25. Свот Поліського району

До Поліського ек району входять Волинська, Житомирська, Рівненська, Чернігівська обл.

S Українське Полісся має досить вигідне геогр положення вздовж північного кордону держави. На півдні Полісся межує з Карпатським, Подільським, Центральним та Східним районами. Через цей регіон проходять трансп артерії, що з'єднують У з Білоруссю, частково - з Росією та Зах Європою. Т ч, Поліський район є сполучною ланкою, з одного боку, між У та Білоруссю, Польщею, країнами Північної Європи та Балтії, а з іншого, - між Росією та Зах Європою. Стратегічне положення району дає змогу активно залучати Полісся не тільки до розвитку міжрегіональних внутрішньоукраїнських зв`язків, але й до торговельних та виробничих взаємовідносин України з іншими державами, створення вільних економічних зон, розбудови міжнародної системи торгівлі, транспорту та зв'язку, створення зон міжрегіонального та міждержавного співробітництва.

Спільними для всіх областей Полісся галузями промислової спеціалізації є легка та харчова промисловість, машинобудування та металообробка, а також лісова, деревообробна та целюлозно-паперова галузь; будівельна індустрія. Крім перелічених, галузями спеціалізації є: в Рівненській області - електроенергетика, хімічна та нафтохімічна промисловість, у Волинській та у Чернігівській – паливна галузь, які й визначають місце Полісся у міжрегіональному поділі праці в Україні.

У Луцьку розміщений завод електроапаратури, приладобудування, автомобільний завод; у Рівному - завод приладобудування, високовольтної апаратури, торговельного устаткування, завод з виготовлення запасних частин для тракторів, виробниче об'єднання "Азот". У Чернігівському промисловому вузлі зосереджені підприємства хімічної, харчової, легкої промисловості. У Бердичеві знаходиться єдиний в У солодовий завод, Чернігові - взуттєва, шкіряно - взуттєва фабрики.

У Поліссі профілюючими галузями АПК є м'ясо-молочна, маслосироробна, консервна, борошномельна, цукрова, спиртова, кондитерська, тютюнова. Помітне, в тому числі, експортне значення мають крохмальна, комбікормова, плодоовочева галузі, вир-цтво горілчаних, слабоалкогольних (у т.ч. пива) та безалкогольних напоїв, мінеральних вод. Враховуючи специфіку природнокліматичних умов, сільське господарство Полісся спеціалізується на скотарстві молочно-м’ясного напряму, свинарстві, вирощуванні картоплі, льону, зерна, цукрових буряків, овочів, ягід, плодів, культурних грибів та консервів з них, розвинуте птахівництво.

Основними ринками збуту продукції промислового та сільськогосподарського комплексів Полісся є власне внутрішній, а також ринки інших економічних районів України, на які надходить продукція машинобудування, харчової (цукор, консерви) та легкої промисловості, будівельні матеріали.

W Рівень соц розвитку Поліського ек району помітно відстає від середньоукр. Доходи населення району, в тому числі зар плата працівників усіх сфер економіки, залишаються нижчими, ніж у країні в цілому. Рівень грошових доходів населення регіону складає всього 6,3% від середнього для країни. Волинська та Рівненська обл характеризуються порівняно меншою, ніж інші території району, забезпеченістю житлом.

Головними умовами, які визначили специфічні риси сучасного виробничого потенціалу Полісся, виступають, по-перше, особлива структура природно-ресурсного потенціалу, у якій домінує частка сільськогосподарських ресурсів, по-друге, довготривала аграрно-промислова спеціалізація господарства регіону. У 90 -і роки в промисловості, а особливо, у сільському господарстві відбулося суттєве моральне та фізичне старіння основних фондів. У багатьох галузях фактично припинилось нарощування та оновлення виробничих потужностей. Особливої шкоди при цьому завдано галузям спеціалізації ек району - легкій промисловості, машинобудуванню, сільськогосподарському виробництву тощо. Неналежним чином використовується виробничий потенціал, сконцентрований у зоні радіоактивного забруднення. Особливо це стосується підприємств агропромислового комплексу.

