7. Внутр. Фактори Подольский экономический район

1. Природно-ресурсний потенціал. Преобладание чернозёмов и серых лесных грунтов обусловило высокий уровень освоения земельных ресурсов. От общей земельной площади (6096 тыс. Га) 80,6% составляют земли сельхоз предприятий, арендаторов и других землепользователей. Сельско-хозяйственные угодья составляют 71% земельной площади, что выше показателя Украины и свидетельствует про высокий уровень сельско-хозяйственного освоения района. Часть распаханных земель составляет 84,4%. В условиях высокой распаханности, значительного расчленения поверхности территории увеличивается количество земель, подвергнувшихся эрозии. Водные ресурсы составляют воды рек (Днестр, Южный Буг, Збруч, Русава, Стрипа, Калюс, Ушица, Студеница, Бужок и др.), водохранилищ (днестровское), озёр (Нетишенское, Козово), подземные воды (Днепровско-Подольский бассейн). Лесные ресурсы составляют 800,5 тыс. га, или 11,5%. На юге растут сосновые леса, в которых встречаются берёзы, клены, липы и ясень. Леса района имеют огромное почвовозащитное рекреационное значение. Топливные ресурсы представлены торфом (северная часть района – верховья рек Горынь, Случь, Южный Буг), незначительными запасами горючих сланцев (Приднестровье) и бурого угля (во всех областях). Более богаты нерудные ресурсы. Минеральные районы Подолья – основа развития промышленности строительных материалов межрайонного значения. Особенно значительны запасы гранитов и гнейсов (вдоль рек Случь и Южный Буг), мрамора (Каменец-Подольский район Хмельницкой обл), известняка (Хмельницкая обл), мела (центральная и северная часть Тернопольсок обл), песчаника (Винницкая и Тернопольская обл), гипса (вдоль реки Днестр), мергеля и каолина, пригодных для изготовления цемента, кирпично-черепичных и гончарных глин, горно-хим сырьё – фосфориты, строительный камень, доломиты. Запасы карбонатных пород имеются в приднестровских районах Тернопольской и Хмельницкой областей. В Хмельницкой и Винницкой областях известны месторождения первостепенного каолина, который используется в фарфоровой, бумажной промышленности и в производстве резины. В Винницкой области 0,8 млрд. Т запасов железных руд. Источники минеральных лечебных вод известны в Гусятинском, Козятинском и Немировском районах. Рекреационные ресурсы: мягкий климат, живописные ландшафты, минеральные воды, в том числе радоновые (Хмельник), лечебные торфяные грязи. Район характеризуется умеренно- континентальным климатом, с влиянием арктических и атлантических воздушных масс и max уровнем осадков в мае-июне. Территория района расположена в пределах атлантико-континентальной климатической области.

2. Економічний потенціал. За уровнем промышленного развития на район приходится 3,4% выпуска товарной продукции промышленности в Украине. Подолье специализируется на сельскохозяйственном производстве, на основе которого сформирован мощный АПК. Подолье отличается высоким уровнем производства продукции земледелия и животноводства и занимает при этом 4 место среди экономич. районов в Украине. На него приходится около 1/7 выпуска валовой продукции с-х. Отраслями специализации промышленного пр-ва тут являются неметаллоемкое машиностроение и металлообработка, в т.ч. пищевая, с-х, лесная, деревообрабатывающая и целлюлозно-бумажная пром-ть. Из Подольского экономического района вывозят сахар, овощи, фрукты, инструменты, подшипники, минеральные удобрения, продукцию лесохимических предприятий, ткани, строительные материалы, свеклоуборочные комбайны, технологическое оборудование. Ввозят уголь, металлы, лесоматериалы, грузовые и легковые автомобили, автобусы, синтетическое и искусственное волокно, машины и оборудование, приборы, сельскохозяйственные машины. Характерным признаком в Подольском экономич. районе за период 1990-х гг. стало сужение воспроизводства основного капитала в результате значительного сокращения инвестиция. В связи с этим имеет место резкое снижение освоения производства новых видов продукции и падение их качественных параметров.

3. Научно-технический потенциал района сосредоточен в 55 научно-исследовательских и проектно-конструкторских организациях. Специалисты высокой квалификации среди всех ученых в районе составляют 2,1 тыс.чел. В районе выполнены научные исследования, составляющие 1,2% выполненных объемов научных работ по Украине. Это 897 научных разработок, из которых – 153 работы по созданию новых видов техники и технологий и в 35 работах использованы собственные изобретения.

4. Стан оточуючого природного середовища. Часть распаханных земель составляет 84,4%. В условиях высокой распаханности, значительного расчленения поверхности территории увеличивается количество земель, подвергнувшихся эрозии.

