
- •Читанка
- •Читанка для Філософії-1 Тема і платон
- •Аристотель Метафизика.
- •Р. Декарт
- •Трактаты. Логика
- •Г.В.Ф.Гегель кто мыслит абстрактно?
- •Фрідріх Ніцше
- •Мартин хайдеггер
- •Основные проблемы феноменологии
- •§ 2. Понятие философии. Философия и мировоззрение
- •Читанка для Філософії-1
- •Первая аналитика книга первая
- •Метафизика книга четвертая
- •Ибн-Сина
- •Путь первый. О цели логики
- •Путь девятый. Краткое разъяснение доказательных наук
- •Лейбниц г. В.
- •Монадология
- •Трактаты. Логика
- •Готтлоб фреге
- •Мысль: логическое исследование12
- •Бертран рассел
- •Глава XX закон исключенного третьего
- •Читанка для Філософії-1
- •Книга пятая глава седьмая
- •Книга восьмая
- •Д. Бруно
- •Д. Беркли
- •Бенедикт спиноза
- •И. Кант
- •Кант и. Критика чистого разума // Сочинения. В 6 т. М., 1964. Т. 3. С. 521—522 г. В. Ф. Гегель
- •Наука логики а. Наличное бытие. Как таковое
- •М. Гайдеггер
- •Що таке метафізика
- •Мартин хайдеггер
- •И. Пригожин, и. Стенгерс
- •Порядок из хаоса предисловие к английскому изданию новый диалог человека с природой
- •Введение. Вызов науке
- •Читанка для Філософії-1
- •Тема IV Еразм роттердамский
- •Б. Паскаль
- •Г. В. Ф. Гегель
- •Л. Фейербах
- •Н. А. Бердяев
- •Э. Кассирер
- •Жан Поль сартр
- •Екзистенціалізм -це гуманізм
- •М. Шелер
- •П'єр тейяр де шарден
- •Феномен людини
- •IV. Наджиття за межами колективу
- •Эрих фромм
- •Душа человека
- •VI. Свобода. Детерминизм. Альтернативность
- •Читанка для Філософії-1
- •Тема V аристотель
- •Т. Гоббс
- •Происхождение государства
- •Что такое естественное право
- •Что такое свобода
- •Что такое естественный закон
- •Что значит быть свободным человеком
- •Страх и свобода совместимы
- •Свобода и необходимость совместимы
- •Г. В. Ф. Гегель
- •Н. А. Бердяев
- •Карл ясперс
- •2. Спадкування і традиція
- •М. Элиаде
- •Читанка для Філософії-1
- •Тема VI платон
- •Символ пещеры
- •Аристотель
- •Ф. Бекон
- •Новий органон
- •Рене декарт
- •Першоначал філософії
- •Міркування про метод, щоб вірно спрямовувати свій розум і відшукувати істину в науках Друга частина
- •Четверта частина
- •Іммануель кант
- •Критика чистого розуму
- •Г. В. Ф. Гегель
- •Феноменология духа
- •Фейерабенд
- •Томас кун
- •II. Шлях до нормальної науки
- •Ііі. Природа нормальної науки
- •VI. Аномалія і виникнення наукових відкриттів
- •VIII. Реакція і криза
- •X. Революції як зміна світогляду
- •XII. Розв’язки революцій
- •Хайдеггер м.
- •О сущности истины
- •3. Основы осуществления правильности
- •4. Сущность свободы
- •5. Сущность истины
- •Читанка для Філософії-1
- •Тема VII платон
- •Арістотель
- •Нікомахова етика
- •И. Кант
- •Заключение
- •Фрідріх шіллер
- •Сёрен кьеркегор
- •Наслаждение и долг Гармоническое развитие в человеческой личности эстетических и этических начал
- •Эрнст трёльч
- •Іван франко Відскановано: Іван Франко. Що таке поетична краса? // Краса і секрети творчості.- к..: Мистецтво., 1980. С. 420-429 Що таке поетична краса?
- •Л. Фейербах
- •Н. А. Бердяев
- •Читанка для Філософії-1
- •Тема VIII Рігведа
- •Заполонив небо і землю (і) повітряний простір
- •Конфуцій «лунь-юй»
- •Аристотель
- •Метафизика глава третья
- •Глава четвертая
- •Глава пятая
- •Глава шестая
- •Глава седьмая
- •Глава девятая
- •Глава десятая
- •Примечания
- •О блаженной жизни
- •Читанка для Філософії-1 Тема IX блаженный августин
- •Монологи
- •Фома аквинский
- •Трактат о едином боге
- •Вопрос 2: о боге: существует ли бог
- •Раздел 1
- •Раздел 2
- •Раздел 3 существует ли бог?
- •Вопрос 2.
- •Читанка для Філософії-1 Тема х Пико делла Мирандола Дж.
