Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Istoriya_2_1_-_kopia_1

.pdf
Скачиваний:
109
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
1.6 Mб
Скачать

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1.З’ясуйте основні етапи розвитку суспільства на території України у кам’яну добу

 

 

 

Основним типом жител мезолітичних стоянок були невеликі легкі споруди у вигляді куренів,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

збудованих з дерева та гілок. Поряд із житлами або всередині них влаштовували вогнища.

 

Внаслідок

потепління

на

території

України

поступово

встановилися

наближені

до

сучаснихМісця короткочасних стоянок мезолітичних мисливців та рибалок нерідко заливала вода під час

кліматичні та ландшафтно-географічні умови - Тундра і Лісотундра на півночі та Степи на півдні,

 

повеней, а їх залишки заносило піском. Іноді так повторювалося по кілька разів. Люди і в цю

величезні простори між якими зайняли листяні та хвойні ліси. Всю територію поступово заселили

 

епоху періодично поселялися на одних і тих же місцях. Саме тому багато мезолітичних стоянок,

сучасні види тварин і птахів. Полювання на цих тварин, часто дуже рухливих і здебільшого не особливо

в

печерах,

мають

по

кілька

горизонтів культурних

залишків, відокремлених один від

стадних, вимагало створення нових мисливських знарядь. І такі знаряддя

стародавня

людинаодного стерильними прошарками піску, глини чи інших порід .

 

 

 

 

 

 

 

винайшла на початку мезоліту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В окремих випадках такі горизонти знахідок, можливо, залишили одні й ті ж групи мисливців та

Ними стали лук і стріли з кремінними або кістяними наконечниками. З допомогою стріли, рибалок .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

випущеної з лука, можна було вбивати тварин і птахів на значній відстані(до 100 м). Найдавніші

 

Отже, мезолітична епоха - це час значних зрушень в економіці давнього населення. Це час

наконечники стріл, які за формою часто нагадують листок дерева, зокрема верби, дістали назву

 

дальшого

розвитку

крем'яної

індустрії, зародження

відтворюючих

форм

господарства,

листоподібних або верболистих. Існували й інші форми наконечників стріл з кременю. Кістяні

 

виникнення великих родових могильників. Вважаєтеся, що в мезоліті складається племінна

наконечники застосовувались рідко.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

організація суспільства .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Винайдення

лука

та

стріл мало дуже важливе значення для збільшення продуктивності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

полювання. Воно стало доступним невеликим групам людей і навіть окремим мисливцям, а тому і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

надійним джерелом добування засобів до життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зростання продуктивності полювання з часом призвело до зменшення кількості тварин в 2. Покажіть особливості розвитку рабовласницьких держав на території України.

 

окремих

районах

або

й

цілковитого

зникнення

в

іншому. Це зумовило

швидкий

розвиток

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рибальства та збиральництва, а пізніше привело й до приручення та розведення домашніх тварин,

 

 

 

Ще

у VII–VI

ст. до

н. е.

почався процес

великої

грецької

колонізації

у

а відтак і до виникнення найдавнішого скотарства .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Північному Причорномор’ї, викликаний передусім їх торговою

експансією

та відсутністю

 

Для

рибальства

вживали

кістяні

гарпуни,

сіті,

верші, заколи

тощо. Об'єктами

 

 

 

пристосованої для землеробства землі у самій Греції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

збиральництва, поряд з рослинами, стають річкові, морські та наземні молюски. Значні скупчення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Першим

грецьким поселенням на півдні України буво. Березань Борисфеніда

черепашок молюсків, у тому числі невикористаних(запаси їжі), є досить частими знахідками на

 

 

(біля м. Очакова

Миколаївської області).

Потім, у першій

половині VI ст. до

н. е.

на

мезолітичних

стоянках.

У

нашій

країні

вони

найчастіше

зустрічаються

на

гірських

стоянках

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Криму. Зберігали черепашки в ямах-коморах,

а запікали у спеціальних ямах-вогнищах. Першою

 

правобережжі Бузького лиману постала Ольвія, на кінець V ст. до н. е. – Херсонес (поблизу

 

сучасного Севастополя), Тіра (на лимані Дністра), Феодосія – у Криму, Пантікапей – на

прирученою твариною став собака. Спочатку його приручили, щоб мати живий запас їжі, пізніше

 

 

місці теперішньої Керчі, Керкинетіда (Євпаторія) та інші міста.

 

 

 

 

 

 

 

почали

використовувати

як

помічника

під

час

полювання. Пошуки

нових

мисливських

та

 

Основою

грецького господарства

Північного

Причорномор’я

булиземлеробство,

рибальських

угідь

сприяли

постійній

рухливості

 

мезолітичного

населення. Новим

формам

 

 

 

виноробство, рибальство і переробка риби, яка потім вивозилась до Греції. Високого рівня

господарської

діяльності

мезолітичної

епохи

відповідала

й

більш

досконала

техніка

 

 

обробки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

каменю.

Це

сприяло

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

досягло ремесло: ткацтво, гончарство, обробка металів.

 

 

 

 

 

 

 

 

появі багатьох нових форм кам'яних і кістяних знарядь.

праці

 

 

 

 

 

 

 

були центрами торгівлі та ремесел

 

 

 

Найхарактернішою особливістю кремінних знарядь стали їхні невеликі розміри та геометричні

 

Грецькі

міста-держави (поліси)

Північного

форми у вигляді трикутників, трапецій, сегментів, круглих скребків тощо. За розмірами і формами

 

Причорномор’я. З

Греції

надходила

зброя, коштовності, посуд, солодощі,

приправи,

в науці вони здобули назву геометричних мікролітів (від грецьких слів "мікрос" - малий і "літос" -

 

спеції.

 

 

 

 

міста-держави, за

 

винятком

 

Боспору, за своїм устроєм були

кам'яний). Мікролітичні

 

вироби

 

були

особливо

характерними

 

для

 

 

тарденуазькоїГрецькі

 

 

 

пізньомезолітичної пори. В азільську ранньомезолітичну пору переважали ще знаряддя, близькі

 

рабовласницькими аристократичними або демократичними республіками. Значна роль в

до пізньомадленських з епохи пізнього палеоліту. Мікроліти не мали самостійного призначення і

їхньому керівництві належала вільним громадянам, хоч основна влада належалабагатим

служили вкладишами в дерев'яні та кістяні оправи досить великих знарядьнаконечників списів і

 

купцям. Громадянами вважалися тільки чоловіки,

чиї батько і мати походили з роду

дротиків, які використовувалися для полювання, та гарпунів для рибальства. Вкладені у вузькі

громадян. Іноземці, жінки і раби не могли брати участі у керуванні державою. Вищим

пази оправ і закріплені там, напевне, за допомогою смоли, мікроліти виконували роль бокових

законодавчим органом булинародні збори. Підготовку законопроекту здійснюваларада

різців у списах, дротиках та гарпунах або утворювали довге гостре лезо в ножах. Вкладиші-

 

старійшин, збори або ухвалювали законопроект у запропонованому варіанті, або відхиляли

мікроліти геометричних форм виготовляли зі спеціально розділених поперечно ножеподібнихйого. Виконавчою

владою

буликолегії,

які обирали збори на один рік.

Існувала і судова

пластин, які сколювали з невеликих конічних та призматичних нуклеусівкремінних заготовок

 

влада.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

для знарядь праці. Мікроліти мали більш-менш одинакові розміри, що давало можливість

 

 

У V ст. до н.е. за царя Мітрідата Євпатора виникло Боспорське царствозі

замінювати їх в оправах складних знарядь у зв'язку зі спрацюванням. Завдяки вкладишам-

 

столицею у Пантикапеї, яке охоплювало Керченський,

Таманський півострови

та

північне

мікролітам

такі знаряддя

праці

служили

досить

,довгощо

було

особливо

 

важливим

при

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

мезолітичих формах господарства. Частина мікролітів служила також наконечниками стріл.

 

 

 

узбережжя Азовського моря до витоків Дону. Поступово Боспор поширив свою владу на

 

 

 

багато інших грецьких колоній.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У

грецьких

містах, де

панувала

понтійська

 

культура, значна

увага

приділялася

1

2

розвиткові освіти. Розповсюдженою була література,

розвивались історія,

театр, музика.

 

походження, а місце проживання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Будувалися храми,

прикрашені скульптурою,

фресками

та

мозаїкою. В кожному місті

 

 

Суспільний лад ранніх слов’ян характеризувався переходом

первісноговід

карбувалася власна монета.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

демократизму до військово-племінного

угрупування, за якого влада концентрується в

Проте на зламі IV–ІІІ ст. до н. е.

міста–держави вступили в епохукризи,

 

руках сильних вождів (князів). Спершу ті обираються разом зі старшиною на народних

причинами якої були як внутрішні суперечності, так і загарбницькі дії скіфів у Криму. Все це

 

віче, а далі їх влада пеpедається у спадок.

 

 

 

 

 

 

 

 

зумовило падіння міст і ослаблення впливу греків у Північному Причорномор’.ї В середині I

 

 

Життя і праця східних слов’ян були тісно пов’язані зі своєю сім’єю і природою. Це і

ст. Ольвія, Тіра, Херсонес ввійшли до складу римської провінції Нижньої Лізії, оскільки

 

визначило два основнихкульти – обожнення сил природи і культу пращурів. Систему

загроза з боку варварів змусила їх визнати владу римських легіонів.

