Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект - укр.мова-2012.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
1.27 Mб
Скачать

Тема 3. Грошовий ринок

1. Грошовий ринок як елемент сучасного ринку, сутність та структура.

2. Попит на гроші. Пропозиція грошей.

Питання 1. Грошовий ринок як елемент сучасного ринку, сутність та структура

Система економічних відносин, яка склалася в процесі виробництва, обертання та розподілу товару, а також руху грошових коштів, у широкому розуміння слова представляє собою ринок.

Також існують і наступні визначення ринку:

– це інститути та механізми (юридичні, організаційні і т.ін), які забезпечують обмін товарами;

– це форма контактів між продавцем та покупцем товарів та послуг, нерухомості, цінних паперів, валюти;

– це місце, де відбувається обмін між продавцями та покупцями товарів та послуг.

Суб’єктами ринку виступають: фізичні особи, юридичні особи; держава (створює умови для функціонування ринку шляхом стратегічного планування, здійснення грошової та фінансової політики, забезпечення зайнятості, розвитку фундаментальної науки, розвитку виробничої та соціальної інфраструктури). Об’єкти ринку є все, в приводу чого виникають відносини купівлі-продажу.

Існує така класифікація ринків:

І. За об’єктами обміну:

1.1 ринки товарів, послуг;

1.2 ринки капіталів (сфера формування попиту та пропозиції на середньостроковий і довгостроковий позиковий капітал);

1.3 ринки грошей;

1.4 ринки цінних паперів;

1.5 ринки праці;

1.6 ринки інформації;

1.7 ринки науково-технічних розробок;

1.8 валютний ринок.

Ринок грошей є дуже близьким до ринку капіталів, тому що на обох ринках відбувається рух грошей. Розрізняти їх можна за двома критеріями:

- на ринку капіталів гроші покупають для придбання засобів виробництва, на ринку грошей – для придбання любих товарів;

- вважається, що ринок грошей охоплює тільки короткострокові позики (від 1 дня до 1 року) та ринок валютний, а ринок капіталів – це ринок середньострокових та довгострокових кредитів.

ІІ. За територіальним охопленням:

2.1 світовий;

2.2 національний;

2.3 регіональний;

2.4 місцевий.

ІІІ. За відповідністю до діючого законодавства:

3.1 легальний (офіційний);

3.2 нелегальний (тіньовий).

ІV. За механізмом функціонування:

4.1 конкурентний;

4.2 монопольний.

Відносно визначення категорії «грошовий ринок» існує декілька точок зору (рис.1).

Рис.1 – Різні варіанти визначення категорії «грошовий ринок»

Механізм купівлі-продажу грошей на грошовому ринку передбачає застосування певних фінансових інструментів. Усі фінансові інструменти грошового ринку виступають у формі певних зобов'язань покупців перед продавцем грошей. Залежно від виду зобов'язання їх поділяють на:

неборгові (це зобов'язання з надання права участі в управлінні діяльністю покупця грошей та в його доходах. Приклад – акціонування підприємств шляхом продажу акцій. Тобто зобов'язання виступають у формі акцій. З отриманням таких зобов'язань продавець грошей зберігає не тільки право власності на ці гроші, але, і певною мірою, право розпоряджатися ними. Він становиться акціонером, приймає участь у вирішенні питань діяльності підприємства та розподілу прибутку);

боргові (це зобов'язання, за якими покупець грошей має повернути продавцю отриману від нього суму грошових коштів і сплатити по ній обумовлений доход у формі відсотка. Такими зобов'язаннями оформляються операції купівлі-продажу грошей з передачею права розпоряджатися ними на певний строк. Боргові зобов'язання, як інструменти грошового ринку, служать засобом переміщення грошей між його суб'єктами. Це вже короткострокові кредити банківських установ).

