- •Тема № 1 психологія як наука
- •Становлення психології як науки
- •Рефлекторна природа психічного
- •Психіка і мозок
- •Психіка і свідомість
- •Запитання. Завдання
- •Тема №2 основні напрями, структура і методи психології
- •1.Місце психології в системі наук.
- •Структура сучасної психології
- •3.Методи психології.
- •Запитання. Завдання
- •Тема №3 методологічні аспекти психології
- •Принципи психології.
- •Системність у дослідженні людської психіки.
- •3.Теорія і експеримент у психологічній практиці
- •Закони психології
- •Запитання. Завдання
- •Тема №4 особистість у діяльності і спілкуванні. Психологічні основи діяльності людини
- •1.Сутність діяльності
- •2.Психологічна структура діяльності
- •Освоєння діяльності.
- •Основні види діяльності
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 5 спілкування
- •Сутність спілкування
- •Функції та структура спілкування
- •Спілкування як обмін інформацією
- •Спілкування як міжособистісна взаємодія
- •Спілкування як міжособистісне розуміння
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 6 психологія особистості
- •Індивід, особистість, індивідуальність
- •Теорії особистості
- •Спрямованість особистості
- •Самосвідомість і я-концепція особистості
- •Запитання. Завдання
- •Тема №7 міжособистісні стосунки в групах
- •Класифікація груп
- •Міжособистісні стосунки в групах (колективах)
- •Методи вивчення міжособистісних стосунків
- •Лідерство в групах (колективах)
- •Запитання. Завдання
- •Тема №8 пізнавальна діяльність особистості (Чуттєві форми пізнання дійсності)
- •Відчуття
- •Сприймання
- •Запитання. Завдання
- •Тема №8 раціональні форми освоєння дійсності
- •Пам'ять
- •Мислення.
- •Запитання. Завдання
- •Тема №9 емоційно-вольова сфера особистості. Емоції і почуття.
- •Функції емоцій і почуттів у житті людини
- •Теорії емоцій
- •Фізіологічні основи емоцій
- •Основні якості і форми переживання почуттів
- •Основні емоційні стани
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 10 воля
- •Воля і вольові дії людини
- •Структура вольової дії
- •Вольові якості особистості
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 11 психологія індивідуальності темперамент
- •Сутність темпераменту
- •Історія розвитку вчення про темперамент
- •Типи вищої нервової діяльності і темперамент
- •Психологічна характеристика типів темпераменту
- •Темперамент і стиль діяльності
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 12 характер
- •Сутність і суспільна зумовленість характеру
- •Структура характеру
- •Типологія характерів
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 13 Здібності
- •Знання, навички і вміння як основа для розвитку здібностей
- •Характеристика здібностей і проблема їх вимірювання
- •Види і структура здібностей
- •Задатки і здібності
- •Обдарованість і талант
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 14 Педагогіка як наука
- •Становлення і розвиток педагогіки
- •Предмет, основні категорії, завдання і функції педагогіки
- •Галузі і міжпредметні зв'язки педагогіки
- •Логіка і методи педагогічних досліджень
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 15 теорія освіти і навчання (дидактика)
- •Зв'язок дидактики з іншими науками
- •Актуальні проблеми дидактики на сучасному етапі
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 16 зміст освіти в україні
- •Зміст і рівні освіти
- •Державні нормативні документи, що визначають зміст освіти
- •Система контролю за рівнем засвоєння змісту освіти у процесі навчання
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 17 процес навчання
- •Сутність і структура процесу навчання
- •Закономірності і принципи навчання
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 18 методи, форми і засоби навчання
- •Особливості основних груп методів навчання
- •Форми організації навчання
- •Засоби навчання
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 19 Суть процесу виховання
- •Специфіка, рушійні сили й етапи процесу виховання
- •Результати процесу виховання
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 20 закономірності і принципи виховання
- •Основні закономірності виховання
- •Основні принципи виховання
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 21 мета, завдання й основні напрями виховання
- •Мета і завдання національного виховання
- •Розумове виховання
- •Моральне виховання
- •Статеве виховання і підготовка до сімейного життя
- •Правове виховання
- •Антинаркогенне виховання
- •Екологічне виховання
- •Трудове виховання
- •Економічне виховання
- •Естетичне виховання
- •Запитання. Завдання
- •Тема № 22 методи і форми виховання
- •Методи виховання
- •Форми організації виховного процесу
- •Запитання. Завдання
Спрямованість особистості
Діяльність людини завжди зумовлена не одним, а декількома мотивами. Вони можуть бути усвідомлюваними і неусвідомлюваними, відігравати домінуючу і побічну роль.
Система домінуючих мотивів поведінки і діяльності визначає спрямованість особистості. Провідні мотиви підпорядковують собі всі інші, тому мотиваційна сфера особистості має ієрархічну структуру. Але на поведінку людини впливають і спонукання, що мало усвідомлюються.
Види спрямованості. Залежно від того, які мотиви в діяльності та поведінці відіграють домінуючу роль, розрізняють такі види спрямованості:
особистісна спрямованість. Характеризується переважанням у особистості мотивів, спрямованих на забезпечення особистого благополуччя. Наприклад, успішно закінчити вуз, щоб зробити хорошу кар'єру;
колективістська спрямованість. Зумовлена переважанням мотивів, спрямованих на забезпечення успіху в спільній роботі. Наприклад, намагання здобути командну перемогу у змаганнях;
ділова спрямованість. Відображає переважання мотивів, які породжені діяльністю і зорієнтовані на неї: інтерес до праці, бажання оволодіти конкретним видом діяльності тощо.
