Страбон про грецькі колони на узбережжі Чорного моря Витяг з праці «Географія»

Якщо пливти з Таміракської затоки (Севастопольська бухта), то ліворуч буде містечко і друга гавань херсонесців. Потім, якщо пливти вздовж берега, на південь виступає великий мис, що становить частину цілого Херсонесу. На ньому розташоване місто іраклеотів (переселенці з Малої Азії), колонія тих, що живуть на південному березі Понта, яке зветься також Херсонесом (тобто півостровом) і міститься на 4400 стадій плавби від гирла Тіри (можливо, Босфор)…

Це місто раніше користувалося автономією, але потім, спустошуване варварами, примушене було взяти собі в покровителі Мітрідата Євпатора, який хотів іти на варварів... Ці походи були готуванням до війни з римлянами. Через це він, спонукуваний такими надіями, охоче послав військо в Херсонес і став воювати з скіфами, що були тоді під владою Скілура і його синів з Палаком на чолі; їх, за свідченням Посідонія, було п'ятдесят, а за свідченням Апполлоніда – вісімдесят. Він силою підкорив їх собі і в той же час зробився владарем Боспору, яким добровільно поступився йому тодішній його володар Парісад. З тієї пори і дотепер місто Херсонес підкорене владикам Боспору... Від Феодосії до Пантікапея близько 530 стадій; вся ця земля багата на хліб, має села і місто з доброю гаванню, зване Німфей. Пантікапей являє собою горб, з усіх боків заселений ...

Що ж до Херсонесу, то, за винятком гірської частини на морському березі до Феодосії, вся інша його частина становить рівнину з добрим ґрунтом і надзвичайно багату на хліб; земля, зорана абияк, будь-яким орачем, дає врожай сам-тридцять. ... І в давніші часи звідси вивозили хліб до еллінів, подібно до того, як солону рибу з Меотіди. Розповідають, що Левкон послав з Феодосії афінянам 2 100 000 медимнів, ці самі жителі півострова спеціально звались хліборобами через те, що народи, які жили вище них, були номади, що живилися м'ясом різних тварин, переважно ж кониною, а також кобилячим сиром, молоком і сироваткою (остання, особливим способом приготовлена, є для них ласощами). Через те саме поет і назвав усіх тутешніх жителів молокоїдами. Номади займаються більше війною, ніж розбійництвом, і війни ведуть за данину, віддавши землю у володіння бажаючим займатися хліборобством, вони задовольняються одержанням умовленої помірної данини не для наживи, а для задоволення щоденних життєвих потреб; у випадку ж несплати грошей орендаторами – починають з ними війну. Ось чому поет назвав цих самих людей і справедливими, і разом з тим не маючими засобів. Справді, вони навіть не починали б війни, якби їм правильно сплачували данину. А не платять їм ті, які певні в своїх силах, так що можуть або легко відбити нападників, або перешкодити вдертю...

Хрестоматія з історії Української РСР: У 3 т. – К., 1959 .– Т.1. – С. 14-16.

Контрольні запитання

1. Назвіть шляхи проникнення первісних людей на територію України.

2. Особливості розвитку українських земель у добу палеоліту-енеоліту.

3. Перерахуйте та охарактеризуйте основні заняття первісних людей.

4. Назвіть причини та наслідки винайдення луку та стріл.

5. Охарактеризуйте основу господарської діяльності первісних людей.

6. Назвіть характерні риси кочового способу життя.

7. Охарактеризуйте особливості співіснування кочового та землеробського населення у І тис. до н.е.

8. Назвіть причини Великої грецької колонізації.

9. Перерахуйте основні етапи розвитку античних міст-держав Північного-Причорномор’я.

10. Поясніть причини занепаду античних полісів.