Istoriya_2_1_-_kopia_1
.pdf
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
51 |
|
70. Проаналізуйте, як здійснювалася індустріалізація в Україні в 30-ті роки XX ст. |
|
|
продукції, республіканського – 20,3 %, місцевого – 9,9 %. З середини 30-х років дедалі чіткіше виявлявся курс |
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
на мілітаризацію народного господарства, створення могутнього військово-промислового комплексу. |
|
|
|||||||||||||
Відмова від нової економічної політики означала серйозний |
поворот насамперед у внутрішнійЗмінилося співвідношення |
між |
промисловістю та сільським господарством у загальній структурі |
||||||||||||||||||||||||||||
політиці більшовиків. Вони обирають |
курс на„прискорене соціалістичне |
будівництво”, і саме політика економіки. Різко |
скоротилися усі |
види приватного підприємництва. Ліквідувалися іноземні концесії. |
|||||||||||||||||||||||||||
„соціалістичної |
індустріалізації” мала |
принести |
успіх |
сталінському курсу „великого |
перелому”. „Ми |
Утверджувалася планова адміністративно-командна |
система, котра |
через |
кілька |
десятків років |
|||||||||||||||||||||
відстали від передових країн на50–100 років. Ми повинні пробігти цю відстань за десять років. Або ми зробимо |
вичерпає себе і зазнає краху. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
це, або нас зімнуть”, – наголошував Сталін у своїй промові 1931 р. |
|
|
|
|
|
|
|
Поряд з цим , індустріалізація мала і позитивні наслідки: |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
Курс |
на індустріалізацію |
визначивXV з’їзд ВКП(б) (грудень 1927 р.), |
затвердивши директиви – у 1940 р. рівень промислового виробництва у порівняні з1913 р. збільшився у 7 разів; |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
першого п’ятирічного плану розвитку господарства на1928/29 – 1932/33 роки. XI з’їзд більшовиків України, що |
– за обсягом виробництва важкої промисловості Україна випередила ряд розвинутих європейських країн: друге |
||||||||||||||||||||||||||||||
проходив під знаком повної підтримки сталінського курсу на форсовану індустріалізацію, схвалив оптимальний |
місце в Європі по випуску машин(після Великобританії ) і виплавці чавуну(після Німеччини ); |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
варіант п’ятирічного плану для України. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
– Україна із аграрної країни перетворилася в індустріально– аграрну. |
Було ліквідовано безробіття, з’явилися |
|||||||||||||||||||
Україна визначалась як основний плацдарм здійснення індустріалізації в СРСР, адже її успіх |
тисячі нових робочих місць. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
залежав в основному від кількості та якості українського вугілля і металу. Тому Україна отримала 20 % усіх |
|
Так проходила |
форсована |
соціалістична індустріалізація– складова |
частина |
сталінської |
|||||||||||||||||||||||||
капіталовкладень |
СРСР, 400 із 1500 промислових |
підприємств |
планувалось |
спорудитиу нас в |
першійполітики |
„наступу соціалізму по всьому фронту”. Чим цей наступ закінчився, сьогодні знає весь світ. |
|
||||||||||||||||||||||||
п’ятирічці. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Щодо України, то її трудящі, які добровільно чи примусово несли на собі тягар індустріалізації, слабо |
|
||||||||||||||
Щоб добитися цього, правляча партія і уряд закликали народ напружити усі сили задля великої мети. |
відчули її результати. Та й не дивно: майже три чверті промислової продукції, виробленої українськими |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
Український народ не лише відгукнувся на цей заклик, не лише мирився з труднощами і негараздами, але й |
підприємствами, йшло у загальносоюзний фонд. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
проявляв величезний ентузіазм, самовідданість і самопожертву у розбудові народного господарства. Основою |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
цього ентузіазму було те, що люди втомились від важкого життя і, бачачи результати своєї праці (зростали нові |
71 Розкрийте причини, хід, характер і наслідки насильницького впровадження колгоспного ладу в |
||||||||||||||||||||||||||||||
заводи і фабрики, електростанції, прокладалися дороги, збільшувався випуск різноманітних товарів) вірили у |
Україні, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
світле майбутнє, хоча б для своїх дітей. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Ставилося за мету |
забезпечитипереважаючий і першочерговий |
розвиток |
галузей |
групи |
А |
Складовою сталінського |
курсу була |
так |
соціалістичназвана |
колективізація |
сільського |
||||||||||||||||||||
(паливної, енергетичної, хімічної, машинобудівної та ін.). Це дало б змогу перетворити СРСР на могутнюгосподарства. Цей напрям був визначений у1927 р. на XV з’їзді ВКП(б). На початку 1928 р. Сталін та його |
|||||||||||||||||||||||||||||||
індустріальну державу з великим військово-промисловим потенціалом. |
|
|
|
|
|
оточення внесли в рішення з’їзду корективи, суть яких полягала в ще більшому обмеженні елементів ринку, що |
|||||||||||||||||||||||||
Поряд з цим „пролетарська” держава експлуатувала робітничий клас не лишеметодами примусу та |
залишилися від |
НЕП, у |
насильницькій |
ліквідації |
всіх |
форм |
сільськогосподарської кооперації, також |
||||||||||||||||||||||||
залякування. Експлуатувалися й щирий ентузіазм трудящих, їхня довіра до влади, віра у „світле майбутнє”. |
„куркульства як класу”. Єдиною формою організації виробництва на селі мали статиколгоспи й радгоспи. Все |
||||||||||||||||||||||||||||||
Матеріальні стимули, які наочно продемонстрували свої переваги в період НЕП, часто замінювались |
це мало здійснитися за три-чотири роки. Тих, хто виступив проти „лінії партії”, оголосили „ворогами народу” і |
||||||||||||||||||||||||||||||
моральними, політико-ідеологічними. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
репресували (М. Бухаріна, М. Рикова, О. Томського та ін.). З цих же причин сталася й розправа над видатними |
||||||||||||||||||||
У ніч з 30 на 31 серпня 1935 р. вибійник шахти „Центральна-Ірміне” |
|
О. Стаханов за |
вченими-аграрниками: О. Чаяновим, |
|
К. Кондратьєвим та ін. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
допомогою двох помічників-кріпильників видобув102 тонни вугілля при нормі7 тонн, розрахованої тільки на |
|
У листопаді 1929 р. на пленумі ЦК ВКП(б) було зазначено, що Україна повинна в найкоротший |
|||||||||||||||||||||||||||||
вибійника, у 14,5 раза перекривши норму виробітку. Приклад Стаханова стали наслідувати інші виробничники, |
термін упровадити колективізацію, показуючи приклад іншим республікам СРСР. І вона почала показувати |
||||||||||||||||||||||||||||||
він активно використовувався для розгортаннясоціалістичного змагання в усіх галузях |
народноготакий приклад. Якщо ужовтні 1929 р. в Україні було 10 суцільно колективізованих районів, то вже в грудні |
||||||||||||||||||||||||||||||
господарства, підвищення продуктивності праці. У досягненні високої продуктивності праці використовувались |
того ж року їх було 46. |
Встановлення |
колгоспно-радгоспної системи супроводжувалося |
насильницькою |
|||||||||||||||||||||||||||
й інші методи, залежно від специфіки галузі: вдосконалення поділу праці(вуглевидобувна промисловість, |
експропріацією землі, худоби, реманенту. Робилося все для того, щоб убити одвічне прагнення селянина мати |
||||||||||||||||||||||||||||||
машинобудування), поліпшення організації робочих місць(легка промисловість, машинобудування), |
власну землю та вчитися продуктивно працювати на ній. Забираючи майже все, селян силоміць заганяли до |
||||||||||||||||||||||||||||||
інтенсифікація роботи машин і агрегатів(машинобудування, залізничний транспорт, текстильна |
колгоспів, а незгодних репресували. Фактично йшлося про розселянювання українських хліборобів. Частина з |
||||||||||||||||||||||||||||||
промисловість), інтенсифікація технологічних процесів (чорна металургія) і т. п. |
|
|
|
|
них, насамперед молодь, йшла до міст, у промисловість. Чимало вихідців з села, котрі ставали студентами або |
||||||||||||||||||||||||||
У роки індустріалізації булозапроваджено величезну кількість машин, агрегатів, механізмів, що |
призивалися до Червоної армії, не поверталися додому. Тяжкими були для України й наслідки масових |
||||||||||||||||||||||||||||||
викликало необхідність істотного підвищення освіти і перш за все технічної грамотності ,кадрівмасового |
депортацій. Наприкінці 20-х років 850 тис. українських селян були примусово переселені в необжиті райони |
||||||||||||||||||||||||||||||
оволодіння новою технікою, різноманітними професіями, технологічними процесами. Усе це також малоКольського півострова та Сибіру. На розселянювання хліборобів була спрямована і політика„ліквідації |
|||||||||||||||||||||||||||||||
прогресивне значення. Разом з тим держава використала це для того, щоб переглянути норми виробітку в бік їх |
куркульства як класу”, адже тоді постраждало й чимало середняцьких господарств. |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
збільшення |
на 35–45%. Учасниками |
сталінської програми |
соціалістичної |
індустріалізації |
стали й |
Аби забезпечити високі темпи колективізації, більшовики направили до українського села62 тис. |
|||||||||||||||||||||||||
мільйони репресованих „ворогів народу”. Нещадноексплуатувалося і село. |
|
|
|
|
|
робітників. Сюди прибули також |
так звані25-тисячники, |
– як правило, російські робітники, які мали |
|||||||||||||||||||||||
Що |
стосується технічної |
політики, |
то |
вона |
полягала у створенніп дприємств-монополістів, |
здійснювати аграрну політику партії. На 1 червня 1930 р. у республіці було насильницьки колективізовано |
|||||||||||||||||||||||||
продукція |
яких |
призначалася |
для |
|
потреб |
великих |
регіонів, зокрема Центральної Росії. Були збудовані |
90 тис. господарств, а всього |
за роки колективізації– 200 тис. |
Разом з усіма членами сімей „куркулів” це |
|||||||||||||||||||||
„Запоріжсталь”, „Азовсталь”, Дніпрогес, Краматорський |
машинобудівний, Харківський тракторний |
заводи становило 1,2–1,4 млн. осіб. |
Більше |
половини з них було |
депортовано на Північ і до Сибіру. В 1932 р., |
||||||||||||||||||||||||||
тощо. Наприкінці першої п’ятирічки в Україні підприємства союзного підпорядкуваннявиробляли 69,8 % |
запровадивши паспортну систему в містах, влада фактично прикріпила селян до колгоспної землі, зробила їх |
51
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
52 |
|
державними кріпаками. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Перша – 1929–1931 рр.: примусова колективізація і розкуркулення, процес „Спілки Визволення |
||||||||
Отже, в результаті „соціалістичної колективізації” радянська влада досягла |
багатьох ціле.й |
|
України ( |
СВУ)” , |
ліквідація УАПЦ. |
|
|
|
|||||||||||||
Заможне і здатне до продуктивної праці селянство(куркулі, значна частина середняків) було винищено. |
|
|
Друга |
|
– 1932–1934 рр.: |
штучний голод, постишевський терор (проти |
інтелігенції та |
||||||||||||||
Інша частина селян, насамперед найбідніших, була загнана до колгоспів, унаслідок чого сталося |
|
партпрацівників). |
|
|
|
|
|
||||||||||||||
розселянювання українських хліборобів. Через масові репресії значною мірою був підірваний генофон |
д |
|
|
Третя – 1936–1938 рр.: так званий „великий терор”, в центрі якого були репресії проти військових. |
|||||||||||||||||
українського народу в цілому і українського селянства зокрема. Усе це негативно вплинуло |
