Istoruchni-olimpiadu-8-11-klasu.pdf-1300449636
.pdfВідповіді на завдання та тести Всеукраїнської олімпіади |
301 |
|
|
2003—2004 НАВЧАЛЬНИЙ РІК (IX ВСЕУКРАЇНСЬКА ОЛІМПІАДА)
8 клас
Теоретичний тур
4.Складіть розгорнутий план теми «Зміни в українському суспільстві після Національно-визвольної війни 1648—1657 рр.».
І.Політичні зміни.
1.Початок створення Української козацької держави — Гетьманщини.
2.Автономія України у складі Московського царства.
3.Втілення демократичних цінностей в життя українського суспільства.
4.Збройні сили — захисники Української держави.
5.Зростання міжнародного авторитету України.
ІІ.Зміни в соціально-економічному житті.
1.Підвищення ролі козацьких верств у житті суспільства.
2.Упровадження найманої праці та ринкових відносин.
3.Поширення магдебурзького права на українські міста.
ІІІ. Національно-культурне відродження.
1.Зростання національної свідомості.
2.Інтерес до рідної мови та історії.
3.Захист православної віри.
ІV. Оцінка істориками доби 1648—1657 рр.
Практичний тур 1. Назвіть види історичних джерел із наведеного переліку понять.
•Письмові джерела — наукова стаття, підручник з історії, статистичні
матеріали, періодичні видання, законодавчі акти, автобіографія, листи.
•Усні джерела — народна дума, народний епос, народна пісня.
•Речові джерела — документальний фільм, пам’ятки архітектури.
2.Заповніть прогалини у ланцюжку топонімів.
Новгород, Володимир, Галич, Київ, Болохівщина, Галич, Завихвост.
На мою думку, ці події пов’язані з життям Романа Мстиславовича — князя новгородського, волинського, галицько-волинського. Як старший син київського князя Мстислава він був відправлений на княжіння в Новгород. Тут проявилися його позитивні риси характеру, і новгородці його полюбили, хоча досягти цього було досить важко. Після смерті бать ка його запросили на княжіння до Володимира (тепер Володимир-Волин ський). Йому вдалося зібрати всі землі, захистити князівство від ворогів, зарекомендувати себе гарним правителем. За часів його князювання Во линське князівство процвітало.
302 |
Історичні олімпіади |
|
|
У кінці XII ст. у сусідньому Галицькому князівстві ситуація, навпаки, погіршилась. Після смерті Ярослава Осмомисла його сини не поділили вла ду, знову набула активності боярська опозиція, виникла загроза нападу сусі дів. За умов, що склалися, галичани запросили «на стіл» Романа Мстиславо вича, бо чули про його заслуги. Роман прийняв запрошення. Він одразу навів порядок у князівстві, а в 1199 р. об’єднав Волинське і Галицьке в одне Га лицько-Волинськекнязівство.РоманМстиславовичпрагнувзахиститисвою державу від сусідів. З цією метою він здійснював походи на половців, на Литву (про нього казали, що він «Литвою оре»), болохівців, поляків (під час останнього він і загинув під Завихвостом, у 1205 р.). Його значення як твор ця Галицько-Волинської держави неоціненне.
3.Розв’яжіть історичну задачу.
До дати битви на Каталунських полях (451) додайте дату коронації
Міндовга (1252), відніміть кількість мов, якими володів Ярослав Осмомисл
(8). Потім відніміть дату битви на Косовому полі (1389), та додайте дату першої літописної згадки про Львів (1256). Відніміть дату офіційного за твердження Папою Римським католицького чернецького ордену єзуїтів (1540), і додайте дату першої літописної згадки про Москву (1147). Потім додайте дату хрещення Хлодвіга (498), й відніміть дату (століття) появи грецьких колоній на узбережжі Чорного та Азовського морів (VII ст.). У результаті ви отримаєте дату події з історії України.
451 + 1252 — 8 — 1389 +1256 — 1540 + 1147 + 498 — 7 = 1660 Ми отримали 1660 р. — дату підписання Слободищенської угоди
Ю. Хмельницьким.
4.Порівняйте Гетьманщину часів Б. Хмельницького, Московську дер жаву, Польщу, Францію XVII ст.
