Питання 2. Грошово-кредитна політика та її інструменти

Головним результатом функціонування грошової системи вважається розробка і реалізація грошово-кредитної політики. Вона являє собою комплекс взаємопов'язаних, скоординованих цілей і заходів, спрямованих на регулювання грошового ринку, що проводить держава через центральний банк.

Об'єктами грошово-кредитної політики виступають такі елементи грошового ринку: пропозиція (маса) грошей; відсоткова ставка; валютний курс; швидкість обігу грошей. Головним суб'єктом грошово-кредитної політики України є НБУ. Крім нього, у виробленні грошово-кредитної політики беруть участь інші органи державного регулювання економіки: Міністерство фінансів, Міністерство економіки, безпосередньо Уряд, Верховна Рада України. Грошово-кредитна політика характеризується цільовою спрямованістю. Реалізація цільової спрямованості грошово-кредитної політики зумовлюється стратегічними, проміжними і тактичними цілями.

Стратегічні цілі вважаються визначальними або ключовими в загальноекономічній політиці держави. Такими цілями можуть бути зростання обсягу виробництва, забезпечення оптимальності зайнятості, стабілізація рівня цін, збалансування платіжного балансу та інші. Водночас за допомогою заходів лише монетарної політики досягти усіх названих цілей неможливо. Це зумовлено обмеженістю та специфікою інструментарію монетарної політики. В її межах зазначені стратегічні цілі виявляються несумісними. Так, стабілізація цін вимагає застосування монетарних заходів, які приводять до погіршення кон'юнктури, спаду виробництва та зайнятості. І, навпаки, для зростання виробництва необхідно вжиття заходів, що призведуть до пожвавлення кон'юнктури і можуть вплинути на зростання цін. Тому залежно від конкретної економічної ситуації центральний банк вибирає одну із стратегічних цілей. Це, як правило, є стабілізація цін чи подолання інфляції, оскільки вони найбільшою мірою відповідають головному призначенню центрального банку (підтримання стабільності національних грошей).

Сутність проміжних цілей полягає у таких змінах економічних процесів, які сприяють досягненню стратегічних цілей. Так, якщо стратегічною ціллю є стабілізація цін, то проміжною – буде стримування зміни ринкової кон'юнктури. Характерною особливістю проміжних цілей є те, що вони встановлюються на тривалі часові періоди, у продовж яких можуть бути реалізовані і виявити ефективність своєї дії.

Тактичні заходи мають короткостроковий характер щодо регулювання грошової маси, відсоткової ставки та валютного курсу для досягнення проміжних цілей. До кожного об'єкта тактичного регулювання може ставитися одне з трьох завдань: зростання, стабілізація, зниження. Конкретний напрям об'єкта регулювання визначається проміжною ціллю.

Залежно від економічних змінних визнаються інструменти грошово-кредитної політики. Вони включають:

■ проведення операцій на відкритому ринку;

■ регулювання норм обов'язкових резервів;

■ зміна банківської відсоткової ставки;

■ регулювання курсу національної валюти та інші.