Всім радичевцям присвячую:

і тим, що знаходяться в селі,

і всій радичевській діаспорі.

В.Коструб

Радичів

і сучасний світ

с. Радичів

2013 рік

До читачів

Задивилось моє село у сріблясті води Десни. Оточили його ліси з таємничими, пропахшими суницями та грибами хащами. Живе воно, оточене легендами і древніми переказами, вже багато століть. У дитинстві я зачаровано слухав розповідь мого дядька Юхима Терентійовича про виникнення Радичева, про побут і боротьбу козаків за рідний край. І сповнювалось моє серце гордістю за моїх предків, які також були козацького роду. Я вирішив твердо – напишу про своє село книжку, і скільки пам’ятаю, збирав матеріа- ли, які містять свідчення старожилів, факти історичних досліджень вчених мого краю, мої особисті спостереження.

Перша спроба написати була після виходу на пенсію. Про свої плани написання історії села я розповів директору Коропської друкарні. Він покликав цензора і ми домовились, що вони мене тоді повідомлять. Але минув майже рік, а я нічого не робив, бо було дуже багато роботи по господарству. І перед кінцем року мені зателефонували з друкарні, щоб я написав в швидкому темпі. Тому мій перший випуск книжки був дуже стислий і недосконалий.

В останній праці з «Історії Радичева» більш детально і більш повно описано події нашого села. Для ілюстрації показано багато портретів наших людей, які відіграли певну роль у суспільному житті села. Детально описано про колгосп. Його створення, розвиток і загибель. Окрема стаття про наше життя. Джерела, використаних матеріалів подано в кінці книжки.

Я дуже вдячний за допомогу вчителям нашої школи. Перш за все хочу подякувати директору школи Горох Тамарі Дмитрівні, учите- лям української мови: Кир’яновій Наталії Григорівні та Сикальчук Антоніні Григорівні. А особливу подяку висловлюю письменниці Валентині Михайленко. Мені допомагав у роботі на компютері Никипорець Володимир Федорович – мій онук, який за фахом програміст електронно-обчислювальних систем.

Книжка написана для радичевців і тому деякі слова взяті наші розмовні. Ця історія села написана вперше і – я сподіваюся, що з книжкою будуть ознайомлені: перш за все молодь, учні і всі, хто цікавиться історією свого краю.

Я буду вдячний всім, хто уважно прочитає мою працю.

З повагою Василь Іларіонович Коструб

- 2 -

Радичів

Радичів – скільки в цьому слові до болю знайомого і рідного. Де б не доводилося бути нашим людям, чи дуже далеко, чи близько від свого села, все одно для них воно таке ж рідне, як власне ім’я.

Але назву нашого села вимовляють люди неоднаково. В народі більшість людей кажуть – Редичев. На українській мові його пишуть Радичів. Та в нашій історії села ми будемо називати Радичев. Тому, що назва нашого села історично походить від двох слів, якими колись називались села, де жили наші предки. Це - Рада, і назва села, звідки прибули до нас люди з Росії - Чев. В історичному минулому ніхто і ніколи не називав наше село Радичів. Це придуманий український правопис нашому селу за роки україні- зації в радянські часи, який існує і тепер. Але розділ «Історія школи» був надрукований в школі і тому там пишеться – Радичів. Розділ «Історія німецької колонії в Радичеві» надрукований в Німеччині і тому там теж пишеться назва нашого села Радичів.

В’їзд в село Радичів

На наступній сторінці ми побачимо центральну частину нашого села Радичева, сфотографовану супутником у 2012 році з висоти 177 кілометрів.

- 4 -

Вступ

Радичів розташований на правому березі Десни, на Східно-Європейській рівнині і примикає до Поліської низовини. Середня висота 143 метри над рівнем моря. Географічні координати: 51˚44′ 33″ північної широти та 33˚03′ 54″ східної довготи. Вся територія займає 40 кв. км або 4008 га. До об’єднання у нас було в колгоспі орних земель 1216 га, сіножаті 433 га, лісу 1601 га. На 1 січня 2013 року було населення 604 душі. В селі є середня школа, будинок культури на 250 місць, бібліотека, медпункт. Село газифіковане. Працює централізоване водопостачання. Всі вулиці асфальтовані.

Село має автобусне сполучення з райцентром Коропом та облас- ним центром Черніговом. На території Радичева та Розліт був розташований колгосп «Іскра». Він тривалий час був одним з перших в районі по виробництву сільськогосподарської продукції.

19 Передовиків виробництва були нагороджені орденами і меда- лями. Найвищою нагородою – орденом Леніна був нагороджений завідувач фермою колгоспу Новицький Андрій Григорович.

