Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект - укр.мова-2012.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
1.27 Mб
Скачать

3. Вартість та функції грошей

Застосування грошей для обслуговування процесів нагромадження вартості та її продуктивного використання (інвестування) істотно змінило їх суспільне призначення. З простого засобу обігу, що обслуговував обмін товарів, вони перетворилися в носія самозростаючої вартості, тобто у форму капіталу.

При застосуванні у сфері інвестування гроші стають носієм капіталу, у зв'язку з чим виникає необхідність розрізняти гроші як гроші і гроші як капітал (рис.2).

Рис.2 – Аспекти визначення сутності грошей

Набуття грошима однієї з форм руху капіталу не означає, що вони перестали використовуватися як гроші. Функціонуючи як капітал, гроші продовжують виконувати свої традиційні функції міри вартості і засобу обігу, які разом конституюють явище грошей. Тому відмінності між грошима як грошима і грошима як капіталом досить умовні і визначаються переважно призначенням грошей при їх використанні економічними суб'єктами. Гроші є власне грошима насамперед при їх витрачанні на особисте споживання, оскільки забезпечують купівлю товарів та послуг.

При обслуговуванні виробничого споживання гроші одночасно є власне грошима і капіталом, оскільки сприяють реалізації товару та одержанню прибутку. Найвиразніше гроші як капітал виявляють себе в межах кругообігу капіталу окремого підприємства. Наявна у нього сума грошей (на банківських рахунках, у касах) є одночасно частиною його обігового капіталу і масою ліквідності, що забезпечує його поточну платоспроможність. Збільшення цієї суми одночасно збільшує його обіговий капітал, тобто масу наявних ресурсів, його ліквідність, робить підприємство економічно могутнішим.

Маса грошових знаків, що вступає у сферу обігу, у кожному циклі відтворюється, не є випадковою величиною. Вона зумовлена сукупною міновою вартістю товарів, які реалізовані у попередньому циклі і вийшли у сферу споживання. Якщо в черговому циклі обміну товарів виявиться менше, ніж було в попередньому (або в обігу перебуватиме зайва маса грошових знаків при тій самій масі товарів), то між грошовою і товарною масами складеться нове співвідношення. В ньому попит буде перевищувати пропозицію. Тепер продавці вимагатимуть плати більшої суми грошей за конкретний товар, ніж у попередньому циклі. В результаті грошова маса знецінюється порівняно з товарною. Тому ціни на товари будуть зростати. Тепер складеться новий, знижений рівень мінової вартості грошей, з якою вони перейдуть у наступний цикл відтворення.

Приклад. На 1 листопада в обігу перебувало 50,0 млрд. одиниць товару, що відповідало 100,0 млрд. грн. Тобто середня ціна однієї товарної одиниці становила 2 грн. (100,0 : 50,0). На 1 грудня цього ж року в обігу перебуло 40,0 млрд. одиниць товару, а грошова маса залишилася попередньою, тобто 100,0 млрд. грн. Тепер середня ціна одиниці товарної маси становитиме 2,5 грн. (100,0 : 40,0).

Маса товарів, які можна купити за грошову одиницю, визначається рівнем їх цін. Чим вищі ціни, тим менше товарів можна купити за грошову одиницю, і навпаки, – чим нижчий рівень цін, тим більше товарів можна купити за грошову одиницю. Отже, між вартістю грошей, тобто їх купівельною спроможністю, та рівнем цін на товари існує обернена залежність. Зміну вартості грошей за певний період можна визначити за такою формулою:

(1)

де Ів.г. – зміна вартості грошей;

Іц – індекс попереднього рівня цін.

Із наведеного прикладу видно, що індекс цін становитиме 1,25 (2,5 : 2,0), а зміна вартості грошей – 0,8 (1,0 : 1,25).Тобто вартість грошей знизилася на 0,2 або на 20%.

Показник зміни вартості грошей – важливий економічний показник. Він відчутно впливає на всі сфери економічного життя суспільства. Зниження вартості грошей трактується економічним терміном «інфляція», а підвищення чи збільшення вартості грошей — «дефляція».

Функції грошей, що виділяються в сучасній економічній літературі, виступають не застиглою формою виразу грошових відносин, а відображають динамічні процеси, що відбуваються. Ступінь розвитку тієї чи іншої функції відображає певні етапи розвитку суспільного виробництва (табл.3).

Таблиця 3 – Функції грошей

Найменування функції

Роль, що виконується

1

2

1. Гроші як міра вартості

Виступають еквівалентом вартості всіх товарів

2. Гроші як засіб обігу

Виступають посередником при обміні

3. Гроші як засіб накопичення (збереження багатства)

Виступають практично як ідеальний спосіб збереження та накопичення багатства. Однак, тільки з однією умовою – якщо у країни немає інфляції

4. Гроші як засіб платежу

Забезпечують погашення боргових зобов’язань (виплата заробітної плати, сплата товару, що придбано у кредит)

5. Світові гроші

Виступають як міжнародний засіб платежу

Першою функцією грошей є функція міри вартості, тобто їх спроможність вимірювати вартість всіх товарів, служити посередником при визначенні ціни. Разом з тим, необхідно мати на увазі, що не гроші роблять товари порівнюваними. Товари порівнювані за допомогою грошей тому, що вони як і гроші є продуктами людської праці, мають однорідну з ними базу порівняння – абстрактну працю. Виражена в грошах вартість товару є ціною.

