Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Цикл уроків.docx
Скачиваний:
40
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
138.9 Кб
Скачать

Цикл уроків ( 8 клас)

Календарне  - тематичне планування уроків світової літератури у 8 класі

Тема уроку

 Вимоги до знань, умінь, навичок учнів

ЖАНРОВО - ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

33

Середньовіччя як історична і культурна доба, її хронологічні межі.

Учень: називає і пояснює хронологічні межі доби середньовіччя: від V (476 рік — падіння Риму, Західної Римської імперії) до XV століття (падіння Візантії; географічні відкриття, в т. ч. Америки; винахід книгодрукування); порівнює відомості про культуру середньовіччя, отримані на уроках всесвітньої історії, історії України та світової літератури.

34

35

Середньовічна китайська поезія.

Лірика Лі Бо. “Входжу в річку...”, “Печаль на яшмовому ґанку”

Лірика китайського поета Ду Фу.

Учень: пояснює, чому творчість китайців Лі Бо і Ду Фу вважається вершиною світової лірики:

а) висловлює власні судження про свіжість і несподіваність поетичних асоціацій у вірші Лі Бо “Входжу в річку...”, про елегійні мотиви його поезії “Печаль на яшмовому ґанку”; б) називає провідні думки поезій Ду Фу: засудження війни у вірші “При місяці згадую брата”; поетизацію мирної праці в поезії “Пісня про хліб і шовк”; мотив ностальгії поета-мандрівника за батьківщиною в поезії “Повертаються дикі гуси”; виразно читає і аналізує вірші китайських ліриків.

36

37

Рудакí .Газелі, рубаї, бейти. Гафíз . Газéлі. Увага до внутрішнього світу людини, найтонших відтінків її почуттів, оспівування жінки, кохання.

Омáр Хайям. Рубаї.

Хай живе життя!

Учень: знаходить у текстах віршів Рудакі, Омара Хайяма і Гафіза цитати, що свідчать про увагу поетів до внутрішнього світу людини, найтонших відтінків її почуттів, оспівування жінки, поетизацію

кохання ; наводить прикладиалегоричної багатозначності образів персько-таджицької поезії;виразно читає вірші персько-таджицьких ліриків (один — напам’ять) і аналізує їх.

План – конспект уроку

II семестр. Жанрове – тематичне розмаїття середньовічної літератури Клас: 8клас «Мандрівка у Середньовіччя»

Тема  уроку : Середньовіччя як історична і культурна доба.

 Мета: 

           навчальна : поглибити розуміння епохи Середньовіччя, культури і традицій середньовічного суспільства; узагальнити і розширити раніше вивчений матеріал з історії, культури, музики і літератури  Середньовіччя; сформувати уявлення  про різні види мистецтва  епохи, розкрити провідні теми середньовічної літератури;             розвиваюча: розвивати навички асоціативного споглядання на світ,  зв’язне мовлення, логічне мислення, творчі здібності, уміння конспектувати, працювати зі статтею;             виховна: прищеплювати інтерес до минулого, виховувати почуття прекрасного, любові  й поваги до культурних надбань людства. Тип уроку :  інтегрований урок –подорож.

Методи уроку: діалог культуревристична бесіда, розповідь, пояснення, дослідження, проблемні питання, робота із карткамиінтерактивні методи «Блайднес», «Мікрофон», «Знайди рішення», «Гронування»,  гра «Кубування». Обладнання: мультимедійна презентація, картки, роздатковий матеріал, відеофрагменти, таблиці.                                          Структура уроку                        (супроводжується презентацією, підготовленою  вчителем)

І. Організаційний момент                                                               1хв.   ІІ. Актуалізація опорних знань учнів                                            3хв.   ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчальної        діяльності                                                                                   4хв.    ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу         31хв.    V. Підсумки уроку                                                                          4хв.    VІ. Домашнє завдання                                                                    1хв.    VII. Оцінювання                                                                              1хв.

Хід уроку

І. Організаційний момент . Емоційне забарвлення уроку . Створення позитивного настрою (побажання гарного настрою та успішної роботи на уроках).