Гетьманщина |
Московська |
Польща |
Франція |
|
держава |
||||
|
|
|
||
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
Органи державної влади |
|
||
|
|
|
|
|
Виборний геть |
Цар — абсолют |
Виборний король |
Король з необмеже |
|
ман з обмежени |
ний господар, |
з обмеженою вла |
ною спадковою вла |
|
ми можливостя |
посада спадкова. |
дою. Сейм, що |
дою, Генеральні |
|
ми, загальна рада, |
Боярська дума. |
складався із маг |
Штати, які склика |
|
виборна гене |
Земський со |
натів, дрібної |
лись, щоб затверди |
|
ральна старшин |
бор — станове |
шляхти і представ |
ти рішення короля |
|
ська рада |
представництво, |
ників воєводств |
(у XVII ст. значення |
|
|
що затверджува |
|
не мали), нотаблі — |
|
|
ло рішення |
|
придворна рада ко |
|
|
царя. Прикази |
|
роля |
|
|
|
|
|
|
Відповіді на завдання та тести Всеукраїнської олімпіади |
|
303 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
4 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Адміністративно-територіальний устрій |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
10—16 полків |
Система наміс |
Поділ на воєвод |
Країна поділена на |
||||
з полковими ра |
ництв з наміс |
ства і повіти з міс |
провінції, якими |
||||
дами, 272 сотні |
никами, яких |
цевими сеймика |
управляв намісник, |
||||
з сотенними рада |
призначав цар, |
ми та воєводами, |
призначений коро |
||||
ми. Всі посади — |
згодом — губер |
яких призначали |
лем. Провінції діли |
||||
виборні |
нії з повітами |
|
|
|
|
лись на округи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Міське управління |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Виборні магістра |
Містом управ |
Магістрати з вій |
Міські магістрати на |
||||
ти з виборним |
ляв царський |
тами, яких при |
чолі з підконт |
||||
війтом |
намісник, який |
значав на обрання |
рольними королю |
||||
|
не контролю |
король, або великі |
намісниками |
||||
|
вався міщанами |
землевласники |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Землеволодіння |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Приватне (спад |
Вотчина. |
Фільваркове. |
|
Королівське. |
|||
кове); тимчасове |
Помістя |
Орендне |
|
Дворянське |
|||
(не спадкове) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Соціальні стани |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Козацька старши |
Бояри, дворян |
Магнати, шляхта, |
Дворяни: багаті, бід |
||||
на (аристократія), |
ство, духовен |
міський патриціат, |
ні, дворяни «мантії», |
||||
вище духовен |
ство, міщани, |
католицьке, гре |
католицьке духовен |
||||
ство, міщани, |
селяни-кріпаки |
ко-католицьке, |
ство. Третій стан: |
||||
нижче духовен |
|
|
православне духо |
буржуазія, селяни, |
|||
ство, селяни |
|
|
венство, міський |
міщани |
|||
(вільні), козаки |
|
|
плебс, селяни |
|
|
||
(голота) |
|
|
(кріпаки) |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Висновки: у XVII ст. на території Європи сформувалися різні за формою прав |
|||||||
ління держави — повністю абсолютистська феодально-кріпосницька Москов |
|||||||
ська держава, шляхетська республіка Польща, абсолютистська Франція. Серед |
|||||||
них вирізнялася Гетьманщина Б. Хмельницького — держава з республікан |
|||||||
ським типом правління й певним демократичним устроєм. Аналогів цій держа |
|||||||
ві у той період не існувало |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
5. Заповніть таблицю. |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рік |
|
|
|
Країна |
|
Династія |
|
заснування |
|
Засновник династії |
|
|
|
|
|
династії |
|
|
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
|
4 |
Монгольска імперія |
Чингізиди |
|
1206 |
|
Темучжин (Чингізхан) |
||
Англія |
|
Тюдори |
|
1485 |
|
Генріх VII Тюдор |
|
304 |
|
|
Історичні олімпіади |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
Франція |
Валуа |
1328 |
Філіпп VI |
Англія |
Ланкастери |
1399 |
Генріх IV |
Індія |
Великі Моголи |
1526 |
Бабур |
Китай |
Тан |
618 |
Лі Юань |
6.Заповніть таблицю «Зовнішньополітична орієнтація гетьманів козаць кої України ІІ пол. XVII ст.». Впишіть номери правильних відповідей до колонок. У дужках позначте роки, коли відбулися зазначені події.
