Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект - укр.мова-2012.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
1.27 Mб
Скачать

Питання 2. Форми грошового обігу. Форми безготівкових розрахунків

Об'єктивною основою грошового обороту є товарне виробництво, при якому товарний світ поділяється на товари та гроші, породжуючи між ними певні протиріччя. За допомогою готівкової та безготівкової форм здійснюється процес обігу товарів, а також рух позикового та фіктивного капіталів. Звідси в залежності від форми функціонування грошей в обороті виділяють: готівковий грошовий оборот і безготівковий грошовий оборот (табл.1).

Таблиця 1 – Характеристика готівкового та безготівкового грошового обороту

Вид грошового обороту

Сфера використання

Примітки

1

2

3

Готівковий грошовий оборот – сукупність платежів готівковими коштами, які використовуються при виплаті заробітної плати, пенсій, субсидій

Здійснення населенням готівкових платежів при купівлі товарів, оплаті різних видів послуг тощо

Правильна організація обороту готівкових коштів впливає на розмір грошової маси, від неї залежить швидкість обернення грошей, що характеризує стабільність та стійкість грошового обігу. Оскільки емісійним центром країни є центральний банк, то він за допомогою своїх нормативних документів регулює рух готівкових грошей в країні, а комерційні банки виступають в ролі уповноважених агентів по готівково-грошовому обслуговуванню господарюючих суб'єктів

Безготівковий грошовий оборот – це сукупність платежів підприємств за товари, роботи, послуги, що здійснюються без використання готівкових грошей

Здійснення розрахунків і платежів підприємств через установи банків чи інші кредитні установи

Переваги безготівкових розрахунків полягають в наступному: по-перше, зменшуються затрати праці і відсотки, пов'язані з використанням готівкових грошей (карбування, друк, перевезення, зберігання, сортування); по-друге, сприяє безперервному кругообігу коштів

Між готівково-грошовим та безготівковим оборотом існує тісна взаємозалежність: гроші постійно переходять із однієї сфери в іншу, змінюючи форму готівкових грошових знаків на депозит в банку, та навпаки.

В сучасних умовах країни з розвинутою ринковою економікою прагнуть до скорочення готівкових грошей в обороті. Перспективи їх зменшення пов'язані з: стабілізацією економіки; підвищенням надійності банків; запровадженням високоефективних банківських технологій у галузі розрахунків, зокрема, національної системи електронних масових платежів за допомогою пластикових карток. Відповідно до існуючої практики в Україні встановлені такі форми безготівкових розрахунків (рис.2).

Рис.2 – Форми безготівкових розрахунків

Питання 3. Закон грошового обігу

Грошовий обіг забезпечується певною масою грошей. Кількість грошей в обігу характеризує стан грошового обігу та ринкову кон'юнктуру загалом. Нормальний обсяг грошової маси сприяє інтенсивності обігу грошей, формування платоспроможного попиту, кон'юнктури ринку та економічного розвитку загалом. Занижений обсяг грошової маси призводить до зниження швидкості обігу грошей через недостачу грошей, а завищений – до інфляції, яка має ще більший руйнівний вплив на розвиток економіки.

Грошова маса – сукупність запасів грошей у всіх формах, що перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового обігу в даний момент. Такими суб'єктами вважаються приватні особи, державні установи та інші структури, що мають у своєму розпорядженні гроші чи вклади на різних рахунках у комерційних банках.

Грошовий обіг не відображає простого повторення обороту товарів. Він підпорядковується своєму специфічному закону. Суть закону кількості грошей полягає в тому, що протягом визначеного періоду для обміну потрібна лише певна, об'єктивно зумовлена маса купівельних і платіжних засобів, інакше кажучи, фактична маса грошей в обігу (МФ) повинна дорівнювати об'єктивно необхідній масі (МН):

МФ = МН (1)

Якщо фактична маса грошей в обігу більша від об'єктивно необхідної (МФ > МН ), то це означає, що в обігу з'явилися зайві гроші у розмірі МФМН .Навпаки, якщо фактична маса грошей в обігу менша від об'єктивно необхідної (МФ < МН ), то це означає що в обігу не вистачає грошей.

Вимоги грошового обігу поширюються на всю його сферу, тобто готівкову і безготівкову. Тому величина МН включає всі форми грошей, що обслуговують потреби обігу.

Закон грошового обігу виражає економічну взаємозалежність між масою товарів в обігу, рівнем їх цін і швидкістю обігу грошей. Цей закон виражається так (виходячи з відомого рівняння І. Фішера): кількість грошей, необхідних для виконання функцій засобу обігу, повинна дорівнювати сумі цін товарів, що реалізуються, яка поділена на число обертів (швидкість обороту) однойменних одиниць:

(2)

де: V – швидкість обігу грошей;

М – середня маса грошей, що перебуває в обігу за певний період;

Р – середній рівень ціни на товари та послуги;

Q – фізичний обсяг товарів та послуг, що реалізується в даному періоді.

З Закону витікає, що маса грошей в обігу обернено пропорційна їх швидкості в обігу. Це означає, що у випадку зменшення маси грошей, яка обслуговує ВНП, швидкість кожної одиниці має зростати. Недостатня маса грошей, необхідна для обслуговування обігу на ринку товарів і послуг, компенсується прискоренням швидкості обігу грошей. Швидкість обігу грошей – показник, що характеризує ступінь швидкості переміщення грошей від одного суб'єкта грошових відносин до іншого. Це частота, з якою гривня в середньому використовується для реалізації товарів та послуг за певний період (рік, квартал, місяць).

За рівнянням американського економіста І. Фішера, величину швидкості обігу грошей можна визначити наступним чином:

, (3)

З наведеної формули випливає, що швидкість обігу грошей прямо пропорційна обсягу пред'явлених для продажу товарів та послуг у грошовому виразі (х Q) й обернено пропорційна обсягу маси грошей в обігу (М).

Приклад. В Україні обсяг ВВП у 2001 р. становив 201,9 млрд. грн. Наявна грошова маса в обігу становила за грошовими агрегатами М3:

– на початок 2001 р. – 32,1 млрд. грн.;

– на кінець 2001 р. – 45,6 млрд. грн.

Середня наявна маса грошей за рік становила 38,85 млрд. грн. [(32,1 + 45,6): 2]. Тоді, середня швидкість обігу гривні за рік становила 5,2 рази (201,9 : 38,85). А середня тривалість одного обігу гривні у 2001 р. становила 69,2 дня (360 : 5,2).