 

 

 

 

 

вірувань ранніх слов’ян, коли вклоняються

Сонцю, Місяцеві, вогневі, дощеві, називають

Протягом

ІІІ–IV ст. під

ударами готів і

гунів, які

виступали

проти

Римської

язичництвом. Поступово формується пантеон богів, серед яких найбільш шанованими були:

імперії, античні

міста–держави

в

 

епоху

великого

 

переселення

народів

 

 

Дажбог – бог Сонця й добра; Перун – бог грому; Сварог – бог неба; Дана – богиня води;

 

 

фактично

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

припинили своє існування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стрибог – бог вітрів; Велес – бог худоби.

булижерці, їх

називали волхвами. Ці люди

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Служителями

язичницької

релігії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

володіли, окрім релігійних, ще й медичними, астрономічними знаннями.

 

 

 

 

3. Охарактеризуйте розселення, господарство та суспільний устрій східних слов'ян.

 

 

 

 

Вірили східні слов’яни і вдухів – домовиків, водяників, лісовиків, мавок, русалок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уперше слов’яни згадуються

у працяхТацита, Птоломея (I ст. н.е.) під

назвою

 

 

Уже в ті часи, ґрунтуючись на природних спостереженнях, наші пращури створили

венеди”, які жили між р. Одрою

і Дніпром.

У ІІ ст.. в цьому ж краї існує слов’янська

 

календар, який складається із12 місяців і чотирьох пір року. Новий рік починався у

Черняхівська культура.

Пізніше, на середину I тис. н. е.,

з венедів вирізнилися дві групи

 

березні – тоді, коли день починав переважати ніч.

 

 

 

 

 

 

 

слов’янського населення – анти і склавіни. Перші заселили територію від Дунаю до витоків

 

 

Розвивалось

у

східних

слов’ян ужитковей

мистецтво

зі„звіриним”

і

Дону та Азовського моря й склали згодом східну гілку слов’янства.

 

 

 

 

 

„геометричним” жанровими стилями. Вдосконалювалась й музична творчість.

 

 

 

Основою

господарства антів

 

лишалися землеробство

і

скотарство. Значного

 

 

Східні слов’яни створили високу культуру, яка поступово стала першоосновою

 

 

 

 

духовного розвитку майбутньої України.

 

 

 

 

 

 

 

 

розвитку набули і ремесла – ливарне, ковальське, ювелірне, каменярське. Важливе місце у

 

 

 

 

 

 

 

 

 

господарському

 

житті

антів

посідалаторгівля

з

містами–державами

Північного

 

Протягом

VIII–IX

ст.

слов’яни

розселилися

по

території

Східної

. Європи

Причорномор’я та арабськими країнами. Окрім цього, річка Дніпро, яка протікала через

 

Найбільшими

слов’янськими

 

племенами

: булиполяни, що

жили

на

Середній

територію антів, була важливим міжнародним торгівельним шляхом. Суспільно-політичний

 

Наддніпрянщині, сіверяни – на р. Десна, в’ятичі – на Оці, на заході від полян – дреговичі та

устрій антів мав демократичний характер. На чолі племені стояв князь і старшини, але всі

 

древляни. По течії р.

Західний Буг лежали землі волинян і дулібів. У цей час основною

важливі питання вирішувались на народних

зборах– віче.

Антський племінний

союз

 

формою суспільного

ладу

булиспілки племен,

які часто

переходили у

більш складні

перебував у стадії формування держави. Жили анти у невеликих укріплених селищах.

 

 

об’єднання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анти

часто воювали проти

готів, загрожували північним

кордонамВізантії по

 

 

На

північному заході

сусідами

східних слов’ян були варяги(племена балтів і

Дунаю. А в середині V ст. підкорені гунами анти разом із ними брали активну

участь

у

норманів), на сході й півдні– кочові племена хозарів, печенігів, булгар, з якими у східних

Балканських війнах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

слов’ян часто виникализіткнення за контроль над річками, що слугували торговими

Держава антів проіснувала близько трьох століть (кінець IV – початок VII ст.) і у

 

шляхами до Візантії та країн Сходу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

602 році загинула під натиском аварів. Після цього у письмових джерелах анти вже не

 

Поступово

племінні

спільноти

трансформувалися племінніу

князівства,

які

згадувалися. Починаючи з VII ст., у літературі трапляється назва „слов’яни– людність, яка

 

властиві перехідному етапові до феодального суспільства. Знизилася роль народного віча,

мешкала на правому березі Дніпра. Незабаром сформувалося понад 10 великих племінних

 

довкола князів формувалися дружини– групи професійних вояків. Дружина є головним

об’єднань східних слов’ян, які заселяли землі нинішніх України, Росії і Білорусі. Перелік

 

інструментом, за допомогою якого князьзбирав данину, завойовував нові землі. Найбільш

цих об’єднань міститься у„Повісті

минулих літ”: поляни,

древляни, дреговичі,

дуліби,

 

знатні дружинники складали дорадчий орган при князеві – боярську раду.

 

 

 

 

волиняни, бужани, уличі, тиверці, білі хорвати, сіверяни, в’ятичі, кривичі, радимичі,

 

 

Починається формування верстви великих землевласників– бояр, які отримували

ільменські словени. Поступово склалися й великі спільноти. Існують згадки про три центри

 

землю (вотчину) за службу в князя. Тепер земля могла передаватись у спадок. Основна ж

Куявію (Київська земля з Києвом), Славію (Новгородська земля), Артанію (за визнанням

 

частина селянства – смерди – платили князеві данину й виконували різні повинності.

 

 

більшості вчених – Ростово-Суздальська земля).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, наявним було соціальне розшарування. Але в цей період ще не

Ранні

слов’яни селилися

здебільшого по берегах річок і .озерЖитла

були

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

було держави як легалізованого апарату примусу.

 

 

 

 

 

 

дерев’яними, обмазані глиною. Серед досліджених поселень ранніх слов’ян варто виділити

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– Корчувате, Лютіж, Суботів, Канів.

традиціями родоплемінного

ладу. Майном, передусім

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Жили ранні слов’яни за

 

4. З'ясуйте передумови та процес формування давньоукраїнської держави Київська. Русь

землею, володіли великі роди – патріархальні об’єднання за кровною спорідненістю. Але

не

Проаналізуйте норманську та антинорманську теорії походження Русі.

 

 

 

 

поступово відбувається

перехід

досусідської

общини, за

якої

визначальним

було

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

3

 

Формування державності у східних слов’ян зумовлювалося низкою соціально-

 

Основними ознаками будь-якої середньовічної держави, в тому числі Київської Русі, були:

 

економічних і політичних чинників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розміщення населення не за національним(у той період за племінним) принципом, а за

 

 

Підвищення продуктивності праці, яке

спричинило

виникнення

 

додаткового

 

територіальним, поява влади, не пов’язаної з волевиявленням народу, збирання данини для

 

продукту, привело до різких змін у соціальній сфері. Передусім зменшилась необхідність

 

утримання цієї влади, династичний (спадковий) характер влади вождя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

спільного обробітку землі. Земля стала переходити у власність окремих сімей. За

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

соціальним

розшаруванням

почаласькласова

 

 

диференціація:

землевласники

 

5. Визначте місце і роль перших київських князів у розбудові Київської Русі.

 

 

 

 

 

 

 

 

перетворюються на феодалів, а вільні общинники – на феодально залежне населення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розвиток ремесла зумовив поглиблення суспільного розподілу праці, розширення

 

 

Початок

 

формування

 

державності

на

 

території

 

України

 

тісно

пов’язаний

обміну всередині та між общинами, що в свою чергу викликало активізацію торгівлі та

 

перетворенням Києва на основний політичний і культурний центр руських племен. Саме навколо

виникнення

постійних

поселень. Пожвавилася

 

й

зовнішня торгівля. Особливо

 

нього наприкінці VIIІ –

на

початку

ІХ

ст. відбувається

об’єднання

територій

між

Чорним і

розвивались торгові зв’язки з Великою Моравією, Хазарією, Візантією.

 

 

 

 

 

 

Балтійським морями. Правили тоді останні представники династії давньоруських князівДір та

 

Збільшення розмірів території, військова активність вимагали нових методів і

 

Аскольд, спадкоємці першого господаря Києва – князя Кия. Князь Аскольд, проводячи виважену

форм управління. Народні збори стають неефективними. На перший план виходить

 

внутрішню та активну зовнішню політику, зміцнив Русь. Закріпившись на узбережжі Чорного

князівська влада – спочатку виборна, а потім спадкоємна. Зовнішньополітична діяльність

 

моря, Аскольд здійснив декілька вдалих походів на Візантію (860, 863, 865, 874 рр.), в результаті

сприяла виділенню дружини в особливу привілейовану групу професійних військових,

 

яких було підписано вигідні для русів угоди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

яка поступово стала органом примусу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

До часів правління Аскольда вчені відносять і першу спробу введення християнства як

 

Розвиваються міста: Київ, Чернігів, Іскоростень та інші,

формуються нові союзи

 

офіційної релігії у Київській Русі. І саме це, згідно з однією з історичних версій, стало причиною

племен. На території України до ІХ ст.. існували такі союзи: сіверяни, деревляни, волиняни,

 

заколоту, ініціаторами котрого виступили місцеві волхви та бояри.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

білі хорвати, уличі, тиверці, поляни. Саме вони стали предками сучасних українців.