|
|
|
Зовнішньополітична орієнтація |
|
|||
Гетьмани України |
Московська |
Польща |
Кримське |
|
Туреччина |
||
|
|
держава |
|
ханство |
|
||
|
|
|
|
|
|
||
І. Виговський |
|
|
|
1 |
|
|
|
Ю. Хмельницький |
5 |
|
|
8 |
|
2 |
|
І. Брюховецький |
7 |
|
|
|
|
|
|
П. Тетеря |
|
|
|
9 |
|
|
|
П. Дорошенко |
|
|
|
|
|
4 |
|
Д. Многогрішний |
3 |
|
|
|
|
|
|
І. Самойлович |
6 |
|
|
|
|
|
|
1)Гадяцька угода (1658 р.).
2)Чигиринські походи (1677—1678 рр.).
3)Глухівські статті (1669 р.).
4)Визнання протекторату Туреччини (1672 р.).
5)Переяславський договір (1659 р.).
6)Кримські походи (1687 р.).
7)Московський договір (1665 р.).
8)Слободищенська угода (1660 р.).
9)Участь у поході Яна ІІ Казимира (1663–1664 рр.).
•Визначте особливості зовнішньої політики козацької України ІІ пол.
XVII ст.
Як внутрішня, так і зовнішня політика козацької України другої по
ловини XVII ст. розвивалася в умовах Руїни. Роз’єднаність національновизвольних сил в Україні після 1657 р. призвела до зміни політичної орі єнтації в окремих таборах. Спочатку з’явилися два, а потім і третій орієнтир — на Москву, Польщу і Туреччину. Запекла боротьба між цими державами за українські землі спричинила виникнення ще більш гострих конфліктів між прихильниками тієї чи іншої сторони. Крім неузгодже ності в колах правлячої козацько-старшинської верхівки, її не було і в народних масах, що спричинило братовбивчу боротьбу і розподіл
Відповіді на завдання та тести Всеукраїнської олімпіади |
305 |
|
|
України між трьома державами: спочатку між Росією та Польщею, а по тім між Росією, Польщею та Туреччиною. Гетьман та старшинська олі гархія, керуючись принципами тієї країни, до складу якої потрапили, проводили відповідну зовнішню політику. Кожен гетьман намагався відстояти автономію України, ведучи дискусії та вступаючи в конфлікт зі своєю державою-протектором, але виступи кожної сторони окремо, тим більше проти різних могутніх держав, не принесли бажаного ре зультату, і, врешті-решт, автономія України поступово згасла.
9 клас
Теоретичний тур
5.Складіть розгорнутий план теми «Утворення національних держав в Італії та Німеччині».
I.Вступ. Характеристика міжнародних відносин у Європі в другій по ловині XIX ст.
II.Створення національних незалежних держав у Німеччині й Італії. 1. Створення національної держави в Німеччині:
a) причини утворення (економічна, політична роздробленість); б) боротьба Австрії і Пруссії за лідерство в Німеччині. Роль Отто фон Бісмарка; в) утворення Північнонімецького союзу;
г) проголошення Німецької імперії в 1871 р.
2. Створення національної держави в Італії:
a) причини створення національної держави в Італії (загострення національної проблеми, політична й економічна роздробленість); б) два шляхи об’єднання Італії — Кавура і Мадзіні; в) франко-італо-австрійська війна 1859 р.; г) зростання визвольного руху. Д. Гарібальді; д) створення Італійського королівства; е) 1870 р. — державотворення в Італії.
III.Значення утворення національних незалежних держав Німеччини й Італії.
