- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни
- •Навчальна програма дисципліни «історія україни»
- •2.2. Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі
- •2.3. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав
- •Модуль 2. Нова і новітня історія України Новітня історія України
- •3.1. Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст. – перша половина XVII ст.).
- •3.2. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ
- •3.3. Українська національно-визвольна революція середини XVII ст. І становлення української державності
- •3.4. Українські землі у другій половині XVII – хvііі ст.
- •3.5. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперії (кінець XVIII ст. - хіх ст.). Українське національне відродження
- •Новітня історія України
- •4.1. Українські землі в перші десятиріччя хх ст.
- •4.2. Економічний та соціально-політичний стан України в 1920-1930-х рр.
- •4.3.Україна в роки Другої світової війни.
- •4.4. Україна в роки відбудови (1945-1950 рр.)
- •4.5.Україна в другій половині 1950-х - середині 1980-х років
- •4.6.Поглиблення кризи тоталітаризму і проголошення незалежності України
- •4.7.Україна в умовах розбудови незалежності. Сучасна аграрна реформа
- •Навчально-тематичний план дисципліни «Історія України»
- •6.030601 «Менеджмент»
- •Модуль №1. Давня та середньовічна історія України Семінарське заняття №1 Тема: Первісне суспільство й перші державні утворення на території України
- •Методичні рекомендації
- •Ознайомтесь із першоджерелами: Гіппократ про життя і звичаї скіфів (V ст. До н. Є.) (витяг з праці «Про повітря, воду, місцевість»)
- •Страбон про грецькі колони на узбережжі Чорного моря Витяг з праці «Географія»
- •Контрольні запитання
- •Теми доповідей та рефератів:
- •Література:
- •Семінарське заняття №2 Тема:Середньовічна держава Київська Русь
- •Методичні рекомендації
- •Ознайомтесь із першоджерелами: Абуль-Хасана Алі Ібн Хусейна (Аль-Масуді) про слов'ян і русів (20-50-ті роки X ст.) (витяг з праці «Промивальні золота»)
- •Абу Алі Ахмед Ібн Омар Ібн Даст про слов'ян (30-ті роки X ст.) (витяг із «Книги дорогоцінних скарбів»)
- •Княжіння Олега в Києві (IX — початок X ст.) (витяг із Літопису руського)
- •Діяльність київської княгині Ольги (946-947 рр.) (витяг із «Повісті минулих літ»)
- •Хрещення Русі 988 р. (витяг із Літопису руського)
- •«Руська правда» (хі-хіі ст.). (витяг)
- •Про смерть Ярослава Мудрого і його заповіт. Поділ Київської Русі (витяг із Літопису руського)
- •Контрольні запитання
- •Теми доповідей та рефератів:
- •Література:
- •Семінарське заняття №3
- •Ознайомтесь із першоджерелами: Битва руських князів з монголо-татарами на річці Калці (1223 р.) (витяг із Літопису руського)
- •Устава на волоки (1557 р.) (витяг з Литовської метрики)
- •Запровадження у великокнязівських володіннях феодальних господарств – фільварків та їх зв'язок з ринком (1557 р.)
- •Контрольні питання
- •Теми доповідей та рефератів:
- •Література:
- •Модуль 2. Нова та новітня історія України Семінарське заняття №4 Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої
- •Методичні рекомендації
- •Ознайомтесь із першоджерелами: Рішення Люблінського сейму про об'єднання Польщі й Литви в одну державу – Річ Посполиту (1569 р.) (витяг)
- •Феодальне землеволодіння (1588 р.) (витяг з Литовського статуту)
- •Закріпачення селян і розшук втікачів феодалами (1588 р.) (витяг із Литовської метрики)
- •Контрольні питання
- •Теми доповідей та рефератів:
- •Література:
- •Семінарське заняття №5 Тема: Українська національна революція середини XVII ст. І становлення української державності
- •Методичні рекомендації
- •Ознайомтесь із першоджерелами: Ординація Війська Запорозького, заведена польським урядом. Організація Війська Запорозького реєстрового, перебуваючого на службі Речі Посполитої (1638 р.) (витяг)
- •Скарги козацьких послів, відправлених Богданом Хмельницьким на сейм у Варшаву (липень 1648 р.)