На початку ХХІ століття колгосп занепадав і в кінці 2008 р. Чернігівський суд визнав колгосп банкрутом. Колгоспу не стало.

А тепер тут працює гарний господарник Бородюк Володимир Миколайович. Його спеціалізоване виробництво картоплі і овочів, а також зернових, основане на сучасних досягненнях науки, має гарні результати.

Від паромної переправи на Десні дорога веде до адміністра- тивного центру села. який розташований за півкілометра від Десни. Там знаходиться будинок сільської ради. Біля нього стоїть двоповерховий будинок колишньої контори колгоспу. Це приміще- ння купив новий господар і зробив реконструкцію під гарний магазин, бар і готель. Тут знаходиться телефонна станція.

Наше село ще з сивої давнини починалося від Десни. На кручі над Десною археологи знаходили перші поселення наших людей. Від Десни починалися революції 1905-1917 років і починалася радянська влада в селі. Біля Десни найбільше постраждали люди під час війни і там було найбільше пожеж, підпалів, вбивств та нічних крадіжок по хатах.

Радичів розташований у мальовничому місці. Вздовж централь- них вулиць у багатьох місцях ростуть дерева, кущі та квіти. Це надає гарний вигляд, якого нема в багатьох сусідніх селах.

- 6 -

Наше життя і сучасний світ, або чому наш народ

живе не так, як європейці

Хто вирішує долю народу? З болем констатую той факт, що народ, який має повне право на гідне життя, живе гірше за інших… Чому? Це болюче питання не дає мені спокою і примушує шукати правильну відповідь на сторінках історії і в сучасному житті.

Якщо поглянути в історію, то ми бачимо, що наш народ ще за Київської Русі мав великий авторитет серед країн Європи. А потім було дві сотні років татаро-монгольського ярма. Наші предки відчайдушно билися з загарбниками і затримали просування їхньої агресії на захід, чим врятували Європу.

Упродовж всієї історії, трудящі всього світу жили дуже бідно. Їх весь час експлуатували багаті господарі. Передові генії світу писали про можливість побудови суспільства більш справедливого на соціалістичних засадах. І цей тягар боротьби взяв на себе наш народ у 1917 році. У Центральній раді, яку очолював перший прези- дент України Михайло Грушевський, а потім в уряді, що очолюва- ли Симон Петлюра і Володимир Вінниченко, більшість міністрів були соціалістами. За соціалістичні ідеали наші люди боролися в революцію 1917 року, але ці ідеали були скомпроментовані сталін- ським режимом. Почалася насильницька колективізація. Коли люди не хотіли вступати до колгоспу, то багатьох середняків, так званих куркулів, було вислано на каторжні роботи. А в степах України, де люди масово не погоджувалися вступати до колгоспу, Сталін зробив голодомор. Потім були масові репресії. Найбільшим випробуванням для нашого народу була війна. На фронтах Великої Вітчизняної загинули мільйони наших людей. Але наш народ здобув Перемогу, хоч довелось йому винести на своїх плечах найбільший тягар війни і заплатити багато мільйонів людських життів, тому має повне право сказати, що він врятував Європу. В українській пісні «Перемога» про загиблих наших солдат є такі рядки: «Де була б ти сьогодні Європа, де була б ти, якби не вони». Але Європа це забула і вважає, що ми трохи не доросли до них.

Після війни – відбудова країни, потім – холодна війна, яка забирала майже всі сили і кошти на оборону країни. А в радянській системі поступово набирав силу бюрократизм, який сковував ініціативу людей і наш соціалізм перестав існувати.

– 7 –

Тепер у більшості європейських країн часто очолюють уряди соціалістичні партії. Голова Євроко- місії Жозе Мануель Баррозу в молоді роки був комуністом, а перед останнім призначенням очолював соціал-демократичну партію Порту- галії. Його фото справа. В Німеччині, канцлер Ангела Меркель колись тривалий час була членом німецького комсомолу. У складі Європарламенту більшість депутатів соціалісти. А міністри Євросоюзу називаються комісарами, як у нас при Леніну. Більшість розвинених країн перей- няли кращі сторони соціалізму, і тому їхні народи живуть краще нас. А такі соціалістичні країни, як Китай або В’єтнам взяли кращі сторони капіталістичного господарю- вання. але від соціалізму не відмовились. Сталася конвергенція, тобто зближення кращих досягнень капіталізму і соціалізму.