 

 

 

 

 

 

 

Для реалізації своїх планів вони звернулися до Новгорода, де

 

з 870

р.

 

Наприкінці

V

ст.. центром

Полянського

союзу

став Київ. За легендарною

 

утвердилося правління запрошеного варяга Рюрика. В 879 році Рюрик помер і залишив свого

традицією його засновником називають князяКия, хоча, можливо, місто виникло значно

 

малолітнього

сина Ігоря під контролем

фактичного

регентаОлега,

який

у 882

році вбив

раніше. Київ швидко перетворюється на важливий торговельний центр, цьому спряло його

 

Аскольда і захопив Київ, приєднавши до нього Новгород. Держава стала називатись Київська

вигідне географічне положення. Саме поляни найбільше наблизилися до стадії формування

 

Русь. Незважаючи на протидію новгородців, під владою київських князівоб’єднались землі

держави. Арабським історикам

була відома«Кунвія» (держава полян із центром у Києві).

 

ільменських

слов’ян, кривичів, полян,

древлян, сіверян,

радимичів.

У

Києві

відновився

Інша слов’янська держава формується в районі Новгорода. Поступово земля полян стала

 

язичницький культ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

називатись Русь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Держава

Олега

 

контролювала

 

найважливіший

 

торговельний

шлях

 

Крім внутрішніх факторів, важливу роль у державотворчому процесі відігравали

 

Скандинавії до Візантії («з варяг у греки»), що проходив Дніпром й іншими річками Русі.

 

 

зовнішні – насамперед постійна загроза з боку сусідніх кочових племен.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Соціальний устрій держави:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, зміни, що відбулися в суспільному житті східних слов’ян уVI–IX ст.,

 

на чолі держави – великий князь;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дружина;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

перш за все – піднесення землеробства, ремесел і торгівлі,

розклад родовообщинного ладу і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вільні селяни-смерди;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

класова

диференціація, виділення дружини

на чолі

з

князем

у

привілейований

стан, поява

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

залежні селяни (закупи, рядовичі);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

перших

протодержав,

сприяли

створенню

фундаменту, на

якому

вIX

ст.

зросла

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

раби-холопи .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Давньоруська держава – Київська Русь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Земля – власність князя. Населення платило данину великому князю, розміри

 

Серед учених існує декілька теорій походження Давньоруської держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

якої не були чітко визначені.

Щозими князь із дружиною вирушали уполюддя – переїжджаючи

 

Норманська теорія заснована

на

літописній

легенді, згідно з якою

варяги були

 

 

 

від

одного

племінного

союзу

до

іншого, він

збирав

данину. Одна

частина

данини

йшла

на

запрошені на

Русь.

Окрім

цього, як аргументи

висувалося давньонорманське

походження

 

 

утримання дружини, друга – до скарбниці

Князь був зацікавлений у реалізації отриманого майна

деяких руських назв, імен тощо. А сама назва „Русь”

походить, на думку прихильників цієї

 

 

на

ринках

Візантії.

У 907

році Олег

рушив

походомна

Візантію

і

змусив

її

підписати

теорії, від фінської назви шведів – „руотсі”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

торговельну

угоду,

яка

відкривала

широкі можливості

для руських

купців.

Нову, не

менш

 

Антинорманська

теорія наполягає на

тому, що

назва „Русь” походить від

назви

 

 

 

вигідну угоду, було укладено в 911 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

річок у Центральній Україні – Рось, Роставиця. А у Скандинавії жодне джерело не вказує на

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Олег

зумів

побудувати

могутню

державу

і

забезпечити

її

економічні

плем’я

або

народ

русів. Окрім

цього,

декілька

ісламських

мандрівників

і

письменників

 

інтереси.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

називають русів слов’янськими племенами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Після

смерті

Олега (912

р.)

київським

князем

 

ставІгор

Рюрикович.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Існує ще і хозарська гіпотеза О. Пріцака, згідно якої поляни є не слов’янами, а

 

 

 

 

 

 

 

 

Посиливши централізовану владу у боротьбі з волелюбними древлянами, він виступив проти

різновидом хозарів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

не

можна

говорити

про

переконливу

перемогу

тієї

чи

 

 

печенізьких орд, які нападали на Русь. А

у 941 і 944 роках здійснив

не

дуже вдалі

походи

на

 

Сьогодні

іншої. теорії

 

після

чого Русь

втратила

контроль

на

Чорноморському

узбережжі

та в

гирлі

Найбільш прийнятною, на наш погляд, є теорія взаємовпливу багатьох факторів, включаючи

Візантію,

Дніпра

і

до

того

ж

зобов’язувалася

надавати

 

військову

допомогу . УВізантії945

році,

варязький і хозарський,

у процесі становлення ранньофеодальної держави– Київської Русі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

намагаючись двічі поспіль зібрати данину з древлян(постійні війни привели до нестачі грошей у

 

Древньоруська держава,

фактично

належала місцевим

племінним династіям,

які

скарбниці), князь Ігор був убитий.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

протистояли великому київському князю в його прагненні

об’єднати під своєю владою

 

Непродумана політика Ігоря спричинила ослаблення Русі.

 

 

 

 

 

племінні князівства, Володимир продовжує розпочату батькомадміністративну реформу.

 

Синові Ігоря Святославові на той момент було три роки, тому влада перейшла

Він замінив племінних вождів своїми синами та вірними боярами. Ті в свою чергу створили

до вдови Ігоря– княгині Ольги. Насамперед вона жорстко помстилася древлянам за смертьапарат управління нижчого рангу. Кожен

князь – намісник

на

своїй

території– збирав

чоловіка, спаливши їхню столицю Іскоростень разом з частиною городян. Ольга намагалася

данину, здійснював судову владу і керував краєм. На зміну родоплемінному поділу країни

обмежити прерогативи місцевої знаті, впорядкувала збір данини (данина стала фіксованою,

її не

поступово прийшов територіальний поділ. Це

зумовило консолідацію держави, підірвало

можна було збільшувати) і встановила більш суворий порядок управління. За часів

Ольгисепаратизм місцевої племінної знаті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зміцнилась економічна могутність Київської держави, піднісся її міжнародний авторитет. У

 

Для зміцнення оборонної могутності держави

 

Володимир

провіввійськову

957 р. відбулася дипломатична місіяОльги до Константинополя, де вона охрестилася.

У 959

реформу, встановивши феодальну організацію війська – службу за право володіти землею.

році руське посольство було виряджене до імператора Священної Римської імперії.

 

 

 

 

Це зміцнило

і власну владу

князя. Окрім

цього, створив досить

розгалуженусистему

 

У 957 р. син Ігоря та Ольги Святослав досяг

повноліття

і

став

фактичнофортець, валів, опорних пунктів у прикордонних землях.

 

 

 

 

 

 

 

великим київським князем. Проте Ольга до самої смерті (964 р.) залишалася радницею свого

 

Важливим напрямом діяльності Володимира було вдосконаленнясистеми права,

сина. За заслуги перед Київською державою і християнством княгиню Ольгу

пізніше пристосуваннябуло його до умов свого часу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

канонізовано.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Цілком очевидно, що для зміцнення централізованої князівської влади потрібен був

 

Ольга значно зміцнила державу, домоглася внутрішнього ладу в ній

єдинийі

бог. Стара язичницька релігія з її розлогим пантеоном вже не відповідала вимогам

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

суспільства. Спочатку Володимир своїм указом оголосив єдиним богомПеруна. Проте не всі

зростання міжнародного авторитету Русі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Святослав ще більше зміцнив позиції

Київської

держави, розгромивши

племена визнали нововведення і реформа не вдалася.

 

 

 

 

 

 

 

Хозарський каганат, Волзьку Булгарію, приєднавши в’ятичів, придунайські міста, Тмутаракань,

 

Вибір Володимира зупинився нахристиянстві православного (візантійського)

Прикубання, здійснивши вдалий похід на Болгарію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

обряду. Це мало кілька підстав: по-перше, історичні підвалини такого вибору вже були

 

Задля зміцнення влади київських князів

на

землях

племінних князівствзакладені Аскольдом

і

княгинею Ольгою; по-друге, у візантійському варіанті світська влада

Святослав започаткував адміністративну реформу, посадивши

старшого

сина

 

Ярополкадомінувала

над

релігійною; по-третє,

мова

богослужіння

фактично

була

єдиною

намісником у Києві, молодшого, Олега, – в Овручі, де були сильні сепаратистські настрої, а

(старослов’янською).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

позашлюбного сина Володимира послав правити від свого імені в Новгород Великий, який

 

Введення християнства на Русі відбувалося таким чином. Василій II, візантійський

постійно прагнув відділитися від Києва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

імператор, після поразки від Болгарії вирядив

до Києва

послів

з

проханням

про військову

 

У 968 р.

Святослав знову

спробував

посилити

свій

вплив

на Балканах, допомогу. Володимир

 

Святославич погодився в

обмін на

одруження

з сестрою імператора

організувавши другий болгарський похід. Але на цей раз йому не поталанило. Після тримісячної

Анною. Але Василій II

не виконав обіцянки. Тоді Володимир узяв в облогу місто Херсонес

оборони у м. Доростолі Святослав був змушений підписатимир з Візантією, зрікшись своїх

(Корсунь) – опору візантійського панування в Криму– і захопив його. Імператор змушений

володінь на Балканах. Повертаючись на батьківщину(972 р.), на

острові

Хортиця князівське був погодитися на той шлюб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

військо натрапило на печенізьку засідку і цілком загинуло. Поліг і сам Святослав.