- •Статті Богдана Хмельницького, стверджені царем і боярською думою, які визначали умови військового договору між Московією і Військом Запорозьким (21 березня 1654 р.) (витяг)
- •З роздумів б. Грінченка про причини «Руїни» (друга половина XVII ст.)
- •Контрольні питання
- •Теми доповідей та рефератів:
- •Література:
- •Семінарське заняття №6 Тема: Українські землі у другій половині XVII – хviiі ст.
- •Методичні рекомендації
- •Контрольні питання
- •Теми доповідей та рефератів:
- •Література:
- •Семінарське заняття №7 Тема: Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій (кінець XVIII ст. – хіх ст.)
- •Методичні рекомендації
- •Ознайомтесь із першоджерелами: Із книги о. Афанасьєва-Чужбинського «Поїздка в Південну Росію» про взаємодопомогу селян у землеробстві та на будівництві
- •Маніфест 19 лютого 1861 р. (витяг)
- •Положення про викуп селянами їх садиб та польових угідь (19 лютого 1861 р.) (витяг)
- •Про заборону української мови. Циркуляр міністра внутрішніх справ п. Валуєва (18 липня 1863 р.) (витяг)
- •Про заборону українського письменства. Урядовий указ 1876 року, підписаний імператором в м. Емс (витяг)
- •Контрольні питання
- •Теми доповідей та рефератів:
- •Література:
- •Семінарське заняття №8
- •Методичні рекомендації
- •Ознайомтесь із першоджерелами: Відозва Української Центральної Ради до українського народу. 9 березня 1917 р. (витяг)
- •Перший універсал Української Центральної Ради (1917 р.) (витяг)
- •Третій універсал Центральної Ради (1917 р.) (витяг)
- •Грамота до всього українського народу (29 квітня 1918 р.) (витяг)
- •Резолюція першого з'їзду Рад України про організацію влади на Україні (12 грудня 1917 р.) (витяг)
- •Контрольні питання
- •Теми доповідей та рефератів:
- •Література:
- •Семінарське заняття №9 Тема: Українські землі у 1920-1930-х рр.
- •Методичні рекомендації
- •Лист селян до бюро скарг про голодування в селах Білоцерківського району на Київщині (8 березня 1932 р.) (витяг)
- •Доповідна записка і. Леплевського м. Єжову про операції щодо куркулів (вересень 1937 р.) (витяг)
- •Наказ одпу срср № 44/21 (2 лютого 1930 р.) (витяг)
- •Постанова цвк і рнк срср про застосування розстрілу та 10-річного ув'язнення за розкрадання колгоспного майна (7 серпня 1932 р.) (витяг)
- •Постанова Раднаркому усрр і цк кп(б)у «Про занесення на «чорну дошку» сіл, які злісно саботують хлібозаготівлі» (6 грудня 1932 р.) (витяг)
- •Постанова Політбюро цк вкп(б) (2 липня 1937 р.) (Витяг із протоколу № 51 засідання Політбюро цк)
- •Контрольні питання
- •Теми доповідей та рефератів:
- •Література:
- •Семінарське заняття №10 Тема: Україна в роки Другої світової війни
- •Методичні рекомендації
- •Ознайомтесь із першоджерелами: Таємний додатковий протокол до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (23 серпня 1939 р.) (витяг)
- •З наказу Ставки Верховного Командування Червоної Армії № 270 (16 серпня 1941 р.). (витяг)
- •Із промови рейхскомісара е. Коха на нараді вищих службових осіб рейхскомісаріату про цілі і завдання німецької політики в Україні (26-28 серпня 1942 р.) (витяг)
- •Із свідчень колишнього в'язня Сирецького концтабору в. Давидова про місця розстрілу радянських військовополонених в окупованому німцями Києві (1941-1943 рр.) (витяг)
- •Із свідчень радянських громадян (Кац м., Холоденко т., Тарасова а. Та ін.) про німецько-фашистський окупаційний режим (витяг)
- •Контрольні питання
- •Теми доповідей та рефератів:
- •Література:
- •Семінарське заняття №11 Тема: Україна в другій половині 1950-х - середині 1980-х років
- •Методичні рекомендації
- •Ознайомтесь із першоджерелами:
- •Указ Президії Верховної Ради срср про передачу Кримської області із складу ррфср до складу урср (19 лютого 1954 р.)