на |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
створення високопродуктивного сільського господарства і піднесення життєвого рівня населення. |
|
|
|
|
|
У вересні 1929 р. відбулися арешти визначних діячів української науки, культури, релігії – як членів |
|||||||||||||||
У 1932–1933 рр. український |
народ, особливо селянство, |
відчули |
на |
собі, мабуть, один |
|
з |
|
вигаданої ОДПУ „Спілки визволення України”. У 1930 р. відбувся процес над 45 „керівниками” СВУ. Серед |
|||||||||||||
найтрагічніших результатів колективізації– голодомор. Його витоки, |
як уже зазначалося, |
слід шукати в |
|
них – академік |
|
С. Єфремов, професори Й. Гермайзе, М. Слабченко, письменники М. Івченко, |
|||||||||||||||
аграрній |
політиці |
радянської |
влади. Плани хлібозаготівель, зокрема, ніколи |
не |
були |
економічно |
|
|
|
|
|
||||||||||
обгрунтованими, вони по суті означали продовольчу диктатуру. В українських хліборобів вилучали майжедві |
Л. Старицька-Черняхівська та ін. |
|
|
|
|||||||||||||||||
|
У 1931 р. відбувся ще один процес– так званого „Українського національного центру”, за яким |
||||||||||||||||||||
третини валового збору зерна, переважну більшість тваринницької продукції. Крім того, колгоспи |
були репресовані 50 представників української інтелігенції, в тому числі академікМ. Грушевський, відомий |
||||||||||||||||||||
власними |
силами |
утримували |
машинно-тракторні станції і |
продукції |
для |
достатньої оплати |
|
праці |
|
М. Яворський та ін. У сталінських застінках загинули українські академіки– геолог Н. |
|||||||||||
хліборобів у них уже не залишалося. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
історик-марксист |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Світальський, генетик І. Аголь, філософ С. Семківський. Однак навіть за цих умов українські науковці |
|||||||||||
У 1931 р. майже третина урожаю була втрачена під |
час жнив. Плани |
хлібозаготівель, |
однак, |
встигли зробити чимало корисного. Визнання набули праці О.Палладіна, М. Стражеска, О. Динника, М. |
|||||||||||||||||
залишилися без змін. У 1932 р. площа посівів в Україні зменшилась на одну п’яту. План же хлібозаготівель |
Луговцева, |
|
Ю. Кондратюка та ін. |
|
|
||||||||||||||||
був піднятий на 44 %. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За фальшивими звинуваченнями були засуджені та розстріляніГ. Косинка, |
К. Буревій, Д. |
|||||||
7 серпня 1932 р. була прийнята постанова„Про охорону соціалістичної власності”, згідно з якою |
Фальківський, О. Близько, І. Крушельницький та багато інших українських поетів та письменників. |
||||||||||||||||||||
за „присвоєння” навіть жмені зерна з колгоспного поля селяни каралисярозстрілом або концтабором(10 |
Репресії не обминули йтеатр. У 1933 р. було заарештовано видатного режисераЛ. Курбаса, а організований |
||||||||||||||||||||
років позбавлення волі). У засіки держави тоді забирали навітьнасіннєвий фонд, не видаючи колгоспникам |
ним театр „Березіль” – закрито. У грудні 1934 р. у справі так званого„Українського центру білогвардійців- |
||||||||||||||||||||
ані зернини. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
терористів” було засуджено до розстрілу28 представників української інтелігенції. Протягом 1933 р. від |
|||||||
Справжньою катастрофою стали події, пов’язані з діяльністюхлібозаготівельної комісії |
.В наукової роботи за політичними звинуваченнями було усунуто1649 науковців, тобто 16% їхнього загального |
||||||||||||||||||||
Молотова (жовтень 1932 – січень 1933 рр.), яка вилучала весь хліб в українських селах. Якщо село не могло |
складу. Черговими жертвами репресій сталиІ. Куліш, М. Зеров, Є. Плужник та багато інших. У цілому за ці |
||||||||||||||||||||
виконати явно завищених планів хлібозаготівель, його оточували війська, а партійні активісти починали обшуки |
роки Україна втратила близько 500 талановитихписьменників. |
|
|
||||||||||||||||||
в будинках, сараях, інших приміщеннях і нещадно забирали будь-які продукти. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Влада стояла на заваді творчості таких видатнихкінорежисерів, як |
О. Довженко, І. |
|||||||||||
У республіці почавсяголод. У березні 1933 р. ним було охоплено103 з 400 районів. Люди змушені |
|
||||||||||||||||||||
Кавалерідзе, І. Савченко, І. Пир’єв, Л. Луков та ін. У 30-х роках О. Довженко не з власної волі вимушений |
|||||||||||||||||||||
були перейти на сурогатне харчування, поширювалося людожерство. У містах голоду не було, проте селяни , не |
був залишити Україну і переїхати до Москви. |
|
|
||||||||||||||||||
маючи паспорта, не могли туди потрапити. Багато хто залишав своїх дітей на вокзалах, біля лікарень, шкіл |
|
|
|||||||||||||||||||
|
Непоправних втрат зазналивійськові кадри (в передвоєнні роки було репресовано понад40 тис. |
||||||||||||||||||||
тощо. Однак навіть за цих умов значна кількість зерна йшлана експорт. Центральна влада спромоглася |
|
||||||||||||||||||||
найдосвідченіших командирів Червоної армії, в т. ч. 1800 генералів). Варто зазначити, що репресіям піддавалися |
|||||||||||||||||||||
виділити Україні лише3 млн. пудів хліба. Яка його частина потрапила голодуючим, і сьогодні залишається |
не лише інтелігенція, керівники, партпрацівники і військові, але й рядові робітники та колгоспники. |
||||||||||||||||||||
невідомим. Відоме |
інше: втрати |
України |
становили3,5–5 млн. чоловік. Цей |
голодомор |
був безсумнівно |
|
1 грудня 1934 р. буо ухвалено постанову«Про порядок розгляду звинувачень у терористичній |
||||||||||||||
штучним і класифікується як радянсько-більшовицький геноцид проти українського народу. |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
діяльності». На |
|
слідство відводилось10 |
днів, дозволялося застосовувати будь-які методи (у тому числі |
||||||||||||||
Однак, незважаючи на такі великі жертви, які заплатив наш народ за соціалістичну колективізацію, |
|
||||||||||||||||||||
катування) для одержання зізнання. З 1937 р. цей порядок поширювався і на справи про шкідництво та диверсії. |
|||||||||||||||||||||
ефективність господарювання залишалась низькою, велась в основному екстенсивними методами, добробут |
Зізнання арештованого вважалося достатнім аргументом для засудження, причому навіть речові докази можна |
||||||||||||||||||||
народу зростав дуже повільно. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
було не показувати. Справу звинуваченого слухали в позасудовому порядку(без прокурора й адвоката), |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
рішення приймала так звана«трійка»: перший секретар райкому партії, голова райвиконкому, начальник |
|||||||
72. З'ясуйте причини, масштаби і наслідки сталінських репресій в Україні 20-30-х років XX ст. |
|
|
|
місцевого відділення ГПУ. Такий порядок призвів до небаченого раніше порушення законності і масових |
|||||||||||||||||
|
|
|
звинувачень невинних людей, показання проти яких отримували під час катувань ів інших арештованих. |
||||||||||||||||||
Невід’ємною частиною тоталітарної системи влади буврепресивний |
|
|
|
|
|
|
|
|
Отже, в 30-ті роки терор був тотальним, охоплював усі верстви населення. У суспільстві |
||||||||||||
|
|
|
|
||||||||||||||||||
апарат, який повинен був поширилися доноси, взаємна підозра, пошуки „ворогів народу”. Головним наслідком масових репресій |
|||||||||||||||||||||
тримати суспільні процеси під жорстким контролем, знищуючи будь-яку опозицію сталінському режиму, будь- |
було фізичне винищення найбільш активної та інтелектуальної частини нації і тотальне розтління тих, |
||||||||||||||||||||
які прояви інакомислення. Органи ДПУ – НКВС розгорнули масові репресії проти всіх прошарків населення. |
|
|
|
кого терор не зачепив. Шляхом репресій відбулося остаточне утвердження сталінського тоталітарного |
|||||||||||||||||
Початок масового вишуковування„класових ворогів” – „ворогів народу” поклав сфабрикований |
режиму в СРСР і в Україні зокрема. |
|
|
|
|||||||||||||||||
ДПУ “шахтинський процес” 1928 р., на якому група інженерів Донбасу була репресована за вигаданими |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
звинувачуваннями в шкідництві. Із 49 засуджених у цій справі – 7 було розстріляно. Починаючи з 1929 р. масові |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
репресії трьома хвилями прокотилися по Україні. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
52
53
73. Охарактеризуйте культуру України в 20-30-х роках XX ст. |
|
|
|
|
|
|
|
заарештовано багато вчених. У науку стали приходити пристосованці. Особливо постраждала |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
біологічна наука через дії Т. Лисенка. Ідеологічний тиск завдав великої шкоди історичній науці. 1934 |
|||||||||
|
У роки НЕП (1921-1929 рр.) |
у літературі, |
театральному мистецтві, кінематографії |
триває |
|
р. помер М. Грушевський, багато істориків репресували, історія дедалі більше перетворювалася на |
||||||||||||||||||
пошук нових форм відображення дійсності. Виникали літературно-художні об’єднання.. Значний |
|
знаряддя партійної пропаганди. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
вплив на розвиток літературного процесу зробилаВільна академія пролетарської революції та |
її |
|
На початку 30-х років |
партійне керівництво |
вирішує поставити |
літературу |
на |
службу |
||||||||||||||||
керівник Микола Хвильовий. Він щиро прагнув створити нову літературу для робітників і селян, але |
|
партійній ідеології. У квітні 1932 р. видано постанову ЦК ВКП(б) «Про перебудову літературно- |
||||||||||||||||||||||
учитися при цьому у кращих письменників Європи. У театрі розцвітає талантЛ. Курбаса (очолив |
|
художніх організацій». Результатом постанови стала ліквідація всіх |
незалежних |
об’єднан |
||||||||||||||||||||
харківський театр «Березіль»). Серед молодих акторів особливу популярність мав А. Бучма. Починає |
|
письменників і створення в 1934 р. Спілки радянських письменників України. Зміст змін полягав у |
||||||||||||||||||||||
свою роботу в кіно О. Довженко (1927 р. – фільм «Звенигора»). |
|
|
|
|
|
|
|
тому, щоб змусити письменників працювати за своєрідним державним замовленням під ретельним |
||||||||||||||||
|
Релігійне життя в 20-х роках проходило під знаком протистояння між державою і церквою, |
|
контролем цензури. Їм нав’язали метод«соціалістичного реалізму» - позитивні герої борються за |
|||||||||||||||||||||
частина віруючих і священиків у жовтні 1921 р. відокремлюється від Російської православної церкви і |
|
щастя свого народу, захищаючи інтереси робітників і селян. Серед них – |
|
А. Головко, В. |
||||||||||||||||||||
створює Українську автокефальну православну церкву(УАПЦ). Служба в храмах здійснювалася |
|
Сосюра, М. Рильський, А. Малишко, І. Ле, М. Бажан, Ю. Яновський. |
|
|
|
|
||||||||||||||||||
українською мовою, церква мала до7 млн. парафіян. Держава планомірно проводила антирелігійну |
|
|
Близько 500 українських письменників репресували: Г. Косинку, |
|
М. Ялового, М. |
|||||||||||||||||||
пропаганду. Кількість храмів усіх конфесій зменшилася. 1928 р. розпочалися гоніння на УАПЦ. |
|
Семенка, Остапа Вишню…Багатьох було |
страчено, інші |
загинули |
в |
таборах. Покоління |
||||||||||||||||||
|
З 1923 р. розпочинається |
політика українізації– |
по-перше, широке |
використання |
|
репресованих українських авторів дістало назву«розстріляне відродження». |
Настав |
занепад |
||||||||||||||||
української мови в усіх сферах життя й |
|
|
|
української літератури. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