Враховуючи притаманний району дефіцит енергоносіїв, енергетичну базу району складають, поряд із власними (вугілля кам’яне й буре, газ, нафта та торф, дрова), завезені з інших територій та з-за кордону енергетичні ресурси. Продукція паливної промисловості, однак, споживається в основному в межах району. Імпортуються паливо, чорні метали, прокат.

О Аналіз галузевої структури валової доданої вартості свідчить, що господарський комплекс Полісся у порівнянні з Україною відрізняється більшою часткою сільського господарства та відносно меншою питомою вагою промисловості, транспорту й зв'язку, будівництва, житлово-комунального господарства, сфери послуг. Для збалансування територіально-господарських пропорцій пріоритетами структурної політики мають стати саме ці галузі господарства при збереженні загальної агропромислової орієнтації регіональної економіки Полісся. Підвищення рівня промислового розвитку та поліпшення якості і збільшення обсягу послуг інфраструктурних галузей сприятимуть ефективній зайнятості трудових ресурсів.

Найголовнішими транспортними вузлами є Ковель, Здолбунів, Рівне, Житомир, Чернігів. Роль транспортних вузлів ек району в його господарстві та в У в цілому має зростати за рахунок розширення економічних зв’язків з країнами далекого та ближнього зарубіжжя. В перспективі прикордонні області району, зокрема Волинь і Чернігівщина, мають стати центрами міжрегіонального та міжнародного співробітництва у прикордонних регіонах У - Білорусь - Польща та У - Росія - Білорусь відповідно. У зв’язку з цим збільшенню обсягів товарно-транспортних потоків через Поліський район повинно сприяти створення на його території та більш ефективне функціонування наявних пріоритетних ек зон, зокрема торговельної та складської спеціалізації, а також зон безмитного перетину державного кордону України.

Розташування району з точки зору розміщення транспортних комунікацій вигідно виділяє Полісся серед інших регіонів країни. Через його територію проходять важливі залізничні та автотранспортні шляхи, в тому числі транспортні коридори міжнародного значення напрямів Росія - Україна - Польща та Україна - Білорусь. Головним водним шляхом району є р. Десна.

Т Ек криза останнього десятиріччя, разом з наслідками аварії на ЧАЕС, призвела до значного зниження як розмірів сільськогосподарського виробництва, так і обсягів вироблення продукції харчової промисловості. За роки державності темпи зміни обсягів виробництва в ек районі і в країні демонстрували схожі тенденції, однак треба мати на увазі, що зменшення обсягів товарної продукції АПК більш болюче вдарило по економіці району, аніж по країні в цілому, враховуючи саме аграрно-промислову спеціалізацію Полісся.

Як щільність залізничних колій, так і густота автомобільних доріг у Поліссі є меншою за середньоукраїнський показник, що пояснюється меншою господарською освоєністю району. Частка відправлення вантажів автотранспортних підприємств Полісся складає 7,3% від загальнодержавного рівня (в абсолютному вимірі згаданий показник становить 68,7 тис. т), що явно є недостатнім, особливо для Східного Полісся, враховуючи виключно сприятливе, з точки зору розміщення транспортних артерій та вузлів, розташування території району.

Район розташований у центральній і південно-східній частинах країни, в басейні Дніпра. Площа його становить 59,1тис кв км. Населення – 6,0 млн осіб. Район охоплює Дніпропетровську та Запорізьку області. За рівнем розвитку Придніпровський район поступається тільки Донецькому.

S Промислове Придніпров'я має сприятливе економіко-географічне положення. Район межує з Донбасом – основною паливною базою України, Київським Придніпров'ям. Він розташований неподалік основних чорноморських портів України і омивається Азовським морем. Його територію перетинають важливі транснаціональні магістралі.

Природо-ресурсний потенціал району потужний та різноманітний. Провідне місце у ньому займають мінеральні, земельні, агрокліматичні ресурси. В межах району розташовані: найбільша залізорудна база України – Криворізький басейн і Білозірський залізорудний район, Нікопольське і Великотокмацьке родовища марганцевих руд, Малишевське родовище титану, Просянівське родовище первинного каоліну, П'ятихатське родовище вогнетривких глин, Целикське родовище залізоокисних і глинистих мінеральних фарб, Криворізьке родовище доломітів, Правдинське родовище талько-магнезитів, є запаси бурого вугілля і у достатній кількості будівельні матеріали.

