Istoriya_2_1_-_kopia_1

41

ініціативи І. Франка і М. Павлика тут була заснована Русько-українська радикальна партія. Через дев’ять

та 17 комерційних училищ.

років вона розпалася наУкраїнську соціал-демократичну партію на чолі з прихильниками марксизму М.

У другій половиніXIX ст. фахівців з вищою освітою готувалиХарківський, Київський та

Ганкевичем та Ю. Бачинським і Національно-демократичну партію, очолювану І. Франком і К.

Новоросійський (заснований на базі Рішельєвського ліцею в Одесі1865 р.) університети, студентами яких у

Левицьким.

90-х роках були 4 тис. осіб.

Наприкінці XIX ст. активізується

і політична

думка. В 1895 р. у книзі Юліана

Бачинського

У другій половині XIX ст. певні зрушення в освітній галузі відбулися в західноукраїнських землях.

„Ukraina irredenta”

(„Україна уярмлена”) вперше

в

історії українського суспільно-політичного

рухуПо-перше, відповідно до реформи1869 р. початкові школи вийшли з-під опіки церкви і були підпорядковані

сформульовано та обґрунтовано тезудержавної незалежності України. З часом вона стала програмною для

світській владі. По-друге, ця ж реформа бодай формально запроваджувала обов'язкове навчання для дітей віком

більшості українських політичних партій, хоч вони по-різному вбачали шляхи досягнення кінцевої мети.

від 6 до 14 років. По-третє, наприкінці XIX ст. було розширено коло навчальних закладів, що давали вищу

1862 р. поет Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла України і слава і воля»,

освіту,

—

до

Львівського

університету

приєдналися Чернівецький університет(1875), Львівський

який незабаром здобув велику популярність серед українців. Михайло Вербицький, талановитий

політехнічний інститут (1877), Академія ветеринарної медицини(1897). Однак, незважаючи на ці позитивні

диригент і композитор із Західної України, створив музику до пісні, що стала національним

зміни, рівень освіти в західноукраїнських землях залишався низьким. Зокрема, 1890 р. неграмотними у Східній

гімном.

Галичині були 66,4% населення, а на Буковині — 75%.

Радикальні зміни в економіці, позитивні зрушення в освіті зумовили інтенсивний розвиток науки в

57. Визначте особливості розвитку української культури в другій половиніXIX ст., впливи

другій

половині XIX ст. Основними осередками, які

продукували та популяризували наукові знання, були

Валуєвського циркуляру та Емського указу.

Харківський, Київський та Новоросійський (нині —Одеський) університети.

Друга половина XIX ст. подарувала Україні цілу плеяду видатних письменників. Перлинами першої

У другій половиніXIX ст. відбулося територіальне роз'єднання українських земель, завершилося

величини сяють у цей час талантиІ. Франка,

П. Куліша, Л. Глібова, Лесі Українки, Панаса Мирного, М.

формування української нації, ускладнилася соціальна структура та політизувалося суспільне життя. Всі ці

Коцюбинського,

І. Нечуя-Левицького, Б. Грінченка, П. Грабовського та ін.

явища та процеси залишили помітний відбиток на розвиткові культурної сфери. Зокрема, буржуазні реформи

Отже, українська культура в другій половиніXIX ст. розвивалася в умовах розгортання

розширили межі культурницько-просвітницької діяльності, створили нові умови для позитивних зрушень

у

культурі

буржуазних

реформ, територіальної роз'єднаності українських земель, завершення формування

До скасування кріпацтва освіта народних мас перебувала на низькому рівні. Достатньо сказати, що

української нації, ускладнення соціальної структури, політизації суспільного життя, посилення тиску

на той час одна школа припадала на майже10 тис. жителів. Намагаючись підняти рівень освіти, передова

державних структур. Всі ці та інші чинники залишили помітний відбиток у культурній сфері цієї доб,и

інтелігенція організовувала безплатні недільні школи. Першу з них було відкрито 1859 р. у Києві. Невдовзі в

зумовивши появу та розгортання цілої низки суперечливих тенденцій та . явищПевні позитивні

Україні їх функціонувало вже110. Т. Шевченко написав для недільних шкіл«Букварь южнорусскій».

зрушення відбулися у галузі освіти(збільшилася кількість навчальних закладів, освіта набула більш

Навчання у більшості цих освітніх закладіввелося українською мовою. На жаль, 1862 р. недільні школи

світського характеру, створилася єдина система освіти тощо). Проте відсоток неписьменного населення

царським указом були закриті.

в українських землях залишався ще досить високим, до того ж надто відчутними в освітній галузі були

На початку60-х років Російська імперія стояла на порозі кардинальних змін та зрушень в освітні

йасиміляційні процеси — русифікація, полонізація, румунізація тощо.

сфері. З одного боку, самодержавство розуміло, що чим нижчий рівень освіти народу, тим простіше ним

У сфері науки позитивні зрушення йдуть по лінії концентрації інтелектуального потенціалу в

управляти за допомогою централізованого бюрократичного апарату, з

іншого — розпочата

модернізація

наукових центрах та товариствах, координації досліджень, ефективного обміну інформацією, що дало

суспільства зумовлювала гостру потребу у високоосвічених, кваліфікованих робітниках

та

піднесенн

яможливість вченим, які працювали в Україні у багатьох галузях науки, досягти світового рівня.

загального освітнього та культурного рівня народу, оскільки тільки за таких умов можна було масовоРозвиток

літератури характеризується різноманітністю художніх напрямів, індивідуальних стилів

запровадити новітню техніку, передові технології, більш ефективні форми організації праці.

письменства, появою нових тем та проблематики, демократизацією та гуманізацією літературного

Під тиском цих обставин царизм1864 р. проводить освітню реформу, суть якої полягає у створенні

процесу, ускладненням художніх форм, політизацією літературної творчості. В українському театрі ціє

ї

єдиної системи освіти. Початкову освіту давалипочаткові народні училища, що працювали за єдиним доби уживаються тенденції

побутовізму, романтизму, сентименталізму, реалізму тощо. Формується

навчальним планом та програмою. Мета цих освітніх закладів полягала в навчанні учнів Закону Божому,

школа

режисури та акторської ,гривникають театральні аматорські колективи, з'являються

читанню, письму та чотирьом діям арифметики. Навчальний процес здійснювавсяросійською мовою.

високохудожні драматичні твори. У музиці та живописі стверджуються принципи реалізму та

Наприкінці XIX ст. кількість початкових шкіл в Україні порівняно з 1856 р. зросла майже в 13 разів і досягла

народності, а в архітектурі набуває поширення еклектизм.

майже 17 тисяч, проте, навіть таких кардинальних зрушень було недостатньо, адже поза школою залишилося

Загалом розвиток української культури в другій половиніXIX ст. став логічним

понад 70% дітей. Через це відсоток грамотних в українському суспільстві був на рубежі віків ще

досить

продовженням духовних пошуків народу попередньої доби, спробою врахувати здобутки світового

низьким — у різних губерніях України він коливався від15,5 до 27,9% (рівень грамотності

по Російській

досвіду, своєрідною предтечею культурного оновленняXX ст.

імперії в цілому становив21%).

освіти, були гімназії,

які

давали

Наступною

ланкою, створеною

реформою 1869

р. системи

***********************************************************************

середню освіту. Вони поділялися накласичні (перевага надавалася гуманітарним предметам, особливо

грецькій і латинській мовам) та реальні (вивчалися насамперед предмети природничого циклу). Закінчення

Офіційна влада робила все для того, щоб придушити будь-які прояви українського національного

класичної гімназії давало право вступу без іспитів до університету, а реальної — лише до вищих технічних

руху. У 1863 р. міністр внутрішніх справП. Валуєв видав таємний циркуляр про заборону українських

навчальних закладів. На початку70-х років відбулася нова реорганізація, внаслідок якої класичні гімназії наукових,

релігійних і особливо педагогічних

публікацій. Малоросійською „говіркою” дозволялося

залишилися, а реальні гімназії стали училищами. Наприкінці XIX ст. в Україні діяло129 гімназій, 19 реальних

друкувати лише художні твори. Громади були розпущені. Припинив своє існування часопис„Основа”.

42

Валуєвський циркуляр завдав величезної шкоди розвиткові українського національного руху. Лише

створення у1900 р. на основі студентської громади Харкова Революційної української партії(РУП).

на початку70-х років, унаслідок деякого послаблення цензури В. Антонович зі своїми однодумцями відновлює

Керівниками цієї першої політичної партії булиД.Антонович, Б.Камінський, Л.Мацієвич, М.Русов. Партія

роботу громад, створивши „Стару громаду”. Придбавши російськомовну газету„Киевский телеграф”, члени

об'єднала своїх прихильників місцевих осередків, що функціонували уКиєві, Харкові, Чернігові, Лубнах та інших

громади перетворюють її на свій друкований орган. Через своїх симпатиків у Галичині громадівці почалимістах.

використовувати й україномовну пресу, зокрема часопис „Правда”.

