Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект - укр.мова-2012.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
1.27 Mб
Скачать

Питання 2. Операції комерційних банків

Всі операції комерційних банків поділяються на наступні види (рис.1):

Рис.1 – Види операцій комерційних банків

1. Пасивні операції – операції, за допомогою яких банки утворять свої ресурси (пасиви).

Пасиви банків складаються з їхніх власних капіталів і притягнутих засобів. Власний капітал індивідуального банку – це капітал, що належить банкіру. Власний капітал акціонерного банку належить акціонерам і складається з:

акціонерного капіталу;

резервного капіталу;

нерозподіленого прибутку поточного року.

Акціонерний капітал – це капітал, мобілізований шляхом продажу акцій. Його сума дорівнює номінальної вартості випущених акцій. Резервний капітал складається з установчого прибутку, що представляє собою різницю між курсовою і номінальними вартостями випущених акцій, а також із щорічних відрахувань від поточної прибутку. Притягнуті засоби комерційних банків складаються з внесків юридичних і фізичних осіб. За умовами вилучення внески поділяються на

■ термінові (строкові) (внески, що можуть бути вилучені вкладником тільки після закінчення часу, на яке вони були поміщені, чи через визначений час після повідомлення банку про їхнє вилучення);

■ безстрокові (вклади до запитання) (внески, що виплачуються банком на першу вимогу вкладника. Вони в основному мають форму внесків на поточні рахунки. Приміщення внесків на поточні рахунки зв'язано з функцією банку як посередника в розрахунках).

Строкові вклади більш стійкі в порівнянні з безстроковою частиною позикових засобів банку. Тому вони можуть служити джерелом не тільки короткострокових, але і середньо, і довгострокових позичок, а також джерелом інвестицій у цінні папери. Відсоток, виплачуваний по строкових вкладах, залежить від терміну, на який поміщений внесок. Чим більше термін, тим вище відсоток.

2. Активні операції – операції, за допомогою яких банки пускають в обіг свої ресурси з метою одержання прибутку.

3. Акцептні операції пов'язані з акцептом комерційних векселів. Акцепт означає згода боржника платити по виставленому на нього кредитором векселю. Виконання банками акцептних операцій викликане тим, що постачальники товарів не завжди упевнені в платоспроможності свого покупця, що здобуває товари в кредит. Якщо постачальник не упевнений у платоспроможності свого покупця, він вимагає, щоб виставлений їм вексель був акцептований не самим покупцем, а банком чи покупця яким-небудь іншим банком, що користається високою репутацією.

4. Розрахункові операції – операції зв'язані з функцією банку як посередника в розрахунках. Існує кілька форм розрахунків і видів операцій, які можна об'єднати в дві групи: інкасові й акредитивні.

5. Факторингові операції – вид фінансово-комерційних послуг, суть яких полягає в придбанні банками боргів підприємства. Подальші борги з покупів утримує та організація (банк), яка надає факторингові послуги.

6. Лізингові операції (від англ. lease – оренда) – складна торгово-фінансова угода, при якій лізингова форма, тобто орендодавець, відповідно до побажань і спеціалізації орендаря купує у виробника визначене майно і здає його в оренду.

7. Трастові операції (від англ. trust – довіра) – здійснюване комерційними банками доручення на ведення операцій у господарській та інших сферах діяльності. В якості довірителів виступають окремі фізичні особи і корпорації, а також навчальні, релігійні, благодійні й інші заклади. Для окремих лиць на довірчих засадах банки керують нерухомим майном, цінними паперами і грошовим капіталом. Банки виконують різні трастові операції і для корпорацій. Нерідко корпорації передають банкам для керування пенсійні фонди, створювані за рахунок коштіів робітників і частково за рахунок самих корпорацій.

8. Торгово-комісійні операції – операції, зв'язані з покупкою і продажем цінних паперів і дорогоцінних металів для клієнтів. Банки беруть активну участь у розміщенні облігацій державних позик. Здобуваючи облігації у держави, вони потім розміщають їх на фондовому ринку між фінансово-кредитними установами і приватними особами. Крім того, вони здійснюють великі обороти з акціями й облігаціями акціонерних підприємств, продаючи їх з доручення одних клієнтів і купуючи для інших.