Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Степанов, Фіцула.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
2.51 Mб
Скачать
  1. Форми організації виховного процесу

У виховному процесі використовують масові, групові та індивідуальні форми його організації.

Масові форми виховної роботи. До масових форм ор­ганізації виховної роботи належать тематичний вечір, ве­чір запитань і відповідей, конференція, тиждень певного навчального предмета, зустріч із видатними людьми, огляд, конкурс, олімпіада, туристичний похід, фестиваль, виставка тощо. Найпоширеніші з них — читацька конфе­ренція, тематичний вечір та вечір запитань і відповідей.

Читацька конференція. Будучи важливим засобом пропаганди художньої та наукової літератури, вона допо­магає глибше зрозуміти зміст та образи твору, особливості мови та стилю, навчитися відрізняти головне від другоря­дного, прищеплює літературно-естетичні смаки.

Види і тематика читацьких конференцій різноманіт­ні: вони можуть проводитися на матеріалі однієї або кі­лькох праць, бути присвяченими творчості письменника або конкретній літературній чи науковій проблемі. Вибір теми визначається завданнями морального й естетичного виховання, характером навчального матеріалу і віковими особливостями підопічних.

Залежно від типу конференції та індивідуальних особ­ливостей читацького колективу визначають її структуру й форми проведення. Так, у 5—7 класах читацька конферен­ція наближається до бесіди, під час якої учні висловлюють своє ставлення до героїв, їх вчинків, читають напам'ять ури­вки з книги, а після цього ставлять інсценівки або перегля­дають діафільм, кінофільм. У 8—12 класах читачі виступа­ють із доповідями, повідомленнями, в яких дають моральну оцінку рисам, якостям і вчинкам героїв книг, творам зага­лом, аналізують їх художні особливості та недоліки, роблять висновки про їх виховне та освітнє значення.

Студенти порушують глибинні аспекти значимих про­блем, претендуючи на самостійний аналіз, науково обґрунтовані висновки.

Тематичний вечір. Найчастіше буває суспільно-політичним (присвяченим державним святам, пам'ятним датам, політичним подіям) або патріотичним (приуроче­ним до історичних дат).

Цінність тематичного вечора полягає насамперед у то­му, що в його підготовці та проведенні беруть участь самі учні, студенти. Обираючи тему, запрошуючи гостей, офор­млюючи приміщення, готуючи книжкову виставку чи номер художньої самодіяльності, відшукуючи кінофільми тощо, вони мають змогу виявити свою ініціативу, само­стійність, ерудованість.

Вечір запитань і відповідей. Це цікавий, динамічний спосіб роз'яснення учням різноманітних питань внутрі­шньої політики і міжнародного життя України, виробницт­ва, науки, техніки, культури, спорту, побуту тощо.

На тематичних вечорах і вечорах запитань і відпові­дей використовують різні методи і засоби впливу на шко­лярів: виступи запрошених гостей, демонстрування кіно­фільмів, художню самодіяльність. Все це дає можливість зробити вечори цікавими, виховну інформацію дохідли­вою, переконливою, насиченою яскравими прикладами з життя.

Як правило, такі вечори підопічні готують самостій­но: пишуть оголошення про майбутній вечір, виготовля­ють скриньку для збирання запитань, зошит для запису­вання запитань та пропозицій, оформлюють приміщення, книжкові вітрини, добирають кінофільми, готують номери художньої самодіяльності.

Групові форми виховної роботи. До цих форм нале­жать політінформація, година класного керівника, кура­тора, гурток художньої самодіяльності, випускання стін­ної газети, похід, екскурсія.

Політична інформація. Вона може бути оглядовою або тематичною.

Оглядова політінформація — коротке доступне повідом­лення про найважливіші події в Україні та за кордоном. Тематичну політінформацію присвячують висвітленню одного або кількох актуальних питань політичного, еко­номічного, культурного чи наукового життя України або світової спільноти.

Година класного керівника. Це — важливий засіб формування наукового світогляду і моральної поведінки школярів.

Тематику цих виховних заходів розробляє класний кері­вник, ураховуючи особливості класу. Це може бути бесіда на етичні проблеми, лекція, диспут, усний журнал, зустріч із цікавою людиною, обговорення книги та ін. Останню годину місяця доцільно присвячувати підбиттю підсумків навчаль­но-виховної роботи класу.

