Тема 2. Грошовий обіг і грошові потоки

1. Характеристика і структура грошового обігу.

2. Форми грошового обігу. Форми безготівкових розрахунків.

3. Закон грошового обігу.

4. Грошова маса та її показники. Регулювання грошової маси.

Питання 1. Характеристика і структура грошового обороту

Грошовий оборот можна уявити, як безперервний процес переміщення грошей у функціях засобу обігу і платежу між окремими його суб'єктами. У свою чергу, грошовий оборот включає в себе грошовий обіг. Обіг грошових знаків передбачає їх постійний перехід від одних фізичних чи юридичних осіб до інших. Безготівкові грошові знаки не знаходяться в обігу, тому що кожна нова угода вимагає нового запису на банківських рахунках. Поняття «грошовий обіг» відноситься тільки до частини грошового обороту – готівково-грошового обороту.

Виявлення закономірностей грошового обігу і особливостей руху грошей у процесі суспільного відтворення економісти практикують за допомогою моделі грошового обігу (рис.1). У такій моделі всі суб'єкти грошового обігу згруповані у чотири групи: фірми (всі юридичні і фізичні особи, які беруть участь у створенні і реалізації національного продукту); сімейні господарства (самостійні одиниці, що мають свої доходи та витрати і ведуть спільний сімейний бюджет); уряд (юридичні особи – державні, управлінські та інші структури, які забезпечують розподіл і перерозподіл національного доходу і національного продукту) та фінансові посередники (суб'єкти грошового ринку, які акумулюють на цьому ринку вільні грошові кошти і розміщують їх від свого імені і за свій рахунок: банки, страхові, інвестиційні, фінансові компанії тощо).

Рис.1 – Модель грошового обігу

Безперервний і послідовний рух грошових коштів цільового спрямування названо потоками (рис.1 – стрілки). Потоки в економічній системі мають двояке вираження: натурально-речове і грошове. Якщо уявити потоки, що спрямовані за годинниковою стрілкою і мають натурально-речове вираження, то рух грошових потоків показано у зворотному напрямку, тобто проти годинникової стрілки. Кількість грошових коштів за окремими потоками збігається з грошовим вираженням кількості товарно-матеріальних і інших цінностей. З усіх потоків найбільш важливими є: національний продукт, тобто загальна вартість всіх виготовлених виробів та послуг; національний доход, що характеризує сукупний доход, одержаний населенням, включаючи заробітну плату, ренту, процентні виплати.

У наведеній моделі (рис.1) виділено 16 грошових потоків:

1-ий – це сукупність витрат фірм у формі платежів фірм, зумовлених купівлею виробничих ресурсів (робочої сили, природних ресурсів і інших засобів виробництва) (Назустріч цьому потоку рухаються грошові кошти в напрямку фірм за куплені ресурси);

- за результатами грошового потоку 1 відбувається реалізація ресурсів, запропонованих домашніми господарствами. У них формуються доходи у формі заробітної плати, гонорарів, доходів від акцій, виручки від реалізації матеріальних і нематеріальних активів тощо, які відображені в моделі грошовим потоком 4;

- всі отримані доходи сімейних господарств розподіляються на три частини, які породжують окремі грошові потоки. Більша частина грошових коштів витрачається на споживання (грошовий потік 5) (до них відноситься оплата за придбані товари (послуги) на внутрішньому (грошовий потік 5) і світовому (грошовий потік 3) ринках;

- частину доходу домашні господарства направляють Уряду у формі податків (грошовий потік 6);

- розмір щорічних доходів домашніх господарств здебільшого перевищує витрати. Частина доходів, що перевищує обсяг купівлі товарів і послуг та сплату податків, складає заощадження. У наведеній моделі вони відображаються грошовим потоком 7. Значна частина заощаджень концентрується у фінансових посередників і служить узагальнюючим джерелом інвестування розширеного відтворення, які використовують фірми у формі кредитів (грошовий потік 8);

- мобілізовані кошти на грошовому ринку фірми інвестують у розширене виробництво для придбання необхідних матеріальних цінностей. Це зумовлює формування грошового потоку 9;

- частина коштів, мобілізованих на грошовому ринку, залучається Урядом для оплати державних заготівель. В результаті утворюються нові грошові потоки у формі позичення ресурсів грошовим потоком 10 і оплати державних закупівель – грошовим потоком 11;

- балансування доходів фірм від реалізації національного продукту (грошовий потік 12) і обсяг національного доходу, отриманого домашніми господарствами за грошовим потоком 4, забезпечує нормальне функціонування грошового обігу і всієї економічної системи, включаючи забезпечення сталості грошей і кон'юнктури ринку;

- в умовах відкритої економічної системи модель внутрішнього грошового обігу має ув'язуватися із світовим ринком через імпорт продукції (грошовий потік 13) та експорт продукції (грошовий потік 14). Якщо імпорт перевищить експорт, то на цю різницю додатково залучаються кошти зі світового ринку у формі кредитів в іноземних банках для закупівлі по імпорту, або шляхом продажу національних фінансових активів (акцій, облігацій тощо) на закордонних ринках. Це зумовлює формування нового грошового потоку 16, за яким на внутрішній грошовий ринок надходять капітали зі світового ринку;

- у разі перевищення експорту над імпортом відбудеться збільшення надходжень грошових коштів, то вони можуть бути спрямовані на світовий ринок у формі кредитів та купівлі іноземних фінансових активів. В результаті сформується потік грошових коштів за кордон (грошовий потік 15).

- якщо ринок недостатньо розвинений, то процес балансування грошового обігу виконує центральний банк шляхом додаткової емісії грошей або вилучення зайвої маси грошей з обігу. У такому випадку утворюється грошовий потік 15 при здійсненні поповнення обігу додатковою грошовою масою, або грошовий потік 16 при вилученні надлишку грошових коштів з обігу.

Таким чином, грошовий оборот є складовою частиною платіжного обороту, тобто процесу безперервного руху засобів платежу в країні.