 1911 року народження. Коли почалася у нас колективізація, то Сохових розкуркулили, вигнали з хати і вони почали виїздити з села і шукати іншого місця. В 1932 році Ольга з матір’ю виїхали до Грузії в місто Нальчик. Потім Ольга переїхала до Тбілісі. Син Василь - 1907 р Дочка Анюта 1909 року була матір’ю Старчика Олексія Пантелійовича. Її фото зліва. Син Микола - 1915 року народження виїхав у Тбілісі. Всі вони поховані в Боржомі, шо коло Тбілісі.

Сохові були багаті. У них було багато землі, декілька садів, вітряний млин. Вони мали багато корів. У них постійно працю- вали люди по найму. На початку колективізації всіх багатих людей у нашому селі розкуркулили і повиганяли з хат. Сохових обидва двори теж розкуркулили і вони виїхали з села. Хата Сохового Григорія стояла на місці магазину біля Бацури Федора. Там спочатку був колгоспний двір, а у війну була німецька комендатура. Ту будівлю спалили німці при відході.

На фото справа Соховий Василь Григорович. Коли йому виповнилось двадцять років, він виїхав із села у 1927 році і поїав до Канади. Після війни він присилав з Канади в Радичів сестрі Анюті листи у вигляді бандеролів у трубочці. У девяностих роках до Радичева приїздили його рідні. Вони зупинили машину біля того місця, де стояла їхня хата,

– 51 –

коло двору Бацури Федора і питали у людей, хто залишився живий з їхніх родичів і Ющик Михайло (батько Андрія) сказав, що вже нема нікого, а про Старчика забув. Вони пообідали на капоті своєї машини і поїхали з Радичева назавжди. Коли про це довідався Старчик, що приїздили його племяники з Канади, то він чуть не плакав. Потім зять Старчика Василь їздив до Канади, шукав по їхніх довідкових і нікого не знайшов. Тому, що Соховий Василь помер, а у його родичів тепер інші прізвища.