 

 

 

 

 

Охрестившись сам, Володимир зробив християнство державною релігією(988 р.),

 

Як і його попередники, Святослав посилив

позиції

Русі

на

 

важливихщо мало велике позитивне значення. У суспільстві з’явилася сила, яка не лише надавала йому

торговельних шляхах, зміцнив кордони і підніс міжнародний авторитет своєї держави.

 

 

духовної та культурної єдності, а й впливала на все соціально-економічне життя. Піднісся

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

авторитет самого князя. Потужний поштовх до розвитку отримала давньоруська культура.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київська Русь стала в ряд провідних християнських держав Європи, забезпечивши собі

6.Визначте напрямки внутрішньої і зовнішньої політики князя Володимира Великого(980 – 1015

рівноправні та взаємовигідні стосунки з ними.

 

 

 

 

 

 

 

 

рр.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На чолі церкви стояв київський

митрополит.

У

великих

містах

перебували

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

єпископи, які вирішували всі церковні справи своїх єпархій. Митрополити та єпископи

Після загибелі Святослава почалася боротьба за владу між його синами. Старший з

володіли землями, селами й містами. Церква мала власні військо, суд і законодавство.

 

братів Ярополк намагався захопити владу в країні. Володимир, що був князем у Новгороді, за

 

Багато людей не прийняли християнство, язичники потай робили свої обряди ще

допомогою скандинавських дружин та новгородської воїнів зумів захопити Київ(980 р.),

близько 200 років.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

затвердити свою владу по всій країні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, православ’я стало фундаментом для створення централізованої держави,

Він зробив кілька військових походів. Володимир повернув Русі землі хорватів і

а християнізація Русі є однією з найбільш значних подій в історії нашої землі .

 

 

дулібів, радимичів і в’ятичів, фактично завершивши формування державної території. На

 

Володимир проводив значну просвітницьку політику. Відкрив першу на Русі школу

сході Київська Русь сягала межиріччя Оки й Волги, західний кордон проходив Дністром,

для хлопчиків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Карпатами, Західним Бугом, Німаном і Західною Двиною, на півночі — Чудським, Ладозьким

 

За часів Володимира Великого почали карбуватизолотники і срібляники – перші

та Онезьким озерами, на

півдні – річками

Південним

Бугом,

Доном,

Россю,

Сулою.

 

Враховуючи, що влада в удільних князівствах, з яких складалася

 

 

 

 

 

 

 

 

вітчизняні монети. Проте, незважаючи на появу металевої валюти, хутро було загальним

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ціновим

еквівалентом

майже доXIV ст.,

тобто

часу, коли

почалося

систематичне, масове

4

5

карбування монет.

7.Обгрунтуйте суть розквіту Київської держави в період правління Ярослава Мудрого.

 

 

 

Після смерті Володимира між його синами

 

 

 

розпочинається боротьба за владу. У Києві владу

 

 

 

захоплює Святополк Окаянний, котрий

за

ради

 

 

 

трону вбив трьох своїх братів. Ярослав, що правив

 

 

 

Новгородом, вів запеклу боротьбу зі Святополком,

 

 

 

розгромив його й 1018 р. став великим князем.

 

 

 

 

 

У період правління Ярослава Мудрого

 

 

 

(1019–1054 рр.) розширилися кордони Київської

 

 

 

Русі: від Чорного моря і пониззя Дунаю на півдні аж

 

 

 

до Фінської затоки на півночі, від Закарпаття на

 

 

 

заході до верхів’їв Волги та Дону на сході.

 

 

 

 

 

 

З 1026 по 1036 р. співправителем Ярослава

 

 

 

був його брат Мстислав, з яким Ярослав

 

 

 

підтримував дружні стосунки. 1036 р. після смерті

 

 

 

Мстислава печеніги

спробували

захопити

Київ,

 

 

 

але були розгромлені Печенізька небезпека зникла

 

 

 

назавжди. На

місці

перемоги

було

споруджено

собор Святої Солфії (1037 р.), було відбудовано Золоті ворота.

 

 

 

 

 

 

При Ярославі завершилось будівництво Давньоруської держави. було остаточно

зламано місцевий сепаратизм, вдосконалювався державний апарат. Князь доклав багато

зусиль для створення нових і розбудови існуючих міст (площа Києва за його правління зросла

у 7 разів). Інтенсивно розвивалося землеробство і скотарство, ремесла і промисли, значно

пожвавилась

внутрішня і

зовнішня торгівля. З ім’ям Ярослава Мудрого пов’язаний і

розквіт давньоруської культури, насамперед книжності.

 

 

 

 

 

 

 

Активізувалася й дипломатична діяльність.

За допомогою династичних

шлюбів

Ярослав зміцнив стосунки з кількома провідними європейськими державами. Сам він був

одружений зі

шведською

принцесою Інгігердою, його сестра Марія

 

була

дружиною

польського короля Казимира ,І син Ярослава був одружений з дочкою Казимира, інший – з

візантійською принцесою, ще двоє – з німецькими княжнами. Одна дочка вийшла заміж за

угорського короля Андраша, інша – за норвезького короля Гаральда, а наймолодша Анна – за

французького короля Генріха І. Ярослава охрестили «тестем Європи».

 

 

 

 

 

 

Значну увагу Ярослав Мудрий приділяв внутрішнім проблемам Київської Русі. За

його правління була проведена кодифікація юридичних норм, які існували, а також постав

перший письмовий звід норм давньоруського права„Руська правда“, які захищали приватну

власність і власника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1039 р. було засновано Київську митрополію. Ярослав призначив на вищу церковну

посаду – митрополита – не грека, як то було раніше, а слов’янина – Іларіона.

За Ярослава

виникає Печерський монастир, будують нові церкви, зміцнюють і прикрашають міста.

 

 

 

 

Ярослав Мудрий відкриває школу для дівчаток, першу бібліотеку.

 

 

 

 

 

За Ярослава Мудрого Київська Русь досягла зеніту свого

розк, всталаіу

нарівні з

найвпливовішими країнами середньовічної Європи.

 

 

 

 

 

 

Проте після смерті Ярослява Мудрого розпочався період міжфеодальних усобиць,

період поступового політичного ослаблення Київської Русі.

 

 

 

 

 

 

8.Розкрийте причини і наслідки розпаду Київської держави.

Із другої половини XII ст. починається новий період в історії українських земель – період феодальної роздробленості, а це призводить до занепаду економіки і культури руських земель.

По смерті великого князя київського Мстислава, сина Володимира Мономаха, Київська Русь розпалася на багато князівств і . земельОсновною причиною розколу великої

централізованої держави булавідсутність у місцевих князів і бояр зацікавленості в сильній владі великого київського князя. Розвиток відокремленого землеволодіння, можливість передання землі у спадок робило їх повновладними господарями, не залежними від Києва.

Серйозними причинами роздробленості можна назвати великій розміри держави та пов’язані з цим труднощі управління, відсутність чіткої системи престолоспадкування і княжі усобиц, у к+раїні панувало натуральне госпродарство.

Зростала роль окремих міст і земель. У процесі децентралізації виділилися Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Волинське, Галицьке, Володимиро-Суздальське, Полоцьке та інші князівства.

Процес розпаду прискорювався через те, що в ХІІ ст.. єдиного народу ще не існувало. Крім того, шлях з варяг в греки втратив своє значення через переміщення європейської торгівлі на Середземне море.

Місцеві князі реформують державний апарат, створюють власні збройні сили– дружини. Князівства тепер діляться на волості, куди князем призначалися посадники.

Розпад Русі супроводжувався війнами між князями. У 1132-1168 рр. головною метою князів було захоплення Києва і титулу великого князя. 1169 р. Київ був розорений суздальським князем Андрієм Боголюбським, після того влада великого князя київського різко слабшає.

У 60–70 роки XII ст. виділилися два центри, які намагалися об’єднати навколо себе руські землі, – Київ і Володимир-на-Клязьмі. Але посилення впливу боярства, яке ставило власні місцеві інтереси вище загальнодержавних, знову викликало загострення міжкнязівських стосунків і прискорення процесів роздроблення. У ХІІІ ст.. Київська земля – лише одне з багатьох феодальних князівств.

Таким положенням Київської Русі скористалисязовнішні вороги – лицарі-хрестоносці, половці. Але найжахливішої руйнації завдали Русі татаро-монголи.

9.Висвітліть

боротьбу

населення

українських

земель

проти

татаро-монгольськ

завойовників.

 

 

 

 

 

 

На кінець XII – початок XIII ст. у Центральній Азії утворилася могутня військово-феодальна Монгольська держава. У 1206 р. її очоливТемучин, проголошений Чингісханом. Одразу ж почалися завойовницькі війни проти сусідів, а потім татаро-монголи поступово просуваються до кордонів Київської Русі. В 1223 р. на р. Калка 25-тисячне татаро-монгольське військо завдало нищівної поразки дружинам південноруських князів, які навіть перед обличчям грізної небезпеки не змогли переступити через розбрат і виступити спільно. Наступний похід проти Русі татаро-монголи почалиу 1237 р. під орудою онука Чингісхана – Батия. Протягом 1237–1238 рр. були захоплені рязанські, володимирські, суздальські, ярославські землі.