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчальної діяльності . Учитель літератури. Настало третє тисячоліття. Здавалося б, де те Середньовіччя  і що нам до нього? Але чи не нагадує сучасна глобалізація той самий «величезний казан культур і народів»,  який кипів на початку середньовіччя? Чи не нагадує тогочасних«темних століть» сучасний прагматичний світ, у якому «культура втекла на університетські кафедри» і з'явилися лави «новітніх варварів і вандалів» (погляньте-но на під'їзди будинків, де ми мешкаємо)? Чи, зрештою, не попереджає нас Умберто Еко про те, що «в наступному тисячолітті Європа перетвориться в багаторасовий, або, якщо хочете, в багатоколірний континент. Подобається це вам чи ні, але так буде. І якщо не подобається, все одно буде так...» А тому постає запитання: хіба не мав рації Умберто Еко, стверджуючи наприкінці XX століття, що «середньовіччя вже почалось». Тож,  аби краще відповідати на виклики Сучасності, вивчаймо той досвід, який дало Минуле, зокрема література доби Середньовіччя.

  Проблемне   запитання.

- Часто  до  терміна  «Середньовіччя»  додають  епітет  «темне».Чи  доречний  тут  цей  епітет?

Сьогоднішній урок мені хочеться провести у формі подорожі. І хоч ця прогулянка буде умовною, символічною, але в ній пройдемо справжні сходинки, що ведуть до вміння творчо мислити, аналізувати, здобувати нові знання, формувати  особисту думку.

- Отже, ви готові подорожувати?

Давайте визначимо, які сходинки нашої подорожі ми повинні подолати, щоб дістатися вершини.  (Додаток 1.Слайд 2)

         http://www.slideshare.net/aleabestteather/1-29706088

1. Періоди середньовічної літератури (робота у зошитах), робота з хронологічною таблицею ( Додаток 1 .Слайд1 )

2. Місце Середньовіччя в курсі всесвітньої історії. 3. Середньовічна архітектура.

4. Середньовічна музика.

5.  Театр.

6. Основні види літератури Середньовіччя.

Занурення в епоху Середньовіччя.

Перша сходинка подорожі. Періоди середньовічної літератури. Учитель літератури. В історії людства настала нова доба, яка отримала назву Середньовіччя. Цей термін уперше ввели в ужиток італійські гуманісти на межі ХV-XVI століття, вважаючи Середньовіччя часом глибокого занепаду європейської культури. Проте Середні віки – важливий етап становлення світової культури. Саме воно стало тим підґрунтям, на якому склалися самобутні культури Сходу і Заходу. Це епоха розквіту арабської, ірано-таджицької, китайської і японської літератур. Середньовічну літературу народи Європи поділяють на три періоди:   І. Раннє Середньовіччя ( ІV-ІХ ст.)

  ІІ. Зріле Середньовіччя ( ХІ-ХІV ст.)

  ІІІ. Відродження.

   «Золотою сторінкою» світової літератури у період  Середньовіччя стала творчість митців  Сходу,  яка подарувала світові плеяду енциклопедично освічених, усебічно розвинених велетнів думки – філософа і лікаря Авіценна, астронома й математика Абу-Рейхана Мухаммеда Біруні, засновника алгебри Аль-Хоремі, філософа, математика, поета Омара Хайяма. Найголовніше, що їх об’єднує, - це палка зацікавленість людиною: її життям, почуттями, проблемами, знаннями, її духовними пошуками. Проте кожній національній східній літературі притаманні оригінальні риси, пов’язані з національними особливостями народів, релігією, яку вони сповідували.

               Особливості мистецтва Середньовіччя:

-         вплив філософії;

-         зацікавленість людиною;

-         вплив релігії;

-         національний колорит;

-         повчальність творів.

Робота з хронологічною таблицею ( Додаток 1 .Слайд 3 ). Друга сходинка подорожі. Місце Середньовіччя в курсі всесвітньої історії.  Робота з документом. Учитель історії. Відомий російський історик А. Гуревич про Середньовіччя і сучасність: «Середні віки давно закінчилися, вони дуже далеко від нас. Але. Середньовіччя  - це епоха, коли було закладено багато основ сучасного світу. Перш за все Середньовіччя - епоха панування християнства як релігії... певної системи моральних принципів... У галузі моралі, в оцінці поведінки людини і його ідеалів Європа залишається спадкоємицею християнства, а отже, і Середньовіччя. У середні віки розвинулись ті мови, якими й зараз розмовляє населення Європи, і сформувались - наприкінці цієї епохи -європейські нації. В ту епоху склались основні європейські держави, парламенти, правові та судові системи. Принципи римського права, успадковані Середньовіччям, були передані Європі Нового часу». Запитання 1. Які елементи спадщини Середньовіччя виділяє вчений?