Першим програмним документом цієї організації стала брошура

М.Міхновського«Самостійна

Важливою подією стало заснування 1873 р. в Києві відділу Російського географічного товариства.

Україна». Хоча цей твір не був повноцінною програмою політичної партії, оскільки не декларував її основні

Невдовзі, однак,

переслідування з боку уряду посилилися. Олександр II за висновками

спеціальної комісії напрямки діяльності, соціальну базу тощо. Проте вона містила низку важливих орієнтирів: створення політично

заборонив публікацію українських книжок, використання української мови, викладання її у початковій

незалежної української держави; провідна роль інтелігенції, яка повинна служити своєму народові; досягнення

школі, заборонив діяльність громад. Усі ці поліцейські заходи були зведені у спеціальномуказі, який цар

поставленої мети передбачалося через рішучу боротьбу усіма засобами; закл кала до розмежування з

підписав у травні 1876 р. в м. Емс (Німеччина).

представниками поміркованого крила національного руху.

Емський указ поклав край надіям українофілів на можливість культурницької діяльності в умовах

Проте більшій частині рупівців не імпонувала категоричність, радикалізм,

ставка на силові методи,

самодержавства.

якими були насичені сторінки«Самостійної України». Проте М.Міхновський та його прибічники твердо стояли

Таким чином, національна політика царського уряду в другій половиніXIX ст. продовжувала в

на платформі цього документа. Це призвело до першого розколу в РУП та утворення у 1902 р. міхновцями

цілому залишатися реакційною, зокрема антиукраїнською за своєю спрямованістю. Однак вона була

Української народної партії (УНП), невдовзі стався другий розкол - у 1903 р. Від РПУ відмежувалася група

неспроможна знищити в українському народі прагнення до самовизначення, до вільного соціального та

на чолі з Б.Ярошевським, яка утворила Українську соціалістичну партію(УСП). УНП і УСП не були

національного

розвитку. Попри політичну реакцію, переслідування, заборони

й

заслання

численними організаціями і не мали значного впливу в народних масах.

в

У 1904 р. РУП

остаточно

розпалася. Частина її членів на чолі з М.Меленевським заснували

українському суспільстві визрівали нові ідеї, насамперед у середовищі передової інтелігенції, яка мріяла

про визволення української нації.

Українську соціал-демократичну спілку(УСДС),

яка на правах революційної

організації увійшла

до

меншовицької фракції Російської соціал-демократичної робітничої партії. Друга частина (більшість РУПу)

58. Проаналізуйте діяльність політичних партій в Україні на початку XX ст.

лідером якої був економіст Микола Порш, а також Д.Антонович, В.Винниченко, С.Петлюра у грудні 1905 р.

трансформувалася в Українську соціал-демократичну робітничу партію(УСДРП). Програма УСДРП

передбачала ідею автономії України, конфіскації земельної власності(муніципалізації земель) і вважала

На рубежі ХІХ-ХХ .стУкраїна залишалася

ареною

діяльностізагальноросійських

політичних

можливим об'єднання з РСДРП на федеративних засадах, хоча і не поділяла революційного екстремізму цієї

об'єднань. У 1898 р. була створена Російська соціал-демократична робітнича партія(РСДРП). У 1903 р.

партії.

З ініціативи колишніх діячівКиївської громади восени1904 виникає Українська демократична

РСДРП розкололась на помірковану(меншовики) і ліворадикальну (більшовики) течії. Меншовики

орієнтувалися на парламентську боротьбу, реформи, демократичні свободи. Більшовики закликали допартія (УДП)

на

чолі з

поміркованими

діячамиО Лотоцьким,

В.Чехівським і Є.Чикаленко, а також

соціалістичної революції і диктатури. І більшовики, і меншовики намагалися закріпитися в Україні.

Українська радикальна партія(УРП), яку очолили Б.Грінченко, С.Єфремов і Ф.Матушевський. Обидві

Наприкінці 1901-на початку 1902 р. була створенапартія російських соціалістів-революціонерів

партії були нечисленими і стояли на позиціях буржуазного лібералізму(тобто на платформі, близький до

(есерів). Ця партія взяла багато з тактики народників. Зокрема, вона широко застосовувала революційний терор.

кадетської). Виступали вони і за надання Україні автономних прав. Не маючи принципових розбіжностей, обидві

Немало прихильників есерівської партії було в Україні.

партії у1905 р. об'єдналися вУкраїнськудемократично-радикальну партію

Отже, на

початку XX ст.

Незадоволені самодержавним режимом представники російської буржуазії, поміщиків та інтелігенції

помітно

активізується

діяльність

українських

політичних

партій. З точки

зору

відношення

щодо

мріяли про ліберальне реформування Росії, перетворення імперії на конституційнумонархію. Ліберали прагнули

перспектив політичного розвитку України їх можна розподілити на дві групи: ті, що виступали за

знайти й знаходили прихильників в Україні. Але у 1905 р. своєї партії російські ліберали не мали.

Загальноросійські політичні партії особливу увагу зосереджували на питаннях перебудови політичної,

автономію України

в федеративній Росії(автономісти) і ті, що

виступали за самостійність України

економічної системи країни, виробничих відносин. Національному питанню приділялася незначна увага.

(самостійники).

На початку ХХ ст. на арену політичного життя виступили євреї - третя за чисельністю після українців і

росіян етнична група України. У 1897 р. на з'їзді у Вільно була створена єврейська політична організація-

Крім

суто

національних

партій, на

політичне

життя

України

активно

впливали

Загальний Єврейський робітничий союз, або Бунд (у перекладі - союз). Бунд прагнув

увійти

ю

на правахзагальноросійські партії: РСДРП (вважала, що капіталізм потрібно замінити соціалізмом за допомого

автономії до РСДРП. Але російські соціал-демократи не визнавали в своїй партії автономії. У 1903 р. бундівці

революції), есери ( головну силу бачили в селянстві), кадети (виступали за конституційну парламентську

були виключені із складу РСДРП і почали діяти як самостійна політична партія.

монархію), октябристи (наполягали на збереженні існуючого ладу, неподільної Росії), “Союз руського

Важливим кроком на шляху до появи політичних партій було створення у 1897 р. на з'їзді громад в

Києві Всеукраїнської загальної організації. Її почесними членами стали діячі«старої громади» В.Антонович,

народа ” (чорносотенна організація).

Л.Житецький, М.Лисенко та ін. До складу цієї організації увійшло майже 20 громад та чимало студентських

груп. По суті це була остання спроба громадівського руху організаційно згуртувати

патріотично настроєні59. Проаналізуйте становище України в період Першої російської революції 1905-1907 рр.

національні сили. Проте її ставка на культурницьку діяльність вже не відповідала ні потребам часу, ні настроям

Початком

революції

стали

події9 січня 1905 р. в

Петербурзі. Саме цього дня була

значної частини учасників національного руху.

Історія

виникнення українських політичних

партій

на східноукраїнських

землях

веде відлікрозстрілянавід

150-ти

тисячна

мирна

демонстрація, учасники

якої

намагалися

передати

цареві

43

петицію про свої потреби. Звістка про загибель1200 робітників та поранення 5 тис. викликало

створено 280 профспілок. Найбільше їх було в Одесі, Києві, Катеринославі, Харкові.

хвилю обурення. Тільки у січні 1905 р. в

Російській імперії страйкувало під

гаслами«Геть

Неспокійно було в армії і на флоті.

Найбільш потужним було повстання на

головній

самодержавство!» майже 440 тис. осіб. Держава вступила в добу революції.

базі Чорноморського

флоту Севастополі.

Воно розпочалося11 листопада

на

крейсері

За своїм характером революція1905-1907 рр. була буржуазно-демократичною,

бо її

«Очаків», до якого швидко приєдналися ще 12 бойових кораблів. Підтягнувши війська, влада 16

безпосереднім завданням було повалення царизму, встановлення демократичної республіки,

листопада придушила повстання. Керівник

повстання

лейтенантЛ. Шмідт

та три його

вирішення аграрного питання, покращення становища робітників.

помічники були розстріляні. Збройні виступи відбулися і в інших гарнізонах.

Революція 1905-1907 рр. мала свої особливості. По-перше, це була перша революція ХХ

Апогею революційна боротьба досягла вгрудні 1905 р. В середині грудня в

Донбасі,

ст., коли протиріччя капіталізму досягли апогею, і

Російська імперія стала символом

цихХаркові,

Олександрівську та в інших регіонах

України

відбулисямасові

збройні повстання

протиріч. По-друге, хоча революція була буржуазною за характером, буржуазія не могла в ній

робітників.

грати вирішальну роль, як це було у країнах Європи раніше, оскільки була недостатньо

Найбільш масштабні заворушення булив Донбасі. Озброєні робітничі загони діяли в

організованою і занадто прив'язаною до царизму. По-третє, у цій революції існували не дваГорлівці, Єнакієвому,

Луганську та інших містах. Особливо запеклою була боротьба в Горлівці,

політичні табори (революційний і контрреволюційний(урядовий), як у Європі, а три,

крім

куди прибули бойові дружини з Гришиного, Ясиноватої та інших міст,

зазначених, ще й ліберально-буржуазний табір.