управління. Документація в установах, викладання в |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
більшості шкіл тепер здійснювалися українською мовою. Значно збільшилась кількість газет, журналів |
|
|
В українському театрі продовжували працювати відомі акториАмбросій Бучма, Борис |
|||||||||||||||||||||
і книг українською мовою Мета– українці мали перестати сприймати більшовиків як щось чужорідне. |
|
Гмиря, Наталя Ужвій. Але можливість пошуку нових форм у театрі була ліквідована. Знаменитий |
||||||||||||||||||||||
По-друге, виховання нових більшовицьких кадрів з-поміж українців. Тільки в такий спосіб можна |
|
театр Леся Курбаса «Березіль» було закрито 1933 р., а самого режисера заарештували. Він загинув у |
||||||||||||||||||||||
було створити нову українську еліту, що була б тісно пов’язана з місцевим населенням. Українізація |
|
1937 р. У театрах ставлятькласичні п’єси і виконують постановкип’єс сучасних авторів, що |
||||||||||||||||||||||
мала значний вплив на розвиток культури 20-х років, проте була припинена в 30-х роках. |
|
|
написані в дусі «соціалістичного реалізму». |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
У травні 1920 р. на ІV Всеукраїнському з’їзді рад ухвалили постанову про боротьбу |
з |
Радянська влада не змогла заставитикобзарів і |
лірників служити |
інтересам держави. У |
|||||||||||||||||||
неписьменністю. Передбачалося, що всі особидо 30 років повинні мати хоча б початкову освіту. |
|
грудні 1934 р. близько 300 народних співаків були заарештовані і страчені. З цього часу на дорогах |
||||||||||||||||||||||
1920 р. починає діяти Всеукраїнська надзвичайна комісіяз питань боротьби з неписьменністю, а |
|
України вже не можна булозустріит жодного виконавця народних дум. |
|
|
|
|
||||||||||||||||||
1923 |
р. товариство «Геть неписьменність». Було |
створено |
численні |
школилікнепу (ліквідація |
|
|
У 30-і роки репресії проти церкви посилюються. Друга п’ятирічка стала періодом |
|||||||||||||||||
неписьменності). До кінця 20-х років більшість населення України вже мало початкову освіту. |
|
|
інтенсивної боротьби проти релігії. Понад 80% храмів і молитовних будинків було закрито, |
|||||||||||||||||||||
|
На початку 30-х років кількість шкіл збільшилась. 1932 р. у них навчалось2,2 млн. чоловік. |
|
частину |
з них зруйновано. Храми перетворювали на склади, майстерні, клуби, кінотеатри. Тисячі |
||||||||||||||||||||
До кінця 30-х років лише 1,5% людей |
|
залишалась |
неписьменною. Більшість |
дорослих мала лише |
священиків були заарештовані. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
початкову освіту. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Велику увагу приділяли навчанню дітей: країна мала потребу в кваліфікованих робітниках і 74. Охарактеризуйте становище західноукраїнських земель в 20-30:х раках XX ст. |
|
|
|
||||||||||||||||||||
новій інтелігенції. Увесь педагогічний процес був підпорядкований ідеї комуністичного виховання. З |
|
Особливо важким було політичне і соціально-економічне становище |
українських , земельякі |
|||||||||||||||||||||
1935 р. у середніх класах діють піонерські організації, 1936 р. у кожній школі створюються |
||||||||||||||||||||||||
комсомольські організації в старших класах. Навчання в школі стало обов’язковим з 1930 р., коли |
опинились в 20-х–30-х роках у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини (приблизно 7 млн. українців). |
|
|
|||||||||||||||||||||
ЦК |
ВКП(б) ухвалив |
постанову «Про |
загальне |
обов’язкове навчання» |
. У |
школах України |
|
Найбільша кількість українців(5 млн. осіб) проживала на території загарбанійПольщею: Східна |
||||||||||||||||
навчалося близько 5,5 |
млн. чоловік, але |
лише третина з них припадала |
на середні школи(у селах |
Галичина, Західна Волинь, Полісся, Холмщина та Підляшшя. Польський уряд обіцяв країнам Антанти, що |
||||||||||||||||||||
переважали початкові школи). Кількість шкіл з українською мовою |
навчання |
після |
припиненнязабезпечить права національних меншин, надасть Галичині автономію, проте зразу ж забув про свої обіцянки. |
|||||||||||||||||||||
українізації стала скорочуватися. Крім українських та російських шкіл |
існували |
школи |
з іншимиБільше того, уже в 1924 p. прийняв закон, яким забороняв користуватися українською мовою в урядових |
|||||||||||||||||||||
мовами навчання. У містах починали перехід до загальної середньої освіти, у селах |
до семирічної установах і органах самоврядування. Більшість українських шкіл було переведено на двомовненавчання |
|||||||||||||||||||||||
освіти. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(фактично польськомовне). В Львівському університеті було закрито українські кафедри, кількість |
||||||||||
|
У 30-х роках збільшилась кількість студентів у вузах. Продуктивно працювала Академія |
українців у ньому становила не більше5–10 %. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
наук УРСР. До кінця 30-х років у різних науково-дослідних установах працювало близько20 тисяч |
|
Відбувалася колонізація |
українських |
земель польськими |
осадниками(переселенці з |
Польщі, |
||||||||||||||||||
чоловік. 1932 р. було створеноІнститут електрозварювання АН УРСР на чолі з. ПатономЄ. |
насамперед колишні військові, яким уряд роздавав кращі землі). За законом від17 грудня 1920 р. вони могли |
|||||||||||||||||||||||
Розробки цього інституту сприяли серйозним змінам у промисловому виробництві. Було розроблено |
безкоштовно отримати з державного фонду до45 га землі. Лише протягом 1921-1922 р. осадникам було |
|||||||||||||||||||||||
спосіб автоматичного електрозварювання, що активно застосовувався |
в |
суднобудуванні та розданоу під колонізацію, зокрема: на Волині – 112 тис. га, на Поліссі – 113 тис. га, у Східній Галичині – майже |
||||||||||||||||||||||
виробництві танків. З 1928 р. у Харкові діє Український фізико-технічний інститут (УФТІ), у якому |
200 тис. га. До 1938 p. їх прибуло в села 200 тис., крім того у міста – 100 тисяч. Вони займали посади дрібних |
|||||||||||||||||||||||
працювали видатні фізикиІ. Курчатов і Л. Ландау. Серйозні розробки з |
теорії |
космічних |
польотівчиновників, поліцаїв, поштових і залізничних працівників тощо. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
зробив Ю. Кондратюк. Страшного удару по наукових кадрах завдали репресії30-х років, коли було |
|
Необхідно врахувати і те, що в економічному відношенні західноукраїнські землі булиаграрними |
53
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
54 |
|
|
колоніями Польщі, які постачали сировину і дешеву робочу силу. |
|
|
|
|
|
|
т. ч. понад 1000 рядових членів цієї організації. Терористичні акції ОУН. Негативно сприймалися значною |
||||||||||||||||||||||||||||
Понад |
85% |
підприємств |
у Західній Україні |
були дрібними. Відносно добре розвивалися тільки |
частиною |
активістів |
національно-визвольного |
руху. Легальні |
політичні |
партії та організації |
звинувачували |
||||||||||||||||||||||||
нафтовидобувна, харчова і деревообробна галузі промисловості. Край служив ринком збуту для польськихінтегральних |
націоналістів |
у тому, що |
вони |
давали |
урядові привід |
для |
обмеження |
легальної |
діяльності |
||||||||||||||||||||||||||
промислових підприємств. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
українців. Духовний лідер галицьких українців митрополит Шептицький в окремому пастирському посланні |
|||||||||||||||||||||||
Польські |
владні |
структури посилилигоніння на православну церкву, яка на Волині, Поліссі і |
засудив терористичну діяльність, яка „накликає на суспільство зайві репресії”. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
Холмщині була основною опорою української національної самобутності. 190 православних храмів було |
|
Коли |
в 1935 р. на посту |
керівника |
крайової екзекутиви ОУН, на |
західноукраїнських землях .С |
|||||||||||||||||||||||||||||
зруйновано, понад 150 – передано католикам і уніатам. Із 380 православних церков, що були на Волині до1914 |
Бандеру замінив Л. Ребет, бойові акції припинились і було сконцентровано увагу на відбудові розгромленої |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
р., залишилось лише 51. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
мережі і накопичення сил для нової національно-визвольної боротьби за соборну Україну. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
У пошуках кращої долі тисячі українцівемігрували за кордон. Інші – ставали на шлях боротьби |
|
Ще |
більш |
нестерпним був |
режим, |
встановлений Румунією |
на |
захоплених |
1918у –1919 рр. |
||||||||||||||||||||||||||
проти польських порядків за своє соціальне і національне визволення. Точкою відліку такої боротьби можна українських землях (Північна Буковина, Хотинський, Аккерманський та Ізмаїльський повіти, Бессарабія – 790 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
вважати 20-тисячний мітинг на початку20-х років у Львові біля собору Св. Юра, на якому усі присутні |
тис. українців). Ці українські землі були найбільш відсталі в економічному відношенні, а урядові заходи |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
проголосили клятву, зачитану визначним діячем галицького національно-визвольного рухуЮ. Романчуком: |
спрямовувались перш за все нарумунізацію суспільно-політичного, |
релігійного життя. Було закрито всі |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
„Ми, український народ, клянемося, що ніколи не погодимося на панування Польщі над нами й кожну нагодуукраїнські школи, а |
в Чернівецькому університеті– українські |
кафедри. Українців |
Буковини |
навіть |
|||||||||||||||||||||||||||||||
використаємо, щоб ненависне нам ярмо неволі із себе скинути та залучитися з цілим великим українськимвідмовилися визнавати окремою нацією, їх називали „громадянами румунського походження, які забули |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
народом в одній, незалежній, соборній державі”. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
рідну мову”. |
|
|
|
|
|
|
|
|
антиукраїнськірепресії, |
розпускаються |
українські |
||||||||||||||
Певний опір колонізаторській політиці властей |
чинили |
кооперативні |
організації, |
культурно- |
|
Наприкінці |
30-х |
років |
|
посилюються |
|||||||||||||||||||||||||
просвітницькі товариства „Просвіта”, „Рідна школа”, |
молодіжні об’єднання „Сокіл”, „Пласт” |
та інші |
товариства і організації, заборонена українська преса. Зовсім було стерто сліди колишньої автономії |
||||||||||||||||||||||||||||||||
організації і політичні партії. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Буковини, яку стали розглядати лише як румунську провінцію. У 1939 р., з приходом до влади військової хунти |
||||||||||||||||||||||||
Найчисельнішим |
і найвпливовішим серед |
них булоНаціонально-демократичне |
об’єднання |
в Румунії, розпочався на Буковині період жорстокого, тоталітарного правління. |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
(УНДО) під проводом Д. Левицького, В. Мудрого, С. Барана та ін. Провідними ідеями УНДО були: право |
|
На відміну від Румунії і Польщі становище українського населення(понад 450 тис.), яке знаходилося |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
на національне самовизначення, соціальна справедливість і демократія, проведення аграрних реформ. |
|
|
під владою Чехословаччини, було |
значно кращим. Закарпатці (русини) |
значно відставали |
у |
політичному, |
||||||||||||||||||||||||||||
Ліве |
крило |
в |
боротьбі |
трудящих |
краю |
представлялаКомуністична |
партія Західної |
Українисоціально-економічному і |