2. Спробуйте навести конкретні приклади, розвинувши думку вченого.

 

Перегляд  відеофрагменту 1.  

          

Передумови виникнення Середньовіччя та розвиток даної епохи.

В Європі у IVст. , здавалося б, непохитна Римська імперія остаточно занепала. На її уламках утворилися нові держави. Почався процес формування націй. У суспільстві виникли нові феодальні відносини.   

Гуманісти свою епоху сприймали як «новий вік», бо античність розглядали як «старий вік». Тому період між цими етапами в історії людства італійські мислителі називали «середнім віком».

У житті середньовічного суспільства вагомого значення набували релігія. Офіційною релігією Середньовіччя було християнство. Християнська церква мала абсолютний вплив на духовне життя європейців. Вона формувала їхню  свідомість, сприяла розвитку культури й зміцненню єдності Європи.

 У V-VIст. починають діяти Чернечі ордени: бенедикський і цистеріанський. Статут бенедиктовців включав три обітниці: проживання в монастирі, послух і стриманість. У свою чергу,  цистеріанці заробляли на життя власною працею, харчувалися винятково рослинною їжею.

Невід’ємною частиною середньовічного суспільства є хрестові походи. Це військові експедиції, організовані західним християнським світом,  проти мусульман із метою звільнення Єрусалиму і Святої Землі (Палестини). Вони тривали з 1096 по 1291р. Усього нараховувалося вісім великих хрестових походів.   

На відміну від античної культури, яка проголошувала «Mens sana in corpore sano», що означає «здоровий дух у здоровому тілі», середньовічна культура проголошувала верховенство духу над плоттю, духовної краси над фізичною. Були проголошені догмати християнства й розроблені способи пристосування їх до повсякденного життя.

  Отож, ідеальною людиною може бути або чернець, або людина, яка зреклася земних утіх, протистоїть спокусам і живе з Богом у серці.

 Учитель літератури. Незважаючи на такі суворі догмати, суспільство жило своїм життям, відкривалися університети, розвивалися всі види мистецтв, становилися національні літератури. Люди залишалися людьми. Як і в інші історичні епохи, вони тягнулися до світла і краси.

Мистецький контекст  доби Середньовіччя.

 Третя сходинка подорожі.

Учитель художньої культури про західноєвропейську середньовічну архітектуру. Перегляд презентації ( Додаток 2).

 http://www.slideshare.net/aleabestteather/2-29705978

 Архітектура західноєвропейських держав не мала нічого спільного з античністю. «Усе ставало іншим, - зазначає архітектор Бартенєв, - і призначення будівель, і будівельні матеріали, і конструкції». Умовно процес середньовічного будівництва можна поділити на два періоди: романський стиль ( VI-XIIст.) та готичний (XIII-XVст.).

Термін «романський» умовний. Він називається так тому, що споруди цього часу були переважно кам’яні  і побудовані за римським способом, на відміну від дерев’яних будівель. Романський стиль відповідав вимогам неспокійного часу – добі феодальних війн, загарбань. Усі ці загрози вимагали створювати будівлі, які за певних умов могли стати фортецями. Суворі й понурі вежі, високі й масивні мури, важкі склепіння, невеликі вікна, що іноді нагадували бійниці. Замки – місце, де ховалися від нападників мешканці навколишніх сіл. Церкви, собори, монастирі були теж ніби фортеці. Плани культових споруд мали форму хреста. Стіни майже не розписані, лише у добу зрілості романського стилю стіни храмів були розмальовані зображеннями святих.

Слово «готика» виникло в добу Відродження. До архітектури Середньовіччя його припасували ренесансні ідеологи, розуміючи під цим словом щось негативне. Але час довів, що вони глибоко помилялися. Готика є справжньою «кам’яною симфонією», за висловом В.Гюго. Легкість, каркасність конструкцій, багато в спорудах скла, менш масивні стіни, різнокольорові вітражі, стрілчасті арки, вузькі та високі башти і колони, фасад прикрашений скульптурами. Усі ці елементи підкреслюють вертикаль, що є головною ознакою готичного стилю.

Собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам де Парі),  що у Франції, присвячений Діві Марії, матері Ісуса Христа. Один із найпрекрасніших витворів готичного мистецтва стоїть на острові Сіте, на місці першої християнської церкви Парижа, базиліки Святого Стефана. Ця церква була побудована на місці Галло-римского храму Юпітеру, що стояв тут за часи римської влади.

       У соборі вбачається подвійність стилістичних впливів: з одного боку, присутні відгомони романського стилю Нормандії, із властивим йому могутньою і щільною єдністю, а з іншого -  використання новаторських архітектурних досягнень готичного стилю, який додає будівлі легкість і створює враження простоти вертикальної конструкції і вагової опори будови (будучи каркасом опори будови його видно лише ззовні).

      Собор був спланований у ХІІ ст. Морісом де Сюллі. У 1163 році Людовиком VII закладено перший камінь фундаменту. Будівництво тривало понад ста років. За задумами, він мав уміщати всіх жителів Парижа (10 000 чоловік), але за час будівництва кількість мешканців міста збільшилось у декілька разів.

Собор був місцем суспільного життя. Його оточували численні лавки та лотки, де продавали різноманітні товари. Купці тут  укладали угоди, а світські дами приходили похизуватись своїми нарядами. Також обмінювались новинами та плітками, влаштовували танці та карнавали, грали у м’яча . Під час небезпеки в соборізнаходили притулок мешканці сусідніх селищ не тільки зі своїми пожитками, а йнавіть і з худобою. Також у цьому храмі  професори читали лекції своїм студентам, роблячи перерву на  час богослужінь.

Бесіда.

- Що найбільше вразило у повідомленні?

-  Які  архітектурні стилі  виникли у період Середньовіччя?

 Четверта сходинка подорожі.

Учитель музичного мистецтва про середньовічну західноєвропейську історію музики.

Середньовічна музична історія починається умовно з VI ст. Побутували народні пісні у супроводі національних музичних інструментів. Народні гуляння, хороводи, танці. Зупиняючись у містах і поселеннях, ходили мандрівні актори.

У добу раннього Середньовіччя їх називали, так як і акторів у Давньому Римі, гістріонами, які одночасно були оповідачами, музикантами, танцівниками, співаками, дресирувальниками тварин, блазнями. До того ж вони співали ще й духовні пісні, акомпануючи собі на віолі.

   У Франції мандрівних акторів називали жонглерами. Довгий час вони були єдиними носіями світської музичної культури і єдиними професіоналами в області інструментальної музики. У Німеччині це були шпільмани, у Київській Русі – скоморохи. Вагантами називали тих акторів, які у своїй творчості користувалися лише латинською мовою.

За часів Київської Русі в музичному мистецтві одночас існували три напрямки: народна музика, придворно-світська та церковна. Окрім того, у давньоруському суспільстві протиставлялись два поняття: інструментальна музика та спів. Якщо у світському житті музичні інструменти були невід’ємною частиною  творчості  (княжі застілля, народні свята, військові походи), то в релігійній культурі музичне мистецтво було представлене включно вокальними творами. Більш того,  церква засуджувала гру на музичних інструментах, називаючи її «бісівською»,  оскільки вона була тісно пов’язана з язичницькою дохристиянською культурою та ігрищами. Єдиним музичним інструментом, який дозволила православна церква, був дзвін. Але він виконував сповіщальну функцію. Музикантів, які володіли мистецтвом дзвонарства, називали дзвонарями. Гра на дзвонах називалась передзвоном  і тризвоном.  Дзвони середніх і великих розмірів часто одержували власні імена: із них відомі «Цар–колокол» (Московський кремль), «Сисой», «Лебідь», «Барон» (Ростовський Кремль).

Християнство принесло на Русь певну систему богослужбових жанрів: кондаки, ірмоси, канони, тропарі. Більшість із них присутні в сучасній духовній музиці. Найвідомішим твором церковного музичного мистецтва Київської Русі вважають кондак (різновид візантійського церковного гімну), присвячений  пам`яті князів Бориса та Гліба.