У своєму розвиткові революція пройшла кілька етапів, кожен з яких мав свої характерні

Громадсько-політичний рух в роки революції 1905 -1907 рр

риси та особливості.

В Україні страйк підтримали робітники великих міст: Катеринослава, Одеси, Києва,

З кінця 1905 р. український національний рух стрімко прогресував. Після маніфесту 17

Миколаєва та інших міст. У середині жовтня в Україні страйкувало більше як 120 тис. осіб.

жовтня активізували свою діяльність політичні партії, однак вони проводили досить стриману

Під тиском жовтневого страйку царизм був вимушений піти на поступки. 17 жовтня 1905 р.

політику. Головна їхня вимога- відновлення української держави у формі автономії. Лише

Микола II видав Маніфест, в якому “дарував” населенню громадянські свободи, особисту

українська народна партія прагнула до цілковитої незалежності. Соціально-економічні і політичні

недоторканність,

свободу

слова, совісті, зібрань

і спілок. Було відмінено

антиукраїнськівимоги передбачали ліквідацію поміщицького землеволодіння, демократичні свободи, скасування

Валуєвський

(1863)

і

Емський (1876) царські

укази, отримала

застосування українська

мова.

мовно-культурних обмежень, усунення перешкод на шляху розвитку національної культури.

Одночасно

встановлювалася Державна

дума

як

законодавчий орган Російської імперії.

Під тиском національно-визвольного руху народів імперії царизм вимушений був йти на

Населення сприйняло Маніфест по-різному: частина сподівалася, що з'явиться конституція іпоступки. Наприкінці листопада 1905 р.

був

прийнятий закон, який

дозволяв видання

почнеться нова доба

в житті імперії, революціонери

вважали

його перешкодою в боротьбі з

літератури національними мовами, створення культурно-освітніх національних товариств,

урядом; крайньо монархічно налаштоване населення

вважало, що Маніфест був

проголошений відкриття національних театрів.

внаслідок насильства над царем і вимагали збереження самодержавства.

Після зняття урядових заборон почався швидкий розвиток українського національного

В Україні революціонери організували мітинги, на яких вимагали цілковитого знищення

життя. Одним із досягнень української інтелігенції було створенняпреси. У листопаді 1905 р.

монархії. У відповідь на це почалися так звані“чорносотенні” (“чорна сотня”) погроми.

почала виходити перша українська газета«Хлібороб» (м.Лубни). У грудні 1905 р. в Києві

Оскільки серед активних революціонерів було

багатоєвреїв,

чорносотенці

оголосили

їхпочала

виходити перша щоденна українська

газета«Громадська думка». Її видавцем став

винуватцями заворушень у державі. Найбільші погроми пройшли в Одесі, Києві, Катеринославі,

відомий діяч Є.Чикаленко, а фінансував видання газети підприємець В.Симиренко. Наприкінці

містах Донбасу. Причому вони відбувалися здебільшого при невтручанні, а то й при потуранні

1906 р. в Україні діяло 15 українських видавництв і виходило близько 20 періодичних видань.

поліції.

Маніфест 17 жовтня

створив умови для

легальної політичної діяльності.

Після 17 жовтня 1905 р. розгорнулася діяльність мережі товариств«Просвіта». Перша

Царський

Цим, передусім, скористалися російські ліберали, які

створили Конституційно-демократичну

«Просвіта» була відкрита в Одесі 30 жовтня 1905 р. Вона мала власну бібліотеку й історичний

музей, створила окремий фонд для видання книжок. Активно діяли «Просвіти» в Катеринославі,

партію (кадети) і “Союз 17 октября” (“октябристи”). Вони вважали, що революція закінчиться

Києві, Миколаєві. На середину 1907 р. в Україні вже діяло35 організацій «Просвіти». Члени

і головне - це парламентська боротьба в Державній думі. Чорносотенні організації створили

цих організацій не лише поширювали українську літературу, а й підвищували загальноосвітній,

декілька партій, найвпливовішою серед них був“Союз русского народа”. Російські соціал-

культурний рівень людей, селянам допомагали добути елементарні знання з агротехніки, ведення

демократи і соціал-революціонери політичну свободу використали для посиленняантиурядової

господарства.

діяльності.

Помітним явищем тогочасного життя буладіяльність українських представництв у

Вплив українських партій на події1905 р. був незначним. РУП наприкінці 1905 р.

Державній думі. Перша Дума почала працювати у травні 1906 року, від України до її складу

змінила назву і стала

іменуватисяУкраїнською

соціал-демократичною робітничою партією

ввійшло 102 депутати, серед яких переважали селяни та представники міської інтелігенції. 45

(УСДПП). УДП і УРП об'єдналися в Українську демократично-радикальну партію (УДРП).

депутатів - українців створили своювласну парламентську громаду. Головою

її був

адвокат

Однак, у їх середовищі не було одностайності навіть в питанні: чи виправдане окреме існування

І.Шраг. В основу програми цієї парламентської групи були покладені3 найбільш гострі для

українських партій, чи їм краще влитися до складу подібних російських? Так, пізніше, у квітні

українського суспільства проблеми: земельна, освітня і питання автономії. Громада видавала

1906 р. УСДРП приєдналася на правах окремої

національної

організаціїдо

РСДРП.

Тісно

свій власний журнал«Украинский вестник». Виступала за перетворення Російскої імперії у

співпрацювала з кадетами УДРП.

федеративну державу.

Одночасно з партіями і радами йшло формування професійних спілок, які брали на себе

У січні 1907 р. відбулися вибори до II Думи. Понад половину всіх депутатів становили

функції захисту інтересів

робітників перед

підприємцями. За

роки революції

в Україні

було

44

селяни. В Думі знову була організована і почала діяти українська парламентська фракція -

Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви– як військові, так і цивільні. Трагедія українців

Трудова громада (47 депутатів). Вони домагалися автономії України, місцевого самоврядування,

полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру

української мови в школі, суді й церкві; створення в університетах кафедр української мови,

воєнних дій і вбивати один одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили

літератури й історії. Громада видавала часопис «Рідна Справа - Думські вісті». Друга Дума

воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією

була ще більш радикальнішою ніж перша, й тому протрималася недовго (103 дні). Третього

народів.

червня 1907

р. її було розпущено. Третьочервневий переворот вважається закінченням

У 1915 р. становище на фронтах стало змінюватися. В квітні почався контрнаступ німецьких і

революції 1905-1907 рр.

австро-угорських

військ. Російська

армія

вдалася

до

відступу. Патріотичний

порив

українців

60. Висвітліть становище українських земель в роки Першої світової війни.

Наддніпрянщини поступово минав. Рада РУП прийняла

рішення про нейтралітет у воєнному

протистоянні. Значна частина українських соціал-демократів за участюВолодимира Винниченка проводила

антивоєнну агітацію. Головна Українська Рада у світлі нової ситуації виступила з заявою, в якій проголошувала

Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона

стала для

Європи першим жахливим

досвідом сучасногосвоєю метою створення самостійної Української держави з земель, які входили до складу Російської імперії. З

ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше

українських земель у складі Австро-Угорщини планувалося створити автономну область.

чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн. солдатів, з яких 10 млн. загинуло і 12 млн. було

У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого„Брусилівського прориву”

поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими самими.

російська армія зайнялаЧернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська

Головною причиною Першої світової війни було прагнення імперіалістичних

втратилидержав

близько 1 млн. вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але

на допомогу Австро-Угорщині прийшла

загарбницькими методами задовольнити свої

інтереси. Проте для Німеччини, Османської та Австро-

Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для

Угорської імперій, тобто так званих Центральних держав, а також Російської імперії, яка разом з Англією та українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.

Францією входила до Антанти, війна, зрештою, багато в чому стала шляхом до самознищення.

Кривава виснажлива війна викликала повсюдне зростання масового невдоволення. Чимало страйків

З початком війни серед українськихполітиків стався розкол. Більшість західноукраїнців

вирішили взяти бік Австро-Угорщини. В серпні 1914 р. у Львові було засновано Головну Українську і заворушень в Російській імперії, де наслідки війни були особливо

тяжкими, проходили

під гаслом„Геть

Раду – міжпартійний блок за участю радикальної, соціал-демократичної та національно-демократичної партій.

війну”. Особливо багато їх було у промислових районах України. Керували цими виступами переважно

Раду очолив

К. Левицький. Розпочалося

формування українських

військових

підрозділів. 2,5 тис.

соціалістичні організації. Ці настрої не обминули й фронт, де цілі полки відмовлялися воювати. Посилилася

добровольців склалиУкраїнський легіон січових стрільців. 25 вересня 1914 р. легіон став уперше до бою на

глибока економічна криза, занепадало сільське господарство, падав життєвий рівень населення, насамперед

Ужоцькому перевалі. Він брав участь у воєнних діях в районі Стрия, Бережан та на інших ділянках фронту.