5. Трудове ресурсы экономического района составляют половину общей численності населения, но эта часть снижается. Сосредоточено 8,5% трудовых ресурсов Украины. Отраслевая структура занятого населения: материальное производство – 78%, в том числе промышленность – 24,8%, сельское и лесное хозяйство – 29,2%, транспорт и связь – 8,9%; непроизводственная сфера – 22%. Количество работников народного хозяйства района с 1985 года уменьшилась на 383,4 тыс. человек, что является последствиями кризисных явлений в экономике района и страны.

6. Туристичний потенціал. В сфере обслуживания занято 7,7% работников отрасли и сосредоточено 7,2% основных непроизводственных фондов Украины. Действуют 33 санатория и 9 домов отдыха. Известный курорт – Хмельник.

7. Рівень природно-технічної безпеки. Современный кризис в экономике, сопровождаемый повышением доли застарелых технологий и оборудования, снижением уровня модернизации и обновления производства, увеличивает риск техногенных и природных катастроф. На территории региона ежегодно возникают техногенно-экологические ситуации чрезвычайного характера (выбросы загрязняющих веществ, аварии на коммуникациях, взрывы и т.д.). К тому же, Подолье находится в зоне, в которой прогнозируемой является возможность возникновения таких стихийных бедствий, как ветровые ураганы, земельные оползни, лесные пожары и т.д.

8. Оцінка просторово-економічного потенціалу. Транспорт и связь дают около 8 % валового объёма производимых услуг отрасли. В транспортной сети ведущую роль играют железнодорожный и автомобильный транспорт. Эксплуатационная протяжённость железных дорог общего использования составляет 2,6 км., автодорог с твёрдым покрытием – 20,5 тыс. Км. Судоходство выполняется Днестром и Южным Бугом. В областных центрах функционируют аэропорты. Через территорию Полесья проходят газопроводы «Союз», «Уренгой-Ужгород».

8. Внутрішні фактори розвитку Придніпровського району

1. Природно-ресурсний потенціал. Земельні ресурси. Серед зональних типів грунтів переважають чорноземи звичайні, південні та південні солонцюваті, темно-каштанові й капітанові.

Водні ресурси. Водними ресурсами район забезпечений не дуже добре. Головною річкою є Дніпро з багатьма притоками. У межах району знаходяться Дніпровське та частини Дніпродзержинського і Каховського водосховищ. Збудовано також 127 невеликих водосховищ і понад 2 тис. ставків. Озер мало. Для постачання питної і технічної води Криворіжжю споруджено канал Дніпро - Кривий Ріг. Лісові ресурси. Мінерально-сировинні. Район добре забезпечений мінеральними ресурсами. Паливна група корисних копалин представлена західною частиною Донецького кам'яновугільного басейну з родовищами в Новомосковську, Павлограді. Загальні запаси кам'яного вугілля складають 8,6 млрд.т. Також тут розташована східна частина Придніпровського буровугільного басейну. Придніпровський район є основною залізорудною базою країни. Потужний пласт залізних руд Криворізького басейну залягає вздовж річки Інгулець. У Запорізькій області виділяється Білозерський залізорудний район (Дніпрорудне). Багаті родовища марганцевих руд: Великотокмацьке родовище, Нікопольський марганцеворудний басейн. Є тут також родовища кольорових металів. Розробляється родовище бокситів - нефелінів (Мелітопольське). Перспективним вважається розробка родовищ алюмінієвої сировини на Дніпропетровщині. З нерудних корисних копалин слід згадати таку сировину для будівельної індустрії, як граніт, базальт, мармур, каолін, доломіти, вогнетривкі глини, вапняки, гіпси.

2. Економічний потенціал. Базовою у районі є металургія, особливо чорна. Машинобудівний комплекс представлений обладнанням для галузей важкої промисловості і новим наукоємним виробництвом. Є невідповідність між обсягами видобутку мінеральних ресурсів і переробкою відходів та супутніх продуктів. Переважає розвиток важкої промисловості і високий рівень її концентрації, диспропорції між виробляючими засоби виробництва і предмети споживання галузями. Хоча виробничий потенціал району дуже потужний, він базується переважно на застарілих, зношених фондах. Одна з проблем району – територіальна нерівномірність розвитку. Основне промислове виробництво зосереджене в великих містах, а багато малих міст і селищ розвинуті недостатньо.

3. Оцінка науково-технічного потенціалу. Район має значний науково-технічний і проектно-конструкторський потенціал і є центром підготовки кадрів, а також здійснення науково-технічної, інформаційної, інноваційної та інвестиційної діяльності регіонального і національного масштабу.