Церковний спів на Русі був одноголосим, спокійним, урочистим. По суті, це було читання на розспів.  Мистецтву церковного співу Візантії на Русі навчали педагоги, яких називали доместиками. На відміну від народної пісні, яка існувала в усній формі, церковний спів записувався за допомогою особливої системи умовних позначень – так званої невминної (знакової) нотації, поширеної у Візантії й інших країнах. На Русі ці знаки називалися «крюками»  або «знаками», звідки й  церковний спів Київської Русі дістав назву «знаменного співу». Знамена писали над текстом, вони вказували лише напрям мелодії, а не точну висоту звука.

Придворно – світська музика. Звичаї  княжого двору та військового побуту супроводжувалися  музикою офіційних церемоній, вона лунала під час княжих застіль. Князі утримували при дворі професійних музикантів – інструменталістів, співаків, танцюристів (скоморохів). Про це можна судити за фресками Софійського собору. На одній із них зображений музикант зі струнним смичковим інструментом на кшталт середньовічного фіделя  (попередника віоли), на інших група виконавців із духовими та щипковими інструментами. У цьому гурті можна помітити скоморохів – танцюристів.

Окрім палацових ансамблів, при княжому дворі існували військові оркестри. Провідними музичними інструментами, що входили до їх складу, були суренки, бубни й труби.

Особливе місце в княжому побуті посідали героїчно величальні пісні. Їх виконували при зустрічі князя з ротного походу, під час сходження на княжний престол. Такі пісні пізніше змінились на здравиці на честь князя, патріарха або інших державних осіб.

Героїчні величальні пісні знайшли відображення у відомій літературній пам`ятці Київської Русі кінця XII ст. – «Слово о полку Ігоревім», де уславлювались князі, їхні подвиги, оспівувалась рідна земля. Співець виконував цей твір у супроводі гри на гуслях.

Міжпредметні зв’язки.

 Прослуховування  середньовічної музики ( Відеофрагмент 2).

- Які враження справила на вас прослухана музика ?

- Які образи виникли у вашій уяві?

Завдання. Перегляньте відео, прокоментуйте середньовічні костюми, танцювальни рухи. Висловте свої враження ( Відеофрагмент 3).

Пята сходинка  подорожі.

Учитель літератури про середньовічний театр.

  Історія середньовічного театру розпочинається із так званого тропу – першої форми споглядальної проповіді (Vст.). Це була ніби ілюстрація до Священого Писання перед богослужінням, яка виконувалась священиком і хором. Потім з’являються літургічні вистави – інсценівки із Євангелія на Великдень та Різдво. У ХIIст. популярності набувають житійні п’єси, або ж міраклі, що присвячувались ушануванню того чи іншого святого. У XIII ст. з’являються містерії, сценарії яких складалися на основі Старого і Нового заповітів. Під час містерій до акторів, які грали перші ролі, приєднувались і городяни. Ці вистави  відбувалися на майдані, куди збиралося майже все місто. Наприкінці епохи Середньовіччя з’являються повчальні твори на релігійні й філософські теми, котрі одержали назву мораліте.

Обрядовий театр. Театр на Русі існував у ритуально-обрядових  формах. Обрядовими дійствами супроводжувались етапи хліборобського циклу, події родового чи родинного значення. До нашого часу дійшло чимало стародавніх обрядів ( «Коза», «Маланка»). Також відголоски дохристиянських ритуалів у фольклорі (комедії, щедрівки, веснянки, заклички, примовки).

Із прийняттям Київською Руссю християнства обрядовий театр зазнав змін: поєднав язичницьку культуру із візантійською. Образи давніх божеств у ньому змінились на імена християнських святих. Так зимові святкові обряди на честь богині Коляди присвятили Різдву Христовому, головне весняне свято бога Ярила (Великдень) – Христовому Воскресінню.

Княжий театр. Основою княжого театру була величальна пісня, що складалась із речитативу  та величання. До репертуару входили драматичні поеми, які розігрувались під супровід музичних інструментів. Театральні дійства були присвячені захисту рідної землі, служби князю, лицарської честі. Першими професійними акторами вважають скоморохів, які були не лише музикантами й виконавцями, але й віршотворцями, оповідачами,  сприяли розвитку давньоруського епосу, поезії та драми. Народні жартівники влаштовували дійства просто неба на майданах і вулицях міст під час свят і ярмарків.

Учитель літератури.

   Середньовічна література Заходу була оригінальна і самобутня. Літературознавці умовно поділяють її на три потоки:  міська, релігійна (клерикальна),  світська (куртуазна ).