робітників і селян. Війна, прорахунки уряду, корумпованість і неефективність влади, зростаюче зубожіння – все

1915 р. СС билися за гору Маківка. 1916 р. – за гору Лисоня. Більшість учасників українських військових

це до краю посилювало кризу всього суспільства. Країна опинилася напередодні тотальної катастрофи.

формувань були членами організацій„Січ”, „Сокіл”, „Пласт” і змушені були брати участь у братовбивчій

війні заінтереси Австро-Угорської імперії.

61.Визначте основні напрямки і дайте оцінку столинінської політики в Україні у1907-1911 рр.

Одночасно зі створеннямГУР з ініціативи .ДДонцова, В. Дорошенка,

О.

Скоропис-

Після поразки революції в країні настав період політичної реакції, яка за ім'ям голови

Йолтуховського, М. Меленевського та інших у Львові постав Союз визволення України(СВУ). 1

вересня 1914 р. „Вісник СВУ” надрукував політичну програму, яка

передбачала створення самостійної царського уряду отримала назвуСтолипінської. Друга Дума розпускалася,

вводився в дію новий

Української

держави з конституційною

монархією, демократичним

устроєм, свободою

для

всіхвиборчий закон,

за яким 80% населення

позбавлялося

виборчих прав(переважно робітники,

національностей, самостійною українською церквою. Для досягнення цієї мети Союз

вважав за

доцільнесляни, неросійські народи). Третя Дума була реакційною, більшість в ній мали чорносотинці та

співробітництво з Німеччиною та Австро-Угорщиною.

октябристи. Від України обрали 111 депутатів, із них 64 - поміщики.

На

початкувересня 1914 р. російська

армія

окупувала

значну частинуСхідної

Галичини

Значно посилилися репресії: у більшості губерній в Україні діяв воєнний, стан

(Галицька битва). Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в

використовувалися для придушення заворушенькаральні загони. У 1909р. в тюрмах країни

провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про „таємні симпатії українців до

перебувало 170 тис. революціонерів. Фактично, було

розгромлено

профспілки

та

інші

росіян”, унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали

громадські організації.

тисячі.

Прагнучи не допустити нової революції і змінити свою соціальну опору, царський уряд

Царський уряд швидко дав зрозуміти, що не вважає Східну Галичину тимчасовим завоюванням,

на чолі з П.А.Столипіним вирішив здійснити реформи, які стосувалися передусім аграрного

називаючи її не інакше, як „давньою російською землею”, котра тепер „назавжди возз’єднується з матір’ю-

сектора.

Основні заходи аграрної реформи:

Росією”. Було закрито українські культурні установи, кооперативи та періодичні видання. Вводилося

обмеження на вживання української мови й робилися спроби впровадити у школах російську мову.

- скасування викупних платежів, цілком ліквідованих з січня 1907 р.;

З метою підтримки російської армії був створенийКомітет Південно-Західного фронту- дозвіл

на вихід із общини і закріплення землі у

приватну власність, тобто «розмивання

Всеросійського союзу земств і міст, у складі якого працювали відомі діячі українського рухуА. Ніковський,

общинного землеволодіння» і перетворення селян на

на

індивідуальних

власників

землі-

Д. Дорошенко та ін.

фермерів;

У 1916 р. С. Петлюру було призначено помічником уповноваженого цього Союзу на Західному

- створення хутірського та відрубного господарства;

фронті.

- надання кредитної допомоги селянам через «Селянський земельний банк»;

45

- проведення переселення селян із європейської частини держави,

землі не вистачало, до

4 березня постала Рада об’єднаних громадських організацій, яка проголосила про утворення

Сибіру, на Далекій Схід, у Середню Азію.

громадсько-політичного об’єднання всеукраїнського масштабу– Центральної Ради. До її складу ввійшли

Тим

самим Столипін

хотів, по-перше,

дати селянам

землю; по-друге, переселити

провідні діячі Товариства українських поступовців, представники православного духовенства, українських

частину незадоволених

соціал-демократичних, культурно-просвітницьких та інших організацій. 7 березня Головою Центральної

мало- і безземельних селян з перенаселених центральних районів

країни у ті райони де були вільні землі; по-третє, крім аграрних перетворень, реформа

Ради обрано визнаного лідера національного відродження професор Михайла Грушевського.

передбачала реорганізацію місцевого самоврядування, судових установ, страхування

Утворення Центральної Ради поклалопочаток української

національно-демократичної

робітників,

запровадження

загальної

початкової

освіти. Тобто, Столипін

прагнув

революції 1917-1920 рр., головною метою якої стало державне самовизначення українського народу. В

еволюційним шляхом досягти соціально-економічного прогресу при збереженні

царсь

коїрозвитку української революції виділяють в основному три етапи: доба Центральної ради, гетьманату і доба

монархії, влади поміщиків та буржуазії.

Директорії УНР.

В Україні з 1906 по 1915 рр. з общини вийшли майже470 тис. дворів (понад 30% від

9 березня 1917 р. УЦР звернулася з відозвою„До українського народу”, в якій закликала його

загальної чисельності общинних земель). Ті селяни, які виходили із общини, мали право отримати

домагатися від Тимчасового уряду автономії для України у складі Росії та публічного використання української

землю і відруб, тобто в одному місці, одним «куском». Якщо вони переносили туди будинок

і мови „в державних, судових та освітніх установах”.

господарські будівлі, то це називалося хутором. До початку 1916 р. в Україні утворилося 440 тис.

Оглядом сил українства й поштовхом до остаточного визначення політичної програми Центральної

хутірських та відрубних господарств(13% загальної кількості). Для допомоги селянам

уРади стало проведення6-9 квітня 1917 р. в Києві Всеукраїнського національного конгресу, на якому було

створенні

хуторського

господарства

створювався«Селянський

земельний

банк»,

який

визначено основний принцип державотворення: „національно-територіальна автономія України” і був

скуповував

у поміщиків

землі а

потім

за

вищими

цінами

продавав

їх

окремими

ділянками

Михайлом Грушевським та

селянам.

затверджений новий склад Центральної Ради в кількості 118 чол. на чолі з

його заступниками – Володимиром Винниченком та Сергієм Єфремовим. Було вирішено доповнити склад

Загалом до 1916 р. селяни купили, головним чином у поміщиків понад7 млн. десятин

УЦР представниками усіх регіонів України та національних меншин. Після Конгресу відбулисяз’їзди

землі. Їм

належало 65% усієї

землі

й на

одне господарство в середньому припадало8,5

га.

політичних партій і громадських формувань, які делегували до Центральної Ради своїх представників.

Внаслідок столипінської реформи на Правобережній Україні й на Полтавщині майже вся

У травні 1917 р. відбувся 1-й з’їзд представників українізованих військових частин, який

земля

перейшла

в

особисту

приватну

. власністьУ

Таврійській, Херсонській,

обрав Військовий Генеральний комітет на чолі з Симоном Петлюрою. 2-й військовий з’їзд (червень того ж

Катеринославській, Харківській губерніях вона охоплювала близько 50% дворів.

року) запропонував Центральній Раді домогтися національної автономії України. Тоді ж у Києві відбувся1-й

Певні результати принеслаполітика переселення. Найбільшу кількість переселенців

селянський з’їзд, котрий також висловився за автономію України і обрав Раду селянських депутатів як

дала Україна. Це було пов'язано з тим, що саме тут бракувало землі, відчувалося значне аграрне

складову частину Центральної Ради. Таким чином, Центральна Рада, виражаючи інтереси широких кіл

перенаселення. До Сибіру з України переїхало

близько1 млн. селян. Та невдовзі 17% із

них

українського суспільства, стала представницьким органом української демократії.

повернулося назад, ще більш незадоволеними і збідніли, оскільки в Україні у них землі не було, а

У травні 1917 р. відбулися переговори делегації ЦР із Тимчасовим урядом і Петроградською Радою

у Сибіру вони її не змогли отримати з різних причин. Це призвело до загострення

соціальних щодо офіційного визнання автономії України у складі Росії. Тимчасовий уряд не визнав Центральну Раду як

відносин в українському селі, подальшої диференціації селян.

виразника

волі українського народу і відмовив в українській

автономії. Тоді 10 червня 1917 р. ЦР

Розширилися посівні площі. Середньорічний валовий збір зернових збільшився 775з

оприлюднила свій І Універсал, в якому проголошувалась автономія України, а Центральна Рада–

млн. у 1900-1902 рр. до 1070 млн. 1910-1913 рр.

найвищим органом держави. 15 червня було створено перший за кілька століть український уряд–

Столипінська аграрна реформа після відміни кріпосного права 1861 р., не

Генеральний секретаріат – у складі восьми генеральних секретарів

і генерального писаря. Очолив його

дивлячись

та її половинчастість і недосконалість, була

великим

кроком

в

еволюційному

відомий письменник і громадський діяч ВолодимирВинниченко.