культурному відношенні. Після приєднання |
до |
Чехословаччини(1918 p.) |
їхнє |
|||||||||||||||||||||||
(КПЗУ), яка діяла в підпіллі, спираючись на легальну |
організацію– робітничо-селянське соціалістичне |
становище дещо поліпшилось: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
об’єднання (сельроб). У 1934 р. в її рядах нараховувалось понад 4 тис. осіб. |
|
|
|
|
|
|
– селяни одержали додаткові земельні наділи(було розділено колишні угорські маєтки); |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
Заради історичної справедливості необхідно відзначити, що опозиційний рух української громади в |
|
– різко зросла кількість шкіл та культурних товариств, в яких звучала українська мова (шкіл |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
Польщі негласно підтримувався з СРСР, перш за все шляхом фінансового„підгодовування” місцевих |
збільшилось з 525 до 851, гімназій – з 3 до11); |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
організацій. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
– відновили свою діяльність товариства „Просвіта”, ім. Духновича, українські хори. |
|
|
|
|
|
||||||||||||||
У 30-х роках зростає вплив націоналістичних угрупувань, зокрема такого ідейно-політичного руху, як |
|
Прогресивні організації та діячі краю виступають за розширення демократичних прав, досягнення |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
Організація Українських Націоналістів(ОУН), яка |
була утворена 1929в |
р. у Відні (очолив |
Євген |
справжньої автономії, за дальший розвиток української культури, запровадження в усіх урядових установах |
|||||||||||||||||||||||||||||||
Коновалець). Вона дотримувалася військових засад керівництва– конспіративних методів і сувороїукраїнської |
мови. Проте в |
економічному відношенніЗакарпаття було |
відсталим, аграрно-сировинним |
||||||||||||||||||||||||||||||||
дисципліни, здійснювала акти саботажу (підпали маєтків поміщиків і садиб осадників, руйнування телеграфної і |
придатком чеських земель. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
телефонної мережі, диверсії на залізницях і . тп.), експропріації банків, майна державних установ, а також |
|
У 1938 p. після Мюнхенської угоди Чехословаччина була розчленована Гітлером і на території |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
проводила кампанії політичного терору проти представників польської держави і тих українців, які не |
Закарпаття виникла так звана Карпатська держава із своїм автономним урядом, головою якого став |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
погоджувались з політикою ОУН. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
лідер Автономного землеробського союзу А. Бродій, а з 26 жовтня 1938 р. – відомий політичний діяч А. |
||||||||||||||||||||||||
На початку30-х рр.., крім сотень актів саботажу на десятків випадків„експропріації”, члени ОУН. |
Волошин. Карпатський уряд активізував земельну реформу, провів українізацію адміністрації та освітньої |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
Організували понад 60 замахів та вбивств. Найважливішими жертвами стали: Е. Чеховський (1932) – комісар |
системи, зробив спробу розбудувати українську державність, створив молодіжну воєнізовану організацію– |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
польської поліції; О. Молов (1933) – консул |
СРСР |
у |
Львові; Б. Перацький (1934) – польський |
міністр |
Карпатська Січ. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
внутрішніх справ; І. Бабій (1934) – директор української Академічної гімназії у Львові, колишній старшина |
|
Але в березні 1939 р. Угорщина за згодою Гітлера розпочала загарбання Закарпаття. 15 березня |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
УГА (його вбили лише зате, що він забороняв гімназистам вступати до ОУН.). Організатором більшості цих |
1939 р. у Хусті |
сейм проголосив |
Карпатську |
Україну |
незалежною |
державою, президентом обрано |
|||||||||||||||||||||||||||||
вбивств був С. Бандера, який стояв на позиції найрадикальніших методів діяльності ОУН.. |
|
|
|
А.Волошина. Проте угорці через кілька днів задушили Карпатську Україну, незважаючи на відчайдушний |
|||||||||||||||||||||||||||||||
Бандера |
Степан (1909–1959 рр.) – |
один |
з |
лідерів |
українського |
|
національно-визвольного .рухуопір українців. Коротке існування Карпатської України та її героїчна боротьба мали велике значення перш за |
||||||||||||||||||||||||||||
Народився в с.Старий Угринів Калузького повіту(тепер |
Івано-Франківщина) в |
|
родині греко-католицького все для усвідомлення закарпатцями себе частиною єдиної української нації. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
священика, навчався у Стрийській гімназії. |
У відповідь на активізацію боротьби українського народу |
Таким чином, не лише для народу Радянської України, але й для українців Східної Галичини й |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
уряд Польщі проводив кампаніїпацифікації („умиротворення”) з допомогою поліції і військ. Вони громили |
Волині, Закарпаття та Буковини, Хотинщини й Ізмаїльщини міжвоєнний період виявився надзвичайно |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
осередки українських партій і громад, читальні, конфісковували їх майно, фізично карали тих, хто протестував. |
тяжким: насильницька асиміляція, штучне стримування промислового розвитку, репресивні акції, |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
В 1934 р. було засновано концтабір у Березі Картузькій, де в жорстоких умовах втримували близько2 тис. |
національний і соціальний гніт. Проте розділені між сусідніми державами, відірвані від основного |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
політв’язнів, в основному українців. За гратами опинилося майже все керівне ядро крайової екзекутиви ОУН., у |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
масиву |
етнічної |
території, вони |
залишилися |
вірними |
історичним |
прагненням |
до |
незалежності і |
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
54
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
55 |
|
|||
соборності українських земель. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Делегати |
Народних |
зборів, які |
зібралися у |
Львові 26-28 жовтня, прийняли рішення |
провстановлення |
||||||||||||||||
75.Висвітліть події початку Другої |
світової ,війнивходження |
Західної |
України, Північної |
|
радянської влади на території Західної України, а також декларацію про возз’єднання її з Радянською |
||||||||||||||||||||||||||||
|
Україною ускладі СРСР. Сесії Верховної ради СРСР (1-2 листопада 1939 р.) та Верховної Ради УРСР (13- |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Буковини, Хотинського, Аккерманського |
та |
Ізмаїльського повітів |
Бессарабії в УРСР у |
складі15 листопада 1939 р.) задовольнили це прохання депутатів Народних зборів. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
СРСР (вересень 193922 червня 1941 рр.). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 грудня 1939 р. |
на |
західноукраїнських землях |
було |
утвореноЛьвівську, |
Тетнопільську, |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дрогобицьку, Станіславську (Івано-Франківську), Волинську і Рівненську області. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
Суттєві зміни у становищі західноукраїнських земель мали відбутися у зв’язку з підписанням23 |
|
|
2 серпня 1940 р. VII сесія Верховної Ради СРСР прийняла закон про з’єднання з УРСР |
||||||||||||||||||||||||||||||
серпня 1939 р. радянсько-німецького пакту про ненапад. Таємним протоколом, який додавався до нього |
Північної Буковини, Хотинського, Аккерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії. На цих землях |
||||||||||||||||||||||||||||||||
(так званий Пакт Ріббентропа-Молотова) передбачалося розмежування сфер інтересів обох держав, а Західна |
було утворено Ізраїльську і Чернівецьку області. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
Україна, поряд з іншими територіями, мала увійти до складу СРСР. Лемківщина та Холмщина потрапляли до |
|
|
Зі складу УРСР була вилучена Молдавська АРСР, яка реорганізовувалась в окрему республіку, з |
||||||||||||||||||||||||||||||
німецької зони. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
включенням до неї і частини українських історичних земель Придністров’я. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
Пакт Молотова-Ріббентропа і таємний протокол до нього, будучи актом свавільного поділу Європи |
|
|
Після возз’єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною |
почалася |
їх активна |
||||||||||||||||||||||||||||
на „сфери інтересів” між СРСР і фашистською Німеччиною, фактично розв’язував руки лідеру третього рейху |
радянізація – здійснення перетворень відповідно до радянського зразка. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
для початку Другої світової війни. Водночас |
він став |
і своєрідною точкою відліку |
процесу |
„збирання” |
|
|
Перетворення носили суперечливий і двоякий характер. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
українських земель у межах однієї держави, що об’єктивно було явищем прогресивним. Інша річ, що для |
|
|
З одного боку проводився ряд заходів, які отримали позитивну оцінку українського населення. Це, |
||||||||||||||||||||||||||||||
радянського керівництва збирання українських земель було не самоціллю, а лише частиною більш загальних |
перш |
за |
все, заходи |
по ліквідації |
безробіття і підвищення життєвого рівня |
населення(експропріація |
|||||||||||||||||||||||||||
планів убезпечення західних кордонів СРСР. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
будинків польських власників та лихварів і заселення їх міською біднотою, розподіл між бідними селянами |
||||||||||||||||||||||
1 вересня 1939 року |
нацистські |
війська напали на Польщу. Зв’язані з нею договірнимиземлі, реманенту і |
худоби поміщиків та осадників, налагодження роботи |
промислових |
підприємств і. тін.). |
||||||||||||||||||||||||||||
зобов’язаннями Великобританія і Франція оголосили війну Німеччині. Це був початок Другої світової війни. |
|
|
Майже 500 тис. селян одержали у користування понад мільйон гектарів землі. Було створено 182 машинно- |
||||||||||||||||||||||||||||||
Згідно з Пактом і таємним протоколом радянські війська17 вересня 1939 р. перейшли польський |
тракторні станції для обробітку селянської землі. Техніку і кадри для МТС на перших порах надали |
||||||||||||||||||||||||||||||||
кордон і вступили в Західну Україну і Західну Білорусію. Офіційно радянське керівництво пояснило цей крок |
прикріплені до кожної області Західної України східні области УРСР у порядку шефської допомоги. Активно |
||||||||||||||||||||||||||||||||
необхідністю запобігти фашистській окупації західноукраїнських і західнобілоруських . земельСхідна |
проводились українізація системи |
народної |
освіти, заходи з ліквідації |
неписьменності, |
запровадженню |
||||||||||||||||||||||||||||
Галичинаі ЗахіднаВолинь були зайняті Червоною армією майже без опору з боку Польщі, за 12 днів. |
|
|
безкоштовного медичного обслуговуваннятощо. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
28 вересня 1939 р. союз Німеччини і СРСР був скріплений Договором про дружбу і кордон. |
|
Але, з другого боку, радянська влада принесла на західноукраїнські земліжорстокий репресивний |
|||||||||||||||||||||||||||||||
Договір уточнив сфери впливу цих держав і розмежувальну лінію між ними на території Польщі„по лінії |