Практичний тур
1. Заповніть таблицю «Спеціальні (допоміжні) історичні дисципліни».
|
Спеціальна |
|
Що вивчає |
історична |
Пам’ятка. Джерело |
|
дисципліна |
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
Метрологічні засоби |
Метрологія |
Міри довжини, міри площі, |
|
|
міри штучних тіл і рідин, часу |
306 |
|
Історичні олімпіади |
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
|
Еволюцію письма, його ма |
Палеографія |
Писемні знаки, матеріал для |
теріали і знаряддя |
|
письма, орнаменти |
|
|
|
Печатки як самостійні |
Сфрагістика |
Печатки |
пам’ятки історії, побуту, |
|
|
мистецтва, а також як озна |
|
|
ки достовірних документів |
|
|
|
|
|
Герби (емблеми, символи, |
Геральдика |
Герби (емблеми, символи, |
знаки) |
|
знаки), які обирали собі дер |
|
|
жави, міста, громади, знатні |
|
|
роди, окремі особи |
Прапори |
Вексилологія |
Державні прапори, міжнародні, |
|
|
територіальні, цивільних уста |
|
|
нов та організацій, приватні |
|
|
|
Монети та різні зливки мо |
Нумізматика |
Монети, державні, княжі, |
нет, історію техніки монет |
|
грошові знаки |
ної справи |
|
|
Історію нагородних знаків |
Фалеристика |
Ордени, хрести, медалі, на |
|
|
грудні знаки, значки |
|
|
|
2.Розв’яжіть історичну задачу.
Від дати з’їзду князів у Любечі (1097) відніміть дату коронації Карла
Великого у Римі (800), додайте дату розорення Києва Батиєм (1240) та дату (число) повстання декабристів (14). Потім додайте дату першої битви гунів з готами (375), відніміть дату підписання Аугсбурзького миру (1555); до одержаного результату додайте дату підписання Деулінської угоди (1618) й кількість тез, з якими виступав Мартин Лютер (95), потім відніміть дату поділу Римської імперії на Західну і Східну (395). У результаті ви отримає те дату події англійської історії. Назвіть її.
1097 — 800 + 1240 + 14 + 375 — 1555 + 1618 + 95 — 395 = 1689
У 1689 р. англійський парламент прийняв «Білль про права».
3.Позначте на контурній карті зазначені історико-географічні назви областей України, поясніть їх походження та співвіднесіть із сучасним адміністративно-територіальним устроєм.
|
Історико- |
Сучасний адміністративно- |
|
Походження назви |
географічна |
||
територіальний устрій |
|||
|
область |
||
|
|
||
1 |
2 |
3 |
|
|
|
|
|
Раніше ця територія була |
Буковина (1) |
Чернівецька область, частина |
|
вкрита буковими лісами, |
|
Румунії, територія між |
|
густими і непрохідними |
|
Дністром і Прутом |
|
|
|
|
Відповіді на завдання та тести Всеукраїнської олімпіади |
307 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
|
|
|
Ця територія розташована на |
Поділля (2) |
Вінницька, Хмельницька |
|
узвишші, як Подол в Києві. |
|
і Тернопільська, частина |
|
Інший варіант — назва пішла |
|
Івано-Франківської області |
|
від слова «долина» на Поділлі |
|
|
|
|
|
|
|
Знаходилась поблизу Польщі, |
Підляшшя (3) |
частина Польщі |
|
тобто «під ляхами» (поляками) |
|
|
|
Обрисами на карті нагадує |
Покуття (4) |
Частина Івано-Франківської |
|
«кут» між Карпатами, Дніст |
|
області |
|
ром, Прутом |
|
|
|
|
|
|
|
Територія уславилася непро |
Полісся (5) |
Частина Волинської, Жито |
|
ходними й густими лісами |
|
мирської, Рівненської, Черні |
|
впереміш з болотами |
|
гівської, Київської областей, |
|
|
|
південь Білорусії |
|
|
|
|
|
У XVII ст. почалося масове |
Слобожан |
Харьківська, Сумська, части |
|
залюднення цієї території |
щина (6) |
на Луганської і Донецької |
|
вільними переселенцями. |
|
обл., Воронезька, Курська, |
|
Створювалися слободи, які |
|
Бєлгородська губернії Росії |
|
звільнялися на деякий час |
|
|
|
Московією від податків |
|
|
|
|
|
|
|
Ця територія була в минулому |
Сіверщина (7) |
Частина Чернігівської та |
|
заселена слов’янським союзом |
|
Брянської (Росія) областей |
|
племен — сіверянами («ті, що |
|
|
|
проживають на півночі») |
|
|
|
|
|
|
|
4.Порівняйте аграрні реформи ХІХ ст. у Пруссії, Австрійській та Росій ській імперіях. Заповніть таблицю та зробіть висновки.