У 2012 році народ Франції проголосував за соціалістичні ідеали. Був обраний президентом Франсуа Олланд від соціалістичної партії. Фото зліва внизу. Після обрання його президентом, він відразу почав видавати укази для покращення життя свого народу. Попереду ще більш важливі постанови. В тому числі і про вихід Франції з НАТО, про що він обіцяв у передвиборній прог- рамі. У Франції вже був президентом соціаліст Франсуа Міттеран. І тепер знову на батьківщині Великої Францу- зької революції і революцій- ного гімну «Марсельєзи» французький народ виявив свою самосвідомість і прого- лосував за президента – соціаліста.

За останні роки в Латинській Америці було оголошено про будівництво соціалізму або про його підтримку: в Венесуелі, Еква-

• 8 -

дорі, Нікарагуа і Колумбії. Соціалістичною країною залишається Куба. Президент Бразилії - член лівої партії трудящих. З шести Великих країн світу - три очолюють президенти від лівих чи марксистських партій – Китай, Франція, Бразилія. Проти трьох - США, Росія. Англія.

Чому тепер стали перемагати соціалістичні ідеали, навіть деякі досягнення соціалістичного гуманізму в США? А тому, що майбутнє – за соціалізмом, і шлях до нього прокладала наша країна, починаючи з 1917 року.

До чого я веду цю розмову? Я вважаю за краще знати гірку правду, ніж не знати нічого. Я не можу зрозуміти, чому Америка бореться за права людей у світі, а нашому народу не давала права жити так, як народ хотів. Їм не подобались наші порядки, за яких ми жили при соціалізмі. Вони добились того, що вимерло більше шести мільйонів українців з 52 мільйонів, які жили при соціалізмі. Наведу приклад по нашому селу. За роки війни населення Радичева скоротилося на 15 %. А за останній період - на 35 %. Тобто, з 967 душ у 1990 році – до 604 душ у 2012 році.

Америка постійно заявляє, що вона бореться за права людей у всьому світі. А чому ж вона так наполегливо і ревниво підтри- мувала антинародні режими у всьому світі. Якщо взяти післявоєн- ний період, то це вона робила постійно. Вона підтримувала старий королівський режим в Лівії, який був повалений Лівійською рево-люцією з вигнанням звідти американців і англійців з їхніми базами. Вона підтримувала режим шаха в Ірані, який був повалений Іранською революцією з вигнанням звідти американців разом з їхніми військовими базами.

Також був повалений антинародний режим в Іраку і ця країна вийшла з Багдадського пакту, створеного Америкою. Був пова- лений такий же режим в Сирії. Але тепер Америка вирішила взяти реванш і різними закулісними способами намагається підбурювати народи цих і інших арабських країн до повалення своїх урядів. Якщо це їм вдасться, то вони хочуть поставити уряди, що будуть покірні Америці. В 2011 році по арабських країнах прокотилася хвиля революцій. Почалася вона з прогресивних революцій в Тунісі і Єгипті, які закінчилися перемогою народів цих країн. Далі народні виступи охопили майже всі арабські країни. Тоді Америка, налякав-

шись, що втратить свій вплив на багатий нафтою Близький Схід,

- 9 -

таємно попросила дружню Саудівську Аравію, щоб вона допомогла шейхам в різних країнах придушити народні виступи при допомозі танків і іншої американської зброї. Крім того ЦРУ США організу- вало найманців для повалення Лівійської революції. Проти лівійсь- кого лідера Кадафі була спрямована авіація НАТО і багато найманців різних країн. Америка в Лівії використала протиріччя народів, які населяють цю країну. До повалення режиму Кадафі в Лівії для всього населення газ і електроенергія відпускалися безкоштовно. Бензин коштував дешевше газованої води. Добуван- ня і реалізація енергетичних ресурсів працювало в інтересах своєї країни. А тепер запаси газу і інших енергетичних ресурсів вже захопили Америка та інші сильні країни НАТО. Тепер Америка спрямовує свою підривну діяльність проти Сирії, яка займає антиамериканську позицію. Чому саме проти Лівії та Сирії були спрямовані американські зусилля? Та тому, що з цими країнами мала дружні відносини Росія і в Сирії знаходиться російська військова база. Америка скрізь хоче поставити Росію на коліна, щоб захопити величезні природні багатства Росії.

Америка підтримувала антинародні режими на Кубі і в Нікара-гуа, які були повалені народними революціями. Найганебнішою була підтримка Америки фашистської хунти в Чилі і їхнього диктатора Піночета, який віддав Америці мідні рудники за підтри- мку. Він утопив в народній крові Чилійську мирну революцію і зробив геноцид свого народу, а через багато років його судили міжнародним судом в Гаазі. Америка задушила маленьку країну в Центральній Америці - Гренаду, яка хотіла жити в умовах свободи і демократії. Тепер Сполучені Штати роблять величезний тиск на країни Латинської Америки, такі, як Венесуела та інші.