режим. Були розгромлені всі політичні партії і громадські організації, в тому числі „Просвіта”, „Рідна школа”, |
||||||||||||||||||||||||||||||||
Керзона” (річках Нарев – Західний Буг – Соп). У |
сферу впливуСРСР переходили Литва, Бессарабія і |
Наукове |
товариство |
.імТ. Г. Шевченка. |
Заарештовувались |
власники |
підприємств |
і |
банків, керівники |
||||||||||||||||||||||||
Північна Буковина, у сферу впливу Німеччини – Лемківщина, Холмщина, Посяння і Підляшшя: майже |
кооперативів, великі, а часто і середні, землевласники, уніатське духовенство, службовці старого держапарату, |
||||||||||||||||||||||||||||||||
16 тис. кв. км етнічних українських земель з 1,2 млн. населення опинилися під німецькою окупацією. |
|
|
офіцерський склад польської армії. Впродовж 1939–1940 рр. чисельність репресованих склала близько10 % |
||||||||||||||||||||||||||||||
Договір про дружбу і кордон, як і секретний протокол до пакту„Молотова – Ріббентропа”, протягом |
населення |
Західної |
України; розпочалася |
примусова колективізація |
селян |
та |
антицерковні |
акції. |
|||||||||||||||||||||||||
50 років становив одну із державних таємниць СРСР. Ці угоди були укладені всупереч нормам міжнародного |
„Радянізація” |
західноукраїнських |
територій |
супроводжувалася |
утвердженням |
тоталітарного |
, режиму |
||||||||||||||||||||||||||
права і сприяли розв’язанню Другої світової війни. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
механічним перенесенням сюди всього комплексу„казармового” соціалізму, що робилося без урахування |
|||||||||||||||||||||||
У червні 1940 р. Червона армія зайняла Північну Буковину і Бессарабію, які були загарбані |
специфіки та реальних потреб і можливостей тогочасного суспільства. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
Румунією у 1918–1919 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Переважна більшість населення західноукраїнських земель вітала акт приєднання і возз‘єднання з |
||||||||||||||||||
Відповідно до угод про сфери впливу західноукраїнські і придунайські українські земліввійшли до |
УРСР. Але внаслідок репресій тоталітарного режимубагатолюдей, котрі раніше вітали прихід Червоної Армії в |
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Західну |
Україну |
і |
встановлення |
радянської |
влади, надалі почали |
переглядати |
свої |
погляди. У частини |
||||||||||||
складу УРСР, що відповідало споконвічним прагненням українців до возз’єднання в межах однієї держави. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Незабаром відбулося оформлення нового політичного і територіального статусу цих земель. Організація влади |
західноукраїнського суспільства зміцніли антирадянські настрої. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
на приєднаній території здійснювалася на основі Конституції СРСР (1936 р.) і КонституціїУРСР (1937 р.). Це |
|
|
Отже, наприкінці 30-х – на початку 40-х років відбувся реальний акт Злуки– було об’єднано |
||||||||||||||||||||||||||||||
були надзвичайно прогресивні конституції, але ступінь їх прогресивності ніяк не впливав на політичний режим. |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
майже всі українські землі у складі УРСР, що мало велике історичне значення: вперше за декілька |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
століть українці опинилися в межах однієї держави, хоч ціна, яку довелося заплатити за це об’єднання |
|
|||||||||||||||||||
Революційні |
комітети, призначувані |
силовими |
структурами, які |
заполонили |
весь |
, край |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
організовували тимчасові |
управління в |
центрах |
воєводств і повітів. Останні |
утворювали селянські |
населенню Західної України, була надто високою. Негативний досвід спілкування з радянською владою |
|
|||||||||||||||||||||||||||
комітети. Львівське тимчасове управління звернулося до західноукраїнського населення із закликом провести переконав західних українців у тому, що їх майбутнє – у створенні незалежної української держави |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
вибори до Українських Народних Зборів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
76. |
Висвітліть |
|
становище України під час Другої світової , війниборотьбу радянських |
|||||||||||||||||||
22 жовтня 1939 р. у |
Галичині |
й Волінибуло проведено такі вибори. Вони проходили за |
|
||||||||||||||||||||||||||||||
демократичною формулою, з таємним голосуванням, але кожна кандидатура, яку намічали обрати, ретельно |
партизанів та ОУН-УПА проти німецьких окупантів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
вивчалася компартійними і спеціальними органами. Організатори виборів доклали зусиль, щоб населення |
|
|
У 1940–1941 рр. Гітлер підкорив майже всю Західну Європу і, згідно з „планом Барбаросса”, |
||||||||||||||||||||||||||||||
обрало авторитетних місцевих активістів. Водночас депутатами було обрано чимало вихідців із східних |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
областей України, які приїхали сюди на постійну роботу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
розробленим у грудні1940 р., почав інтенсивну підготовку до війни проти СРСР. У першій половині1941 р. |
55
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
56 |
була призначена і дата нападу. Достовірна і незаперечна інформація про плани Гітлера через розвідників |
|
остаточноі |
окупували всю територію Української РСР. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
дипломатів поступала до Сталіна. Але, замість відповідних заходів по приведенню збройних сил у бойову |
|
Сподівання західних українців на те, що з приходом сюди німців і відступом більшовиків для них |
|||||||||||||||||||||||||||||
готовність, радянське керівництво засуджувало„чутки” про напад Німеччини як безпідставні, запевняло в |
|
настане покращення, не справдилися. Хоча військові підрозділи ОУН на початку війни разом з німцями вели |
|||||||||||||||||||||||||||||
міцності та непорушності радянсько-німецького договору. Початок війни виявився несподіваним |
|
|
дляборотьбупроти Червоної армії, Гітлер і думки не мав про те, що Україна може стати самостійною державою. Це |
||||||||||||||||||||||||||||
командування Червоної армії, населення країни, що призвело до трагічних наслідків. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
особливо стало ясним, коли проголошена ОУН(б) у Львові 30 червня 1941 р. Українська держава була |
|||||||||||||||||||||
|
21 червня 1941 р. на повідомлення радянського військового аташе у Франції генералаСуслопарова |
|
швидко зліквідована, а ініціаторів прийняття Акта про незалежність України – С. Бандеру і Я. Стецька – |
||||||||||||||||||||||||||||
про те, що війна розпочнеться22 червня, Сталін написав: „Довідайтесь, хто автор цієї провокації, і покарайте |
|
було запроторено до концентраційного табору Заксенгаузен. |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
його”. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
По всій Україні встановлювавсяокупаційний режим |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
22 червня 1941 р. гітлерівська Німеччина без оголошення війни напала на Радянський Союз. Її |
|
|
Україна вкрилася концтаборами, тюрмами, гето. Практично в кожному українському місті був свій |
|||||||||||||||||||||||||||
союзниками виступили Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія, Словаччина. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
„Бабин Яр”: за |
роки окупації вБабиному Яру в Києвізагинуло понад 220 тис., в Дробицькому Яру в |
||||||||||||||||||||
|
План „Барбаросса” передбачав „бліц-кріг” – блискавичну війну: протягом 2–2,5 місяців знищити |
|
Харкові – понад 60 тис., в Янівському концтаборі у Львові – понад 160 тис. людей. А всього в Україні в |
||||||||||||||||||||||||||||
Червону армію і вийти на лінію Архангельськ–Астрахань. Німецька армія наступала у |
трьох |
головнихперіод окупації було вбито 3,9 млн. мирного населення і 1,3 млн. військовополонених. |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
напрямках: західному – на |
Ленінград, центральному – на Москву, південному – на Київ. Згідно з |
планом |
|
|
Визволення України почалося під час Столінградської битви(листопад 1942 – лютий 1943), |
||||||||||||||||||||||||||
передбачалося загарбання України вже в перші тижні війни і створення |
плацдарму для прориву якна поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР(перший український населений пункт– с. |
||||||||||||||||||||||||||||||
Кавказ і Закавказзя. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Півнівка |
Міловського району |
Ворошиловградської обл. було звільнено 18 грудня 1942 р.). |
Перші |
|||||||||||||
|
За |
планом „Ост” німці мали намірвиселити |
з |
України мільйони |
людей, заселивши |
її |
|
населені пункти України в східному Донбасі були звільнені в грудні1942 р. Масове ж визволення українських |
|||||||||||||||||||||||
німецькими колоністами. Частину українських земель передбачалося передати союзникам. |
|
|
|
|
|
|
|
земель почалося в ході Курської битви (5 липня – 23 серпня 1943 р.). 23 серпня війська Степового фронту |
|||||||||||||||||||||||
|
Наступ на Україну здійснювала група німецьких армій„Південь” на |
чолі |
з фельдмаршаломзвільнили Харків. Розвиваючи успіх, радянські війська увересні 1943 р. звільнили Донбас і вийшли до |
||||||||||||||||||||||||||||
Рундштедтом. Для оборони України були створеніП вденно-Західний фронт на чолі з генераломДніпра. |
У вересні-жовтні 1943 р. розгорнулася |
героїчна |
битва за Дніпро, на якому німці |
намагалися |
|||||||||||||||||||||||||||
Кирпоносом та Південний фронт на чолі з генералом Чередніченком. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
створити неприступну лінію стратегічної оборони(”Східний вал”). Кульмінацією битви за Дніпро було |
|||||||||||||||||||||
|
З 23 по 29 червня в районі Луцьк – Рівне – Броди тривала найбільша танкова битва початкового |
|
визволення від окупантівКиєва. Сталін, ігноруючи реальне співвідношення сил, наказав будь-якою ціною |
||||||||||||||||||||||||||||
етапу війни. Війська Південно-Західного фронту змушені були відступити, залишивши Західну Україну. 30 |
|
звільнити Київ до „Великого Жовтня”. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
червня німці окупували Львів. Вже на кінець третього тижня війнивони просунулись углиб Українина |
|
|
Ціною величезних людських втрат радянські війська звільнили місто 6 листопада 1943 р. За подвиги, |
||||||||||||||||||||||||||||
300-350 км. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
здійснені в ході битви за Дніпро, 2430 воїнам було присвоєно звання Героя Радянського Союзу(п’ята |
|||||||||||||||
|
За |
перші |
три |
тижні війниЧервона армія втратила850 |
тис. осіб (у 10 |
разів |
більше, |
ніж |
|
частина від усіх, хто одержав це звання за період війни). . |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
Німеччина), |
3,5 тис. літаків, 6 тис. танків. Напередодні |
нападу |
Німеччини |
Радянський |
Союз |
володів |
Однак із-за протиборства між ними антифашистський рух в Україні послаблювався, його сили |
||||||||||||||||||||||||
об’єктивними передумовами для належної відсічі агресору. СРСР мав потужний воєнно-економічний потенціал |
|
нерідко витрачалися на братовбивчу боротьбу між собою. |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
і планував вести можливу війну на ворожій території і„малою кров’ю”. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
На початковому етапі війни виступи в тилу ворога були нечисленними і неорганізованими. Слабкість |
|||||||||||||||||||
