Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Наукова робота орегинал.docx
Скачиваний:
21
Добавлен:
01.03.2016
Размер:
82.81 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки України Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка

Науково-дослідна робота на тему:

«Вплив фізичних вправ на серцево-судинну систему»

Виконав:

студент 34 групи

Бондаренко Іван

Перевірила:

Куртова Г.Ю.

Чернігів 2011

План

  1. Теоретична частина - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 3

  2. Методика виконання - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 6

  3. Результати - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 7

  4. Висновки - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 11

  5. Рекомендації - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 11

Теоретична частина

Протягом віків вчені вивчали, як працює організм людини. В останній період вчені почали вивчати, як змінюються функції чи фізіологія організму під час занять фізичною діяльністю, зокрема спортом. Під час занять фізичною культурою працюють майже всі системи організму. При систематичних заняттях фізичною культурою або спортом зазнають змін функціональні системи організму, такі як серцево-судинна система, дихальна система, центральна нервова система та інші. Розглянемо вплив фізичних навантажень та систематичних занять фізкультурою або спортом на прикладі серцево-судинної системи.

Вплив фізичної роботи на серцево-судинну систему

Вплив циклічних вправ. Залежно від інтенсивності виділяють роботу максимальної, субмаксимальної, великої і помірної інтенсивності.

Робота максимальної інтенсивності відбувається в короткий проміжок часу (до 20 секунд). За цей час ні дихальна, ні серцево-судинна системи ще не встигають активізуватись і повністю забезпечити організм киснем і поживними речовинами. На фініші спринтерських дистанцій частота серцевих скорочень нерідко досягає 200 уд./хв., тоді як систолічний об`єм крові, порівнюючи із станом спокою, збільшується не набагато. Хвилинний об`єм кровообігу, частота й глибина дихання при пробіганні коротких дистанцій зростають теж не набагато. У крові спринтерів не виявляється значних морфологічних змін. За короткий проміжок роботи не встигає вийти депонована кров і внести зміни в її склад. Вміст молочної кислоти в крові збільшується до 60-100 мг% (порівнюючи з 5-10 мг% в стані спокою). Все це свідчить про те, що в результаті нетривалої, але дуже напруженої роботи із м`язів не встигають надходити в кров у великій кількості продукти анаеробного обміну.

Робота субмаксимальної інтенсивності, як і робота максимальної інтенсивності, проходить в анаеробних умовах, але триває вона вже кілька хвилин (до 3-5 хв.). При роботі такої інтенсивності в кров надходить значна кількість недоокислених продуктів розпаду. В результаті гліколізу, за рахунок енергії якого в основному і відбувається ця робота, в кров надходить багато молочної кислоти, її рівень у крові високо тренованих спортсменів після пробігання 1500 метрів може перевищувати 200 мг%, в результаті чого настає зрушення pH крові в кислу сторону (pH може знижуватись до 7). При виконанні роботи субмаксимальної інтенсивності спостерігаються деякі особливості функцій дитячого організму, які слід враховувати при проведенні тренувальних занять. Хвилинний об`єм крові у дітей при роботі цієї інтенсивності в основному зростає за рахунок підвищення частоти серцевих скорочень і меншою мірою за рахунок збільшення систолічного об`єму крові. Якщо у дорослих людей при виконанні роботи невеликої інтенсивності частота серцевих скорочень підвищується до 110-120 ударів за хвилину, то у дітей вона при цьому досягає 180-190 ударів за хвилину. Отже, ефективність роботи серцево-судинної системи організму дітей при виконанні роботи субмаксимальної інтенсивності нижча, ніж у дорослих. Однак систематичні спортивні тренування підвищують ефективність цієї системи. При різкому припиненні роботи максимальної і субмаксимальної інтенсивності, особливо у дітей, інколи настає гравітаційний шок, який характеризується порушеннями координації рухів, втратою свідомості. Настає він внаслідок зменшення притоку венозної крові до серця після припинення роботи скелетних м`язів. Адже одночасно з припиненням діяльності м`язового насоса кров під впливом сили тяжіння скупчується в розширених судинах нижніх кінцівок, серце не може відразу підняти її вгору судинами, внаслідок чого кровопостачання мозку погіршується. Збіднення кров`ю кори великого мозку призводить до знепритомнення. Щоб попередити можливість розвитку гравітаційного шоку, рекомендується після фінішу не зупинятися, а продовжувати деякий час біг, поступово зменшуючи його інтенсивність. Робота великої інтенсивності триває від 3-5 хв. до 20-30 хв. Характерною особливістю її є те, що відбувається вона в аеробних умовах. За тривалий час виконання цієї роботи встигають повністю активізуватись всі функціональні системи організму. Дихання і кровообіг посилюються до своїх максимальних величин. Хвилинний об`єм крові може підвищуватись до 35-37 літрів (В.В.Васильєва). Вміст молочної кислоти в крові дорівнює 150-200 мг%. Робота помірної інтенсивності продовжується більше 30 хвилин. Функції кровообігу при роботі даної інтенсивності хоч і напружені, але не максимальні, як це спостерігається при роботі великої інтенсивності. Хвилинний об`єм крові складає 18-20 літрів. Рівень молочної кислоти в крові і pH майже не змінюються відносно стану спокою. У юнаків 18 років систолічний і хвилинний об`єми крові, частота серцевих скорочень при роботі помірної інтенсивності нижчі, ніж у підлітків (12-14 років). Збільшення хвилинного об`єму крові у юнаків більшою мірою зумовлене підвищенням систолічного об`єму серця, а не за рахунок збільшення частоти серцевих скорочень, як це спостерігається у підлітків. Це, як відомо, є економнішою формою адаптації серця до м`язової роботи.