- •Із книги і. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (витяг)
- •Із книги п. Шелеста «Україно наша Радянська» про досягнення України за радянські часи (1970 р.). (витяг)
- •Зі статті у журналі «Комуніст України» «Про серйозні недоліки та помилки однієї книги» про книгу п. Шелеста «Україно наша Радянська» (квітень, 1973 р.) (витяг)
- •Лист секретаря цк кпу в. Маланчука н Політбюро цк кпу про необхідність боротьби з націонал-комунізмом (весна 1973 р.) (витяг)
- •Контрольні питання
- •Методичні рекомендації
- •Ознайомтесь із першоджерелами: Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р.
- •Указ Президії Верховної Ради України «Про Державний гімн України» (15 січня 1992 р.) (витяг)
- •Постанова Верховної Ради України «Про Державний прапор України» (28 січня 1992 р.)
- •Постанова Верховної Ради України «Про Державний герб України» (19 лютого 1992 р.) (витяг)
- •Контрольні питання
- •Теми доповідей та рефератів:
- •Література:
- •Питання підсумкового контролю знань
- •Список рекомендованої літератури
- •73006, М.Херсон, вул. Р. Люксембург, 23
Ознайомтесь із першоджерелами: Гіппократ про життя і звичаї скіфів (V ст. До н. Є.) (витяг з праці «Про повітря, воду, місцевість»)
В Європі є скіфський народ, що живе тепер навколо озера Меотіді і відрізняється від інших народів. Назва його савромати. Жінки їздять верхи, стріляють з луків і кидають дротики, сидячи на конях, і б'ються з ворогами, поки вони дівчата, а заміж вони не йдуть, поки не заб'ють трьох ворогів, і оселюються жити з чоловіками не раніш, як принесуть звичайні жертви. Та, що вийде заміж, перестає їздити верхи, поки прийде потреба поголовне виступати в похід...
Щодо зовнішнього вигляду інших скіфів, саме схожості їх між собою і несхожості з іншими народами, можна сказати те саме, що й про єгиптян, виключаючи те, що в других це зумовлюється спекою, а в перших холодом. Так звана «Скіфська пустиня» являє собою рівнину, багату на траву, але позбавлену дерев і помірно зрошену, по ній течуть великі ріки, які відводять воду з степів. Ось тут і живуть скіфи; звуться вони кочівниками, бо в них немає хат, а живуть вони в кибитках, з яких найменші бувають чотириколісні, а інші шестиколісні, вони кругом закриті повстю і зроблені подібно до домів: одні з двома, інші з трьома відділами; вони непроникні ні для води (дощової), ні для снігу, ні для вітрів. У ці вози запрягають по дві і по три пари безрогих волів, роги в яких не ростуть від холоду. В таких кибитках перебувають жінки, а чоловіки їздять верхи на конях; за ними йдуть їхні стада овець і корів і табуни коней. На одному місці вони залишаються стільки часу, поки вистачає трави для стад, а коли її невистачить, переходять в іншу місцевість. Самі вони їдять варене м'ясо, п'ють кобиляче молоко і їдять «іпаку» (сир з кобилячого молока). Такий спосіб життя і звичаї скіфів.
Хрестоматія з історії Української РСР: У 3 т. – К., 1959. – Т. 1.– С. 13-14.
