Теми доповідей та рефератів:

1.Правовий статус селянина в Литовських статутах 1526, 1566, 1588 рр.

2.«Уходництво» як складова господарського життя.

3.Матеріальне життя і побут різних соціальних верств.

4.«Литовський статут» як кодекс середньовічного права.

5.Причини і наслідки повстання князя М.Глинського.

6.Розвиток української культури у ХІV – ХVІ ст.

7.Політика Великого князівства Московського щодо українських земель у у ХІV – ХVІ ст.

Література:

Історія України: Литовсько-польська доба / О. Дзюба, М. Довбищенко, О. Русіна. – К., 1997.

Кром М.М. Православные князья в Великом княжестве Литовском в начале ХVІ века (К вопросу о социальной базе восстания Глинских) // Отечественная история. – 1992. – № 4. – С. 145-154.

Мовчанівський Т. Литовсько-польський період. – К., 2001.

Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. – Х.: ВД Школа, 2008.

Русіна О.В. Про князівську традицію на Київщині у ХІІІ – ХV ст. // Київська старовина. – 1997. – № 314.

Русіна О.В. Українські землі у московській внутрішній та зовнішній політиці кінця ХV – початку ХVІІ ст. // УІЖ. – 1996. – № 4. – С. 62-74.

Терещенко Ю.І. Україна і європейський світ. Нарис історії від утворення Старокиївської держави до кінця ХVІ ст. – К., 1996.

Яковенко Н.М. Нарис історії України: З найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст. – К., 1997.

Модуль 2. Нова та новітня історія України Семінарське заняття №4 Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої

Мета: розглянути процес переходу українських земель до складу Речі Посполитої; з’ясувати яких змін зазнало життя населення українських земель в новоутвореній державі у суспільно-політичній, економічній та релігійній сферах; охарактеризувати діяльність братств та козацтва на даному етапі.

Ключові поняття, терміни, імена: Річ Посполитої; Люблінська унія; фільварок; братство; Берестейська церковна унія; козацтво; реєстрове козацтво; П.Конашевич-Сагайдачний; Хотинська війна; К.Косинський, С.Наливайко; опришки; М.Жмайло, Т.Федорович, І.Сулима, П.Бут, Я.Острянин, Д.Гуня; Запорізька Січ.

План

1.Люблінська унія: причини укладення, зміст та наслідки.

2.Суспільно-політичний лад та економічний розвиток України наприкінці ХVI – першій половині ХVІІ ст.

3.Брестейська церковна унія 1569 р. та релігійне життя наприкінці ХVI – першій половині ХVІІ ст. Діяльність та значення братств.

4.Українське козацтво та Запорізька Січ. Селянсько-козацькі повстання кінця ХVI – 20-30-х рр. ХVІІ ст.

Методичні рекомендації

Вивчення даної теми необхідно розпочинати з аналізу Люблінської унії, за якою до складу Польщі відійшли Волинь, Брацлавщина, Поділля й Київщина. Адміністративно територія України була поділена на Київське, Волинське, Брацлавське, Белзьке, Руське і Подільське воєводства. На початку ХVІІ ст. до складу Речі Посполитої увійшла й Чернігівщина. Варто підкреслити, що після переходу більшості українських земель до складу Речі Посполитої, розпочалися значні зрушення в соціально-економічних відносинах. Посилилося закріпачення селянства, зростала панщини, з’являлися та поширювалися фільваркові господарства. Запровадження нового аграрного ладу розпочалося із виданням «Устави на волоки» 1557 р. Значних змін зазнала й соціальна структура суспільства. Бажано коротко охарактеризувати основні соціальні групи, що існували тоді.

У результаті Люблінської унії розпочалося посилення не лише економічного, а також національно-релігійного гніту в Україні. Посилилась експансія католицизму та денаціоналізація української знаті. Була висунута ідея релігійної унії – об’єднання православної церкви з католицькою під зверхністю Папи Римського, яка була реалізована в ході укладення Брестської церковної унії в 1596 р. Це призвело до погіршення становища православного населення, національно-релігійних переслідувань. Протидія польській експансії проявилася насамперед у національно-культурній сфері. Зокрема, необхідно охарактеризувати діяльність братств – громадських православних організацій міщан. Сили, що згуртувалися навколо братств вступили в боротьбу за розвиток рідної культури, вбачаючи в цьому запоруку визволення народу від соціального, національного та релігійного гноблення.

Розгляд останнього питання теми слід розпочати з характеристики соціально-політичних умов, що склались в українських землях в другій половині ХV-ХVI ст. і привели до виникнення козацтва. Особливу увагу при цьому звернути кризові явища в українському суспільстві у зв’язку із її переходом під юрисдикцію Польщі, закріпачення і покатоличення населення. Важливо чітко сформулювати основні причини виникнення нового козацького стану; охарактеризувати джерела формування козацтва, основні теорії виникнення козацтва, процес колонізації Дикого поля, появу і побут перших озброєних загонів, пояснити походження терміну «козак». Складним процесом було утворення Запорозької Січі, яка мала специфічний, самобутній адміністративно-територіальний та політичний устрій тощо. Необхідно висвітлити діяльність Дмитра Вишневецького, боротьбу запорозьких козаків з Османською імперією та Кримським ханством. Перші згадки про неї належать до кінця 80-х років ХV ст., а остаточне формування припадає на 50-ті роки ХVІ ст. Окремо зупинитись на характеристиці передумов селянсько-козацьких повстань в Україні в кінці XVI – початку XVII ст. Показати як протистояння польської держави і українського козацтва поступово перейшло в гострі збройні сутички й зупиніться на найбільших козацько-селянських повстаннях кінця XVI ст. під проводом Криштофа Косинського (1591-1593 рр.), Северина Наливайка (1594-1596 рр.), в 30 роках XVII ст. – під проводом І. Сулими, Т. Федоровича, П. Бута, Я. Острянина та Д. Гуні.