У промисловості представлені всі основні галузі. Базовою у районі є металургія, особливо чорна. Виробляють чавун, сталь, феросплави, електросталь, усі види прокату. Машинобудівний комплекс представлений обладнанням для галузей важкої промисловості і новим наукоємним виробництвом (космічне, точне машинобудування, електроніка, автоматика, електротехніка, приладо- і ракетобудуваня), автомобіле-, електровозо-, вагонобудування. Дніпропетровщина - один із світових центрів ракетно-космічного будування. Екологічно чисті ракетоносії "Зеніт" та інші космічні апарати не мають аналогів у світовій практиці. Розвинені металомісткі виробництва. Велику роль відіграє паливно – енергетичний комплекс. Придніпров'я – один з головних постачальників електроенергії.

Сприятливі природні умови, наявність трудових ресурсів, великий ринок споживання визначили інтенсивний розвиток сільського господарства. Агрокліматичні ресурси областей регіону достатні для вирощування більшості сільськогосподарських культур помірних широт. Галузями сільськогосподарської спеціалізації області є виробництво олійних і овочевих культур, а також зернове господарство.

W Найгостріше у Придніпров'ї постають проблеми екології, раціонального використання природних умов і ресурсів. Є невідповідність між обсягами видобутку мінеральних ресурсів і переробкою відходів та супутніх продуктів. Переважає розвиток важкої промисловості і високий рівень її концентрації, диспропорції між виробляючими засоби виробництва і предмети споживання галузями. Така галузева структура промисловості характеризується певною консервативністю, відсталістю порівняно з розвиненими країнами Європи.

У районі відчувається дефіцит водних ресурсів. Вода, що використовується для зрошення ланів, часто дуже забруднена промисловими та іншими стоками.

Одним з визначальних чинників розвитку сільського господарства регіону є його низька землезабезпеченість. Проблеми землекористування пов'язані з надмірно високим рівнем розораності земель (84,4%), екстенсивним розвитком землеробства, забрудненістю земель промисловими відходами. Рекультивовані землі майже непридатні для використання. Видобування залізної і марганцевої руд відкритим способом призвело до значних змін земної поверхні, різко знизило рівень ґрунтових вод. В грунтах відбувається скорочення вмісту гумуса. Агропродовольче виробництво недостатньо забезпечує потреби населення регіону в продуктах харчування.

Одна з проблем району – територіальна нерівномірність розвитку. Основне промислове виробництво зосереджене в великих містах, а багато малих міст і селищ розвинуті недостатньо.

O Існує необхідність поступового зближення рівнів соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних структур, що входять до складу регіону, подолання диспропорцій між ними по показниках продукції на душу населення, душового споживання матеріальних благ і послуг за рахунок викорстання всієї сукупності сприятливих регіональних чинників і умов, раціональної територіальної спеціалізації і комплексного розвитку регіону. поліпшення екологічної ситуації за рах створення ефективних очисних комплексів, рекультивації порушених природних ландшафтів, впровадження системи екологічного моніторингу,- використання нуково-виробничого потенціалу Дніпропетровська, Запоріжжя та ін міст регіону для створення технопарків

Не менш перспективною є транспортна галузь. Сьогодні в районі діють 3 аеропорти, 2 з яких - міжнародні. Територію району перетинають найважливіші залізничні магістралі, які з’єднують головні сировинні бази країни - кам’яновугільний Донбас, залізорудне Криворіжжя і Нікопольський марганцевий басейн. Функціонують річкові порти. Судна типу "ріка-море" забезпечують прямі міжнародні перевезення вантажів з виходом у Чорне море.

За своїми можливостями він є одним з перспективних рекреаційних регіонів. Проте його рекреаційно – туристичне господарство має переважно внутришньорайонне значення. Придніпровський район має в майбутньому всі підстави стати рекреаційно – туристичним районом загальноукраїнського значення. Велике значення мають численні памятки природи та історії, морське узбережжя, джерела лікувальних грязей та мінеральних вод. рац-не викор біоресурсів Азовського моря

T Нині Придніпровський економічний район є одним із найбільш екологічно забруднених регіонів України, до чого призводить діяльність великої кількості підприємств важкої промисловості та пасивна роль державних органів влади, які повинні контролювати екологічну ситуацію. На території регіону розміщена Запорізька атомна електростанція - найбільша АЕС у Європі, встановлена потужність якої складає 6000 мВт. Через викиди в атмосферу теплової електростанції в Енергодарі і випарування зі ставка-охолоджувача розміщеної поряд АЕС утворився найпотуж­ніший у Європі «генератор» кислотних дощів.