розвитку

Російської імперії, поступового перетворення її з феодальної

на

буржуазну

Після проголошення Центральною Радою автономії України і сформування її Генерального

монархію. Вона прискорила розвиток капіталістичних ринкових відносин, соціальну

секретаріату Тимчасовий уряд вимушений був піти на переговори з ЦР і визнати її вищою крайовою

диференціацію на селі, покращили стан сільського господарства, ле

не

вирішила

владою Тимчасового уряду в Україні.

аграрного питання в цілому.

З липня 1917 р. було проголошено II Універсал Центральної

Ради. В ньому йшлося про

62. Вкажіть і охарактеризуйте найважливіші події Національно-визвольної революції в Україні

результати переговорів з представниками Тимчасового уряду, зокрема про те, що ЦР визнана крайовим

органом

Тимчасового уряду на Україні, що до скликання Всеросійських Установчих Зборів не

у березні-листопаді 1917 р.

проголошуватиметься автономія України, про невідокремлення від Росії, про поповнення складу Центральної

27 лютого 1917 р. В Петрограді перемогла буржуазно-демократична революція. Було повалено

Ради і Генерального секретаріату представниками національних меншин. Тобто цей Універсал можна

розцінювати, з одного боку, як поступку Тимчасовому урядові, а з іншого– як подальше наполягання на

самодержавства. В країні встановилося двовладдя: Тимчасовий комітет Державної думи(згодом Тимчасовий

автономії України. Водночас Центральна Рада прискорювала формування власних військових сил. У жовтні в

уряд) і Петроградська рада робітничих і солдатських депутатів. Микола II 2 (15) березня зрікся престолуі

Чигирині відбувся з’їзд, який обрав отаманом Вільного козацтва командира 1-го Українського корпусу

передав владуТимчасовому уряду, який проголосив політичні свободи(слова, друку, право на зібрання та генерала Павла Скоропадського.

об’єднання, діяльність політичних партій і т. п.). Влада на місцях перейшла догромадянських комітетів та

У Києві розпочалася боротьба між штабом Київського військового округу та більшовицькими

губернських і повітових комісарів Тимчасового уряду. Перемога революції відкрила широкі можливості для

силами. Центральна Рада зайняла нейтральну позицію. 27 жовтня 1917 р. було прийнято Звернення

легалізації діяльності різних політичних партій, створення різноманітних громадських організацій, в т. ч. Рад

Генерального секретаріату „До всіх громадян України”, а 7 листопада Центральна Рада ухвалилаIII

робітничих і солдатських депутатів, для активізації національно-визвольних процесів.

46

Універсал, яким проголосила Українську Народну Республіку. УНР не визнавала більшовицької влади, а

продуктів і сировини. В Україну передбачалися поставки сільськогосподарської техніки, машин.

лише скористалася поваленням Тимчасового уряду для проголошення УНР. У III Універсалі наголошувалося

Росія, підписавши 3 березня 1918 р. мир з країнами Четверного союзу, змушена була визнати

на тому, що, „не відділяючись від Російської республіки й зберігаючи єдність,їїми твердо станемо на нашій

незалежність УНР. Український більшовицький уряд було розпушено, перше встановлення радянської влади

землі, щоб уся Російська республіка стала федерацією рівних і вільних народів”. Передбачалося скликання 9

в Україні зазнало поразки

січня 1918 р. Українських Установчих Зборів для обрання легітимних органів влади.

Протягом лютого-квітня 1918 р. німецько-австрійські війська (450 тис. чоловік) окупували всю

Україну. 7 березня до Києва повернулася Центральна Рада. У ряді звернень до громадян України вона

63.Покажіть, як розгорталася в кінці 1917 - на початку 1918 р. боротьба за владу в Україні?

пояснила мету приходу німецько-австрійських військ.

З'ясуйте суть та історичне значення IV Універсалу Української Центральної ради.

29 квітня 1918 р. залу засідань Центральної Ради зайняли німецькі війська, діяльність УЦР

припинено. У свій останній день роботи Рада прийняла Конституцію УНР і обрала Президентом

У листопаді 1917 р., після того як держави Антанти навіть не відповіли на пропозицію більшовицької

України

М. С. Грушевського. Але це були швидше символічні, ніж реальні рішення.

УЦР перестала

Росії про мирні переговори, Раднарком Росії

розпочав їх з Німеччиною та її союзниками. Переговори

існувати.

проходили

в Брест-Литовську. Центральна Рада направила на

переговори свою делегацію у складіВ.

Голубовича (голова), М. Левицького, М. Любинецького, М. Полозова, О. Севрюка, яка мала відстоювати

64. З'ясуйте становище України за гетьманування П.Скоропадського (1918 р.).

інтереси незалежної, соборної Української Народної Республіки.

4 (17) грудня Раднарком поставив Центральній раді ультиматум: більшовики визнають

29 квітня 1918 р. в Києві зібрався Хліборобський конгрес, в роботі якого взяли участь майже 8

існування УНР лише в тому випадку, якщо Центральна рада визнає владу більшовиків на території України.

тис. делегатів, переважно селян. Учасники конгресу рішуче засуджували політику Центральної Ради, її

Сама УЦР повинна була припинити свою діяльність. Гекнеральний секретаріат відиовився виконати вимоги

соціалістичні експерименти, вимагаючи поновлення приватної власності на землю та утворення міцної

ультиматуму. 5 (18) грудня Раднарком оголошує війну Центральній раді. 8 грудня було захоплено Харків,

державної влади у формі історичного гетьманату. Присутні одноголосно проголосили Павла Скоропадського

вторгнення розпочалося і на території Чернігівщини. 12 (25) грудня Всеукраїнський з’їзд рад проголошує

гетьманом України. Того ж дня в соборі св. Софії єпископ Никодим миропомазав гетьмана. Отож Центральна

установлення в Україні радянської влади. Більшовики зберегли назву держави– Українська народна

Рада, проіснувавши тринадцять з половиною місяців, припинила своє існування.

республіка.. Уряд більшовиків

П. Скоропадський сконцентрував у своїх руках практично всю повноту влади, розпустив Центральну

УНР одержав назву– Народний секретаріат.

На кінець 1917 р. в Україні склалася своєрідна ситуація: на частину її території поширювалася влада

Раду й ліквідував Українську Народну Республіку: країна стала називатися„Українська Держава”. Гетьман

ЦР, на іншу частину– радянсько-більшовицька

влада. В такій обстановці, в січні 1918 р., було скликано

оприлюднив два програмних документи– „Грамоту до

всього українського народу” і „Закони

про

чергову сесію Центральної Ради, на розгляд

якої виносилися

питання про землю і

про самостійністьтимчасовий державний устрій України”. Демократична, республіканська форма правління (УНР) була

Української держави. Есери, які після кризи уряду отримали в ньому більшість, прагнучи зберегти вплив на

замінена монархічною (Гетьманат), авторитарною. ЦР, Генеральний Секретаріат та їх органи на місцях

селянство, провели закон про соціалізацію землі. Що ж до самостійності України, то її проголошення

ліквідовувалися. Заборонялася діяльність політичних партій лівого спрямування, припинялося видання

диктувалося самим ходом подій: Україна перебувала у стані війни з радянською Росією.

демократичних газет, заборонялися вуличні демонстрації, мітинги і страйки. Поновлювалась приватна власність

Центральна Рада катастрофічно втрачає свій вплив на маси, особливо на українське село, яке її

на фабрики, заводи, шахти, які передавалися колишнім володарям, поміщицьке землеволодіння. Разом з тим

підтримувало. Під впливом більшовицьких гасел: „Земля – селянам!”, „Мир – народу!” посилюється зневіра

були зміцнені державний бюджет, українська валюта. Відновилося міське й земське самоуправління.

народу щодо здатності Центральної Ради вирішити його найболючіші проблеми, соціальні орієнтири беруть

Одним з найвизначніших досягнень гетьманату .ПСкоропадського було енергійненаціонально-

гору над національними. В середині січня радянську владу було встановлено не лише в Харковікультурней

будівництво. За дуже короткий час і в дуже

складних умовах було відкрито майже

150

Катеринославі, але й в Одесі, Миколаєві, Херсоні та інших містах України. Більшовицькі війська стрімко

україномовних гімназій. У Києві та Кам’янці-Подільському постали українські

університети. Почали

наближалися до Києва.

працювати Українська Академія наук, національний архів, національна бібліотека. За безпосередньої участі

IV Універсал, оприлюднений ЦР 9 (22) січня 1918 р., зафіксував, що „віднині Українська Народна

академіка А. Кримського в Києві діяв Близькосхідний інститут. У жовтні 1918 р. засновано Київський інститут

Республіка

стає самостійною, від нікого не

залежною, вільною,

суверенною державою

українського удосконалення лікарів як лікувально-навчальний заклад професійної спілки лікарів міста.