У 1239 р. Батий захопив Переяслав і Чернігів і виступив на Київ, де правив воєвода

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

Данила Галицького –

Дмитро. Восени 1240 р. почався штурм. За

допомогою

стінобитних

 

10. Охарактеризуйте розвиток Київської Русі в умовах роздробленості(середина XI - перша

 

машин завойовники вдерлися Київу

(6 грудня), але городяни продовжували мужньо

 

половина XII ст.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

боронитись. Останнім пунктом опору захисників стала Десятинна церква. Місто було

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

пограбоване й зруйноване. Із 50000 мешканців залишилося близько 1000 осіб. За легендою,

 

Ярослав прагнув не допустити війни між синами й установив своєрідну систему

воєводі Дмитру за мужність було збережено

життя. Потім

здобиччю

завойовників

стали

 

престолонаслідування. Кожен з 5 синів одержав князівство. Великим князем став старший

Кам’янець, Із’яслав, Володимир, Галич.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

син Ізяслав, котрому всі інші повинні були підкорятися.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдяки

багаточисельності та

міцній

організації татаро-монгольських військ, з

 

1068

.р кияни

 

протистали

проти

Ізяслава, але

 

повстання

було

придушене

одного боку, та розпорошенню, військовій непідготовленості руських дружин, з іншого,

 

Ярославичі внесли доповнення до«Руської Правди» і продовжували правити разом.

Батий зумів приєднати до своєї імперії– Золотої Орди, яка охоплювала територію від Уралу

 

Однак у 1076 році

Святослав

Другийстав великим князем і правив до 1076 р.

1076 р.

до Чорного моря, практично всю Русь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

спалахнув конфлікт між його синами і братами(сини Святослава намагалися після його

Падіння 1240 р. міста

Києва

центру

Давньоруської держави

відкрило

Батию

 

смерті захопити владу в державі). Ізяслав і Всеволод об’єдналися проти племінників.

шлях на Захід. Пройшовши вогнем і мечем галицькі та волинські землі, кочівники в 1241 р.

 

Ізяслав загинув у бою.. Всеволод став великим князем. З 1078 по 1132 р. Всеволод і його

вторглися в Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину, Трансільванію. Проте знекровлені на

 

нащадки вели цілеспрямовану політику відновленню єдності Русі. Точилася завзята боротьба

Русі війська Батия вже 1242 р.

були

змушені

припинити своє просування в західному

 

з дітьми Святослава Другого, на всі князівські престоли Всеволод намагався поставити своїх

напрямку. Повернувшись у пониззя Волги, завойовники заснували нову державу в складі

 

дітей або дітей Ізяслава.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Монгольської

імперії –

Золоту

 

Орду. З цього часу Давньоруська

держава

перестала

 

Час Ізяславичів став періодом глибокої кризи. ЇїРусієдність почала

існувати. На Русі встановилося іноземне іго на довгих 238 років.

 

 

 

 

 

 

 

 

порушуватися, багато князів претендували на Київ. Через це потерпала економіка та

Уже перші наслідки завойовницьких походів монголів були катастрофічними для

 

обороноздатність країни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

слов’янських земель:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Політику Всеволода щодо єдності країни продовжив його синВолодимир Мономах

Руйнація та падіння ролі міст. За підрахунками археологів, із 74 руських міст

 

(його мати була візантійська принцеса Марія Мономах).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

XII–XIII ст., відомих з розкопок, 49 були розорені полчищами Батия. До того ж 14 так і не

 

1093 р. він підтримав перехід київського престолу до Святослава Ізяславовича, що

піднялися із руїн, а ще 15 міст з часом перетворилися на села.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

відповідало заповіту Ярослава Мудрого.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Занепад ремесла і торгівлі.

Руйнація міст, загибель або рабство значної частини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1097 р.

у

замку Любич Святополк і

Володимир

організували’їзд

князів.

Було

ремісників призвели

до

втрати

спадкоємності

в

ремісництві, зникнення

цілих

його галузей

 

 

досягнуто згоди про припинення боротьби за князівство і про закріплення за кожним князем

(виробництво емалі, зерні, черні,

різьби по каменю та ін.). Зменшення виробництва товарів

 

 

тих володінь, які він контролював. Війни між князями припинилися. 1103 р. Мономах став

спричинило занепад торгівлі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ініціатором

походу

проти

половців-кочівників, що захопили

степову

територію

України і

Демографічні втрати.

Фізичне знищення, рабство та втечі стали чинниками, які

 

 

нападали на Русь. 1111 р.

було

здійснено

ще

один

похід,

половці

були

розбиті.

Швидко

помітно зменшили кількість населення на півдні Русі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

відновлювалися фортеці на степовому кордоні. 1113-1125 роки – Мономах був великим

Знищення значної частини феодальної еліти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

явища

полягає

у

формуванні

 

князем київським. За його правління Русь

переживає

новий

період

величі. У

період

Суть

золотоординської

 

навали

як

історичного

 

 

та

Мономаха

булодоповнено «Руську Правду».

Сам

він

багато

часу

приділяв

зміцненні

стійкої

системи

залежності

руських

земель

від завойовників. Золотоординська

 

князювання

 

вихованню дітей. Мономах є автором книги «Повчання дітям»,

яку він склав для своїх синів,

навала

виявилася

насамперед

у

 

трьох

 

:сферахекономічній

(система

податей

та

 

 

 

 

закликаючи їх бути гідними, сміливими людьми і додержувати закону. Володимир Мономах

повинностей

– данина,

мито,

 

плужне, підводне,

корм,

ловче

та

.ін);

політичній

 

увійшов у історію як один з найбільш видатних діячів Київської Русі.

 

 

 

 

 

 

(затвердження Ордою князів на столах та видача нею ярликів на управління землями);

 

синМстислав Великий

 

Єдність

Русі після Володимира

Мономаха

зберігав

його

військовій (обов’язок слов’янських князівств делегувати своїх воїнів до монгольського

 

 

(1125-1132 рр.), але потім держава починає швидко розпадатися.

 

 

 

 

 

 

 

 

війська та брати участь у його воєнних походах). Стежити за збереженням та зміцненням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

******************************

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

системи залежності покликані були ханські намісники в руських землях – баскаки. Крім того,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У період феодальної роздрібненості відбулася зміна форми державного устрою:

з метою ослаблення Русі, Золота Орда протягом майже всього періоду свого панування

 

 

одноосібна монархія поступилася місцем федеративній монархії. Тепер долю Русі вершив не

практикувала періодичні спустошливі походи. Лише до середини XIV ст. на землі Північно-

 

великий князь, а група найвпливовіших князів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Східної та Південно-Західної Русі було здійснено понад 20 воєнних нападів золотоординців.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В XI ст. з’являється

земельна

власність

верхівки

служилої

знаті– бояр та

Отже, загальмувавши соціально-економічний розвиток Русі,

суттєво деформувавши

 

 

православної церкви.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

суспільні

відносини,

якісно

змінивши

структуру

влади в

північно-східних

руських

землях,

 

 

 

 

 

 

васальні

відносини

 

 

 

 

 

 

В

XІ–XII

ст.

активно

формувалися

у

 

давньоруському

монгольське нашестя та золотоординське іго наклали негативний відбиток наукраїнські

 

 

 

суспільстві: за вірну службу князь дарував своїм боярам та дружинникам міста і села.

землі, загальмувавши

їх

економічний,

політичний і

соціальний

розвиток на

багато

віків

 

наперед.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дарувалася не територія, а право стягувати з їх населення податки. Так поступово склалася

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

помістна форма феодального землеволодіння, яка не передбачала передачі землі в спадок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

та її відчуження без згоди князя. З ослабленням князівської влади, посиленням відцентрових

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тенденцій у державі дедалі більшого поширення набралавотчина – спадкове володіння, що

6

7

могло вільно продаватися, передаватися в спадок, даруватися.

 

 

 

 

 

 

 

синами:

Роман став князювати у Володимирі,

Володимир у Бересті, Святослав у Червені,

 

З поглибленням процесів феодалізації на Русі ускладнювалася ієрархічна структура

Всеволод

у Белзі. Лише наполегливою об'єднавчою політикою

Романа Мстиславича було

панівного класу, основними категоріями якого були князі, бояри та дружинники. Активно

забезпечено єдність Волинської землі.

 

 

 

 

 

 

 

йшов процес диференціації серед феодально залежного

населення. Основними

його

 

Волинське князівство займало частину Полісся, сучасної Волині і західної Білорусії.

верствами були:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

смерди – більша частина селян, що мали приватне господарство, житло, земельні

Міста тут були відносно невеликими, саме князівство бідним, проте влада волинських князів

наділи, платили данину князю і були відносно вільними;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

була дуже міцною.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

закупи – люди, що через різні причини втрачали власне господарство і змушені

 

На відміну на Прикарпатті вже в 1084 р. утворилися три князівства, в яких панували брати Ростиславичі,

були йти в кабалу до феодала за купу (грошову позичку);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рядовичі

селяни, що уклали

з

феодалом

ряд

(договір),

на

підставі

якого

правнуки Ярослава Мудрого. Найстарший братРюрик Ростиславич володарював у Перемишльському князівстві, куди

визнавали свою залежність від нього і змушені

були

працювати

за

частку

 

входили землі над Сяном і Верхнім Дністром приблиз-но до .рСтрий. Василькові Ростиславичу належало Теребовельське

виробленої

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

продукції;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

князівство,що включало Поділля,Буковину,східну частину УкраїнськихКарпат.НапівнічвідТеребовельського князівства

 

челядь

особи,

що втратили своє господарство і працювали на феодала,

їх

лежало Звенигородське. Воно припало третьому братові, Володареві, якийпіслясмерті Рюрикаставкняземі у Перемишлі.