|
Проте початковий період війни склався вкрай невдало для Радянського Союзу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
радянського підпілля і партизанського руху була зумовлена багатьма причинами(вважалося, що війна буде |
|||||||||||||||||||||
|
Головною воєнно-політичною подією літньої кампанії булаоборона Києва, яка тривала з 7 липня |
|
вестись |
на „чужій території”, тому |
нічого |
серйозно готувитись до |
ведення партизанської |
війни; підпільні |
|||||||||||||||||||||||
по 26 вересня 1941 р. і відволікала значні сили ворога. Проте, німецьким арміям вдалося оточити велике організації створювались поспіхом, не вистачало кваліфікованих кадрів, озброєння і боєприпасів, відсутність |
|||||||||||||||||||||||||||||||
угрупування |
захисників |
Києва: в полон потрапило понад 665 |
тис. солдат і |
офіцерів, було знищено |
|
досвіду конспіративної роботи і т. п. Із 3500 партизанських загонів і диверсійних груп, що були сформовані до |
|||||||||||||||||||||||||
командування Південно-Західного фронту. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
війни для діяльності на окупованій території, дієвими залишались на початок 1941 р. лише кілька десятків. |
||||||||||||||||||
|
Причиною трагедії стали прорахунки вищого військового командування, зокрема те, що Сталін не |
|
Лише в другій |
половині 1942 |
р., |
коли |
|
було |
створено |
координаційний центр– Український штаб |
|||||||||||||||||||||
давав згоди на відведення військ з-під Києва. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
партизанського руху на чолі з генералом. СтрокачемТ, радянський рух опору значно розширився і |
||||||||||||||||||
|
До найбільших оборонних боїв на території України належать такожоборона Одеси (5 серпня – 16 |
|
активізувався. Відновилась діяльність багатьох підпільних обкомів КП(б),УНаприкінці 1942 р. в Україні |
||||||||||||||||||||||||||||
жовтня 1941 р.) та оборона Севастополя, яка тривала 250 днів! (30 жовтня 1941 р. – 4 липня 1942 р.). |
|
діяло |
вже 800 |
партизанських |
загонів |
і |
груп. Виникли |
великі |
партизанські |
загони |
і |
з’єднання під |
|||||||||||||||||||
Наприкінці 1941 р. німецькі війська групи армій „Південь” окупували майже всю Україну. Однак, ціною |
|
командуванням С. Ковпака, О, Федорова, О. Сабурова, М. Попудренка, М. Наумова, П. Вернигори та ін. |
|||||||||||||||||||||||||||||
величезних жертв, героїчного опору народуплан „блискавичної війни” був зірваний. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Партизани здійснювали диверсії на комунікаціях ворога, особливо залізницях, псували лінії зв’язку, підривали |
||||||||||||||||||||||
|
З України булоевакуйовано на схід: понад 550 підприємств, майно радгоспів, колгоспів (зокрема |
|
мости, поліцейські дільниці і військові комендатури, добували розвіддані для діючої армії, здійснювали рейди у |
||||||||||||||||||||||||||||
понад 5 млн. голів худоби), Академію наук України, культурно-освітні заклади, понад 3,5 млн. робітників, селян |
|
ворожий тил (найвідоміший Карпатський рейд С. Ковпака). Особливу активність партизанський і підпільний |
|||||||||||||||||||||||||||||
і службовців. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
рух проявив у1943 році, коли ним в окупаційній зоні було підірвано близько3700 ешелонів і майже півтори |
|||||||||||||||
|
Все, що не можна було вивезти, підлягало знищенню. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тисячі залізничних мостів. „Рейкова війна” стала однією з основних форм партизанської боротьби, яка |
|||||||||||||||||
|
В |
умовах |
воєнно-політичної кризи сталінський |
режим |
здійснював |
керівництво |
країною |
|
|
|
завдавала відчутного удару ворогу, зриваючи |
постачання фронту. Недарма фашисти |
називали |
радянський |
|||||||||||||||||
|
своїми |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
репресивними, тоталітарними методами. Про це свідчать надзвичайно жорстокінакази Сталіна № 270 від 16 |
|
партизанський рух „регулярним другим фронтом”. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
Особливо активну боротьбу з ворогом у ворожому тилу вела молодь. В нацистському документі– |
|||||||||||||||||||||||||||||
серпня 1941 р. і №227 від 28 липня 1942 р. „Ні кроку назад”, які нерідко прирікали на загибель цілі з’єднання. |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
22 липня 1942 р. після захоплення м. Свердловська Ворошиловградської області гітлерівці „Наслідки німецького воєнного управління в зоні групи армій„Південь” відзначалось: „З молоді складалася |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
56
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
57 |
більшість активістів боротьби за справу Рад. Банди (партизани, підпільники – авт.), утворювалися переважно з |
створити неприступну лінію стратегічної оборони(”Східний вал”). |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
молоді”. Широко відомі героїчні подвиги підпільної організації„Молода гвардія” у Краснодоні Луганської |
|
Кульмінацією битви за Дніпро було визволення від окупантівКиєва. Сталін, ігноруючи реальне |
|||||||||||||||||||||||||
області, яка нараховувала близько100 юнаків і дівчат(Олег Кошовий, Віктор Третякович, Іван Земнухов, |
співвідношення сил, наказав будь-якою ціною звільнити Київ до„Великого Жовтня”. |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
Уляна Громова, Сергій Тюленін, Іван Туркевич, Люба Шевцова та ін.); „Партизанська іскра” (с.Кримки |
|
Ціною величезних людських втрат радянські війська звільнили місто 6 листопада 1943 р. За подвиги, |
|||||||||||||||||||||||||
Миколаївської |
області), |
очолювала директором школи В. Моргуненком; Потіївка (на Житомирщині) |
здійснені в ході битви за Дніпро, 2430 воїнам було присвоєно звання Героя Радянського Союзу(п’ята |
||||||||||||||||||||||||
підпільна молодіжна організація, якою керував колишнійсекретар тернопільського обкому комсомолу Іван |
частина від усіх, хто одержав це звання за період війни). |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
Бугайченко (посмертно нагороджений Золотою зіркою Героя) та багато інших. |
|
|
|
|
Переможне форсування Дніпра завершувало корінний перелом у війні. Проте ще значна частина |
||||||||||||||||||||||
|
|
Складовою частиною руху опору у фашистському тилу, особливо з 1942 р., стали дії певної частини |
українських земель перебувала під фашистською окупацією. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
ОУН. ТаУкраїнської повстанської армії (УПА). |
|
|
|
|
|
|
|
|
У 1944 р. радянське |
командування силами |
чотирьох Українських фронтів здійснило серію |
||||||||||||||||
|
|
Ефективність діяльності ОУН. Знижувалась її розколом у 1941 р. на дві частини – помірковане на |
наступальних операцій, остаточно визволивши територію України: |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
чолі з А. Мельником (ОУН.(м)) і радикальне, кероване С. Бандерою (ОУН(б)). Ці дві частини почали між |
|
– Житомирсько-Бердичівська операція (грудень 1943 – січень 1944 рр.); |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
собою ворогувати, хоч розходження їх мали лише тактичний характер(ідеологія, курс на підтримку Німеччини, |
|
– Корсунь-Шевченківська операція (січень – лютий 1944 рр.), де гітлерівці втратили 55 тис. солдат; |
|||||||||||||||||||||||||
як і головна мета – незалежність України – були спільними). Стратегічний задум оунівських керівників полягав |
|
– Ровенсько-Луцька операція (січень – лютий 1944 рр.); |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
у тому, щоб, згідно з тезою теоретика українського націоналізмуД. Донцова, Україна визволилася від |
|
– Криворізька операція (січень – лютий 1944 рр.); |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
більшовиків „в тіні німецького походу на схід”. В той же час нацисти, експлуатуючи їхнє прагнення до |
|
– Наступ на півдні: визволення Одеси, Миколаєва (березень – квітень 1944 рр.) і визволення Криму |
|||||||||||||||||||||||||
створення самостійної держави, активно |
використовували українських націоналістів у завоюванні„східного |
(квітень – травень 1944 рр.); |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
простору”. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
– |
Львівсько-Сандомирська операція (липень – серпень 1944 рр.), в ході |
якої |
під Бродами |
було |
|||||||||
|
|
Після гітлерівського нападу на СРСР, боївки обох ОУН. Розгорнули диверсійно-підривні та |
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
розгромлено дивізію СС„Галичина”. 27 липня 1944 р. звільнено Львів; |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
розвідувальні |
дії в |
тилу |
радянських військ. Похідні групи |
оунівців |
створювали |
на окупованій території |
– Східно-Карпатська операція (вересень-жовтень 1944 рр.) – остання з великих визвольних операцій |
||||||||||||||||||||
органі місцевого самоврядування, які діяли в контакті з підрозділами вермахту та відділеннями гестапо. І лише, |
|
||||||||||||||||||||||||||
Червоної армії, яка винесла на собі основний тягар по очищенню території України від нацистів. |
|
||||||||||||||||||||||||||
коли |
оунівці |
наочно переконались у |
справжніх |
цілях гітлеризму, який |
передбачав |
не лише |
перетворення |
На початку жовтня 1944 р. територія УРСР була повністю очищена від окупантів, а наприкінці того ж |
|||||||||||||||||||
України в свою колонію, але й винищення більшості українського населення, коли на собі відчули репресивний |
|
||||||||||||||||||||||||||
місяця війська 4-го Українського фронту вибили ворога із Закарпаття. |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
„новий порядок”, тоді |
й |
активнішестали вести |
боротьбу |
і |
проти нацистів. Становлення |
оунівського |
|
28 жовтня щороку відзначається як День визволення України. |
|
|
|
|
|||||||||||||||
партизанського руху почалосяв середині 1942 р. В жовтні 1942 р. ОУН.(б) створила перші значні військові |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
2 травня 1945 р. штурмом була взята столиця Німеччини |
Берлін, а 8 травня завершилась |
|||||||||||||||||||||||||
формування. В лютому 1943 р. бандерівці перейшли до збройної боротьби з німецькими окупантами, а в |
|
||||||||||||||||||||||||||
Велика |
Вітчизняна |
війнакапітуляцією |
гітлерівської |
Німеччини. |
9 травня |
було |
оголошено |
Днем |
|||||||||||||||||||
березні керівник ОУН.(б) М. Лебедь дав наказ назвати ці збройні формування Українською |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
повстанською |
армією. |
Загони отаманаБульби (Боровця), який ще влітку 1941 р. |
організував |
військове |
Перемоги. 2 вересня 1945 р. капітулювала Японія. Цим завершилася Друга світова війна. |
|
|||||||||||||||||||||
підпілля – „Поліську січ” для боротьби з радянськими партизанами, і ОН(м) поступово були приєднані до |
|
Отже, визволення України було важливим етапом Великої Вітчизняної війни, частиною загального |
|||||||||||||||||||||||||
процесу розгрому фашистської Німеччини. Основний тягар цієї війни винесли на собі бійці і командири |
|||||||||||||||||||||||||||
створюваної УПА. За зонами дії УПА поділялась на4 групи: УПА-Північ (Волинь і Полісся); УПА-Захід |
Червоної армії. Проте перемога стала можливою завдяки зусиллям всіх радянських народів, мужності та |
||||||||||||||||||||||||||
(Галичина, Буковина, Закарпаття і Закерзоння); УПА – Південь (Поділля), а також УПА–Схід, діяльність |
відданості українського руху Опору, плідній співпраці фронту і тилу. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
якої |
не |
вдалося |
по-справжньому |