Ациклічні вправи: являють собою роботу зі змінною інтенсивністю – від максимальної до перемінної. У зв`язку з тим, що робота виконується за короткий час (в межах хвилин), діяльність серцево-судинної системи посилюється не дуже – збільшення серцевих скорочень в основному відбувається по закінченню вправи. Робота серцево-судинної системи не така стійка, як при виконанні циклічних вправ. Метання легкоатлетичних снарядів і багато вправ спортивної гімнастики виконуються при затримці дихання, яка супроводжується натужуванням. Натужування супроводжується підвищенням артеріального тиску в судинах легень, значним напруженням серцевої діяльності, застоєм венозної крові на периферії, що виявляється в різкому почервонінні шкіри, набуханні великих вен (наприклад, зовнішніх яремних вен на шиї), болями в печінці та ін. Застій венозної крові зумовлений тим, що присмоктуючи дія грудної клітки і серця при натужуванні майже відсутня, а тому приплив крові до серця утруднений і судини переповнюються кров`ю. Систематичні тренування в силових вправах полегшують протікання натужування, і описані вище ознаки феномена проявляються менше. Посилення кровообігу при статичних зусиллях відбувається переважно за рахунок збільшення частоти серцевих скорочень, яка може зростати до 180-200 ударів за хвилину. При статичних вправах навантаження на серце різко і значно зростає. Крім того, порушується не тільки притік, а й відтік крові – погіршується видалення шкідливих продуктів розпаду енергетичних структур, рідина застоюється у тканинах і клітинах, порушуючи їх природний обмін речовин. Відбувається викид гормонів і гормоноподібних речовин, які значно підвищують тиск, збільшуючи навантаження на серце. Вплив статичних навантажень на серцево-судинну систему не можна вважати позитивним. Враховуючи те, що великі і тривалі статичні зусилля негативно впливають на роботу серцево-судинної системи, вони протипоказані дітям молодшого і середнього шкільного віку, а також людям із послабленим станом здоров`я. Динамічні навантаження можуть бути малої, середньої і великої інтенсивності. При малому динамічному навантаженні (наприклад, при ходьбі) працюючі м`язи потребують більше кисню, тому серце посилює свої скорочення і прискорює їх. Серцевий м`яз тренується, в ньому активується обмін речовин і відновні процеси. Активуються спеціальні системи, які здійснюють гіпотензивну (знижуючу артеріальний тиск) дію (тут спрацьовують механізми зворотного зв`язку: оскільки серце працює в прискореному режимі, то артеріальний тиск, відповідно, буде підвищуватись і організм включає механізми, направлені на зниження артеріального тиску).