- •Речь о достоинстве человека
- •Рене декарт Відскановано: Декарт Рене. Міркування про метод,...// Міркування про метод,...- Київ: Тандем, 2001. С. 25-36 головні правила методу
- •Іммануїл кант
- •Критика чистого розуму передмова до другого видання
- •Читанка для Філософії-1
- •I нигилизм
- •Комментарии
- •Едмунд гуссерль
- •§ 97. Універсальне філософське значення методу, який досліджує процес конституювання в свідомості
- •§ 98. Конститутивне дослідження як апріорне
- •Ганс-Георг гадамер Від скановано: Ганс-Георг Гадамер. Про круговий цикл розуміння// Істина і метод.- к..: Юніверс., 2000., том 2, с. 55-62 про круговий цикл розуміння
- •1959 Рік
- •Відскановано: Сартр ж.П. Экзистенциализм это гуманизм// Сумерки богов. М., 1990. С. 319-330 экзистенциализм это гуманизм
- •Слова и вещи Гуманитарные науки
- •7. Дискурсия и человеческое бытие
- •8. Антропологический сон
- •Юрген габермас
- •Філософський дискурс модерну
- •Нормативний зміст модерну
- •Читанка для Філософії-1
- •Тема XII Іларіон київський слово про закон і благодать
- •Переклад з давньоруської мови с, в. Бондаря коментарі
- •Григорій сковорода діалог. Имя ему – потоп зміин
- •Глава 2-я Діалог, или разглагол
- •Примітки
- •Памфіл юркевич
- •Дмитро донцов дух нашої давнини
Едмунд гуссерль
Відскановано: Гуссерль Е. Формальна і трансцендентальна логіка. // Зарубіжна філософія ХХ ст.: К. 1993. Кн. 6, с. 62-67
§ 97. Універсальне філософське значення методу, який досліджує процес конституювання в свідомості
Жодний філософ не зміг уникнути тернистого шляху дослідження, на який ми добровільно вступили. Універсальний взаємозв'язок всього того, що мислить Я, з життям свідомості вже за часів Декарта визнаний як основний філософський факт і особливо багато про це говориться в новий час. Але тут немає необхідності про це філософствувати, ще й приховувати це за тонким мереживом думок; натомість необхідно проникнути у величезну конкретику цього взаємозв'язку і зробити його дійсно філософськи плідним. Філософ повинен з самого початку усвідомити собі те, що ми з добрими намірами спеціально часто підкреслювали: все, що для нього може існувати й існувати так або інакше (і відповідно повинно мати для нього смисл і значення), мусить усвідомлюватися у вигляді його власного інтенціонального результату, який відповідає особливості цього сущого, згідно з власним «тлумаченням» (як я це вже відобразив у своїх «Ідеях»). Ми не повинні обмежуватися порожньою загальністю слова «свідомість» або порожніми словами «досвід», «судження» і тому подібне, розглядати свідомість як щось філософськи іррелевантне, віддати її психології — тій психології, яка сліпа до інтенціональності як справжнього суттєвого життя свідомості і, у всякому разі, до інтенціональності як телеологічної функції, тобто як конституюю-чого результату. Свідомість зберігається методично відкритого, так що її можна безпосередньо «побачити* в смислотворчій діяльності, яка творить смисл в онтологічних модальностях. Можна прослідкувати, як предметний смисл (потоковий предмет потокових думок) формується шляхом трансформації цих думок в новий смисл під час функціонування їх мотиваційного зв'язку, оскільки наявне вже раніше сформоване смислом, який лежить в основі і випливає з попередньої діяльності. Якщо до предмета, вибраного для прикладу, застосувати таке інтенціональне тлумачення, то відразу виявиться, що це велетенське завдання ніколи не може бути розв'язане, тому що воно передбачає розкрити смислотворче життя в його універсальності і разом з тим зробити зрозумілими всі смислові образи природного, наукового, всезагального вищого культурного життя, все, що в ньому виступає як «суще», в його універсальній онтологічній єдності, а саме, виключно з його конституюючого джерела.
Звичайно, спочатку потрібно розкрити метод, оскільки відкриття Брентано інтенціональності, як не дивно, не призвело до того, щоб побачити в ній комплекс результатів, що включені, як застигла історія, в наявну інтенціональну єдність, що конституюється, і в спосіб, яким вона дана, як історія, яку можна розкрити з допомогою строгого методу. Виходячи з цього фундаментального пізнання, будь-який вид інтенціональної єдності стає «трансцендентальним керівництвом» конститутивного «аналізу» і цей аналіз отримує, в зв'язку з цим, цілком своєрідний характер; це не аналіз в звичайному розумінні (реальний аналіз), а розкриття інтенціопальних імплікацій146 (перехід від досвіду до системи досвіду, який визначено як можливий).