організувати. Повстанські |
загони |
протидіяли |
вивозу |
робочої сили і |
Одним із важливих історичних наслідків перемоги над фашистською Німеччиною та її союзниками |
||||||||||||||||||
продовольства до Німеччини, нападали на невеликі німецькі військові гарнізони. Німецьке командування |
|
||||||||||||||||||||||||||
було завершення об’єднання |
українських |
земель. Питання |
про повоєнні кордони України |
ставилось |
ще на |
||||||||||||||||||||||
неодноразово вдавалося до воєнних каральних операцій із залученням танків і літаків проти повстанців, проте |
Тегеранській (1943 р.) та Кримській (1945 р.) конференціях глав держав антигітлерівської |
коаліції: СРСР, |
|||||||||||||||||||||||||
не зуміли ліквідувати УПА, яка нарощувала свої сили. Лише у жовтні-листопаді 1943 р. вона провела 47 боїв |
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
США і Великобританії. Радянське керівництво, спираючись на перевагу, здобуту в результаті перемоги у |
||||||||||||
проти німців і54 бої проти радянських партизан. Із наближенням лінії фронту до підконтрольних УПАДругій |
світовій і Великій Вітчизняній |
війні, р шуче домагалося закріплення кордону |
на так званій„лінії |
||||||||||||||||||||||||
регіонів, вона спрямовує свій удар проти радянських партизан і підрозділів Червоної армії. Але це не могло |
Керзона”, що гарантувало об’єднання українських земель у складі УРСР і юридично закінчувало входження до |
||||||||||||||||||||||||||
зупинити визвольного походу радянських військ, які невпинно гнали фашистів на захід. |
|
|
|
України західних областей, у тому числі йтих, що перебували в її складі у 1939-1941 рр. |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
77.Розкрийте хід вигнання з українських земель фашистських загарбників (1943-1944 рр.) |
|
|
У |
зв’язку з |
цим |
було |
підписано цілий ряд |
договорів |
із сусідніми |
з Україноюдержавами |
про |
||||||||||||||||
|
врегулювання післявоєнних |
кордонів: 29 червня 1945 – |
з Чехословаччиною про злиття Закарпаття з |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
Визволення України почалося під час Столінградської битви(листопад 1942 – лютий 1943), |
Радянською Україною; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
10 лютого 1947 р. – радянсько-румунський договір, який юридично зафіксував кордони України в |
||||||||||||||||||||||||
яка поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР(перший український населений пункт– с. |
|
||||||||||||||||||||||||||
рамках |
радянсько-румунської |
угоди від28 червня 1940. 16 серпня 1945 р. було зафіксовано польсько- |
|||||||||||||||||||||||||
Півнівка |
Міловського |
району Ворошиловградської обл. було |
звільнено 18 грудня 1942 р.). |
Перші |
український кордон у договорі між СРСР і Польською Республікою, який мав проходити в основному по„лінії |
||||||||||||||||||||||
населені пункти України в східному Донбасі були звільнені в грудні1942 р. Масове ж визволення українських |
Керзона” з невеликими відхиленнями. Проте уточнення цього кордону відбувалося в наступні роки. Остаточно |
||||||||||||||||||||||||||
земель почалося в ході Курської битви (5 липня – 23 серпня 1943 р.). 23 серпня війська Степового фронту |
|||||||||||||||||||||||||||
звільнили Харків. Розвиваючи успіх, радянські війська увересні 1943 р. звільнили Донбас і вийшли до |
процес польсько-українського розмежування завершився в1951 р., коли на прохання Польщі відбувся обмін |
||||||||||||||||||||||||||
майже однаковими прикордонними ділянками: до Польщі відійшла територія довкола Нижніх Устриків |
|||||||||||||||||||||||||||
Дніпра. У вересні-жовтні 1943 р. розгорнулася |
героїчна битва за |
Дніпро, на якому німці |
намагалисятодішньої Дрогобицької області, до УРСР – землі в районі м. Кристонополя (тепер Червоноград). Таким чином, |
57
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
58 |
після закінчення війни вперше за багато століть фактично всі українські землі увійшли |
до |
складукомандувача УПА Р. Шухевича (березень 1950 р.) її діяльність почала занепадати, хоча окремі невеликі загони і |
||||||||||||||||||||||
Української РСР. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
рештки підпілля ОУН(б) діяли ще до середини 50-х років. |
|
|
|
|
|
|||||||
Другим важливим наслідком війни було те, що 26 квітня 1945 р. на конференції в Сан-Франціско |
|
*********************************************************************** |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
Україна увійшла до складу ООН як один із засновників, тобто Україна завоювала авторитет на міжнародній |
|
|
Трагічною подією в післявоєнному житті західних українців стала так званаоперація „Вісла”. Її |
|||||||||||||||||||||
арені, адже вона зробила величезний внесок у досягнення перемоги над нацистською Німеччиною та Японією. |
|
витоки, мабуть, слід шукати в1944 р. Саме тоді, 8 вересня, було підписано угоду між Польським Комітетом |
||||||||||||||||||||||
Щонайменше 5,3 млн. осіб, або один із кожних шести мешканців |
України, загинули у Другій світовій і |
|
національного визволення та урядом УРСР про взаємну репатріацію польського та українського населення. У |
|||||||||||||||||||||
Великій Вітчизняній війні. 2,4 млн. українців буловивезено на примусову працю до Німеччини. Втрати |
|
такий спосіб польський прокомуністичний уряд намагався розв’язати проблему національних меншин у своїй |
||||||||||||||||||||||
України становлять 40–44% загальних втрат СРСР. Матеріальні збитки в Україні оцінювались у |
|
|
286 |
|
країні. Малося на увазі, зокрема, „добровільне” переселення українців Закерзоння (назва походить від „лінії |
|||||||||||||||||||
млрд. крб. (загальні збитки СРСР– 679 млрд., з яких 225 млрд. припадає на Росію, 75 – на Білорусію, 20 – на |
|
Керзона”, за якою знаходилися землі Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя) до радянської |
||||||||||||||||||||||
Латвію, 17 – на Литву, 16 – на Естонію). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
України. На 1 січня 1945 р. виїхало лише до40 тис. осіб. Це були переважно члени КПЗУ, „москвофіли”, а |
||||||||||||
78. Визначте напрямки і значення національно-визвольної боротьби в західних областях України в |
|
також ті, хто вимушений був жити у знищених війною селах. Що ж стосується більшості українців Закерзоння, |
||||||||||||||||||||||
|
то вони не мали такого наміру. Тоді польська влада, підтримана Москвою, почала „переконувати” українців |
|||||||||||||||||||||||
40-на початку 50-х рр. XX ст. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
виїхати з Польщі. В хід пішло все– від пропаганди й погроз до підпалів, грабунку та вбивств. |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
На |
початок |
серпня1946 р., коли |
було офіційно оголошено |
про |
закінчення„добровільної |
||||
ОУН–УПА виступили організуючим ядром і ударною силою діям влади по рад |
янізаціїрепатріації”, на територію УРСР було переселено понад480 тис. осіб. Активну участь у спротиві |
|||||||||||||||||||||||
західноукраїнських земель На початку1944 року ОУН-УПА переходять до бойових дій проти Червоної армії. |
|
насильницькій депортації брали формуванняУкраїнської повстанської армії. Бої в польських Карпатах |
||||||||||||||||||||||
У бою біля села Турба Рівненської області радянські війська(30 тисяч чоловік) розгромили 5-тисячне |
|
практично не вщухали і в повоєнні роки. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
угрупування військ УПА. Лідери ОУН заявляли, що їх основна мета: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
29 березня 1947 р. польська влада приймає рішення про виселення всіх українців, що мешкали у |
||||||||||||||
– |
захистити місцеве населення від беріївських знущань і насильства; |
|
|
|
|
|
|
Південно-Східній Польщі (Люблінське, Ряшівське та Краківське воєводства). 28 квітня 1947 р. о 4-й годині |
||||||||||||||||
– стримати процес радянізації, не допустити соціалістичних перетворень східного зразка; |
|
|
|
|
ночі розпочалася горезвісна операція„Вісла”, яку здійснювали 6 польських дивізій, об’єднаних в оперативну |
|||||||||||||||||||
– |
продемонструвати нескореність української нації; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
групу, війська держбезпеки. В результаті їхніх дій булодепортовано 140 575 українців, вбито 655, взято в |
|||||||||||||
– заявити перед усім світом про прагнення українського народу до самостійності і незалежності. |
|
|
полон 1466 вояків ОУН–УПА. 2274 українців було заарештовано, 3873 особи ув’язнено в концтаборі. В |
|||||||||||||||||||||
Із |
січня 1944 р. УПА керував Роман |
Шухевич. В |
сучасній історичній |
літературі |
наводиться, |
|
1947 р. до смертної кари було засуджено 372 українці (всього в 1944–1956 рр. – 573). Що ж до насильницьки |
|||||||||||||||||
посилаючись на |
документи, вислів командувача |
УПА |
Романа Шухевича |
про |
основну |
мету |
|
|
виселених у квітні– серпні 1947 р. до Польщі українців, то вони були спеціально розпорошені в північних та |
|||||||||||||||
боротьби: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
„Домогтися, щоб ні одне село не визнало радянської влади. ОУН має діяти так, щоб усі, хто визнав радянську |
західних польських землях. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
владу були знищені”. Під кінець року він усвідомив неможливість проводити великі бойові операції. УПА стала |
|
Ця акція не лишепідірвала базу ОУН–УПА на Закерзон.ніВона вкрай важко відбилася на |
||||||||||||||||||||||
діяти невеликими загонами, які підтримували зв’язок один з одним через зв’язкових. |
|
|
|
|
|
соціально-економічному і політико-правовому становищі українців, котрі залишилися в Польщі. Негативними |
||||||||||||||||||
1945 р. центр боїв перемістився до Галичини, де сталося близько півтори тисячі бойових зіткнень |
були й міжнародні наслідки операції. Протягом довгих повоєнних десятиліть вона значно заважала розвиткові |
|||||||||||||||||||||||
між УПА і радянськими військами. Проти повстанців було кинуто до500 тисяч солдатів (УПА налічувала |
українсько-польських відносин. Польська комуністична влада відмовлялася засудити цей акт геноциду проти |
|||||||||||||||||||||||
29-30 тисяч бійців). 1945 р. частина бійців УПА припинила опір. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
українського народу. Рішення про це взяла на себе лише нова влада Польщі. |
|
|
|
|
|
|||||||||
Шухевич Роман (псевд. Тарас Чупринка, Лозовий, Тур,Дзвін та ін.) (1907–1950) – військовий діяч, член |
79.З'ясуйте особливості післявоєнної |
відбудови в Україні 1946в -1953 роках. Дайте оцінку |
||||||||||||||||||||||
УВО–ОУН. Народився у Львові. З 1925 р. – член Української військової організації (УВО), з 1929 р. – член ОУН.. |
||||||||||||||||||||||||
У 1930 р. призначений керівником бойової реферантури на західноукраїнських землях, керував саботажними і |
голоду 1946-1947 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
терористичними акціями, за що був заарештований і засуджений до4 років тюремного ув’язнення(1934– |
|
Після завершення Другої світової війни Радянський Союз постав перед проблемою відбудови |
||||||||||||||||||||||
1937). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Навчався у воєнній академії в Мюнхені, брав активну участь у формуванні„Дружини українських |
значною мірою зруйнованої економіки. Особливо постраждала Україна: зруйновано 714 міст і селищ міського |
|||||||||||||||||||||||
націоналістів” (загони „Нахтігаль” і „Роланд”, які у 1941 р. вели бойові дії у складі німецької армії протитипу, понад 28 тис. сіл, з яких 250 були |
