Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Цикл уроків.docx
Скачиваний:
40
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
138.9 Кб
Скачать

Хід уроку

І. Організаційний момент.  Створення емоційного настрою уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання.

-         Розповідь учнів  «Цей дивак Лі Бо».

-         Перегляд поетичної сторінки «Незабутня мить Лі Бо».

-         Робота з тестами  (Додаток 1. Слайд  2,3 ). h http://www.slideshare.net/aleabestteather/ss-28783835

ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку,  мотивація навчальної діяльності.

Мотивація навчальної діяльності.

1.«Складіть речення» (епіграф не записаний). Поширюється, Лі Бо, й,їх, вірші, сяйво, далекі відстані, поширюється, на, і, живуть, Ду Фу (Вірші Лі Бо й Ду Фу живуть, і сяйво їх поширюється  на далекі відстані).

Робота з епіграфом.

- Яке ставлення танського поета Хань Юй до своїх поетів висловлюється у цитаті?

- Який художній засіб покладений в основу образу висловлювання? (Метафора)

Сьогодні  ми познайомимось  зі своєрідним і неповторимим поетом Ду Фу, творчість якого стала символом і духовною пам’яткою епохи епохи розквіту класичної китайської культури Середньовіччя.

2. Слово вчителя. Із рубрики «Це цікаво знати…».

1. Однією з основних рис традиційної китайської культури були державні іспити. Вони сприяли вихованню освіченої еліти, оскільки кандидат не залежно від соціального походження, який досконало знав класичні тексти, був спроможний зайняти ранг чиновника. Останні мали високий соціально-економічний статус. Люди гуманітарних занять — письменники, філософи, вчені — були людьми «першого сорту» у Китаї. Держава їх усіляко підтримувала. Одним із головних предметів на іспитах, які давали право посісти державну посаду, була поезія.

2. Сьогодні ми з вами намагатимемось проникнути в особливий світ поезії китайського мислителя Ду Фу. Поет досконало володів магічним даром перетворювати на поезію все , що бачить. « Варто було почути спів цвіркуна серед осінньої трави , і вірші немов вторили його пісні: так непримітний і малий цвіркун , але його голос чіпає серце людей , і , як ніби знаючи про це , він вечорами проникає в будинок ». З усіх танских поетів вірші Ду Фу ближче всіх до традиційноїформі віршів « ши» , властивої  народної поезії. Але , використовуючидавню форму , він наповнив її новим змістом , заговоривши про народ  голосом самого народу. Мова його поезії багато в чому наблизився до розмовної : він сміливо використовує просторіччя , вводить у свої твори мову селян , воїнів , міського люду .

3.«Знайомі незнайомці».

- Що вам відомо про Ду Фу? (Китайський поет, сучасник і друг Лі Бо, шанується китайським народом...)

4. Забезпечення « ефекту присутності автора».

Емоційне сприйняття, ситуативне завданняЗіставлення портретів  одного поета(Додаток 1. Слайд 1).

-          У яких позах зображений поет?

-         Чим манера виконання портрета відрізняється від європейської?

-         Який портрет Ду Фу вам особисто сподобався? Чому?

-          Наскільки складний, гармонійний, цілисний і своєрідний внутрішній світ людини, яка зображена на портреті ?

5. Випереджальне індивідуальне завдання: підготувати розповідь про поета від першої особи.

«Зустріч з поетом» (я - актор).

Завдання класу : складіть тези до біографії Ду Фу ( Додаток 1.Слайд  8).

За походженням я - нащадок старовинного роду. Серед моїх пращурів були видатні військові, вчені, поети, державні діячі. Але на той час, коли я народився, від минулої слави збереглися лише легенди, і ріс я у бідній сім’ї провінційного чиновника. У 7 років я  вже вмів складати вірші.

Я  мріяв стати дзвоном, що пробуджує в людях добро і любов.  І щоб досягти цієї мети  наполегливо вчився, мандрував по  світу і багато розмірковував. Усе життя моє — це мандри та поневіряння. Чиновником стати мені вдалося не одразу, тож навіть у столиці Чаньані я не знайшов служби собі до душі і жив випадковими заробітками.

З ранку самого я стукав в двері багатьох осель.

Кожен вечір

Слідом за пилюгою кінських копит іду.

Тільки недопитки п’ю,

тільки холодні недоїдки їм.