Екологічна проблема Придніпровського району має розв'язуватися за рахунок часткової територіальної деконцентрації виробництва й технологічної перебудови промисловості. Основою запорізької економіки залишаються чорна, кольорова металургія та машинобудування, що зумовлює чималу різницю між рівнем життя сільського і міського населення області, а також ставить промисловість у залежність від експорту. Хоча виробничий потенціал району дуже потужний, він базується переважно на застарілих, зношених фондах. Існує проблема реконструкції технічного переозброєння промисловості, комплексного використання корисних копалин, відходів виробництва, також здійснення конверсії оборонних підприємств шляхом перепрофілювання частинин їх виробничих потужностей на випуск цивільної продукції, в тому числі товарів народного споживання.

Сільське господарство Придніпровського району балансує на межі кризи, яка може виникнути через відсутність належної кількості діючих переробних підприємств та природні катаклізми, що притаманні регіону, який відноситься до числа місцевостей з ризикованим землеробством. Через низькі закупівельні ціни на продукцію переробних підприємств збитковими і нерентабельними залишаються тваринництво та птахівництво. Головною вадою агропромислового комплексу області зостається й тотальна централізація влади і відсутність у місцевих та районних рад можливості самостійно управляти бюджетом. Сільське господарство району потребує відродження переробного комплексу, застосування регулювання закупівельних цін на м’ясо і молоко.

У майбутньому для подолання економічної та соціальної кризи регіон потребує значних бюджетних вливань, які повинні спрямовуватися на фінансування сфер охорони здоров’я, освіти, соціального захисту, культури, фізичної культури та спорту, які потерпають від постійного недофінансування та не мають альтернативних фінансових джерел.

Оцінка інвестиційного клімату та розвиток зовнішньої торгівлі

Дніпропетровщина залишається одним із найпривабливіших для залучення інвестицій регіонів. Більшу частину інвестицій було вкладено у видобувну промисловість (30,7%), торгівлю (22,3%), металургію (6,2%), будівництво (4,3%). За показниками обсягу інвестиційних вкладень в економіку області серед країн СНД лідирує Росія, серед західних країн - США. Останнім часом інвестори із США активно вкладали гроші в сільське господарство, видобувну промисловість, металургію, також зріс інтерес Німеччини до целюлозно-паперової промисловості та видавництва. якісні стрри, перетворення у народногосподарському комплексі спрямовані на посилення його соціальної орієнтованості та екологізації галузей спеціалізації (металургійної, залізорудної та хімічної)

СВОТ Східний район

S Східний економічний район, так зване Лівобережне Придніпров я, розташований на лівому березі річки Дніпро, у північно-східній частині України. Він включає 3 області: Харківську, Полтавську, Сумську. За площею (13,9% від загальної площі країни) і населенням (12,1% загальнодержавної його чисельності) Лівобережне Придніпров я дещо поступається іншим економічним районам. Район має вигідне ЕГП: знаходиться поблизу потужних вугільно-металургійних баз Донбасу та Придніпров’я, вихід до Дніпра, перехрестя трубопроводів, має можливість економічного співробітництва з Росією. Через Східний економічний район проходять важливі транспортні шляхи: міжнародний транспортний коридор Європа—Азія(через Сумську область), траса міжнародного значення Москва— Сімферополь (через Харківську область).

У структурі природно-ресурсного потенціалу провідну роль відіграють земельні, агрокліматичні, водні ресурси. Особливу роль відіграють мінеральні. Це, перш за все, нафтогазові ресурси Дніпровсько-Донецької провінції і залізні руди Кременчуцького району. Є кам’яне вугілля (південь Харківської обл.), родовища не розробляються, буре вугілля, торф, відкрито родовище фосфоритів у Харківській і Сумській обл., є поклади кам’яної солі (Сумська обл.), каоліну, кварцових та скляних пісків, гіпсу, крейди, вапняків.

