10.6. Список рекомендованої літератури

1. Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала: Пособие по кадровой работе. – М.: Юристъ, 2001 – С. 415-435.

2. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – С.134-148.

3. Кодекс законів України про працю . – К.: Парламентське вид-во 1997.

4. Практическое руководство по менеджменту: международный опыт достижения успеха. / Пер. с англ. – Минск: Новое задание, 1998 – С. 67-82, 92-97.

5. Уманський О.М., Сумцов В.Г., Гордієнко В.Д. Соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2003 – С. 278-309.

Тема 11. Створення сприятливих умов праці

11.1. Поняття, фактори і значення умов праці на виробництві.

11.2. Державне регулювання умов праці Законом України «Про охорону праці».

11.3. Організаційно-технологічні умови праці.

11.4. Санітарно-гігієнічні умови праці.

11.5. Соціально-психологічні умови праці.

11.6.Способи компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці.

11.1. Поняття, фактори і значення умов праці на виробництві

Умови праці – це сукупність факторів зовнішнього середовища, що впливають на здоров'я і працездатність людини у процесі праці.

Основними директивними документами, що регламентують умови праці, є санітарні норми проектування підприємств, будівельні норми і правила (БНіП), вимоги техніки безпеки й охорони праці.

Умови праці на кожному робочому місці формуються під впливом таких груп факторів:

1. Виробничі фактори – обумовлені особливостями техніки і технології, рівнем механізації й автоматизації праці, якістю оснащення робочих місць, режимами праці та відпочинку. Від них залежать фізичні зусилля та нервова напруга, робоче положення працівника, темп і монотонність роботи.

2. Санітарно-гігієнічні фактори – це температура, вологість, забруднення повітря, шум, вібрація, освітлення на робочому місці.

3. Фактори безпеки передбачають захист працівників від травм, ураження струмом, хімічного і радіаційного забруднення.

4. Інженерно-психологічні фактори визначають комфортність на робочих місцях, досконалість конструкції техніки, органів управління і способів контролю за ходом технологічного процесу, зручність обслуговування машин і механізмів.

5. Естетичні фактори визначають естетичність виробничого середовища, приємність форм, наявність квітів і звуків на робочому місці, оформлення зон відпочинку, що заспокоюють та ін.

6. Соціальні фактори визначаються взаєминами в трудовому колективі, стилем керівництва, місією і цілями підприємства і мірою їхньої ідентифікації з інтересами працівника. Під дією цих факторів формується морально-психологічний клімат у колективі.

Відповідно до рекомендацій Міжнародної організації праці виділяють 10 основних груп факторів виробничого середовища, які впливають на працездатність людини і викликають у неї стомлення:

1. фізичне зусилля (пересування вантажів і т.п.);

2. нервова напруга (складність розрахунків, висока відповідальність, інтелектуальна напруга і т.п.);

3. темп роботи (кількість трудових рухів у одиницю часу);

4. робоче положення (положення тіла людини стосовно засобів виробництва);

5. монотонність роботи (багаторазовість повторення однотипних короткочасних операцій, дій, циклів);

6. температура, вологість, теплове випромінювання у робочій зоні;

7. забруднення повітря (зміст домішок у 1 куб. м або 1 л повітря і вплив їх на організм людини);

8. виробничий шум (частота шуму в герцах, сила шуму в децибелах);

9. вібрація, обороти і поштовхи на робочому місці;

10) освітлення у робочій зоні.

Вивчення умов праці на конкретному підприємстві проводиться для того, щоб, виявити напрямки і шляхи їхнього поліпшення, щоб компенсувати працівникам шкідливий вплив умов праці на їхнє здоров'я в грошовій або іншій формі (підвищення зарплати, спеціальне харчування, скорочена тривалість робочого часу та ін.).