|
Пруссія |
Австрійська імперія |
Російська імперія |
|
1 |
2 |
3 |
|
|
Час проведення |
|
Середина ХІХ ст. |
1848 р.; 1853 р. — Закар |
1861 р. |
|
|
|
паття |
|
|
|
Причини |
|
1. Соціальна напруга (ма |
1. Повстання селян |
1. Велика кількість се |
|
сові селянські |
у Західній Україні. |
лянських повстань і за |
|
виступи) |
. |
2. Загострення соціаль |
ворушень. |
2. Подальший розвиток |
ного становища під час |
2. Прагнення влади ста |
|
господарства неможливий |
революції 1848— |
білізувати (утримати) |
|
без кардинальних змін |
1849 рр. |
ситуацію в державі |
|
(економічнна |
3. Вимоги депутатів |
|
|
криза) |
|
рейхстагу |
|
308 |
|
|
|
|
Історичні олімпіади |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
|
3 |
|
|
|
|||
3. Розвиток капіталізму. |
|
3. Відсталість Росії, ви |
|||
4. Формування ринку |
|
никнення потреби ре |
|||
вільнонайманої праці |
|
формування господар |
|||
|
|
|
|
ства, щоб наздогнати |
|
|
|
|
|
західні |
держави. |
|
|
|
|
4. Кримська війна — ката |
|
|
|
|
|
лізатор реформ |
|
|
|
Основні документи реформи |
|
||
Указ про скасування |
Указ про скасування |
Маніфест (19.02.1861р.) |
|||
кріпацтва |
. |
|
кріпацтва в Галичині, |
про скасування кріпацтва |
|
Указ «Про регулювання |
в Закарпатті |
|
|
||
відносин між поміщиками |
|
|
|
||
і селянами». 1850 р. |
|
|
|
||
|
|
|
Зміст |
|
|
Селяни отримали особис |
Ліквідація юридичної |
Селяни отримали особис |
|||
ту свободу, але мусили |
залежності селянина від |
ту свободу і громадянські |
|||
викуповувати землі, |
поміщика. Але селяни |
права. |
|
||
виконувати |
феодальні |
мусили сплачувати ви |
Встановлення категорії |
||
повинності |
|
купні платежі за землю |
тимчасовозобов’язаних |
||
|
|
|
і платити за користу |
селян |
|
|
|
|
вання угіддями, що за |
|
|
|
|
|
лишились власністю |
|
|
|
|
|
поміщиків |
|
|
|
|
|
Наслідки |
|
|
Пруссія пішла важким |
Селяни були зобов’язані |
Селяни 49 років сплачу |
|||
«прусським шляхом |
сплачувати викуп, що |
вали викупні платежі. |
|||
розвитку» |
|
|
набагато перевищував |
Зберігалася селянська |
|
|
|
|
суму річного оброку, |
община |
|
|
|
|
тому багато селян |
|
|
|
|
|
розорювалося, не були |
|
|
|
|
|
достатньо забезпечені |
|
|
|
|
|
землею. Реформа не |
|
|
|
|
|
була доведена до кінця. |
|
|
Реформа мала велике значення для подальшого капіталістичного розвитку країн |
|||||
(з’явилися нові власники землі, ціла армія найманих робітників). Держави були |
|||||
зобов’язані провести аграрні реформи. Сільське господарство на той час було |
|||||
основою економіки цих країн, а кріпацтво гальмувало його розвиток. Завершен |
|||||
ня промислового перевороту |
|
|
|||
5. Розшифруйте абревіатури політичних партій кінця XIX ст.
•РУРП — Русько-українська радикальна партія.
•УСДП — Українська соціал-демократична партія.
Відповіді на завдання та тести Всеукраїнської олімпіади |
309 |
|
|
•УНДП — Українська національно-демократична партія.
•СДПА — соціал-демократична партія Австрії.
•СДПГ — соціал-демократична партія Галичини.
•ПСДП — Польська соціал-демократична партія.
6. Визначте причини і наслідки зазначених подій.