На промисловість припадає 75% валового продукту народного госп-ва. Провідною галуззю спеціалізації промисловості pайонy є машинобудування i металообробка. Лише в Харківській області зосереджено близько 1/5 машинобудування України. До провідних галузей належать також паливно-енергетична, харчова, хімічна і легка промисловість.

Сприятливі кліматичні умови, мальовничі ландшафти, густа річкова мережа (в Сумській та Полтавській областях) створюють курортний потенціал району. Особливе значення мають мінеральні води Полтавщини, зокрема в Миргороді, Великій Багачці, Новосанжарську, Хоролі.

W Для району характерні певні територіальні диспропорції у рівнях розвитку областей, що його складають. За цими показниками Харківська обл. майже вдвічі випереджає Сумську, яка, на жаль, входить до групи областей з низьким рівнем економічного розвитку. Загострення демографічної ситуації, економічна ситуація також в поганому стані. На території району фактично припинився приріст населення. Це пояснюється відтоком з північної частини району сільського населення переважно молоді, у великі міста, в інші райони. Склалася несприятлива статево-вікова структура населення, у якій понад 1/5 становлять особи: пенсійного віку. Цим зумовлена гостра потреба в забезпеченні сільського-господарства кваліфікованими трудовими ресурсами. У галузі АПК необх зосередити увагу на забезпеченні сільськогосп структур необхідним обладнанням, посівним матеріалом, добривами, фінансами; актуальним с збереження i підвищення родючості ґрунтів.

O Основі напрями подальшого розвитку Східного району такі: - удосконалення структури інвестування з метою реконструкції та створення нових, технічно переоснащених виробництв; - розвиток середніх i малих міст з метою повнішого використання трудових ресурсів ; - більш ефективне використання наявних ресурсів живої праці, механізація та автоматизація виробництва; - реорганізація сільськогосподарських структур, створення фермерських господарств i сільськогосподарських фірм, запровадження індустріальних методів у рослинництві та тваринництві ; - удосконалення економічних зв'язків з іншими регіонами України, а також між переробними підприємствами i виробниками сільськогосподарської сировини; - необхідне підвищення рівня охорони навколишнього середовища; - нарощування та розвиток санаторно-курортного та туристичного потенціалу.

Важливим напрямком є розвиток паливно-енергетичного комплексу, оскільки Східний район став домінуючим у видобутку нафти и газу в Україні. Від розвитку цієї галузі залежить нормалізація функціонування паливно-енергетичного комплек­су в усій державі.

Також перспективним э розвиток лізингу, особливо у галузях із нагальною потребою оновлення технічного парку й технологій виробництва.

T У Східному районі можна спостерігати такі несприятливі для району ситуації як демографічна криза, велика кількість населення виїжджає за кордон.

Зростання населення і масштабів виродництва спричинило виникнення регіональних екологічних проблем. Головними причинами екологічної напруги стали: широкомасштабна розробка надр і вибуток мінеральної сировини; катастрофа на Чорнобильській АЕС та ін. Однією з найважливіших нині є проблема охорони повітряного басейну, основними забруднювачами якого є транспорт, енергічні й хімічні підприємства. Почастішали випадки викидів в атмосферу оксиду вуглецю, вуглекислого газу, діоксиду сірки, пилу, ріхних оксидів та радіонуклідів.

Зростання масщтабів видобутку мінеральних ресурсів висуває проблему охорони надр. Слід передбачати раціональне використання надр і зменшення втрат корисних компонентів при видобутку і переродці.

28. СВОТ Центральний економічний район(Ц): Київська обл., Черкаська обл., м. Київ.

S Визначна риса Ц– це не лише центральне географічне положення, а й, що важливо, геополітичне. Розвиток транспортного комплексу зумовлений центральним розташуванням району. Давній річковий шлях доповнюється сучасними транспортними засобами – залізницями, автошляхами, трубопроводами, які мають досить велику густоту. Київ – авіацентр міжнародного значення. Район перетинають важливі магістралі: Київ – Харків, Київ – Львів, Одеса – Київ – Москва, Київ – Кишинів – Бухарест – Софія, Київ – Брест – Варшава та ін. Територією району проходить газопровід «Союз».