 

Син

ВолодаряВолодимир (якого

літопис

називає

Володимирком) об'єднав

Перемишльську, Теребовельську,

продавали, дарували, передавали у спадщину;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звенигородську земліу складіодного князівства.У1144 р. він зробив своїм столичним містом Галич над Дністром. Лише у

 

холопи – населення, що перебувало у повній власності феодала.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звенигородському князівствідеякий час правив його племінникІван Ростиславич (Іван Берладник).

 

 

 

За феодалізму земля була основним засобом виробництва. Право володіння нею

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

стало юридичним підґрунтям, економічною основою отримання феодаламиземельної ренти

 

Галицьке

князівство

займало

передгір’я

, Карпаттериторію

Львівщини

і

від залежних селян.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сільськебуло

господарство.

Тернопільщини. Воно досягло високого рівня розвитку господарства(ремесло, землеробство,

 

Провідною

 

галуззю

економіки

Київської

Русі

 

 

скотарство, торгівля). Бояри

і купці

розвивали місцеву і

міжнародну торгівлю. Наявність

Спираючись

на

давні

традиції, особливо

 

великого

розвитку досяглоземлеробство,

 

покладів солі та великих овечих черід зробило галицьких бояр багатими, вони мало залежали

скотарство.

Допоміжними

галузями

господарства

стали

промисли–

 

бджільництво,

 

від місцевих князів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

мисливство, рибальство.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Важливе

місце в

 

господарському

житті

давньоруського

 

суспільства

належало

Найбільшої могутності Галицьке

князівство досягло за часу правління Володимиркового Ярославасина

ремеслу.

В Київській

Русі

найпоширенішими його

видами

булизалізообробне, гончарне,

 

Осмомисла, батькаоспіваноїу"Словіо полку Ігоревім" Ярославни. Його володіння сягаливздовжДністрадоситьдалеко на

ювелірне, ткацьке виробництва.

Всього ж існувало понад 60 видів ремесел.

Найбільших

південь;навіть землі в нижній течії Пруту й Дунаю опинились у певній залежності від Галича. Зростало значення Дністра у

успіхів

 

давньоруське

ремесло

досягло металургіїв

та

обробці

заліза. За

даними

 

міжнародній торгівлі,що,в своючергу,сприяло розвитковімісткнязівства.

 

 

 

 

 

археологічних досліджень, асортимент виробів із заліза цього періоду налічує до 150 назв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прогресуюче

 

відокремлення

ремесла

від землеробства, диференціація

ремісничих

 

Галицькийкнязькористувавсяавторитетомнаміжнародній арені,підтримувавдипломатичнівзаємини нелише

спеціальностей, концентрація

та

організація

ремісників зумовилипіднесення

торгівлі

та

 

зсусідами,айіз Візантією,СвященноюРимськоюімперією.

 

 

 

 

 

 

зростання міст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зі зростанням обсягу торгівлі з’явилася нова лічильна одиниця– гривня, яка в XII

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ст. дорівнювала 50 кунам. Згодом м’які хутряні гроші поступилися місцем твердій валюті –

12. З'ясуйте обставини утворення Галицько-Волинського князівства. Дайте оцінку діяльності

гривням, що являли собою зливки срібла вагою 160–196 г.

 

 

 

 

 

 

 

 

князя Романа Мстиславовича.

 

 

 

 

 

 

 

 

11 Визначте особливості політичного і соціально-економічного розвитку Галицького і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Волинського князівства у Х1-ХП ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наприкінці

XII – у

першій

половиніXIII ст. більшість

князівств

Давньоруської

 

У західній частині України виникли Волинське і Галицьке князівства.

 

 

 

держави занепали. Особливо посилила та поглибила ці руйнівні процеси монгольська навала.

 

 

 

 

Проте дещо іншою була ситуація в південно-західній частині Русі, де основними політичними

 

Після смерті Ярослава Мудрого влада на Волині часто переходила з рук в руки.

 

центрами виступали Галицьке і Волинське князівства.

 

 

 

 

 

Окрему князівську династію на Волині започаткував внук Володимира МономахаІзяслав

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мстиславич,

який князював у Володимирі протягом 1136-1142 і 1146-1154 рр. Він, а пізніше

 

По смерті Ярослава Мудрого з початком феодальної роздробленості Древньоруської

його син

Мстислав

Ізяславич,

спиралися на

свої волинські

володіння, ведучи

боротьбу

за

 

держави Галицьке князівство відокремилося від Києва. Першими галицькими князями були

утверд-ження на київському престолі. Боротьба за зміцнення Волинського князівства була

нащадки онуків Ярослава Мудрого – Ростиславичі, а на Волині – Мстиславичі, які вели свій

нелегкою, і воно в ок-ремі періоди своєї історії перетворювалось у своєрідну федераціюродовід від Володимира Мономаха.

Особливістю політичного життя Галичини був значний

менших удільних князівств. Князі,

які нерідко намагалися вести самостійну політику, були в

вплив

боярства, яке

формувалося

не

з князівської дружини,

як

в інших

землях, а

з

Луцьку,

Пересопниці,

Дорогичині,

а в

окремі

періоди-

також у

Бузьку,

Червені та

інших

родоплемінної знаті. Саме Ростиславичі, прагнучи утвердити свою династію в Галичині,

містах.

Після

смерті

в1170

р. Мстислава

Ізяславича

Волинь

була

поділена між

його

залучали

до влади

боярську

верхівку, роздаючи їй посади

та

маєтки. До того ж значним

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

джерелом збагачення галицького боярства була торгівля сіллю. Загалом політична ситуація

 

у збудованому ним місті Холмі. Українська історіографія вважає Данила Галицького одним з

протягом правління Ростиславичів забезпечувала панівне становище боярства, яке могло

 

найвидатніших руських князів, який в несприятливих умовах ворожого оточення зумів не

дозволити собі утримання навіть власних бойових дружин.

 

 

 

 

лише згуртувати галицькі і волинські землі, але й перетворити князівство у високорозвинену

Особливого

розквіту Галицьке князівство сягнуло за йогоЯрославаина

 

державу, до якої з Великою повагою ставилися в Європі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Данило з братом Васильком (дуумвірат) княжив у дрібних волинських князівствах

Осмомисла (1153–1187 рр.). Тоді будувалися нові міста, фортеці. Успішними були походи

 

і вів активну боротьбу за об’єднання усіх галицько-волинських земель. З

цією

метою

він

Ярослава проти зовнішніх ворогів. Так, у 1183 р. він взяв у полон 12 половецьких ханів.

 

 

створює небачене раніше на Русі військо– регулярну професійну піхоту. Добре озброєна і

Але після смерті Ярослава Галицьке князівство почало втрачати свою міць через

 

навчена, вона принесла князеві усі його великі перемоги. Він зумів об’єднати в1221 р. усі

 

Волинські землі, в 1238 р. установив владу в Галичині, а в 1239 р. – у Києві. Ці території

міжусобну боротьбу між боярами, багато з яких були в союзі з польськими і угорськими

 

доповнювали одна одну в економічному відношенні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

феодалами.

 

 

 

 

 

 

 

 

Внутрішня політика Данила Галицького була скерована на посилення держави.

У

цей час

набирає сили Волинське князівство(центр у .м Володимирі),

яке

 

Розбудовувалися міста,

поставали

нові –

Львів, Холм. Зміцнювалася

православна

церква,

 

розвивалася культура. Данило залучав ремісників і селян з інших земель до свого князівства.

пролягало в басейні річок Західний Буг, Прип’ять, Стир і Горинь. За правління талановитого

 

 

Проте діяльність Данила Галицького була перервана татаро-монгольською навалою.

князя Романа Мстиславовича (1160–1205), який у своїй політиці зробив ставку не на бояр, а

 

 

У 1264 р. Данило Романович помер.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на міщан, дружинників і частину дворянства, вдалося забезпечити внутрішню стабільність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Волинського князівства та вперше у 1199 р. об’єднати галицькі та волинські землі в єдине

 

 

Король Данило – видатний діяч української історії, що багато зробив для

князівство, яке поступово стало спадкоємцем Києва. Воно розташовувалося в лісовій та

 

оборони країни та розвитку її господарства. Лише складна міжнародна ситуація не

лісостеповій зонах. Буйні незаймані ліси росли в Карпатах, на Поліссі, на ландшафтах рік

 

дозволила йому об’єднати українські землі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дністра, Сяну, Бугу. У низинах мешкало сільське населення, яке займалося виробництвом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зерна, тваринництвом, рибальством, мисливством, бджільництвом. Важливе значення мало

 

За Данила Галицького:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

видобування

солі

в Прикарпатті. Волинська земля славилась великими містами—

 

ü

органами

влади в

Галицько-Волинському князівстві буликнязь, боярська рада і

Володимиром, Белзом, Кременцем, Луцьком, Пересопницею, Берестям, Дорогобужем; в

 

 

віче;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Галичині відігравали важливу роль в економічному і культурному житті— Перемишль,

 

ü

система управління - двірцево-вотчинна зі сформованими

 

двірцевими

чинами.