На грошовому ринку виникає специфічний ринок фінансових інструментів – фінансовий ринок. Він включає такі інструменти:

депозитні зобов'язання, що мають форму угод між банками та їх клієнтами на відкриття поточних та строкових рахунків, депозитних угод та ощадних вкладів (сертифікатів), трастових вкладів;

позичкові зобов'язання, що мають форму кредитних угод, облігацій, векселів тощо. Ці зобов'язання вимагають особливих гарантій їх повернення.

У механізмі грошового ринку важлива роль належить його структуризації. Структура грошового ринку має різне наповнення залежно від трьох ознак: за видами застосованих інструментів; за характером взаємозв'язків між суб'єктами грошового ринку; за призначенням грошових коштів, які купуються на ринку (рис.2).

Організація структури грошового ринку залежно від:

І. видів інструментів, що застосовуються

ІІ. характеру взаємозв’язків між суб’єктами ринку

ІІІ. призначення грошових коштів, що купуються на ринку

Ринок позичкових грошових коштів

Валютний

ринок

Ринок цінних паперів

Фондовий

ринок

Ринок банківських кредитів

Ринок небанків-ських фінансово-кредитних установ

Ринок

грошей

Ринок

капіталів

Рис.2 – Структура грошового ринку залежно від трьох ознак

Ринок позичкових грошових капіталів (зобов'язань) охоплює відносини, що виникають з приводу залучення кредитними установами грошових коштів або їх надання у формі кредитів. Об'єктом кредитних відносин виступають не стільки гроші, скільки право на тимчасове користування цими грошима.

Валютний ринок – див. тему 6.

Ринок цінних паперів включає кредитні відносини і відносини співволодіння, які оформляються спеціальними документами або цінними паперами (акціями, облігаціями, казначейськими зобов'язаннями, ощадними сертифікатами, векселями, депозитним свідоцтвом тощо). Цінний папір – грошовий документ, який засвідчує відносини співволодіння або позики між її власником і емітентом.

За організаційною структурою ринок цінних паперів ділиться так:

– первинний ринок ЦП, де проводиться емісія й здійснюється первинне розміщення ЦП,

– вторинний ринок ЦП, де проводиться купівля-продаж раніше випущених ЦП. Вторинний ринок ЦБ буває: позабіржовий – обіг ЦП іде поза біржею, біржовий – упорядкована торгівля на фондовій біржі ЦП (за правилами, у конкретнім місці, у конкретний час).

На фондовому ринку відбувається переміщення небанківського позичкового капіталу. Він приводиться в рух за допомогою фондових цінностей, тобто акцій, середньострокових облігацій, довгострокових облігацій та інших фінансових інструментів тривалої дії. Цей ринок відкриває широкі можливості для фінансування інвестицій в економіку. Функціональним органом, що здійснює регулювання фондового ринку, служать фондові біржі.

Ринок банківських кредитів – це процес залучення грошових коштів на умовах повернення платності та строковості. Джерела коштів, що функціонують на кредитному ринку, є залучені депозити на рахунках банків, залишки коштів на рахунках в банках юридичних і фізичних осіб, вільні кошти населення та кошти, залучені НБУ. Розміщення залучених коштів відбувається за кредитними угодами між банками, юридичними і фізичними особами. За економічною суттю на цьому ринку відбувається перерозподіл фінансових ресурсів між суб'єктами господарювання з метою їх ефективного використання і отримання прибутку, який перевищує сплату відсотків за кредит.

Ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ. Небанківські фінансово кредитні установи здійснюють акумуляцію заощаджень і розміщення їх у доходні активи, тобто у цінні папери та кредити. Вони функціонують аналогічно з банками у сфері грошового ринку, купують свої ресурси у формі боргових зобов'язань та розміщують у доходні активи. Формування грошових ресурсів на даному ринку не є депозитним, тобто переданими їм коштами власники не можуть так вільно скористатися, як банківськими вкладами. Вони вкладаються на тривалий, заздалегідь визначений строк.

Недепозитне залучення грошових коштів може здійснюватися за допомогою страхових компаній, пенсійних фондів, ломбардів, лізингових та факторингових компаній, а також інвестиційних фондів, фінансових компаній та кредитних спілок тощо.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.