До підготовки виховного заходу класний керівник мо­же залучати й учнів, що позитивно впливає на них.

Тему виховного заходу доцільно визначати заздале­гідь, розподіливши завдання по збиранню і підготовці наочності, запропонувавши почитати літературу, підготува­ти запитання, зібрати місцевий матеріал (цифри, факти, спогади тощо).

Гурток художньої самодіяльності. Його цінність полягає в тому, що мистецтво зближує людей, пробуджує почуття відповідальності, сприяє формуванню вміння ко­лективно переживати успіхи і невдачі. Участь у його ро­боті дає змогу виявити свої здібності, розумно провести вільний час. Учасники художньої самодіяльності краще відчувають красу мистецтва і природи, людських відно­син, більше тягнуться до книги.

Стінна газета. Стінні газети бувають загальношкільними (факультетськими, вузівськими), класними (навча­льної групи), предметними, сатиричними та ін. Завдяки їм вдається формувати громадську думку, спрямовувати її у конструктивне русло.

До випуску стінгазети важливо залучати якомога біль­ше школярів (студентів) — через роботи редакційних ко­легій, кореспондентської мережі. Активна участь у підго­товці стінної газети формує чесність, правдивість, принци­повість, вміння аналізувати і давати оцінку фактам і явищам, критично ставитися до власних і чужих вчинків. У процесі підготовки і проведення виховних заходів (політінформації, години класного керівника та ін.) вико­ристовують матеріали періодичної преси, радіо- і телепе­редач, художніх фільмів, книг.

Похід. Є цікавою формою виховання. Особливо захоп­люючими є походи по місцях історії нашого народу. Зібрані під час походів і зустрічей матеріали оформляють у книгах й альбомах.

Екскурсія. Є ефективним виховним заходом, що дає змо­гу організувати спостереження і вивчення різних предметів і явищ у природних умовах. З екскурсією можна піти на при­роду, на підприємство, в установу, до музею, на виставку. Методика підготовки і проведення виховної і навчальної екскурсій однакові. Однак виховна екскурсія має насампе­ред виховні цілі. Так, під час екскурсії на підприємство здій­снюють трудове, економічне виховання та профорієнтацію, у військову частину — військово-патріотичне виховання.

Індивідуальні форми виховної роботи. Необхідною умовою успішної індивідуальної виховної роботи є вивчен­ня індивідуальних особливостей учнів, студентів. Почат­ком індивідуальної виховної роботи має бути встановлен­ня щирих, доброзичливих стосунків. Зробити це часом не­легко, оскільки індивіди, які потребують найбільше уваги, нерідко не довіряють педагогам. Велике значення при цьо­му має авторитет вихователя, його знання психології осо­бистості, уміння швидко орієнтуватися в ситуації, передба­чати наслідки своїх педагогічних впливів.

Індивідуальна виховна робота має бути систематичною і послідовною. Вона повинна включати не тільки бесіди з вихованцями з приводу допущених ними негативних вчи­нків, а й профілактичні розмови та інші заходи.

Обов'язково також визначити місце кожного вихован­ця серед його товаришів, стріль взаємин із ними, його ставлення до громадської думки колективу і ставлення колек­тиву до нього, його поведінки. Це дасть змогу використову­вати виховні можливості колективу в індивідуальній роботі з конкретним вихованцем.

Необхідно передбачити і координування впливів педа­гогів, батьків і колективу. Така координація здійснюєть­ся завдяки обміну думками та аналізу результатів вихов­ного впливу.

В індивідуальній виховній роботі використовують різ­номанітні форми, зорієнтовані на розкриття і розвиток здібностей особистості. Це може бути колекціонування, спортивні, мистецькі заняття, різні види технічного ама­торства тощо.

Людина виховується внаслідок дії сукупності різно­манітних заходів і впливів. Будь-який метод, засіб, який використовують ізольовано, відірвано від системи вихов­них впливів, не досягає виховної мети. Адже, за А. Макаренком, вирішальною є не логіка певного методу, а логіка і дія всієї системи засобів, гармонійно організованих.

Тому всі методи і форми виховання взаємопов'язані і взаємозумовлені. Жодний із них не може бути універса­льним засобом впливу на особистість, на формування її якостей, хоча б яким досконалим він був.