Шоста сходинка подорожі ( Додаток  3)

 Робота в групах.

 Інтерактивний метод «Блайднес».  Метод «Блайднес» (від англ. – сліпий) спонукає учнів до логічного мислення, розвиває зв’язне мовлення. Алгоритм роботи: Розділений на кілька частин текст роздається членам групи.  Кожен опрацьовує 1-2 частини і повідомляє їх зміст.  Учні разом вирішують, у якій послідовності потрібно об’єднати уривки, щоб вийшов зв’язний текст ( Додаток  3, інформаційний пакет).

 Уривок переказують, ставлять запитання, відповідаючи на які, висловлюють власні думки.

Під час роботи  на уроці учні заповнюють таблицю « Основні види літератури Середньовіччя».

Основні види літератури Середньовіччя

 світська

 міська

церковна

 Узагальнення результатів роботи в групах.

Гра « Кубування». На гранях кубика є афоризми, крилаті вислови Сердньовіччя; учень, підкинувши кубика догори, зачитує та пояснює афоризм («круглий стіл», «Парсіфаль», « Трістан і Ізольда», « Фата моргана» , «Усе у світі - отрута, усе у світі - ліки, головне - доза», «Лікар повинен мати зір сокола, руки дівчини, мудрість змії та серце лева»). Наприклад, « круглий стіл» - форма публічного обговорення чи висвітлення якихось питань, коли учасники висловлюються у визначеному порядку. За легендою, король Артур увів саме круглий стіл для того, щоб учасники бенкетів не сперечалися один з одним за краще місце і почували себе рівноправними. При цьому сам король не сідав за Круглий стіл.

 Виразне читання  авторського вірша учениці  8 – Б класу.

Перегортаю краплю предковіччя.

Сторінка ледь всміхається весні.

Які відкриті в щирості обличчя! От хоч би той красунчик на коні.

Такі красиві сукні старомодні!

І цей порив! І бойовий запал!

            І Робін Гуди з темних лав народних,

                                        Що підіймали болі на загал.

Колись… Колись було Середньовіччя. А де ж мій лицар? Загубив коня? Чому брехливість світиться в обличчях І б’є у душу мало не щодня?

Історія – кривава і жорстока,

          Але вона – найкращий вчитель всім.

         Мені б лише віддзвону тихих кроків

                                       Того коня… І лицаря на нім.

Бесіда.

-  Яка основна думка цього вірша? У яких рядках вона звучить?

 - Які риси характеру ліричної героїні, а значить і самої авторки, виявляються із рядків цієї поезії?

- Якщо б ви написали цей вірш, щоб  змінили ?

- Чи є цей твір унікальним ? Чому?

Утворення  грона « Людина Середньовіччя» ( підкорена Богом, позбавлена творчого самоусвідомлення, мудра, гармонійна).

 ( Додаток  1.Слайд 10 ).

Знайди творче рішення. Учитель літератури.  Якою ж має стати людина майбутнього? (Мені здається, вона має  ввібрати в себе все те розумне й прекрасне, що створило людство до цього часу). Хочеться, щоб вона була такою ж гармонійною, як людина античності, непохитною у своїй вірі, як середньовічна людина, нестримна й вільна у творчості, як людина Відродження, інтелектуально глибока, як людина доби бароко, розумна й сильна, як людина XIX століття, комунікабельна й відкрита, як люди нашого покоління. Але вній має бути й щось таке, про що, можливо, ми й не здогадуємося. Можливо, у майбутньому людина змушена буде вибудовувати стосунки з істотами інших планет, і перед нею стануть нові проблеми.      Учитель літератури. Та як би там не було,  хочеться вірити, що настане XXII, XXIII і XXX століття, а людина залишиться істотою розумною. V. Підсумок уроку. «Мікрофон». - Середні віки ще називають темними віками (Dark Ages). Чи погоджуєтесь ви з таким визначенням? Поясніть свою думку.

Актуальне інтерв’ю.

Учитель. Подорож завершено. Залишається обмінятись враженнями.

         Що цікавого ви почули про  епоху Середньовіччя ?

         Що вас найбільше вразило на уроці?

         Чи можна вважати, що наша подорож була не тільки цікавою, а й корисною?

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.