Причина |
Подія |
Наслідки |
|
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
|
Еміграція П. Орлика |
Ухвалення «Пактів |
Бендерська Конституція |
і частини козацтва. |
і конституцій законів |
стала найпрогресивнішим |
Прагнення відродити |
й вольностей Війська |
документом свого часу, хоча |
цілісну козацьку державу. |
Запорозького» |
так і не була введена в дію. |
Потреба в законах для |
1710 р. |
Але вона закріплювала най |
еміграційного козацтва |
|
прогресивніші для того часу |
|
|
ідеї про державне життя |
|
|
|
Прагнення американ |
Прийняття «Декларації |
Створення нової держави, |
ських колоній відокре |
незалежності США» |
прийняття Конституції |
митися від Англії. |
1776 р. |
США. Приклад для націо |
Високі податки. |
|
нально-визвольних рухів |
Потреба здобуття неза |
|
інших країн. Затвердження |
лежності |
|
принципів демократії |
|
|
|
Занепад Речі Посполи |
Третій поділ Польщі |
Польща припинила існу |
тої, відсталість від інших |
1795 р. |
вання як єдина незалежна |
держав. |
|
держава. Посилення Прус |
Намагання інших дер |
|
сії, Австрії, Росії за рахунок |
жав розширити свої те |
|
приєднання до них нових |
риторії за рахунок поль |
|
земель |
ських земель |
|
|
|
|
|
Обмеження у викорис |
Діяльність «Руської |
Поширення української |
танні та поширенні |
трійці» |
мови та літератури. |
української мови і літе |
1833—1837 рр. |
Дослідження і популярізація |
ратури на західноукраїн |
|
історичного минулого. |
ських землях. |
|
Видання українського |
Національне і політичне |
|
альманаху «Русалка |
гноблення. |
|
Дністрова». |
Прагнення української |
|
Визначення головних про |
інтеліґенції зберегти та |
|
грамних засад українського |
розвинути українську |
|
національного руху. |
культуру |
|
Пробудження національної |
|
|
самосвідомості народу |
|
|
|
310 |
|
Історичні олімпіади |
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
|
Прагнення Росії захопи |
Російсько-турецька |
До Російської імперії за Яс |
ти Північне Причорно |
війна |
ським миром відійшла те |
мор’я, контролювати |
1787—1791 рр. |
риторія між Дністром і Пів |
цей регіон, послабити |
|
денним Бугом. |
Туреччину. |
|
Визнання Туреччиною при |
Прагнення Туреччини |
|
єднання Криму до Росії. |
повернути втрачені землі |
|
Стабілізація ситуації в цьо |
|
|
му регіоні, заснування пор |
|
|
тів на узбережжі Чорного |
|
|
моря |
|
|
|
Невдоволення широких |
Революція 1848— |
Накопичення політичного |
верств населення засил |
1849 рр. у Франції |
досвіду боротьби народних |
лям у державі великої |
|
мас. |
фінансової буржуазії. |
|
Встановлення Другої |
Існування опозиції іс |
|
республіки. |
нуючому режиму. |
|
Обрання президентом Луї |
Важке становище насе |
|
Бонапарта. |
лення країни, безробіття |
|
Державний переворот |
|
|
1851р. |
|
|
Проголошення Другої імперії. |
|
|
Встановлення влади Напо |
|
|
леона ІІІ і проголошення |
|
|
конституційної монархії |
|
|
|
Національний, релігій |
Громадівський рух |
Освіта народу (створення |
ний, соціальний гніт, |
60-ті роки ХІХ ст. |
недільних шкіл). |
колонізаторська політи |
|
Відкриття бібліотек; поши |
ка російського царизму. |
|
рення творчості Т. Шевченка. |
Русифікація, наступ на |
|
Розвиток української націо |
культуру. |
|
нальної ідеї. |
Потреба у підтримці |
|
Формування національної |
української культури, |
|
свідомості українців, збага |
просвіті народу. |
|
чення традицій українсько |
Заснування найбільш |
|
го національно-визвольно |
активною частиною |
|
го руху |
української інтеліґенції |
|
|
громад — культурно- |
|
|
просвітницьких |
|
|
організацій |
|
|
|
|
|