Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Степанов, Фіцула.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
2.51 Mб
Скачать
  1. Результати процесу виховання

Результати виховної роботи визначаються вихованіс­тю кожного індивіда зокрема і колективу загалом. Вихо­ваність — показник ефективності та якості навчально-виховного процесу.

Рівні вихованості. Залежно від рівня вихованості уч­нів (студентів) педагогу доцільно їх умовно поділити на кілька груп.

Дуже, низький рівень вихованості характеризується негативним досвідом поведінки вихованців, яка з труд­нощами виправляється під педагогічним впливом. Само­організації і саморегуляції немає.

Низький рівень вихованості — слабко виявляється позитивний, ще нестійкий досвід поведінки, трапляються зриви. Поведінку здебільшого регулюють вимоги стар­ших (керівництва) та інші зовнішні стимули. Самоорга­нізація і саморегуляція інтуїтивні.

Середньому рівню вихованості властива стійка позити­вна поведінка, наявність регуляції й саморегуляції, органі­зації й самоорганізації. Активної позиції щодо діяльності і поведінки однокласників (одногрупників) ще немає.

Свідченням високого рівня вихованості є наявний стійкий позитивний досвід поведінки, активна позиція, са­морегуляція, прагнення організовувати та регулювати ді­яльність, поведінку інших людей.

Критерії вихованості. Рівень вихованості можна оці­нити за ставленням школяра (студента) до навколишньої дійсності. У ставленні до суспільства беруть до уваги гу­манність, патріотизм, громадську активність, дисципліну, працьовитість, відповідальність, солідарність, відданість своїй справі. Звертають увагу і на те, чи поважає він гід­ність інших людей, чи виявляє піклування, толерантність. Обов'язково слід зважати на рівень особистої гідності, са­мокритичності, самоконтролю, ініціативності, оптимізму. Вихованість передбачає повагу до культурних цінностей, здатність розуміти прекрасне. Не менше значення має й повага до всіх форм життя, готовність примножувати і раціонально використовувати багатства природи.

Опис рівня вихованості не передбачає вичерпного пе­реліку його критеріїв, оскільки кожна особистість багато­гранна і для її завершеної характеристики потрібно ви­користати десятки або й сотні ознак.

Для визначення показників та рівнів вихованості школярів (студентів) послуговуються педагогічним спо­стереженням, бесідою, анкетуванням, вивченням продук­тів діяльності вихованців та ін.

Знання рівня вихованості учнівського (студентського) колективу загалом і кожного вихованця зокрема дає змо­гу конкретизувати виховну роботу: чіткіше її планувати, враховуючи показники розвитку учня (студента); надава­ти допомогу кожному у складанні програми самовихо­вання, також коригувати виховні впливи відповідно до поставленої мети.

Запитання. Завдання

  1. Доведіть, що процес виховання відрізняється від процесу на­вчання. Покажіть, що між ними спільного.

  2. Чому об'єктивні і суб'єктивні суперечності є рушійними силами процесу виховання?

  3. Чи можна змінювати послідовність етапів виховання? Чому?

  4. Чим організація самовиховання школярів відрізняється від ро­боти зі студентами?

  5. Визначте рівень вашої вихованості і намітьте програму самови­ховання.

  6. Які критерії вихованості є найголовнішими? Чому?

Література

Алексюк А. М. Педагогіка вищої школи. — К., 1998.

Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання: науково-методичний посібник. — К., 1988.

Вишневський 0. Сучасне українське виховання: Педагогічні нариси. — Львів, 1998.

Галузинський В. М., Масленнікова Н. П. Самовиховання та самоосві­та школярів. — К., 1969.

Кухарев Н. В. На пути к профессиональному совершенству. — М., 1990.

Натанзон Э. Ш. Трудный ученик и педагогический коллектив. — М., 1984.

Фіцула М. М. Методика попередження і подолання педагогічної зане­дбаності учнів загальноосвітніх шкіл. — Ужгород — Тернопіль, 2002.

Шилова М. П. Изучение воспитанности школьников. — М., 1982.