Близько до району розташовані сировинні бази, основні промислові регіони та регіони споживання готової продукції. Район має значні природні ресурси, які використовуються у господарській діяльності. Це дає можливість розвитку таких галузей спеціалізації, як машинобудування, металообробка, агропромисловий комплекс, хімічна, нафтохімічна, легка промисловість, промисловість будівельних матеріалів. Високий рівень розвитку мають харчова та хіміко-фармацевтична промисловості. Черкаський промисловий вузол забезпечує приладобудування, виробництво швейних і електронних машин. Ц– другий за значенням постачальник деревини в країні. Головним джерелом водопостачання та гідроенергоресурсів є Дніпро з його потужними водосховищами. Наявні сприятливі природнокліматичні умови для відпочинку і лікування населення.

Розміщення в районі наукомісткого виробництва пов'язане з Києвом – потужнім політичним, економічним, культурним та науково-дослідним центром, справжньою кузнею високоосвічених кадрів.

В районі працюють ВР і Кабінет Міністрів. Середньомісячна заробітна плата найманих робітників загалом перевищує показники по Україні. Значний відсоток медичних працівників припадає на 1000 осіб населення району. У Києві низький рівень безробіття.

W Серед негативних сторін ЕГП виділяється опосередкованість виходу до морського узбережжя. Недостатня потужність власної паливно-енергетичної бази стримує розміщення енергомістких видів виробництва, за винятком Черкаського вузла, який користується довізним паливом. Визначне положення Києва зумовлює певну нерівномірність розміщення промисловості в районі. Район знаходиться у просторі, охопленому наслідками Чорнобильської катастрофи.

О Розвиток Ц у перспективі повинен відбуватись, з одного боку, згідно із загальною для України стратегією переходу до ринкових відносин і програмних документів, а з другого – з максимальним урахуванням місцевих умов і особливостей.

Можливою є конкурентоспроможність галузі з виробництва товарів і послуг на внутрішньому і зовнішньому ринках. Пріоритетними галузями у цьому аспекті є машинобудування(приладобудування), у тому числі виробництво оптичних і оптико-механічних приладів, радіовимірювальних приладів, авіаційна, мікробіологічна промисловість.

Удосконалення терит організації ПС в Ц можливе за умови: розширення в м. Києві і створення в м. Черкасах та прилеглих до них територій технопарків із спеціалізацією на точному, сільгосп машинобудуванні на базі машбуд підприємств, науково-технічних організацій та галузевих учбових закладів, а також харчової і легкої промті; поглиблення спеціалізації приміського типу; формування розвинутих туристичного і рекреаційного комплексів. Розвиток туризму з центром у Києві, який багатий на історичні та культурні пам'ятки, значно збільшить валютне надходження до місцевого і держ бюджетів.

Слід ефективно використовувати всі позитивні чинники геополіт становища, удосконалювати територіальну структуру господарського комплексу в напрямі скорочення екоємних виробництв, формування раціонального розселення в межах Київської агломерації, підвищення економічної діяльності в середніх і малих містах, посилювати соціальну орієнтацію економіки.

Необхідним є надання екологічним проблемам статусу економічної пріоритетності і створення сприятливих умов для інвестування природоохоронних заходів.

Слід удосконалити інженерні мережі інфраструктурного забезпечення, запобігання забрудненню річок промисловими скидами, підприємствами комунального господарства.

Необхідно нарощувати обсяги послуг, вдосконалювати їх структуру, вишукувати можливості для збільшення питомої ваги наукомістких послуг, зокрема, в галузі науково-технічних досліджень і розробок.

Т Складною є екологічна ситуація. Район має два «епіцентри» екологічної напруги: зона радіоактивного забруднення навколо Чорнобиля й Черкаський промвузол. Потрібні великі кошти на остаточну ліквідацію наслідків аварії на АЕС та технологічне переобладнання хімічних виробництв.

В регіоні із повноцінного господарського обороту випала не менш ніж половина загальної земельної площі. Цей фактор, а саме забруднення радіонуклідами, обмежує сільськогосподарську діяльність, особливо в північних і північно-західних районах. Загрозу становлять підвищені темпи ерозії чорноземних ґрунтів.

Перетворення Києва на столицю незалежної держави робить його ще більш привабливим щодо інвестицій, і тому нерівномірність розміщення промисловості і населення в районі згодом може посилитися.