Найбільше Америка бомбила невелику країну В’єтнам. Вона випалювала там села напалмом з літаків і вертольотів. А деякі села повністю витравила отрутою «Оранж». Були такі села, наприклад Сонгмі, в яких не залишилось ні однієї живої людини. Війна тривала довго, але Америка не змогла підкорити народ В’єтнаму, тому що на його стороні був Радянський Союз.

Тривалий час Америка підтримувала найганебніший антинарод-ний режим расистів у Південній Африці. Той режим довго тримав безправним чорношкірий народ тієї країни. А тепер вже багато років Америка підтримує Ізраїль, який поневолив у 1967 році

- 10 -

арабський народ Палестини і до цього часу не хоче дати цьому народу свободу. І, як наслідок, для свого визволення арабські народи різних країн на Близькому Сході створили організацію самогубців «Алькаїда», яка вимушена займатися тероризмом проти Ізраїлю та інших країн, які допомагають поневолювачам. Поки Ізраїль, якого підтримує Америка, не відпустить окуповану Палестину – доти такі терористичні організації, як Алькаїда, Хамаз, Хезболла будуть займатися терором.

Про наведені факти може знають і не всі, а про атомне бомбар- дування мирного населення японських міст Хіросіми і Нагасакі чули всі. Навіть Гітлер основні військові удари завдавав по військах противника, а президент Америки Гаррі Трумен віддав наказ, щоб скинути атомні бомби на мирне населення великих міст Японії, щоб випробувати на людях цю зброю і залякати весь світ. 6 серпня 1945 року, коли Радянський Союз згідно договору з Америкою, вже підтягнув великі військові сили для наступу на Японію і не було ніякої необхідності в атомному бомбардуванні, Америка скинула атомну бомбу на велике японське місто Хіросіму, а 8 серпня – на Нагасакі.

Можна навести багато прикладів, в тому числі і не дуже давні. Америка бомбила Югославію, вторглась в Афганістан і Ірак і, незважаючи на озброєність, не може там досягти повної перемоги.

З 1945 року, коли Америка заволоділа перша атомною зброєю, у

її керівництва виникло бажання заволодіти світом. Воно до цього часу від цього бажання не відмовилось. Коли не стало СРСР, Америка стала розповсюджувати ідею однополярного світу, тобто вона одна повинна скрізь у світі наводити свої порядки.

І ця ідея почала завойовувати своїх прихильників. Навіть у нас є люди, які кажуть, що у світі повинен бути один господар.

Америка постійно погрожувала нам атомним ударом. Ще в 1949 році в Америці була прийнята секретна постанова під кодовою назвою «Дропшот», за якою планувалося по 70-ти найбільших наших містах нанести 300 атомних ударів. Це не сталося тому, що СРСР зробив свою атомну бомбу, а потім наш геніальний вчений Андрій Сахаров сконструював першу в світі термоядерну (водневу) бомбу, яка охолодила гарячі голови з Пентагону (це військове відомство США). Крім цього, Америка таємно фінансувала в нашу

країну всякі способи аморальності, алкоголізм, наркоманію. Вони

- 11 -

забороняли всім країнам обмінюватися з нашою країною пере- довими технологіями. І тепер Україні не дають нових технологій.

А ще в 1945 році в Америці була прийнята секретна директива Аллєна Даллєса, колишнього директора ЦРУ (центрального розві- дувального управління Сполучених Штатів Америки) про знищен- ня нашої країни і нашого народу. Незважаючи на те, що вже давно нема СРСР і Америці ніщо не загрожує, ця директива залишається в силі і продовжує виконуватись. Ось що в ній говориться: «Закінчиться війна, все якось уладнається, і ми кинемо все, що маємо, все золото, всю матеріальну міць, щоб одурманити і підма- нути людей. Людський мозок і свідомість людей здатні до змін. Посіявши там хаос, ми непомітно підміним їхні цінності на фальшиві і заставимо їх в ці цінності повірити. Як? Ми знайдемо своїх однодумців, своїх союзників і помічників в Радянському Союзі. Епізод за епізодом буде розігруватись грандіозна по своєму масштабу трагедія загибелі самого непокірного на Землі народу, остаточного і безповоротного згасання його самосвідомості. Літера- тура, театр, кіно – все буде відображати і прославляти самі негідні людські почуття. Ми будемо всіляко підтримувати всіх, хто стане насаджувати в людській свідомості культ сексу, насилля, садизму, продажності, всяку розпусту.