народу”. Урядові УНР доручалося почати мирні переговори. Земля до початку весняних робіт мала бути

Багато зробив гетьманський уряд і вцарині зовнішній. Відносини з державами Центрального блоку

передана селянам. Рефреном IV Універсалу була ідея незалежності та самостійності України.

залишалися головним пріоритетом зовнішньої політики. Разом із тим на відміну від Центральної , Ради

Ситуація стала вкрай критичною, коли 16 (29) січня 1918 р. проти Центральної Ради повстали

Українська Держава прагнула до розбудови взаємин з радянською Росією, іншими новими державами, що

робітники столичного „Арсеналу”. І хоч січовим стрільцям та загонові Вільного козацтва вдалося придушити

виникли на теренах імперії Романових. Здійснювалися кроки, спрямовані на встановлення дружніх відносин із

цей виступ, однак доля Києва була вирішена – він був взятий радянськими військами 26 січня.

державами Антанти та нейтральними європейськими країнами. 14 червня 1918 р. був прийнятий закон „Про

27 січня (9 лютого) 1918 р. в Бресті між Центральною Радою і країнами німецько-австрійського

посольства і місії Української Держави”. Новий закон від6 листопада 1918 р. поширив дислокацію

блоку був підписаниймир (Брестський мир):

українських консульських установ на22 країни та окремі регіони. Що ж до дипломатичних зносин, то вони

– Україна вийшла із стану війни з країнами німецько-австрійського блоку(Німеччина, Австро-Угорщина,

існували з 12 країнами Європи.

Болгарія, Туреччина);

Основний акцент робився на професійній підготовці, фаховому рівні, принциповості та патріотизмі

– Німеччина і Австро-Угорщина зобов’язалися допомогти Центральній Раді відновити контроль над усієюпрацівників зовнішньополітичного відомства Української Держави. Міністрами закордонних справ Української

територією УНР. Центральна Рада погодилася на введення німецько-австрійських військ в Україну;

Держави гетьмана П. Скоропадського були М. Василенко, Д. Дорошенко, Г. Афанасьєв. Європа і світ у цей

– Центральна Рада взяла на себе обов’язок поставити союзникам велику кількість хліба, м’яса, яєць та ін.

період більше стали знати про Україну як незалежну, самостійну гетьманську державу. Однак у самій Україні

47

П.Скоропадський не користувався авторитетом. Він не мав підтримки ні білогвардійських сил, ні більшовиків,

Незважаючи на договір, який було укладено між .ВВинниченком і Д. Мануїльським про спільну боротьбу

ні лідерів більшості українських політичних партій.

проти німців та австрійців, що перебували в Україні, а також на обіцянку X. Раковського і того ж Д.

Дедалі складнішою ставала внутрішня обстановка. Розколовся Союз хліборобів-власників: менша

Мануїльського визнати в Україні той лад, який буде встановлено новою українською владою, більшовицький

його частина вимагала забезпечення незалежності України, більша ж – виступала за федерацію з Росією.

уряд Г. П’ятакова виступив зі звинуваченнями Директорії в контрреволюційності. Невдовзі з півночі

Наростало невдоволення залежністю гетьманського уряду від німців. Основна маса селянства не підтримувала

розгорнувся наступ Червоної армії на Київ і Харків. Складність полягала в тому, що основу більшовицьких

владу. Мало кому подобалася орієнтація П. Скоропадського на білогвардійську Росію, на монархію. Все це

військ становили українські частини, сформовані ще за гетьмана для оборони від більшовиків– Богунська й

підготувало грунт практично для загальнонаціонального невдоволення. На заклики лівих партій влітку1918 р.

Таращанська дивізії.

по Україні прокотилася хвиля антигетьманського страйкового руху(зокрема припинили роботу близько200

Отже, почалася

війна

УНР

з

РРФСР, офіційно оголошена 16 січня 1919

р. Ще

перед тим

тис. залізничників), активізувалася селянська партизанська боротьба проти німецько-австрійських окупантів–

більшовики зайняли Харків.

основної опори гетьманського режиму.

***********************************************************************

І політичні опоненти гетьмана скористалися такою ситуацією.

18—19

жовтня

1918

р. у

Львові

була

створена Українська

Національна

Рада

В. Винниченко і С. Петлюра, керівники Української соціал-демократичної партії, заснували

(УНРада). Президентом нового державного утворення став . ЄПетрушевич. 13 листопада

опозиційний Український національний союз. Свою роль відіграли тут і революційні події листопада1918 р.

УНРада ухвалила «Тимчасовий основний закон», відповідно до якого новостворена держава

в Німеччині, де була повалена монархія. 14 листопада 1918 р. політичні партії України створили в Києві

дістала

назву Західноукраїнської

Народної

Республіки(ЗУНР). Найголовнішим

завданням

верховний орган республіки– Директорію – для боротьби проти Гетьманату. До складуДиректорії

уряду ЗУНР було об'єднання західноукраїнських земель із Східною Україною в єдину Українську

увійшли: В. Винниченко (голова), О. Андрієвський, А. Макаренко, С, Петлюра, Ф. Швець. 14 грудня

державу. Важливою подією на цьому шляху стало укладення1 грудня 1918 р. у Фастові

1918 р. війська Директорії вступили до Києва і П. Скоропадський зрікся влади та виїхав за кордон.

договору між Директорією і делегацією ЗУНР про злиття УНР і ЗУНР. Акт об'єднання було

Отже, поряд із серйозними помилками та прорахунками, про які вже йшлося, гетьманська

урочисто проголошено у Києві на Софійській площі22 січня 1919 р. Відповідно до нього

держава зробила

й чимало корисного. Це стосується насамперед науки і культури, зовнішніх зносин.

ЗУНР входила до складу УНР на правах автономної Західної області УНР (ЗО УНР). Однак

Було встановлено українську грошову систему, засновано банки. Чималі досягнення зроблені у сфері

цей документ

залишився

тільки декларацією. Об'єднання УНР і ЗУНР

мало політико-

підготовки національних кадрів. Дуже важливими були судові реформи. Виключного розмаху досягла

ідеологічний, а не державно-правовий характер: не були опрацьовані правові умови виконання

українська видавнича справа. І все це, не забудьмо, відбулося в надзвичайно складних міжнародних

і

договору, він не був ратифікований законодавчими органами обох держав.

внутрішніх умовах протягом семи з половиною місяців1918 р.

******************************************************************

5 лютого більшовики вступили до Києва. Уряд Директорії переїхав до Вінниці. Тут він перебував

65.Проаналізуйте діяльність Директорії. З'ясуйте значення злуки УНР та ЗУНР.

до весни 1919 р., коли місто було захоплено Червоною армією. Загострилося протистояння між членами

Директорії. В. Винниченко складає з себе повноваження голови і виїжджає за кордон. Головою Директорії

11 лютого 1919 р. став С. Петлюра, який очолив боротьбу проти червоних і денікінських військ. При цьому

Після повалення Гетьманату, 19 грудня 1918 р. Директорія оголосила про відновлення Української

Директорія робила спроби заручитися підтримкою Франції– за умови, що та здійснюватиме контроль над

Народної Республіки. 26 грудня створено уряд УНР під головуванням. ЧехівськогоВ, представника

економікою України протягом п’яти років. А радянські війська продовжували наступ. З 20 червня 1919 р.

УСДРП. Були відновлені закони УНР, зокрема закон про передання поміщицької землі селянам без викупу.

столицею УНР стає Кам’янець-Подільський. Реальної допомоги з боку Антанти, незважаючи на обіцянки,

Вища законодавча влада відтепер належалаТрудовому конгресу – свого роду парламенту, сформованому

Директорія не отримала, її сили танули. Почалися реорганізації уряду, що, однак, не змінило ситуацію. Воєнні

Директорією з селян, робітників та інтелігенції.

поразки й дипломатичні невдачі призвели до роздроблення національно-визвольного руху. Україну охопив

Загалом же становище після повалення гетьманської влади було складним. Селяни, які складали

хаос.

Навесні 1919 р. на Україну рушив ще один загарбник – Біла армія на чолі з генералом Денікіним,

основну масу армії, покидали її та

поспішали ділити поміщицьку землю. Вкрай несприятливим було й

якій щедру допомогу надала Антанта, зокрема Англія і США, поставивши їм сотні танків і гармат, исячі

зовнішньополітичне оточення України. Одеса була захоплена Антантою, війська якої висадилися також у

Миколаєві, Херсоні та Севастополі, на заході активізувалися поляки, на півночі – більшовики, на південному

гвинтівок, снарядів і патронів, різного воєнного спорядження. Оголосивши похід на Москву, білогвардійці

сході – російська Добровольча армія. Німецькі та австро-угорські війська, які згідно з договором мали захищати

зайняли Донбас, у червні – Харків та Катеринослав і розпочали наступ на Київ, за який з більшовиками вели

Україну від більшовиків, неспроможні були це робити і поверталися додому.