У тридцять років я приїхав у столицю, але іспитів не склав. Тоді  написав для імператора оду, присвячену стародавнім обрядам, і мені поталанило привернути до себе увагу. Проте від посади у кримінальному відомстві  я відмовився, тому що її замінили на ще дрібніший чин при дворі спадкоємця, і цей чин  - лише подоба служби, яка не давала ні засобів до існування, ні доступу до політики. Доля дарувала мені добрих та щирих друзі . Саме таким став для мене поет Ду Фу. Ми пройшли  пліч-о-пліч тисячі кілометрів, мандруючи шляхами Китаю. Під впливом старшого друга захопився даосизмом, але все ж до кінця життя залишався конфуціанцем.

У 741 я вирішив усамітнитись, знайти власні шляхи в поезії. Оселившись у столиці Чаньань, я  відчував самотність, злидарював, заробляв випадковими уроками, складав надмогильні надписи для знатних клієнтів, мріяв про власну сім’ю, писав знатним особам, скаржився на непомічений талант, просив допомоги.

 Метляюсь по світу.

 З ким себе порівняти?

 Між небом і землею

 Чайка на мілині  піщаній. 

У 755 р. я опинився у полоні у повстанців Ань Лушаня,  але мені пощастило втекти. Отримавши досить високе призначення,  повернувся разом із імператорським двором у столицю. Проте незабаром  потрапив у немилість, мене відправили у провінцію, а згодом я покинув службу і перебрався у Ченду (провінція Сичуань), де прожив до самої смерті. Це були, мабуть,найсвітліші роки в моєму житті, це був період інтенсивної творчості.

 Я почав  розуміти, що в житті  є не лише зло та страждання, а й добро і радість, що сама людина є передусім носієм доброго та світлого.

В 786р. я вирушаю в  свою  останню подорож, сподіваючись дістатися столиці. Але Чань –ань  й усі навколишні місця були тоді ареною зіткнень військ та  нападів  кочовиків. Я так і не зміг здійснити свій намір, ще два роки  я провів у поневіряннях на джонці (невеликому човні) , яка заміняла мені дім.  Усе життя я мріяв про затишну ,телу домівку, якої так і не дочекався. Але хвилювався я не тільки за себе,а і за інших таких же бідаків.

О если бы

такой построить дом,

Под крышею

громадною одной,

Чтоб миллионы комнат

были в нем

Для бедняков,

обиженных судьбой!

Чтоб не боялся ветра и дождя

И, как гора,

был прочен и высок,

И если бы,

по жизни проходя,

Его я наяву увидеть мог,

Тогда  -

пусть мой развалится очаг,

Пусть я замерзну —

Лишь бы было так.

(Переклад А. Гитовича)

Я залишив понад півтори тисячі поезій, у яких описую людське страждання, щоденні турботи, красу природи, викриваю несправедливість, гноблення свавілля.

Учитель. Що вас найбільше вразило  у постаті Ду Фу?

6.Скарбничка ерудіта. Повідомлення вчителя про меморіальний музей «Дуфуцаотан » ( Додаток 1.Слайд 5,6,7,8).

У китайському місті Ченду є меморіальний музей  «Дуфуцаотан »- дім -музей поета Ду Фу. У 759 році Ду Фу оселився в Ченду, де прожив 3 роки. Відомо,

що поет написав тут 240 віршів. Головні споруди музею: приміщення реконструйованої  солом’яної хатини Ду Фу, павільйон історії китайської поезії, паркові скульптурні комплекси тощо. Кожен із пам’ятників неповторний. У садкучимало альтанок та ставків, на берегах яких росте бамбук.

7. Інтерактивна вправа «Криголам»(обирають двох учнів:  «Знавця», який відповідатиме  «Так» та  «Опонента», який відповідатиме «Ні». Учитель зачитує твердження, що містять правильну чи неправильну інформацію стосовно біографії поета )

- Ду Фу походив зі старовинного роду (так).

- До 35 років він не подорожував (ні).

- Ду Фу чекав посади державного службовця 10 років (ні).

- Ду Фу протягом життя  довелося обіймати високу осаду при дворі китайського імператора (ні).

- 759 року після важкої подорожі опинився в м. Ченду, де провів найкращі свої часи ( так).

- У творчості переважають соціальні мотиви? ( так).

- Герої  лірики Ду Фу  прості люди ?(так).

- Смерть спіткала поета 770 року, коли він на човні спускався річкою   (так).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.