Звенигород, Галич, Теребовль.

 

 

 

 

 

 

Центральною фігурою серед них бувдвірський - своєрідний заступником князя у

Відбувався процес відокремлення ремесла від сільськогосподарського виробництва.

 

 

військових, адміністративних і судових справах, противага боярській опозиції.

 

 

 

 

 

ü

системою

місцевого управління у містах керувалитисяцькі і посадники. В їхніх

У містах розвивається виробництво одягу, бойового спорядження, обробка хутра і шкіри,

 

 

руках зосереджувалася адміністративна, військова та судова влада.

 

 

 

 

 

 

 

гончарство, ливарництво, ювелірне виробництво, яке досягло високого рівня.

 

 

 

ü

важливою

системою

державної

системи

буловійсько,

яке

перш

 

за

все

Активно розвивалася торгівля. Галицько-Волинські землі експортували продукцію

 

 

використовувалось для боротьби з зовнішніми агресорами, а іноді і для придушення

 

 

внутрішніх виступів невдоволеної частини населення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сільського господарства, хутро, віск, сіль, зерно, художні вироби.

 

 

 

 

Таким чином, Галицько-Волинське князівство за формою правління було

Формуючи централізовану державу, Роман Мстиславич рішуче виступивпроти

 

монархією

обмеженою впливом аристократичного олігархічного боярства

 

і мало

 

розвинену систему центрального та місцевого управління, що надійно виконувала свої

 

опозиційного йому галицького боярства. Здійснивши успішні походи проти Литви, Польщі,

 

функції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Угорщини, половців, Роман Мстиславич піднісміжнародний авторитет держави. У 1201

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

році князь Роман зайняв Київ. У 1202– 1203 рр. він поширив свою владу на Київщину та

 

ü

Судові

функції

в

Галицько-Волинському

князівстві

 

тісно

перепліталися з

Переяславщину. На цей час він володів майже всією територією України.

 

 

 

 

адміністративними. Вищими судовими інстанціями були князь, та Боярська рада,

 

 

У 1205 р. під час війни з Польщею Роман Мстиславич

 

 

на місцях - воєводи, волостелі, намісники.

Право

суду

також

 

малич ни

 

 

 

 

центрального

та

місцевого

управління. Також існував

і

церковний

 

суд,

 

 

потрапив у засідку і загинув. Після цього потужне державне

 

 

Церковному суду були підсудні шлюбно-сімейні та деякі майнові справи.

 

 

 

 

 

 

 

 

утворення фактично розпалося.

 

 

 

 

ü

Територіальний поділ Галицько-Волинського князівства був здійснений на основі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

воєводств з воєводами на чолі,

воєводства були поділені на волості, на чолі яких

 

 

13.Охарактеризуйте

основні

напрямки

державної

діяльностіü

стояли волостелі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тисяцькі, посадники, воєводи,

та

волостелі

мали

в

 

своєму

 

розпорядженні

 

 

Данила Галицького

 

 

 

 

 

 

допоміжний адміністративний персонал, на який вони спирались у

виконанні

 

 

Данило (Романович) Галицький (1201-1264) – князь

 

обов'язків з управління підвладною територією. В сільській місцевості управління

 

 

Волинський і Галицький, король Руси з 1254 р. Помер і похований

 

здійснювали

місцеві старости,

які

повністю

підкорялися

місцевій

князівській

8

9

адміністрації.

Галицькі бояри запросили на княжий стіл племінника Андрія та ЛеваБолеслава,

üДжерелами права в Галицько-Волинському князівстві булизвичаї, Руська правда, який після переходу з католицької віри у православ’я отримав ім’Юрійя II Тройденович.

князівське законодавство, магдебурзьке право та церковне право.

 

 

Він врегулював стосунки з Золотою Ордою і Великим князівством Литовським, здійснивши у

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1337 р. спільний з татарами похід на Люблін. Це в свою чергу викликало відсіч Польщі та

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Угорщини. Юрій ІІ змушений був підписатиВишеградську угоду про те, що по його смерті

14. Проаналізуйте процес занепаду Галицько-Волинського князівства і його наслідки.

 

трон переходить польському королеві Казимиру ІІІ. Після цього галицькі бояри, не гаючи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

часу, отруїли останнього галицько-волинського князя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Після смерті Данила Галицького(1264 р.)

його

син Шварно

Данилович

на

 

Після його смерті, тобто з 1340 р. Галицько-Волинська держава припинила своє

короткий час об'єднав Галицьке князівство з Литвою. Син Данила РомановичаЛев (1264–

існування, а українські землі були поділені між сусідніми державами.

 

 

 

 

 

1301 рр.), який успадкував Львів і Перемишль, переніс столицю князівства до Львова. Після

 

Польський король КазимирIII напав на Львів, пограбував княжий

палац на

смерті Шварна –Лев успадкував Холм і Галич. Домовившись із татарами, він здійснив разом

Високому Замку (звідки вивіз "дві корони величезної вартості, оздоблені дорогими каміннями

з ними походи на Польщу, Литву, Угорщину, приєднавши до своїх володіньЗакарпаття з

і

перлами,

а

також мантію

і

трон"), але скоро був

змушений

відступити. Правителем

Мукачевим та Ужгородом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Галицької

землі

став

бояринДмитро

Детько, натомість

на

Волині

укріпився

князь

По смерті Лева його син Юрій І (1301–1308 рр.)

знову очолив

єдину Галицько-

литовського

походження Любарт (Дмитро) Гедимінович,

який

прийняв

мову

і

звичаї

Волинську державу, оскільки після Василька династія Романовичів на Волині фактично не

місцевого населення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

продовжилася. Столицею князівства став Володимир-Волинський.

 

 

 

 

 

В боротьбі за галицькі землі, яка йшла із змінним успіхом, симпатії більшості

Скориставшись

з

внутрішніх

заколотів

в

Золотій,

ГалицькеОрді-Волинське

галичан були на боці Любарта. Все ж сили були надто нерівними. В 1349 р. Польща знову

князівство змогло на деякий час знову пересунути південні межі

своїх

володінь аж

захопила

Галицьке-Холмське

та

Перемишльське

князівства,

король

польський

до

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нижньої течії Дністра й Південного Буга. Показником могутності Юрія І було те, що він, як і

Казимир проголосив себе"правителем Королівства Русі", тобто Галичини. Великий

Данило, прийняв королівський титул, іменуючи себе королем Русі(тобто, Галицької землі) і

князь литовський Альгірдас (Ольгерд

Гедимінович) у 60-х рр. XIV ст. підпорядкував собі

князем Володимирії (Волині). Йому вдалося домогтися від константинопольського патріарха

інші українські земліПоділля, Київщину, Переяславщину. Галицьке князівство з1370 р.

встановлення окремої Галицької митрополії, до якої входило кілька єпархій - володимирська,

опинилось під

владоюУгорського

королівства, причому в 1372-1378 і 1385-1387 рр. тут

луцька, перемишльська, турівсько-пінська (перед тим вся Русь входила до складу однієї

правив як васал угорського короля онімечений князь із Сілезії Володислав Опольський. Він

митрополії -

київської). Утворення Галицької митрополії сприяло розвиткові

традиційної

прагнув незалежності від Угорщини і навіть почав карбувати у Львові монету з гербом

культури і допомагало захищати політичну незалежність об'єднаного князівства. До речі,

Галичини і власним ім'ям. Однак 1387 року Галицька земля і західна частина давньої

перший галицький митрополит Петро пізніше став першим московським митрополитом.

 

Волині (Холмщина) були надовго захоплені Польським королівством.

 

 

 

 

Сини Юрія ІАндрій і ЛевII (1308–1323) були останніми з роду Романовичів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

галицько-волинськими князями і правили разом. Вони уклали мирні угоди з хрестоносцями,

15.

Висвітліть стан культури Київської Русі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Литвою, Польщею. З їх іменами пов'язана важлива сторінка історії Закарпаття. В 1315 р. тут

 

 

 

 

 

 

 

 

 

почалося

повстання

 

місцевих

феодалів

проти

короля

Угорщини

,Карла-Роберта

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

основоположника нової династії - Анжуйської. Ряд істориків припускають, що в повстанні

 

Давньоруська культура й сьогодні вражає тисячами фольклорних, писемних та речових

взяли участь і селяни Закарпаття. На чолі повстанців стали наджупан Землинського і

пам’яток, які збереглися до наших днів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ужанського

комітатів Петро, син Петра Петуні, а також палатинКопас.

Близько 1315

р.

 

Це

й

знаменитий Софіївський

собор, зведений

1037 р.,

Кирилівська (1146)

та

Петро їздив до Галицької землі, щоб запросити на угорський престол одного з Галицьке-

Василівська (1183)

церкви у

Києві, Борисоглібський собор (1128)

у

Чернігові,

ерква

св.

Волинських князів - Андрія або Лева Юрійовича. Повстання охопило значну частину

Пантелеймона (1200) у Галичі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Закарпаття, але, не отримавши достатньої підтримки, потерпіло поразку. В 1320 р. на заклик

 

Це – високохудожні історичні твори-літописи: „Повість минулих літ”, створена ченцем

наджупана Петра повстання розгорілось знову, але бл.1322 р. було придушене.