4. Стан оточуючого природного середовища. Екологічна ситуація у регіоні є однією з найгостріших у світовому порівнянні. Дуже гостро постають в Придніпров'ї екологічні проблеми, особливо в Кривому Розі, Дніпродзержинську, Запоріжжі. Складна екологічна ситуація склалась в результаті значного техногенного навантаження на територію. Особливо небезпечні металургійні, хімічні підприємства, де застосовується слабо захищене устаткування та екологічно небезпечні технології. Ґрунти втрачають свою родючість. Рекультивовані землі майже непридатні для використання. Видобування залізної і марганцевої руд відкритим способом призвело до значних змін земної поверхні, різко знизило рівень ґрунтових вод.

5. Оцінка трудового потенціалу. Придніпров'я є густозаселеним районом України. Щільність населення – 89 осіб/км2. Найгустіше заселені райони вздовж Дніпра та в Криворізькому басейні. Коефіцієнт народжуваності у районі – один з найнижчих у державі –8,7‰ , коефіцієнт смертності - 16,7 ‰, природний приріст – -8 ‰. У віковій структурі переважає населення працездатного віку (57,5 %). За останні роки спостерігається тенденція до зростання кількості осіб, старших від працездатного віку та зменшення частки дітей (відповідно 19,4% і 22,3%). Понад три четвертих населення району проживає в міських поселеннях. Найбільші міста, тис. осіб: Дніпропетровськ – 1054, Запоріжжя – 800, Кривий Ріг – 697, Дніпродзержинськ – 250, Мелітополь –159, Нікополь – 132. Частка трудових ресурсів, зайнятих у промисловості, становить 36,9 %. Найбільшою проблемою Придніпров'я є надто повільні темпи зростання населення не тільки через зниження природного приросту, а й у зв'язку з інтенсивним відпливом людей молодого віку в Росію та інші області України, що спричинює деформацію вікової структури усіх працездатних.

6. Туристичний потенціал. За своїми можливостями він є одним з перспективних рекреаційних регіонів. Проте його рекреаційно – туристичне господарство має переважно внутришньорайонне значення. Велике значення мають численні памятки природи та історії, морське узбережжя, джерела лікувальних грязей та мінеральних вод.

7. Рівень природно-технічної безпеки. Проблеми: діяльність великої кількості підприємств важкої промисловості та пасивна роль державних органів влади, які повинні контролювати ситуацію. На території регіону розміщена Запорізька атомна електростанція - найбільша АЕС у Європі, встановлена потужність якої складає 6000 мВт. Хоча виробничий потенціал району дуже потужний, він базується переважно на застарілих, зношених фондах. Проблема має розв'язуватися за рахунок часткової територіальної деконцентрації виробництва й технологічної перебудови промисловості.

8. Оцінка просторово-економічного потенціалу. Регіон потребує значних бюджетних вливань, які повинні спрямовуватися на фінансування сфер охорони здоров’я, освіти, соціального захисту, культури, фізичної культури та спорту, які потерпають від постійного недофінансування та не мають альтернативних фінансових джерел.

10. Стан та можливості розвитку міжгалузевих комплексів Карпатського економічного регіону.

