1.3. Персонал організації: структура, якісні характеристики

Розглянувши об’єктивну необхідність і сутність управління спільною працею людей, треба визначитися з уявленням щодо самого об’єкта управління, тобто людей, які складають персонал організації. Персонал – це весь особовий склад організації, всі постійні та тимчасові працівники, представники кваліфікованої і некваліфікованої праці. Від терміна «персонал» варто відрізняти поняття «кадри». Під кадрами розуміють штатних (постійних) кваліфікованих працівників, що пройшли попередню професійну підготовку, володіють трудовими навичками, досвідом роботи, спеціальними знаннями в обраній сфері діяльності та знаходяться в трудових відносинах з керівництвом організації.

При вивченні питання щодо структури персоналу організації треба мати на увазі, що вона може розглядатися як:

• статистична структура, яка відбиває розподіл персоналу по категоріях і групах посад;

• аналітична структура, яка визначається на основі спеціальних досліджень і розрахунків і розподіляється на загальну (за стажем роботи, освітою, професіях та ін.) та часткову (наприклад, зайняті важкою працею за допомогою найпростішого устаткування і без нього, виконують роботу вручну без допомоги машин тощо).

За характером трудових функцій персонал розподіляється на:

робітників:

• основних і допоміжних;

• ручної і механізованої праці;

• почасовиків і відрядників;

• за професіями, віком, стажем тощо;

службовців:

• керівників:

а) за рівнем управління:

вищої ланки;

середньої ланки;

нижчої ланки;

б) за функціями управління:

лінійних;

функціональних;

• фахівців;

• інших працівників, що відносяться до службовців.

Під якісними характеристиками персоналу потрібно розуміти:

• здатності (рівень освіти, обсяг знань, професійні навички, досвід роботи у визначеній сфері тощо);

• мотивації (професійні та особисті інтереси, прагнення зробити кар'єру тощо);

• властивості (особистісні якості, що впливають на виконання визначеної професійної ролі).

Кількісні характеристики персоналу визначаються характером, масштабами, складністю, трудомісткістю виробничих процесів, ступенем їхньої механізації, автоматизації, комп'ютеризації. Кількісні показники чисельності персоналу такі:

• нормативна чисельність;

• облікова (списково-фактична) чисельність:

а) постійні працівники;

б) тимчасові працівники;

в) сезонні працівники;

• середньооблікова чисельність усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості;

• середньооблікова чисельність;

• явочна чисельність;

• чисельність працівників, які не перебувають у списковому складі.

1.2. Термінологічний словник

Організація – група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної цілі або цілей.

Сумісна праця – цілеспрямована діяльність групи людей на основі розподілу роботи між виконавцями і їх розстановкою відповідно до раціональних пропорцій на засадах спільної відповідальності за результати діяльності.

Управління сумісною працею – процес забезпечення нормальної, такої, що відновляється, виробничої діяльності великих мас людей щодо досягнення економічних і соціальних цілей організації.

Персонал – весь особовий склад організації, усі постійні та тимчасові працівники, представники кваліфікованої та некваліфікованої праці.

Кадри – штатні (постійні) кваліфіковані працівники, які пройшли попередню професійну підготовку, володіють трудовими навичками, досвідом роботи, спеціальними знаннями в обраній сфері діяльності та знаходяться у трудових відношеннях з керівництвом організації.