боротьбу також війська Директорії та Української галицької Армії. 30 серпня 1919 р. радянські війська

Справа погіршувалася ще й тим, що в уряді не було єдності. Те, що перед тим об’єднувало членів

залишають Київ і першою в місто ввійшла Галицька армія, за нею – денікінці. З денікінцями був підписаний

договір, за яким українські війська зупинялися на лінії Василькова.. Денікін віддав наказ виступити проти військ

уряду – боротьба проти гетьмана, – поступово зникало, а інших мотивів практично не було. До того ж боротьба

з наслідками Гетьманату інколи набирала форм, які не могли не викликати протесту. Існувала, наприклад, ідея

Директорії.

ліквідації Української Академії наук як„витвору гетьманату”. Декрети гетьманського уряду було анульовано.

Проте вже у вересні 1919 р. Денікін

віддав наказ дальшого наступу і

не

лише

проти

Права участі в політичному житті країни нова влада позбавила не лише поміщиків та капіталістів, а й

більшовиків, але й проти Директорії. Їм вдалося захопити майже всю Наддніпрянську Україну, встановивши

професорів, адвокатів, лікарів, педагогів тощо.

тут жорсткий білогвардійський окупаційний режим, основним політичним спрямуванням якого було

Більшість керівництва Директорії стояла фактично на радянській або дуже близькій до неї платформі,

відновлення „єдиної і

неділимої

Росії”. На

українських землях встановлювалася військова

диктатура, яка

сприяла

відновленню

влади колишніх

багатіїв. Поміщики,

що поверталися до своїх маєтків

за

допомогою

виступала за союз із більшовиками проти Антанти. Це були В. Винниченко, В. Чехівський, М. Шаповал та ін.

Інша частина на чолі з

С. Петлюрою орієнтувалася на спілку з Антантою проти більшовиків.

каральних загонів відновлювали свою владу на землю. З селян стягувалися примусові контрибуції, разовий

48

податок у розмірі 5 пудів зерна з кожної десятини. Було відмінено 8-годинний робочий день і збільшено норми

Уряд і президент ЗУНР у соціально-економічній галузі провадили більш помірковану

виробітку на промислових підприємствах та організаціях. До всіх противників режиму, політичних партій

політику, ніж діячі Східної України. Ця політика була спрямована на виведення країни з глибокої

застосовувались жорсткі репресії. Масові арешти, розправи стали повсюдним явищем. Білогвардійці знову

соціально-економічної кризи і передбачала такі заходи:

повернулися до політики шовінізму і русифікації: закривали українські школи, газети та журнали, забороняли

• монополізація продажу зерна, тютюнових виробів, спирту і сільськогосподарської продукції;

видання літератури українською мовою, припинили діяльність Української АН тощо. У своїй

злобі

до• співробітництво з кооперативними і фінансовими організаціями;

українського народу вони дійшли до того, що знищили в Києві пам’ятник. ТШевченкові. Така політика

• початок відбудови залізничного транспорту, що постраждав внаслідок воєнних дій у Першу

білогвардійців викликала відчайдушний опір народних мас, як прихильників радянської влади, так й УНР.

світову війну;

Становище УНР особливо погіршилось, коли у вересні 1919 р. Українська армія опинилася в

• введення в обіг національної валюти — гривні й карбованця;

„чотирикутнику смерті” – між радянською Росією, Денікіним, Польщею та вороже налаштованими

• ухвалення у квітні 1919 р. закону про аграрну реформу, яким передбачалося ліквідувати велике

румунами. Галицька армія підписала угоду з денікінцями. 4 грудня 1919 р. керівництво УНР прийняло

землеволодіння

(головним

чином

польське) та

розділ

землі

між

малоземельними

та

рішення

про перехід до

партизанських

форм

боротьби. 6 грудня

частина

військ

УНР вирушила убезземельними селянами.

перший зимовий похід по тилах денікінців та Червоної армії. В листопаді 1920 р. відбувся другий зимовий

Однак керівники ЗУНР не наважились взяти під контроль нафтодобувні промисли,

похід, що, як і перший, не приніс істотних здобутків. Зазнала невдачі й спроба Петлюри встановити спілку з

оскільки більшість родовищ належали іноземцям, не вдалося зупинити інфляцію, повністю

Польщею (Варшавська угода від24 квітня 1920 р.). Залишки військ УНР перетнули кордон і були інтерновані

реалізувати робоче законодавство.

польськими властями. До Польщі переїхав і уряд УНР.

Найголовнішим завданням уряду ЗУНР було об'єднання західноукраїнських земель із

Більшовицький уряд в особі В. Леніна звернувся з листом до робітників та селян України з приводуСхідною

Україною

в

єдину

Українську

державу. Важливою подією на цьому шляху стало

перемоги над Денікіним, в якому заявив, що незалежність України визнана радянським

урядомукладенняі

1 грудня 1918 р. у Фастові договору між Директорією і делегацією ЗУНР про

комуністичною партією. Невдовзі стало ясно, що то були лише слова, але на початок 1920 р., коли радянські

злиття УНР і ЗУНР. Акт об'єднання було урочисто проголошено у Києві на Софійській

війська зайняли Донбас, українська визвольна боротьба вже була практично завершена. Восени 1920 р. було

площі 22 січня 1919 р. Відповідно до ньогоЗУНР входила до складу УНР на правах

знищено останній оплот білогвардійських військ – сили П. Врангеля в Криму.

автономної Західної області УНР(ЗО

УНР). Однак цей документ

залишився

тільки

18 березня 1921 р. був

підписаний

Ризький

договір, за

яким

Польща

визнавала в

декларацією. Об'єднання

УНР

і

ЗУНР

мало політико-ідеологічний, а

не

державно-правовий

Україні

більшовицьку владу. Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь та Західне Полісся відійшли до Польщі, Східна

характер: не були опрацьовані правові умови виконання договору, він не був ратифікований

законодавчими органами обох держав.

Волинь – до радянської Росії. Ризький договір, крім того, заборонив перебування на території Польщі

Фактично вся діяльність ЗУНР відбувалася на тлі конфлікту з Польщею, який швидко

антибільшовицьких організацій. Таким чином, Директорія, її уряд втратили право легального існування в цій

країні. Так трагічно закінчився один з найбільш складних етапів боротьби за незалежну, суверенну Українську

переріс в українсько-польську війну. У

листопаді польські сили в Галичині, швидко

державу.

оговтавшись після українського повстання, вдалися до дій у відповідь. У Львові, де перебували

українські і польські сили, почалися вуличні бої, у яких перевагу здобули поляки. 11 листопада

українські

сили

залишили

Перемишль, 21 листопада — Львів. У грудні польські війська

66. З'ясуйте обставини виникнення, становлення та причини поразки ЗУНР.

контролювали 10 із

50 повітів,

у яких була проголошена ЗУНР. В цей самий час румуни

окупували більшу частину Буковини, а угорці укріпили контроль над Закарпаттям. Уряд ЗУНР

18—19

жовтня

1918

р. у

Львові

була

створена

Українська

Національна

переїхав до Тернополя, а пізніше — до Станіслава. В умовах конфлікту з поляками уряд ЗУНР

Рада

(УНРада),

до

якої увійшли

головним чином

депутати Австрійського

парламенту

та

зміг сформувати регулярну і боєздатнуУкраїнську Галицьку армію (УГА), але декілька спроб

крайових

у польських

військ

Львів

успіху не мали. У березні 1919 р. УГА втратила ініціативу і

сеймів Галичини і Буковини. Вона ухвалила резолюцію про утворення на українських землях, що

відбити

поляки цим скористалися. У травні 1919 р. в наступ проти УГА перейшла польська армія

входили

до

складу

Австро-Угорщини, Української

держави

і

стала

керівним

органом

західноукраїнського національного

руху. УНРаду

очолив Є. Петрушевич. Більшість

її членів

генерала Й. Геллера. УГА під тиском цієї армії змушена була відступати. У такій ситуації уряд

ЗУНР надав президентові

Є. Петрушевичу додаткові повноваження,

проголосивши

мали надію, що імперський уряд мирним шляхом передасть їй владу в . країАле в цей час

його диктатором. Було замінене керівництво армії(попереднього командувача генерала

відновлювалася польська держава, і польські політики вважали Східну Галичину споконвічно

з 7

червня 1919

р.

польськими

землями. За

цих

умов

група

радикально

налаштованих

членів УНРади31

жовтня

Омеляновича-Павленка замінив генерал

Греков). Зміцнивши УГА, він

1918 р. утворила військову

організацію

на

чолі

з

Дмитром

Виговським1 ілистопада 1918

р.

перейшов у наступ,

результатом чого стало визволення значної частини Галичини. Однак

надалі далася взнаки майже подвійна перевага поляків. Вони розпочали контрнаступ. УГА було

підняла

повстання, зайнявши

Львів та

інші

міста

Східної Галичини. Рада проголосила

притиснуто до ріки Збруч і її залишки перейшли на територію УНР.