Територіально-господарський комплекс Карпатського району має складну галузеву і функціонально-компонентну структури. Він складається з 8 взаємопов'язаних міжгалузевих територіальних комплексів (МТК): паливно-енергетичного, машинобудівного, хімічної індустрії, лісовиробничого, індустріально-будівельного, агропромислового, рекреаційного, транспортного. Найбільш розвинені машинобудування, харчова, лісова і деревообробна промисловість, промисловість будівельних матеріалів. Зовсім не розвинена рибна промисловість. Дуже мало розвинена чорна металургія та електроенергетика. До паливно-енергетичного комплексу належить видобуток і виробництво палива — кам'яного і бурого вугілля, нафти і нафтопродуктів, попутного і природного газу, електроенергії, в основному на теплових електростанціях. Видобуток кам'яного вугілля сконцентрований у Львівсько-Волинському басейні, розвиток якого почався у повоєнний період. Більше ніж половина кам'яного вугілля збагачується (Червоноград). Буре вугілля видобувається тільки в Закарпатті (с. Ільниця Іршавського р-ну). Традиційними галузями комплексу є нафтова і газова промисловість Прикарпаття. Останнім часом видобуток нафти і газу знизився внаслідок вичерпання розвіданих ресурсів. Діють нафтопереробні потужності в Дрогобичі, Надвірній, Львові. Головні центри видобутку й акумуляції природного привізного газу — Дашава, Рудка, Угорське, Більче (Львівська обл.). Провідна галузь комплексу — електроенергетика, представлена великими Бурштинською (2,4 млн кВт), Добротвірською (660 тис. кВт) ДРЕС і рядом малих ГЕС і ТЕЦ. Теплові електростанції працюють в основному на вугіллі, яке видобувають у Львівсько-волинському районі. Електростанції об'єднані в систему "Львівенерго". Важливою є роль західноукраїнської розподільної підстанції у міждержавній енергосистемі "Мир" (біля м. Ходорова Львівської обл.). На межі Чернівецької і Хмельницької областей побудована Дністровська ГЕС. Обслуговуючими галузями в комплексі є виробництво і ремонт гірничовидобувного й енергетичного обладнання (у Дрогобичі, Чер-вонограді, Львові). Територіальна структура представлена Прикарпатським нафтогазоенергетичним, Львівсько-волинським вугільно-енергетичним районами і рядом енергетичних центрів. Машинобудівний комплекс — це приладобудування, виробництво телевізійної техніки, електроламп: радіоелектронної, медичної апаратури, верстатів з програмним управлінням, металорізальних інструментів. Він орієнтується на кваліфіковану робочу силу й наукову інфраструктуру Львова і зосереджений в обласних центрах. Розвинене транспортне, підйомно- транспортне машинобудування, ремонт транспортної техніки, виробництво автобусів, автонавантажувачів, мопедів, вантажних конвеєрів у Львові, автокранів у Дрогобичі з орієнтацією на кооперативні зв'язки з іншими районами і зарубіжними країнами. У т зв'язку з АПК району розвивається сільськогосп машинобудування (у Львові, Коломиї). У територіальній структурі комплексу виділяються машинобудівні центри (обласні центри, також Дрогобич, Коломия, Мукачеве).Комплекс хімічної індустрії — це переважно галузі гірничої хімії (виробництво сірки в Новому Роздолі і Новояворівську), видобуток калійних і кухонних солей у Калуші, Стебнику, Солотвині. До основної хімії, яка грунтується на місцевій і привізній сировині, належить виробництво сірчаної кислоти (у Новому Роздолі), калійних (у Калуші, Стебнику), комплексних добрив (у Новому Роздолі). Розвивається хімія органічного синтезу — виробництво штучних волокон (у Сокалі), технічного вуглецю (у Дашаві), тонкого хімічного синтезу (в Івано-Франківську), поліетилену (у Калуші). Сировина для виготовлення поліетилену надходить до Калуша етиленопроводом з Угорщини. Розвинені хіміко-фармацевтична промисловість, виробництво лаків і фарб, нетканих матеріалів. Комплекс хімічної індустрії поєднує деякі виробництва з іншими МТК: агропромисловими (виробництво міндобрив), лісопромисловими (лісохімія), індустріально-будівельними (виробництво лаків, фарб). У перспективі можливий розвиток на базі ресурсів місцевої сировини гірничо-хімічної та основної хімії: освоєння великого Марково-Розсільнянського родовища калійних солей, Гуменецького родовища природної сірки; розширення виробництв побутової хімії, хімі-ко-фармацевтичних та мінеральних добрив. У районі недостатньо розвинене хімічне машинобудування та індустріальна інфраструктура комплексу. Лісовиробничий комплекс спеціалізується в основному на виробництві меблів. З цією галуззю пов'язані лісопильне виробництво, виготовлення чорнових і чистих меблевих заготовок, фанери, деревно-стружкових і волокнистих плит, картону, паперового пластику, синтетичних смол, фурнітури. Великими центрами целюлозно-паперової промисловості є Жидачів, Рахів; лісохімії — Свалява, Великий Бичків, Перечин. Висококваліфіковані кадри готують у Львові (лісотехнічному інституті). Найбільшими центрами деревообробної пром-ті є Львів (вир-цтво меблів, фанери, паперового пластику), Івано-Франківськ (меблі).В інтегральному АПК розвинені спеціалізовані комплекси: а) рослинницького напряму — цукробуряковий, виноградно-виноробний, спиртогорілчаний, плодоовоче-переробний та ін; б) тваринницького напряму — м'ясоперероб-ний, молокопереробний, птахопромисловий. Базовим в АПК є багатогалузеве сільськогосп виробництво з добре сформованими зонами спеціалізації: лісостеповою (зернове господарство, м'ясне і молочне скотарство, свинарство, птахівництво); карпатською з підзолами: а) передгірською передкарпатською (льонарство, картоплярство, молочно- м'ясне тваринництво, овочівництво); б) передгірською закарпатською (виноградарство, садівництво, тютюнництво, молочно-м'ясне скотарство і птахівництво).У тісному зв'язку з деякими з цих комплексів розвиваються галузі легкої промисловості — текстильна, швейна, трикотажна, взуттєва, які орієнтуються на місцеві трудові ресурси, споживача і частково на привізну сировину та напівфабрикати.