 

 

Кеєво-Печерського монастиря Нестором; „Слово про закон і благодать” митрополита Іларіона;

На міжнародній арені Галицьке-Волинське князівство за Андрія і Лева Юрійовичів

Повчання дітямВолодимира Мономаха; поетична пам’ятка „Слово о полку Ігоревім”…

 

орієнтувалось на союз

з

Тевтонським

орденом. Це

було

корисно

як

для

забезпечення

 

Це – й перше писане зведення законів Київської Русі – „Руська правда”.

 

 

 

 

торгівлі з Балтикою, так і у зв'язку з тим, що все більш відчутним був натиск Литви на

 

Це – й пам’ятки усної народної творчості: пісні, казки, билини.

 

 

 

 

 

 

 

північні окраїни князівства. Збереглась грамота Андрія і Лева 1316 року про підтвердження

 

Це – й творіння

давньоруських ювелірів і т. ін. Все це – не лише духовне багатство

союзу з Орденом, якому галицько-волинські князі обіцяли захист від Золотої Орди. Отже, хоч

Кивської Русі, але й значний внесок у розвиток культури середньовічного світу.

 

 

 

 

галицько-волинське князівство мусило визнавати формальну залежність від Золотої Орди,

Кирило та Мефодій - просвітники слов'ян.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

фактично воно вело самостійну зовнішню політику. Польський король Владислав Локетко

 

Разом із братом святим Мефодієм та учнями Гораздом, Климентом, Саввою, Наумом і

називав своїх східних сусідів князів Андрія і Лева"непоборним щитом проти жорстокого

Ангаляром

святий Константинуклав слов'янську абетку, переклав

 

863 року Євангеліє,

племені татар".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Апостола, Псалтир та вибрані Божі книги.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загинули Андрій і Лев ІІ у бою з татарами.

 

 

 

 

 

 

Володимир Великий у культурному розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

10

 

 

Прийнявши християнство, Володимир заснував школи, в яких готувалися власні кадри,

неповторний культурний процес Київської держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

перейняв кращі зразкимістобудівництва та

 

архітектури, живопису, науки, філософії,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

книгописання. Він увів Київську Русь у коло високорозвинених країн Європи.

 

 

 

 

 

 

 

 

16.Проаналізуйте обставини та процес включення українських земель до складу Великого

Ярослав Мудрий і культурний розвиток Київської Русі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

князівства Литовського в XIV ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За Ярослава засновуютьсямонастирі Св. Юрія та Св. Ірини, започатковується

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

чернецтво в Печерах за селом Берестовим, де невдовзі побудований Печорський монастир.

 

 

 

 

 

У 40-х роках ХIV ст. українські землі зазнали розчленування. Після війни 1351–1352

 

 

Ярослав

організував світську

 

школу,

де

близько 300 дітей навчалися

грамоти та

рр. між Польщею і Литвою Галичина залишилась під владою Польщі, а Берестейщина і

іноземних мов.

 

 

 

визначнимбудівничим. За

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Волинь перейшли до Литовської держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ярослав

був

його

правління

розпочалося

кам'яне

 

 

Поставши в середині XIII ст., Литовська держава поступово посилила свій вплив і

будівництво, зокрема Софії Київської..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розширила територію. Так, за князя Гедиміна (1316–1341 рр.) вона захоплює значну частину

 

 

Доба Ярослава відома також великим

піднесенняммистецтва. Храм Софії був

Білорусі,

а його сини Ольгерд і Кейстут приєднують Чернігово-Сіверщину (1357–1358 рр.),

своєрідним музеєм, що стояв у ряду кращих пам'яток Європи XI ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поділля (1363 р.), Київщину (1362 р.). Відтепер історія українських земель стає пов’язаною

Наука, література, книгописання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

з історією феодальної Литви. 1362 р. Ольгерд захопив Київ і незабаром розгромив татар

 

 

Знання математики обмежувалися до простих чотирьох дій, дробів і обчислювання

на річці Сині Води, це фактично означало кінець монголо-татарського ярма в Україні.

проценту -- все для практичних потреб. Вище стояла історіографія..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Східні слов’яни значною мірою сприймали Велике князівство Литовське як спадкоємця

 

 

Неоціненним надбанням стала складена на основі норм українського звичаєвого права

Київської

Русі,

 

адже

90%

населення

його

складали

слов’яни. За

Ольгерда

держава

законодавча

пам'ятка -- "Руська правда". Ця збірка законів князя Ярослава і його наступників

офіційно стала називатисяВелике князівство Литовське, Руське і Жемайтське. Держава

лягла в основу Литовського статуту і законодавства гетьманської доби.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

являла собою федерацію князівств; великий князь спирався на корінні литовські землі, а в

 

 

Наприкінці XII ст. було написанк "Слово о полку Ігоревім" -- перлину давньоруської

підлеглі слов’янські князівства призначала правителями своїх синів, родичів та вельмож.

 

 

художньої літератури. Знайдено цей твір у рукописному збірнику кінця XV -- початку XVI ст. в

землі?

Виникає питання: Чому ж Литві вдалося так швидко підпорядкувати собі руські

одному з монастирів Росії.

 

Першою

ілюстрованою

книгою,

яка

дійшла

до

нас,

є

Тут можна назвати декілька причин:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

"Остромирове євангеліє",

виготовлене

у 1056

--

1057

рр.

для

новгородського

посадника

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Остромира.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

По-перше, руські землі були роз’єднані і значно ослаблені міжусобицями та

Архітектура та образотворче мистецтво.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

золотоординською навалою, що поклало початок „проникнення” на початку XIV ст. на Русь

 

 

Архітектура міст і сіл Київської Русі представлена насампереддерев'яними спорудами.

без особливих перешкод.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Новий

етап

розвитку

 

монументальної

 

 

архітектури

 

на

Русі

По-друге, дії

литовців

по

захопленню

українських земель не

мали

характеру

репрезентують будівлі "міста Ярослава" у Києві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

експансії,

 

схожої

на

завоювання

монголів, а

тому місцеве

населення

або

зберігало

 

 

У Північній Русі в XII ст. набули значного

 

розвитку

Київська,

Чернігівська

 

і

нейтралітет і не чинило опору, або ж підтримувало утвердження литовського правління,

Переяславська архітектурні школи. Характерними

 

пам'ятками

цього

 

періоду храмє

яке витісняло золотоординське. В більшості випадків місцеві бояри і князі добровільно

Федорівського

 

монастиря (1131

р.),

церква

Богородиці

Пирогощі(1132

р.)

на

Подолі,

визнавали владу Литви(так київський князь Федір 1362у

р. добровільно визнав владу

Кирилівська (1146 р.), Васильківська (1183 р.) церкви у Києві; Юріївська (1144р.) у Каневі;

Ольгерда). Адже литовська влада була толерантнішою, ніж татарська.

 

 

 

 

 

 

 

 

По-третє, успішному просуванню Литви на руські землі сприялоослаблення Орди

Борисоглібський (1128 р.) і Успенський (40-ві роки XII ст.) храми у Чернігові.

 

 

 

 

 

 

 

та

її

Розвиток медичних знань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розкол

на

ворогуючі

частини(ханства)

внаслідок

 

феодальних

усобиць

в

другій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

половині XIV ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наприкінці XI ст. у бібліотеці Ярослава Мудрого нагромадилося уже багато творів, серед

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

яких були

книгимедично-біологічного

змісту, що

описували

цілий ряд

лікувальних

рослин,

 

 

І насамкінець це те,

що литовські князі при забезпеченні управління завойованими

метали,

опій, перебіг

захворювань, будову

людського

тіла,

тодішні

уявлення

про

фізіологію

руськими

 

землями

 

дотримувались

принципу: „Старого

 

не

змінюємо, а

 

нового

не

запроваджуємо”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Досить добре на ті часи в Русі була зорганізована опіка

над хворими

і

каліками.

 

 

Литовці

 

зазнали

потужного

культурного

впливу

, Русіпочали

використовувати

 

 

 

 

 

 

 

«Руську

Правду»

як

зведення законів

Литовської держави. Литовські бояри

і

князі

часто

"Церковний

Устав" князя

Володимира

доручав

церквам

і

монастирям

організацію

 

 

 

різних

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

доброчинних установ (шпиталів, притулків для старих, сліпих, калік). На утримання хворих та

приймали православ’я, а словв’янська мова стала державною.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

інвалідів

 

Володимир

встановив

великий

податок.У

той

час

лікуванням

хворих

переважно

Охарактеризуйте основні напрямки політичного розвитку українських земель уXIV - XV

займалися монахи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким

 

чином, культурний

розвиток

Русі

 

ІХ-ХПІ . стперебував

на

високому

 

Уся повнота влади уВеликому князівстві Литовському була зосереджена у руках

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

європейському

рівні.

Про

це свідчить

розвиток

оригінальної

місцевої літератури, певний

 

 

великого

князя.

На

відміну від

Київської

Русі,

князівства

 

у Литві не

мали

автономії,

і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рівень освіти та наукових знань. Вироби декоративно-прикладного мистецтва, що вийшли з

 

поступово

місцеві

князі

були

замінені

литовськихна

 

намісників.

Система

прямого

руських майстерень,

дивували технікою виконання та художньою досконалістю. На жаль,

 

взаємозв’язку між

військовою

службою

і

землеволодінням

давала

можливість

великому

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

несприятливі

зовнішньополітичні

чинники

наступних

століть

перервали

яскравий

і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]