створення

Української

держави на

західних

землях. 9

листопада був

сформований

уряд—

25

червня 1919 р. Рада

Міністрів

закордонних справ

країн-учасниць

Паризької

мирної

Тимчасовий

державний

секретаріатна

чолі

з

К.

Левицьким.

Президентом

нового

конференції дала дозвіл Польщі окупувати Східну Галичину і Західну Волинь.

державного утворення став Є. Петрушевич.

13 листопада УНРада ухвалила «Тимчасовий основний закон», відповідно до якого

Отже,

хоч на уламках Австро-Угорської імперії й утворилась ЗУНР, проте проіснувала вона

новостворена

держава

дістала

назвуЗахідноукраїнської

Народної

Республіки(ЗУНР).

лише 8 місяців. З самого виникнення вона зіткнулася з претензіями на західноукраїнські землі

Державотворчий процес в ЗУНР був підкріплений виборами в законодавчий орган влади—

агресивних сусідів, особливо Речі Посполитої та міжнародним невизнанням. За цих обставин

проголошення об’днання ЗУНР та УНР в одну державу було спробою вийти з глухого політичного кута і

Українську Народну Раду.

вистояти у складних тогочасних умовах. Проте під ударами Польщі, яку підтримували країни Антанти,

49

ЗУНР втрачає контроль над власною територією.

народного волевиявлення та в результаті дипломатичних зусиль чехословацьких політиків, Паризька мирна

І все ж, за відносно короткий період свого існування(1918–1919 рр.) ЗУНР дала чимало прикладів

конференція і Сен-Жерменський мирний договір (10 вересня 1919 р.) санкціонували передачуЗакарпаття

національної солідарності та розуміння загальнодержавних

українських

інтересів. Представники

ЗУНР

до складу Чехословаччини, де цьому краю гарантувався автономний статус.

намагалися, хоча й не завжди послідовно і вдало, відстоювати свої позиції у сфері зовнішніх зносин, дипломатії.

Чехословацьке панування на Закарпаття позначилося рядомреформ, більшість яких мала позитивні

Зовнішньополітичне відомство, уряд диктатора ЗУНР Є. Петрушевича в екзилі вели напружену боротьбу за наслідки. 3 другого боку, було проведено низку заходів, які йшли врозріз із прагненням закарпатських українців

право на незалежність держави західних українців на Празькій мирній конференції, добивалися її визнання

до

самоуправного

життя. Політико-культурний розвиток Закарпаття1920-1939

pp. відбувався

на

основі

країнами Антанти і США, але безрезультатно.

поєднання

чехословацького

централізму

і місцевим

автономізмом. Закарпаття

було виділене

в

окремий

67. Розкажіть, що

ви

знаєте

про

загарбання

Північної

Буковини і

Хотинщини

королівськоюадміністративний край «Підкарпатська Русь», але поза його межами лишилося близько 100 тис. українців у

Румунією та включення Закарпаття до складу Чехословаччини?

Словаччині.

68.

З'ясуйте становище України в період нової економічної політики(1921-1927 рр.). Якими були

Українські землі у складі Руму.ніїРумунія відзначалася своєю нетерпимістю до

національнихнаслідки входження України в СРСР?

меншин. У межах країни мешкало близько 790 тис. українців. Вони проживали на теренах Північної Буковини,

Введена відповідно до рішеньХ з’їзду РКП(б) у березні 1921 р., нова економічна політика(НЕП)

Бессарабії, повітуМарамарош.

Територія Північної Буковини була анексована румунськими військами в листопаді 1918 р. Згідноіз

передбачала систему заходів, спрямованих на обмеження методів директивного управління, на використання

Сен-Жерменським мирним договором1919 р. за Румунією

було визнано

Південну

Буковину, а за елементів

ринкового

розвитку та ринкових відносин. Мова велася, зокрема, про заміну продрозкладки

Севрським мирним договором1920 р. - і Північну Буковину. Проти таких рішень рішуче протестувалипродподатком, денаціоналізацію частини промислових підприємств, насамперед дрібних і середніх, про

офіційні представники ЗУНР, УНР та УСРР. У період румунської окупації Північної Буковини(1918-1940 pp.)

допуск приватного капіталу, заохочення іноземних інвестиційв різних формах, упровадження вільної

були скасовані всі автономні права, які вона мала за часів Австро-Угорщини - її було перетворено на звичайну

торгівлі, нормалізацію фінансової системи, розвиток кредитно-банкової системи, вдосконалення

провінцію Румунії.

податкової системи, про подолання інфляційних процесів тощо. Тепер замість реквізиції зерна, як це було

У 1918-1928 pp. і 1937-1940 pp. територія перебувала у надзвичайному стані. Румунізація краю досягла

за „воєнного комунізму”, селянство обкладалося помірним податком. Сплативши його, селянин міг продавати

апогею. Румунський уряд

відмовився

визнавати українців за

окрему націюукраїнців цинічно

називали надлишки

зерна

на

свій розсуд і за власними цінами. Бідні селяни

взагалі звільнялися від податку. Уряд

«громадянами румунського походження, що забули рідну мову». На території цієї країни було заборонено тимчасово відмовився від створення колективних господарств. Було скасовано державний контроль за

вживання української мови, закрито практично всі учбові та культурно-просвітницькі заклади, газети та журнали.

внутрішньою торгівлею. Дрібні промислові підприємства передавались у приватні руки на правах оренди.

Українські назви населених пунктів і прізвища змінювали на румунські. Переслідувалась українська церква.

Важка промисловість, банки, транспорт і зовнішня торгівля залишалися державними. Відроджувалася

В умовах румунської окупації, що була здійснена в січні 1918 р. парламент Бессарабії проголосив 25

кооперація.

листопада 1918 р. приєднання Бессарабії до Румунії. Українське населення Бессарабії на багатотисячних

Отже, були створені, хоча й дуже обмежені, умови для організації народного господарства на

мітингах і зборах протестувало проти анексії Румунією українських етнічних земель у Бессарабії: Акерманщини,

принципах ринкової системи. І це почало давати результати. Швидкими темпами розвивалося сільське

Ізмаільщини, Західної Одещини (Південна Бессарабія) і Хотинщини (Північна Бессарабія). На початку січня

господарство, зростала його продуктивність. У 1927 р. оброблялося на 10 % землі більше, ніж у1913 р. Якщо у

1919 р. на

Хотишцині вибухнуло

народне повстання

проти

румунських

окупантів, яке

було

жорстоко 1921 р. виробництво

зерна

становило227 млн. пудів, то

у 1926 р. – 1057 млн. пудів. Майже

подвоїлось

придушене регулярними військами. У вересні 1924 p. у Бессарабії відбулося Татарбунарське повстання, яке

виробництво промислової продукції. Усе народне господарство в1926–1928 рр. досягло довоєнного рівня, а по

завершилось кривавою розправою над учасниками виступу і політичним процесом(1925 p.) у Кишиневі над

деяких показниках і перевищило його. Значно активізувалась підприємницька діяльність, торгівля і фінанси.

керівництвом повстання.

захищалаУкраїнська національна

партія

Було проведено грошову реформу, почала спадати інфляція та безробіття.

Інтереси українського населення Північної

Буковини

Однак

у1928 р., як і можна було передбачати, НЕП закінчила свою недовгу історію. Радянсько-

(УНА; заснована у 1927 p.), на чолі з В. Залозецьким, якій вдалося здобути декілька місць у румунськомубільшовицька влада

поверталася до адміністративно-командних методів керівництва й управління. Почався

парламенті. УНП діяла легально, здебільшого займалася культурно-просвітницькою діяльністю

і прагнулаперіод соціалістичної індустріалізації, колективізації сільського господарства, сталінських п’ятирічок, масових

компромісу з румунськими властями. За умов національного, соціального та

економічного

гноблення нарепресій та жахливих голодоморів.

Північній Буковині посилювався національно-визвольний рух українського населення, як легальний, так і

***********************************************************************

нелегальний (діяльність УВО-ОУН). Незабаром в УНП утворилося більш радикальне націоналістичне крило на

чолі з О. Зибачинським, Д. Квітковським. Воно орієнтувалося на молодь і почало створювати конспіративні

Втрата

Україною

незалежності

відбувалася

протягом

тривалого

періоду, поступово,

у

процесі

організації за зразком оунівських. Лише цим організаціям удалося зберегти свої

групи, коли

в 1938 р. була

входження УСРР до складу Союзу РСР, який умовно можна поділити на кілька етапів.

встановлена королівська диктатура і діяльність політичних партій була заборонена.

І

етап (червень 1919 – грудень 1920 р.) – утворення „воєнно-політичного союзу”

радянських

Проголошення об'єднання Закарпаття з Чехословаччиною. 8 травня 1919 р. зібралися представники

республік, збереження за Україною формального статусу незалежної держави. У червні 1919 р. ВЦВК прийняв

постанову „Про воєнний союз радянських республік Росії, України, Латвії, Литви і Білорусії”. Об’єднання

ужгородської,

хустської

і

пряшівської

народних

рад, утворившиі Центральну

народну

руську раду,