Геродот про племена, які мешкали на території сучасної України (V ст. до н.е.). (витяг з «Історії» книга IV. Мельпомена)
11. …кочові скіфи жили в Азії. На них найшли війною масагети (іранське плем'я). Під їх натиском скіфи перейшли до країни кіммерійців, бо ця країна, що її тепер займають скіфи, належала здавна, як кажуть, кіммерійцям. Як зачули кіммерійці, що підходять скіфи, зібрали велике військо й стали радитись... Кращою була рада царів, але народ гадав за ліпше покинути край і не наражатися на небезпеку; царська думка була така, що треба боротися з прийшлими. Ніхто не хотів поступатися – ані царі народові, ані народ царям; ті хотіли кинути край, оддати без боротьби прийшлим, царі ж думали полягти у своєму краю й не втікати з народом. Такі думки поділили їх на два табори – було їх [в обох] по однаковій кількості, – боролися між собою й полягли. ...
Кіммерійський народ поховав їх коло ріки Тіраса; ще й тепер можна бачити ту могилу. Поховавши їх, вирушив народ із краю, а скіфи прийшли й зайняли порожні землі.
17. Від пристані борисфенітів – вона є середньою з-поміж надморських пристаней Скіфії – нині найближче живуть калліпіди; вони вже погречені скіфи; за ними інше плем'я, що називається алізони. Вони, калліпіди й інші далі тримаються скіфських звичаїв, але сіють і їдять збіжжя, цибулю, часник, сочевицю і просо. Вище алізонів скіфи-орачі, що сіють збіжжя не собі на поживу, а на продаж. Ще вище неври, а поза неврами на північ, скільки знаємо, безлюдна пустеля. Оце народи, що живуть за Гіпанісом (Буг), на захід від Борисфена (Дніпро).
53. Четверта ріка – Борисфен, що після Істру (Дунай) є найбільшою; на нашу думку, він найбільш плодовитий не лише між скіфськими ріками. Він має найкращі й найпридатніші для худоби пасовиська, він же має щонайбільше доброї риби. Вода з нього найприємніша для пиття; він пливе чистий між іншими мутними. Над його берегами найкращі посіви; в місцях, де не сіяно, родить висока трава. У його гирлі нагромаджується сама по собі велика кількість солі. У ньому водяться великі риби, ...що звуться антакеї (рід осетрів), й багато іншого, гідного подиву...
71. Похорони царів відбуваються у краю Геррос, до котрого Борисфен ще судноплавний. Коли у скіфів умирає цар, вони там викопують велику чотирикутну яму, а як вона вже готова, беруть трупа. Тіло мерця покривають воском, живіт розпорюють і вичищають, наповнюють товченим шафраном, кадилом, прочитаном і анісовим насінням, а потім знову зшивають. Мерця кладуть на віз і везуть до іншого народу (племені). Ті, що до них привезено мерця, роблять так, як царські скіфи. Відрізують шматок свого вуха, стрижуть волосся, роблять кругом надрізи на руці, дряпають чоло і ніс, проколюють ліву руку стрілою. Звідти (знову) беруть тіло царя на віз і везуть, до іншого народу, який під їх пануванням. … Коли вже об’їдуть мерцем усі краї, спиняються в Герросі, що є останнім із підвладних їм народів і місцем поховання. Після того як покладуть мерця в яму на підстилку, застромлюють у землю з обох боків тіла списи, прив’язують до їх вершків поперечні жердини і накривають їх очеретом. Обіч нього (мерця) кладуть до ями одну задушену наложницю, виночерпія, кухаря, конюха, слугу, окличника (особа, яка розносила й оголошувала накази), коней і первенців всяких інших домашніх тварин, а також золоті чаші; срібла ж і міді не мають у вжитку. Коли це зроблять, насипають наперегони високу могилу, щоб була як найбільше.
Геродот із Галікарнасу. Скіфія. // Історія України: Документи. Матеріали. Посібник /Уклад., комент. В.Ю.Короля. – К., Академія, 2002. – С.6-8