В управлінні державою ми зробимо хаос і плутанину. Ми будемо непомітно, але активно і постійно сприяти самодурству чиновників, хапуг, безпринципності. Чесність і порядність будуть висміюватись і нікому не стануть потрібні, перетворяться в пережи-

ток минулого. Хамство і нахабство, брехня і обман, пияцтво, нарко-

манію, зраду, націоналізм, ворожнечу народів – все це ми будемо культивувати в свідомості людей. І лише дехто буде здогадуватись, що відбувається. Але таких людей ми будемо ставити в безпомічне становище, знайдемо спосіб їх оббрехати і оголосити покидьками суспільства. Будемо виривати духовні коріння і знищувати основи народної моральності. Ми будемо розхитувати покоління за поколі- нням, ми будемо братися за людей з дитячих і юнацьких років, будемо завжди головну ставку робити на молодь, почнемо розкла-дати, розбещувати, розтлівати. Ось так ми це зробимо».

Цей документ процитував у своєму виступі професор Жданов Володимир Георгійович на основі матеріалів розвідок різних країн.

З наведеного документу стає зрозумілим багато того, що відбу-

- 12 -

валось раніше і те, що відбувається тепер. Американська розвідка виконувала настанови свого ідеолога. Америка використовувала свою економічну і військову могутність для впливу на інші країни. Вона створювала військові блоки, такі, як НАТО в Європі,

СЕНТО на Близькому Сході, СЕАТО на Далекому Сході.

США постійно вели антирадянські передачі по радіо «Голос Америки» та «Свобода». Постійно діяли заборони на продаж соціалістичним країнам новітніх технологій, нової техніки, важливих матеріалів. Найбільшою небезпекою було те, що Америка зі своїми союзниками постійно готувалась до військового нападу на нашу країну. Як було сказано вище, згідно секретних матеріалів розвідок різних країн, стало відомо. що в 1949 році Америка прийняла «План Дробшот», за яким США хотіли нанести атомні удари по 70 найбільших наших містах. Згідно цього плану Сполучені Штати Америки планували скинути на наші міста 300 атомних бомб. Подумати тільки, навмисно в мирний час знищити мирне населення наших найбільших міст та заразити радіацією величезні густонаселені території!!! Це змушувало нашу країну витрачати величезні кошти на оборону. Відволікання вели- чезних коштів не давало можливості в соціалістичних країнах покращувати життя на гідному рівні. А цього Америка домагалась, щоб люди зневірилися у перевагах соціалізму.

А тим часом вони робили свою чорну справу. В книжці, яку опублікував Джон Коліман під назвою «Комітет-300», (це полков- ник англійської розвідки, який 30 років служив у розвідці, з середини вивчав механізми, що впливають на глобальні світові процеси). Він прийшов до висновку, що всіма глобальними світовими процесами управляють триста найбагатших сімей світу. Вони пов’язані між собою таємними масонськими зв’язками. Вони визначають світову політику. А світовий уряд - країни великої сімки виконують їхню волю. Так ось у сімдесяті роки минулого століття їхній комітет замовив вченим дуже важливу наукову роботу. Результат цієї роботи приголомшив. Виявилося, що приро- дні ресурси на Землі обмежені. І для комфортного проживання протягом третього тисячоліття на всіх землян природних ресурсів не вистачить. Їх вистачить лише для одного мільярда. І цей комітет сформулював теорію «золотого мільярда».

Населення США складає всього 4,5 % від населення світу, а

– 13 –

природних ресурсів вони споживають аж 50 % від кількості, що має наша вся земна куля. Тобто американці споживають ресурсів у десять разів більше від середнього споживання населення світу.

І вони вирішили, що з 1970 до 2070 року на Землі повинно залишитися не більше одного мільярда людей, на яких вистачить природних ресурсів. Решта шість мільярдів підлягають поголов- ному знищенню. До цього «золотого мільярда» увійшли населення США і Канади, Західна Європа, а також Ізраїль і Японія. В цей «золотий мільярд» не попала Росія і Україна та всі інші країни. Комітет запустив свою програму для виконання. В Африці в 70-тих роках поширився СНІД (рос. СПІД), яким заразилися більше 40 % людей. Африку знищать снідом і голодом. Наші народи вони вирішили знищити алкоголем, курінням і наркотиками. А мусуль- манські народи не бере ні розбещеність, ні алкоголь. Вони просто вирішили їх знищувати війною.