Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Степанов, Фіцула.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
2.51 Mб
Скачать
  1. Основні емоційні стани

Різноманітні переживання почуттів зовнішньо вияв­ляються у специфічному виразі обличчя (емоційній мас­ці), позі, інтонації голосу і свідчать про певний емоційний стан людини. Таких емоційних станів багато, і кожному з них властивий свій набір психологічних характеристик і особливостей зовнішнього вияву.

До основних емоційних станів (за американським психологом Керролом Ізардом (нар. 1923) — «фундаме­нтальних емоцій») відносять інтерес, радість, здивування, страждання, гнів, страх, сором та ін.

Інтерес (як емоція). Це позитивний емоційний стан, який є одним із провідних мотивів навчання і сприяє за­своєнню знань, навичок і вмінь. Суб'єктивно він виявляється в позитивному емоційному тоні, що супроводжує пізнавальний процес, в бажанні глибше ознайомитися з об'єктом і зрозуміти його. Виникнення інтересу спричинює новизна інформації, яку одержує людина, успі­шне виконання діяльності та зміни в навколишньому се­редовищі. Інтерес характеризується відносно високим рі­внем задоволення і впевненості в собі та зниженням рів­ня напруженості при виконанні діяльності.

Радість. Виявляється вона як позитивний емоційний стан, пов'язаний із можливістю задовольнити актуальну потребу, ймовірність чого до певного моменту була неве­лика чи невизначена. Радість підвищує життєвий тонус людини, породжує відчуття бадьорості, впевненості в собі та особистої значущості, здатність до подолання життє­вих перешкод. Супроводжується вона короткочасним відчуттям повного задоволення.

Залежно від причин, які викликають радість, форми її прояву можуть бути різноманітними: від усмішки на об­личчі до нестримного буйства, наприклад у футбольних фанатів, зумовленого перемогою улюбленої команди у від­повідальних змаганнях. Радість належить до стенічних переживань. Різне стимулювання окремих груп м'язів об­личчя (зокрема, м'язів губ і брів) створює специфічну емо­ційну маску радості.

Здивування. Це короткочасна емоційна реакція на раптові події, яка не має чітко вираженого позитивного чи негативного забарвлення. У момент виникнення воно га­льмує всі попередні емоції і спрямовує увагу на подію, яка його спричинила. Емоційну маску здивування утворюють широко розплющені очі, підняті брови і ледь відкритий рот, який набуває овальної форми.

Страждання. Належить до негативних емоційних станів, породжується інформацією про неможливість за­доволення найважливіших життєвих потреб, яке до цього часу вважалося можливим. Виникає як результат трива­лого впливу негативної стимуляції. Його причинами мо­жуть бути розчарування, біль, втрата, голод, холод. Проявляється у формі емоційного стресу, астенічної емо­ції. Людина при цьому має сумний знесилений вигляд, тихий жалібний голос. Емоційну маску страждання ство­рюють опущені донизу кінці брів і рота.

Гнів. Теж є негативним емоційним станом, зумовле­ним появою серйозної перешкоди на шляху до задово­лення важливої потреби, реалізується у формі афекту. Він має стенічний характер, тобто викликає короткочасне піднесення життєвих сил. Гнів завжди спрямований на причини, які створюють перешкоду при досягненні мети. Його переживання характеризується високим рівнем на­пруження та імпульсивності. Гнів, мобілізуючи енергію для самозахисту, створює у людини відчуття активності й сили.

Страх. Цей негативний емоційний стан, виникає у людини при появі уявної або реальної загрози для її життя чи життєвого благополуччя. Залежно від ситуа­ції, ступеня усвідомлення її небезпечності та від індиві­дуальних особливостей людини він може набувати різ­ної інтенсивності — від легкого побоювання до жаху, що паралізує. При цьому людина відчуває невпевненість, не­захищеність і загрозу. Ця емоція може мати як стеніч­ний, так і астенічний характер. Емоційну маску страху на обличчі створюють прямі підняті брови, горизонталь­ні зморшки на лобі, розкриті очі й напружені губи.

Сором. Виражається цей негативний емоційний стан в усвідомленні невідповідності власних думок, вчинків і зов­нішності не тільки сподіванням оточуючих, а й власним уявленням про належну поведінку і зовнішній вигляд. Не­рідко він є результатом сильно розвинутої рефлексії; сповнених сумнівів, суперечностей роздумів; аналізу власного психічного стану. Сором може бути пов'язаний з невпевненістю людини у своїх силах, побоюванням можли­вого неуспіху в роботі, незнанням того, яке враження вона може справити на партнерів по спілкуванню. Переживання сорому проявляється в зміні виразу обличчя, почервонінні, потупленому погляді, відвертанні очей, метушливості тощо.

Спектр людських переживань, безперечно, є значно різ­номанітнішим. Крім того, кожне з них може мати різні ступені вираженості, наприклад спокійне задоволення, бур­хлива радість, захоплення, екстаз і т. д. Поєднуючись між собою, деякі емоції викликають складні переживання, що робить емоційне життя людини дуже насиченим.