Спрямованість здебільшого визначається усвідомленими мотивами поведінки — цілями, інтересами, ідеалами та переконаннями. Якщо усвідомлюється не тільки мета, а й можливість її досягнення, то йдеться про перспективу особистості. Наприклад, юнак мріє здобути професію інженера. Ретельно підготувавшись до вступу у вуз, він на першому вступному іспиті отримує високу оцінку. Згодом переконується в обґрунтованості своїх надій і усвідомлює своє навчання у вузі не тільки як мету, а і як реальну перспективу.
Неусвідомлювані мотиви. До них належать різноманітні спонукання, у яких не усвідомлюється причина вибору дії і вчинків. При цьому людина не може пояснити чому вона себе повела так, а не інакше. До неусвідомлюваних мотивів належать потяг і установка.
Потяг — неусвідомлюване, нецілеспрямоване спонукання, що виражається в чуттєвому переживанні потреби і не викликає активних дій.
Він є первинним емоційним проявом потреби людини в чомусь. Це спонукання, яке не опосередковане свідомим цілеутворенням. Воно ще не має конкретного предметного вираження. Наприклад, людина відчуває потяг до роботи. Проте що їй хочеться робити, вона спочатку не усвідомлює.
Установка — неусвідомлювана готовність особистості до діяльності, за допомогою якої може бути задоволена потреба.
Установки бувають позитивні й негативні. Наприклад, людині її знайомі розповіли про лікаря — хорошого фахівця, який поставив на ноги багатьох хворих. У неї з'являється позитивна установка «цей лікар є хорошим фахівцем» ще до зустрічі з ним. Якщо ж когось на ринку кілька раз обрахували, обважили, у нього формується негативна установка — «всі продавці — люди нечесні», хоча насправді це далеко не так.
Усвідомлювані мотиви. Це мотиви, у яких усвідомлюється причина, що є основою вибору дій і вчинків людини. До усвідомлюваних мотивів відносяться інтереси, переконання, прагнення.
Інтерес (лат. interesse — бути всередині) — емоційний вияв пізнавальних потреб людини, що реалізується у спрямованості людини на певні об'єкти, прагненні глибше і повніше їх пізнати.
Інтереси людини не вроджені. Вони виникають і розвиваються протягом її життя. Спонукаючи особистість до діяльності, інтерес активізує її. Коли людина зацікавлена тим, що робить, вона працює енергійно, жваво, творчо, отримуючи задоволення навіть тоді, коли робота складна і вимагає значного напруження. Суб'єктивно інтереси виявляються в позитивному ставленні до об'єкта пізнання. Вони дуже різноманітні, Їх класифікують за змістом, метою, широтою і стійкістю.
За змістом інтереси бувають навчальними, громадськими, науковими, читацькими, трудовими та ін. Загалом видів інтересів існує стільки, скільки є видів людської діяльності.
За метою інтереси поділяють на безпосередні та опосередковані. Безпосереднім є інтерес до змісту певної діяльності і процесу її виконання. Він зумовлений емоційною привабливістю об'єктів. Опосередкований інтерес виникає до результату діяльності, хоча сам процес не завжди цікавить суб'єкта.
За широтою розрізняють інтереси широкі й вузькі. Широкі інтереси виявляються в декількох галузях діяльності, а вузькі сконцентровано в одній. Широта і вузькість інтересів пов'язані з їх глибиною і поверховістю. Чим ширші інтереси особистості, тим вони поверховіші. Вузькість інтересів пов'язана з їх глибиною. Важливою рисою особистості є наявність у неї кількох глибоких інтересів.
За стійкістю розрізняють стійкі та нестійкі інтереси. Стійкий інтерес характеризується тривалістю збереження інтенсивної зосередженості на об'єкті чи галузі діяльності. Останнім часом психологи вважають, що стійкий та інтенсивний інтерес до певної галузі діяльності є діагностичним показником можливих здібностей. Нестійкий інтерес виявляється у короткочасній зосередженості на об'єкті.
Важливим аспектом світогляду, що містить не тільки систему поглядів людини на світ, а й характеризує духовне обличчя і визначає її загальну спрямованість, є переконання.
Переконання — система мотивів, що спонукають особистість діяти відповідно до своїх поглядів, принципів, світогляду.
Ними є знання, в істинності й важливості яких людина впевнена і якими вона керується у своїх діях і вчинках. їх сила і твердість залежать не тільки від логічної обґрунтованості, а й від їх життєвої важливості. Перетворення знань на переконання є складним і трипалим процесом.
Важливу роль у життєдіяльності особистості відіграють і прагнення.
Прагнення — усвідомлений мотив, у якому виявлена потреба, що може бути задоволена за допомогою вольових зусиль.
Прагнення можуть мати різну психологічну форму. Одним із конкретних їх виявів є мрія — створений фантазією образ бажаного майбутнього, що спонукає людину не лише уявляти те, що потрібно зробити, а й підтримує і посилює її енергію. До прагнень відносять і пристрасті — мотиви, в яких виражаються потреби, що мають нездоланну силу і відтісняють у діяльності людини все, що не пов'язано зі значущим об'єктом. Прагненнями є також ідеали як потреба наслідувати приклад, прийнятий особистістю за зразок поведінки. Залежно від віку особистості за ідеал може правити конкретна людина чи узагальнений образ.
Мрії, пристрасті та ідеали за своїм змістом бувають високими та низькими і відіграють різну роль у діяльності людини та житті суспільства.