Ознайомтесь із першоджерелами: Таємний додатковий протокол до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (23 серпня 1939 р.) (витяг)

У зв'язку з підписанням пакту про ненапад між Німеччиною та Союзом Радянських Соціалістичних Республік нижчепідписані уповноважені обох сторін обговорили у цілком конфіденційному порядку питання про розмежування сфер обопільних інтересів у Східній Європі. Це обговорення привело до такого результату:

1.У разі територіально-політичних змін у державах, що входять до Прибалтийського регіону (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно стане кордоном сфер інтересів Німеччини та СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віденської області визнаються обома сторонами.

2.У разі територіально-політичних змін в областях, що належать Польській державі, сфери інтересів Німеччини та СРСР будуть розмежуватися по лінії рік Нарев, Вісла, Сан. …

3.Щодо Південно-Східної Європи радянська сторона підкреслює свою заінтересованість у Бессарабії. Німецька сторона заявляє про її повну незаінтересованість у цих областях.

4.Цей протокол буде зберігатися обома сторонами у цілковитій таємниці.

Москва, 23 серпня 1939 року

За уряд НімеччиниІ. Ріббентроп (підпис)За повноваженнями уряду СРСРВ. Молотов (підпис)

Зоммер Е. ДАЗ Меморандум. – Мюнхен, 1981. – С. 306-307. // Історія України: Документи. Матеріали. Посібник /Уклад., комент. В.Ю.Короля. – К., Академія, 2002. – С.323-324.

З наказу Ставки Верховного Командування Червоної Армії № 270 (16 серпня 1941 р.). (витяг)

...Командирів і політпрацівників, які під час бою... здаються у полон ворога, вважати злісними дезертирами, сім'ї яких підлягають арешту. ...І якщо такий начальник або частина червоноармійців замість організованої відсічі ворогу здадуться у полон, – знищувати їх всіма засобами як наземними, так і повітряними, а сім'ї червоноармійців, що здалися, позбавляти державної допомоги.

Трибуна. – 1992. – № 9. – С. 36.

З наказу фельдмаршала В. Рейхенау (командуючий 6-ю німецькою армією) «Про поведінку військ на Сході» (13 листопада 1941 р.). Витяг

Постачання харчуванням місцевих жителів і військовополонених є непотрібною гуманністю.

Все, в чому вітчизна відмовляє собі і керівництво з великими труднощами надсилає на фронт, солдат не повинен роздавати ворогові, навіть у тому випадку, коли це – трофеї. Вони є необхідною частиною нашого постачання. Війська заінтересовані у ліквідації пожеж тільки тих будинків, які повинні бути використані для розміщення військових частин. Все інше, що є символом колишнього панування більшовиків, у тому числі і будинки, повинно бути знищене. Ніякі історичні або культурні цінності на Сході не мають значення.

Історія України: Документи. Матеріали. Посібник /Уклад., комент. В.Ю.Короля. – К., Академія, 2002. – С.352-353.

Із промови рейхскомісара е. Коха на нараді вищих службових осіб рейхскомісаріату про цілі і завдання німецької політики в Україні (26-28 серпня 1942 р.) (витяг)

На нараді виступив з промовою гаулейтер Кох, який щойно прибув зі ставки фюрера.

Він [Кох] так сформулював свої завдання як рейхскомісар: немає ніякої вільної України. Мета нашої роботи полягає в тому, що українці повинні працювати на Німеччину, що ми тут не для того, щоб ощасливити цей народ. Україна може дати те, чого не вистачає в Німеччині. Це завдання повинне бути виконане, незважаючи на втрати. Фюрер наказав вивезти з України в Німеччину 3 мільйони тонн зерна, і ми повинні це зробити.

Історія України: Документи. Матеріали. Посібник /Уклад., комент. В.Ю.Короля. – К., Академія, 2002. – С. 353.