Функція міри вартості відображає відношення товару до грошей, як загального еквіваленту. Однак для визначення ціни товару цього недостатньо. Необхідний масштаб для їх порівняння, одиниця виміру речовинної субстанції загального еквіваленту. Коли гроші відносяться до самих себе, вони виступають як масштаб цін. З масштабом цін безпосередньо пов'язані такі поняття, як девальвація і ревальвація. Девальвація – це офіційне зниження курсу грошової одиниці, а ревальвація – це збільшення курсу грошової одиниці щодо валют інших країн.

Гроші як засіб обігу. Гроші у цій функції відіграють роль посередника між продавцем і покупцем. Обмін товарів за допомогою грошей у цій функції здійснюється за схемою: Т – Г – Т.

Участь грошей в обміні товарів зумовлює розпад акту обміну на два самостійних акти: продаж товару: Т – Г; купівля товару: Г – Т .

Основою функціонування грошей, як засобу обігу, є рух товарів. Роль грошей у цій функції тимчасова. Виконавши функцію обміну, гроші переходять від одного суб'єкта до іншого. Самі гроші залишаються в обігу, а товари після обміну виходять з нього.

Функція грошей як засобу нагромадження. Гроші виступаючи загальним еквівалентом, тобто забезпечуючи його власнику отримання будь-якого товару, стають загальним втіленням багатства. Тому у людей виникне прагнення до їх накопичення та заощадження. Для утворення скарбів гроші вилучаються з обігу, тобто акт купівлі-продажу переривається. Однак просте накопичення і заощадження грошей власнику додаткового доходу не приносить.

Гроші як засіб накопичення повинні володіти здатністю зберігати вартість хоча б на певний період і бути реальними. Важливе значення цієї функції – стихійно регулювати грошовий обіг при пануванні знаків вартості – втрачено. Виконання грошима функції засобу нагромадження є важливою передумовою розвитку кредитних відносин, за допомогою яких стає можливим використання тимчасово вільних коштів, що утворюються в різних сферах господарства і населення для надання їх в позику підприємствам і організаціям інших галузей і окремим кредиторам.

Гроші як засіб платежу. В умовах розвинутого товарного господарства гроші в функції засобу платежу пов'язують між собою велику кількість товаровласників, кожний з яких купує товари в кредит. В результаті розрив в одній із ланок платіжного ланцюга призводить до руйнування всього ланцюга боргових зобов'язань і виникнення масових банкрутств товаровласників. Проблема неплатежів по своїм боргам стоїть перед підприємцями всіх країн світу. Прискоренню платежів між підприємствами може сприяти розширення використання таких видів кредитних грошей, як банківський вексель, електронні гроші та кредитні картки. В сучасних мовах господарство є кредитним за своєю суттю, тому кредитні гроші виконують функцію – гроші як засіб обігу і платежу водночас.

Функція світових грошей. У цій функції гроші обслуговують рух вартості у міжнародному економічному обігу і забезпечують проведення взаємовідносин між країнами. Світові гроші виконують такі функції: міжнародного платіжного засобу; міжнародного купівельного засобу; засобу перенесення багатства з однієї країни в іншу.

Сучасний розвиток ринкових відносин у світі привів до виникнення різноманітних міжнародних засобів здійснення розрахунків. Зокрема:

а) національні валюти економічно найсильніших країн світу: долар США, англійський фунт стерлінгів, японська єна,

б) міжнародні грошові одиниці, що використовуються міжнародними валютно-фінансовими організаціями:

■ СПЗ (Спеціальні права запозичень) – розрахункова одиниця МВФ (SDR) (1СПЗ = 0,888671 г. золота. 1 СПЗ = 1$ США);

■ ЕКЮ (European Currency Unit (ЕСU) (введена для країн-учасниць Європейського союзу (ЄС) з березня 1979 р.) – яка виступала у вигляді записів на рахунках в центральних банках країн-членів. Вартість ЕКЮ визначалася так само, як і СДР, середньозваженим курсом валют країн-членів. Її використовували в розрахунках дванадцять країн ЄС;

■ Євро, запроваджена з 1 січня 1999 р. 11 європейськими країнами з 15‑ти загальної їх кількості, що входили до Європейського Союзу. Євро базується на німецькій марці – одній з найстабільніших світових валют.

Всі наведені функції грошей представляють собою прояв єдиної сутності грошей як загального еквіваленту товарів та послуг, знаходяться в тісному зв'язку та єдності. Логічно та історично кожна наступна функція е результатом розвитку попередніх функцій.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.