Запитання. Завдання

1. Які особливості характеризують українську народну педагогіку?

2. У чому полягає основна відмінність духовної педагогіки від світ­ської?

3. Які педагогічні ідеї великого українського мислителя Григорія Сковороди є актуальними й сьогодні?

4. Чи тотожні за змістом такі педагогічні категорії, як «виховання» і «соціалізація»?

5. Яке значення мають міжпредметні зв'язки для педагогіки? З якою наукою педагогіка пов'язана найтісніше?

6. Розкрийте логічні зв'язки між етапами педагогічного дослі­дження.

7. Охарактеризуйте метод педагогічного експерименту.

8. Знайдіть збірки народних прислів'їв, приказок, пісень та про­аналізуйте наявні в них виховні настанови.

9. Які співзвучні сьогоденню проблеми порушені у книгах «Педаго­гічна поема» А. Макаренка та «Серце віддаю дітям» В. Сухомлинського?

Література

Алексюк А. М. Педагогіка вищої школи. — К., 1998.

Бабанский Ю. К. Проблемы повышения еффективности педагогичес­ких исследований. — М., 1982.

Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»). — К., 1994.

Журавлев В. И. Педагогика в системе наук о человеке. — М., 1990.

Кузь В. Г., Руденко Ю. Д., Сергійчук З. О. Основи національного вихо­вання. — Умань, 1993.

Ноосфера: духовный мир человека/Сост. А. В. Коротнян — Л., 1987.

Стельмахович М. Г. Народна педагогіка. — К., 1985.

Тема № 15 теорія освіти і навчання (дидактика)

План

1. Дидактика як наука. Предмет дидактики.

2. Зв'язок дидактики з іншими науками.

3. Актуальні проблеми дидактики на сучасному етапі.

Передавання знань, умінь, навичок, способів пізна­вальної діяльності підростаючим поколінням почалося ще на зорі розвитку суспільства. Виокремлення цих функцій у суспільний інститут відбулося лише з перехо­дом до цивілізації. Відтоді освіта і навчання покликані не тільки озброювати молоде покоління необхідними для праці знаннями, а й формувати світогляд, духовне обличчя особистості.

1. Предмет дидактики

Питання ефективної організації навчання вивчає така галузь педагогіки, як дидактика.

Дидактика (гр. didaktikos — повчальний) — галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти, навчання, а також виховання у процесі навчання.

Термін «дидактика» вживають у педагогічній літера­турі з початку XVII ст. До широкого вжитку його ввів знаменитий чеський педагог Я.-А. Коменський. У своїй книзі «Велика дидактика» він розробив зміст освіти, ди­дактичні принципи, методи навчання, вперше обґрунтував класно-урочну форму навчання. Весь процес навчання, на його думку, повинен спиратися на чуттєвий досвід. Та­кож: наголошував на необхідності дотримуватися у про­цесі навчання таких вимог, як легкість, ґрунтовність, ла­конічність.

Видатні французькі просвітники XVII ст. Ж.-Ж. Рус­со, К.-А. Гельвецій, Д. Дідро, А. Гольбах та ін. виступали за поєднання навчання з ремісничою працею, за активіза­цію навчального процесу, опору на досвід та спостережен­ня учнів, критикували зубріння та орієнтування на голі книжні знання.

Ці прогресивні ідеї отримали подальший розвиток у діяльності швейцарського педагога Й.Г.Песталоцці. Він намагався практично поєднати навчання з продук­тивною працею дітей на фабриці. Песталоцці вимагав будувати процес навчання на основі чуттєвого сприйман­ня, що сприяє створенню в учнів виразних образів і чіт­ких понять. На його думку, тільки знання, що підкріпля­ються вміннями та навичками, дають змогу застосовува­ти їх на практиці. Глибокі знання можливі також за умови, що вони здобуті в певній послідовності, система­тизовані.

Значний внесок у розвиток дидактики зробив німець­кий педагог Й.-Ф. Гербарт. Особливого значення він нада­вав проблемі виховуючого навчання, у процесі якого роз­виваються емпіричний, спекулятивний, естетичний, спеці­альний та релігійний інтереси. Поціновуючи розвиток мислення учнів, головне місце в навчанні він відводив давнім мовам і математиці.

В історію дидактики вписано й ім'я німецького педа­гога Ф.-А.-В. Дістервега. Він виступав як палкий прихи­льник реальної освіти. Навчання, на його думку, є актив­ним процесом, який розвиває пізнавальні здібності учнів і сприяє формуванню в них самостійності та ініціативи. Пе­дагог вважав, що глибоке опанування учнями знань вима­гає постійного спонукання їх розуму до пізнання, самодія­льності у навчанні. Причому найкращим є той метод, який активізує навчання. Вчитель у процесі навчання до­помагає учням знайти істину і таким чином озброює їх методами дослідження явищ.

Великий внесок у розвиток теорії і практики навчан­ня зробив видатний вітчизняний педагог К. Ушинський. Він обстоював думку, що кожен народ має право на школу з рідною мовою навчання, створив цілісну дидактичну си­стему, визначив основні шляхи і засоби розвиваючого на­вчання. К. Ушинський був поборником класно-урочної системи навчання, врахування вікових і психологічних особливостей дітей у навчально-виховному процесі. Ство­рена ним у 60—70-х роках XIX ст. дидактична система не втратила своєї актуальності і в наші дні.

Предметом дидактики на всіх етапах її розвитку був зміст освіти підростаючого покоління і організація про­цесу, що забезпечує оволодіння цим змістом, а саме:

• визначення мети і завдань навчання;

• окреслення змісту освіти відповідно до вимог сус­пільства;

• виявлення закономірностей процесу навчання на основі його аналізу, спеціальної пошуково-експеримен­тальної роботи;

• обґрунтування принципів і правил навчання на ос­нові його закономірностей;

• вироблення організаційних форм, методів і прийо­мів навчання;

• забезпечення навчально-матеріальної бази, засобів навчання.

Як частина педагогіки, дидактика базується на зако­номірностях і принципах цілісного педагогічного проце­су, тому її можна розглядати як теорію, яка визначає за­гальні закономірності освіти і виховання. Але як зага­льна теорія навчання дидактика самостійно досліджує ті проблеми освіти й виховання, які наявні лише у процесі навчання. Через це вона є самостійною педагогічною ди­сципліною.

Основними категоріями дидактики є «навчання», «осві­та», «викладання» (діяльність педагога в процесі навчан­ня), «учіння» (процес пізнавальної діяльності учнів), «прин­ципи навчання», «форми навчання», «методи навчання» і «засоби навчання».