спалені дощенту. Демографічні втрати становили |
майже |
чверть |
|||||||||||||||||||||
СРСР. Згодом, після переформування цих загонів, служив сотником, заступником командира поліційного загальної |
чисельності |
населення. Близько |
10 |
млн. осіб залишилися без житла. В |
Україні |
залишилися |
||||||||||||||||||
батальйону №201, який був задіяний нацистами у Білорусів проти радянських партизан. |
|
|
|
|
|
неушкодженими лише 19 % довоєнної промисловості. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
З березня 1943 р. на керівних посадах у Проводі ОУН),(бз листопада цього року затверджений |
|
Відбудова зруйнованого війною народного господарства України розпочалась зразу же після |
||||||||||||||||||||||
головнокомандувачем УПА. В липні 1944 р. обраний головою |
Генерального |
Секретаріату і |
|
|
|
|
звільнення її території від фашистських загарбників(1943–1944 рр.). З цього приводу ЦК ВКП(б) і раднарком |
|||||||||||||||||
генеральним |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
секретарем військових справ ГУВР. Керував партизанською і підпільною боротьбою УПА проти„радянізації” |
СРСР в серпні 1943 р. прийняли постанову „Про невікладні заходи по відбудові народного господарства в |
|||||||||||||||||||||||
західних областей України. Загинув у бою рід Львовом(с. Білогорща). |
|
|
|
|
|
|
|
|
районах, визволення від німецько-фашистської окупації”. Проте, поки йшла війна, для цього не вистачало |
|||||||||||||||
1946 р. радянська армія зламала опір головних сил УПА, що втратила до 40% свого складу. |
ні сил, ні засобів. Широкомасштабні відбудовчі заходи розпочались лише |
з |
прийняттям |
четвертого |
||||||||||||||||||||
Найстійкіші |
продовжували опір. У 1946-1947 рр. УПА активно |
діяло |
на |
Лемківщині, Холмщині |
та інших п’ятирічного |
плану відбудови й розвитку |
народного господарства(1946–1950 рр.). |
Ставилося завдання |
||||||||||||||||
районах Польщі, |
де проживали українці. УПА уклала |
в1946 |
р. договір про союз з Армією |
|
|
|
довести валовий продукт промисловості в1950 р. порівняно з 1940 р. до 113 %. Як і в період індустріалізації, |
|||||||||||||||||
крайовою |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
(польськими |
партизанами – супротивниками комуністів). |
Поступово |
опір |
УПА слабшав. Після |
загибелі |
основна |
увага концентрувалась на відбудові базових галузей(відновленні |
роботи |
шахт, металургії, |
58
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
59 |
|
електростанцій, машинобудівних заводів та залізничного транспорту). На потребиважкої промисловості |
поклало початок реабілітації сотень тисяч жертв тоталітарного режиму, відносній лібералізації радянської |
||||||||||||||||||
направлялося близько80% капіталовкладень. |
|
|
|
|
|
|
системи, так званої „відлиги”. Помер в Москві, похований на Новодівочому кладовищі. |
|
|
|
|||||||||
Проте це негативно відбивалося на розвитку інших галузей, перш за всесільського господарства, |
|
Попервах у напрямку оздоровлення суспільства були зроблені деякі конкретні кроки. Розпочалася |
|||||||||||||||||
яке переживало особливо значні труднощі. У цю сферу спрямовувалося всього близько7 % капітальних |
реабілітація |
безневинно |
засуджених сталінським |
режимом. З |
концентраційних |
таборів звільнено тисячі |
|||||||||||||
витрат. |
|
|
|
|
|
|
|
репресованих, у тому числі з України. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Ситуація в 1946–1947 рр. ще більше погіршилася у зв’язку з посухою і неврожаєм та голодом. |
|
У період „хрущовської відлиги” було здійснено ряд соціальних програм. Зокрема, в 1956 р. було |
|||||||||||||||||
Значно скоротилося поголів’я худоби. Незважаючи на це, обов’язкові поставки сільгосппродукції державі |
проведено пенсійну реформу в результаті якої середній розмір пенсій за віком зріс більше ніж у 2 рази, почали |
||||||||||||||||||
майже не знизилися. Зате СРСР надавав широку підтримку |
країнам Східної Європи, котрі стали |
на |
шлях |
виплачувати пенсії колгоспникам. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
„соціалістичного будівництва”. В 1946 р. СРСР експортував 1,7 млн. тонн зерна. В цей же час сотні тисяч селян |
|
Значно зросли асигнування на освіту і охорону здоров’я, скорочено тривалість робочого дня до7 |
|||||||||||||||||
України, інших республік СРСР вмирали від голоду. На неодноразові звертання першого секретаря ЦК КП(б) |
год. Значно |
збільшились |
асигнування держави |
на житлове |
будівництво. В результаті |
за1950–1960 рр. |
|||||||||||||
М, Хрущова по допомогу Україні продовольством під час голоду Сталін відповідав: „Ти м’якотілий! Тебе |
кількість збудованих квартир у містах збільшилась у17 разів, а будинків у селах– у 14 разів. |
|
|
||||||||||||||||
обдурюють, вони грають на твоїй сентиментальності. Вони хочуть, щоб ми витратили наші державні запаси”. |
|
19 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради СРСР за згодою з Президіями Верховних Рад Росії |
|||||||||||||||||
Несприятливі погодні умови та жорстка політика держави привели догибелі 1 млн. людей. |
|
|
та України прийняла рішення про передання Криму зі складу РРФСР до складу УРСР. Після 1954 р. на |
||||||||||||||||
Ціною величезного напруження сил до1950 р. були в основному загоєні рани війни. Обсяг |
території Криму було збудовано нові промислові підприємства, прокладено велику кількість комунікацій, |
||||||||||||||||||
валового виробництва промисловості перевищив рівень1940 р. на 15 %. Стали до ладу шахти Донбасу, |
повністю забезпечено півострів водою, газом, електроенергією. Саме після цьогоКрим став головною |
||||||||||||||||||
підприємства важкої індустрії. Більше, ніж до війни, добувалося залізної руди, вироблялося продукції |
всесоюзною здравницею. Внаслідок цього населення Криму швидко зростало, особливо російськомовна |
||||||||||||||||||
машинобудування, електроенергії, цементу тощо. Як відзначав канадський історик Орест Субтельний, - „у 50-х |
частина. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
роках Україна знову стала однією з провідних індустріальних країн Європи. Вона виплавляла більше чавуну на |
|
Хрущовська „відлига” сприяла національно-духовному пробудженню і культурному розвитку |
|||||||||||||||||
душу населення, ніж Великобританія, Західна Німеччина та Франція, а за видобутком вугілля була майже на |
України. Це проявилось насамперед у виступах окремих представників інтелігенції з критикою національної |
||||||||||||||||||
рівні Західної Німеччини”. Валова продукція сільськогосподарського виробництва у1950 р. становила 91 % |
політики Сталіна, на захист української мови, проти русифікації та ідеологічного контролю Москви. |
||||||||||||||||||
довоєнного рівня. Позитивні зрушення сталися в галузях освіти, науки, культури. |
|
|
|
Розширилася сфера вживання української мови, збільшилося видання українських книжок. 1953 р. було |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
запроваджено обов’язкову семирічну освіту. Розпочалось видання фундаментальних наукових праць, що |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
піднімало престиж української науки і культури: „Українська Радянська Енциклопедія”, „Історія української |
|||||||||||
80. З'ясуйте суть і прояви хрущовської "відлиги" в Україні (1953-1964 рр,). |
|
|
|
літератури”, багатотомний словник української мови. Дещо було зроблено для публікації раніше закритих |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
архівних документів, що дало поштовх до відтворення правдивої історії українського. Булонароду |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
започатковано підготовку багатотомної історії України, „Історії міст і сіл Української РСР”. З 1957 року почав |
|||||||||||
5 березня 1953 р. сталася подія, яка здатна була справити неабиякий вплив не тільки на |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
внутріполітичне життя в СРСР, а й на міжнародну ситуацію загалом: помер Й. Сталін. Здавалося, що |
видаватися „Український |
історичний |
журнал”. Активно |
працювала Академія |
наук |
України, інститут |
|||||||||||||
створюються умови для змін на краще. Однак почалося, як завжди, з боротьби за„трон”. Група партійних |
електрозварювання на чолі з Є. Паитоном тощо. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
керівників на чолі з |
М. Хрущовим усунула Л. Берію і прийшла в липні 1953 р. до влади. Суспільство, |
|
Проте ці заходи були непослідовними. У 1958 р. був прийнятий закон про зв’язок школи з |
||||||||||||||||
яке перебувало в сталінських лабетах протягом майже30 років, чекало на переміни. Україна, де довгий час |
життям, за яким, зокрема, батьки не мали права відмовитись від вивчення їхніми дітьми російської, англійської |
||||||||||||||||||
працював М. Хрущов, сподівалася на посилення своїх позицій. Особливо ці надії зміцніли післяXX з’їзду |
чи німецької мов, однак могли відмовитись від української. В результаті українська мова ставала в Україні |
||||||||||||||||||
компартії, де М. Хрущов частково викрив злочинну діяльність Сталіна. |
|
|
|
предметом непрестижним, непотрібним для життя. Зроста ідеологічний тиск на науку. |
|
|
|
||||||||||||
Хрущов |
Микита Сергійович(1894–1971 |
рр.) – відомий |
державний |
і партійний |
діяч |
СРСР. |
Культурне життя УРСР у |
зазначений |
період загалом було складним і |
суперечливим, оскільки |
|||||||||
Причетний до проведення репресій проти діячів науки і культури. Водночас становив опозицію .ЛМ. |
віддзеркалювало те, що відбувалося в тогочасному суспільстві. З грудня 1949 р. М.Хрущова на посаді |
||||||||||||||||||
Кагановичу в його боротьбі з „українським буржуазним націоналізмом”. Народився у с. Калинівці Курської обл. |
Першого секретаря ЦК Компартії України змінив . ЛМельников. Він ще більше посилив боротьбу з |
||||||||||||||||||
в селянській сім’ї. У 1908 р. з сім’єю переїхав на Україну, де почав працювати слюсарем на заводі, а згодом – на |
українством, ігноруючи національні традиції українського народу, його історію та культуру. Переслідуються |
||||||||||||||||||
шахтах Донбасу. Брав участь у революційному русі, на фронтах громадянської війни. У 1920–1928 рр. – на |
відомі діячі української культури, освіти, науки. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
партійній роботі в Донбасі, 1928–1929 рр. – у Харкові та Києві. З 1931 р. – компартійний функціонер у Москві. |
|
Ідеологічна і політична практика сталінізму набирала відкрито великоруських шовіністичних рис. Це |
|||||||||||||||||
З січня 1938 р. – знову на Україні: в 1038–1949 рр. ( з перервами) – Перший секретар ЦК КП(б)У, в 1944–1947 |
завдало значної шкоди не лише розвитку його національної культури, а й всьому українському суспільству. |
||||||||||||||||||
рр. – очолював уряд УРСР та енергійно займався питаннями розвитку економіки України. Під час Великої |
|
Отже, десталінізація і „хрущовська відлига” носили поверховий характер і не зачіпали основ |
|||||||||||||||||
Вітчизняної війни |
перебував на фронті– член |
військової |
ради. З |
грудня 1949 |
р. – перший |
секретар |
командно-адміністративної системи (залишились монополія КПРС на владу і |
недоторканою |
|||||||||||
Московського обкому партії, секретар ЦК, у 1953–1964 рр. – Перший секретар ЦК КПРС, одночасно в 1959– |
марксистсько-ленінська ідеологія, зберігалися основні функції політичної поліції (КДБ). |
|
|
|
|||||||||||||||
1964 рр. – Голова Ради Міністрів СРСР. В квітні 1964 р. на Пленумі ЦК КПРС усунутий з усіх посад. Історична |
|
Період, який ввійшов в офіційну історію СРСР як„велике десятиліття”, зовсім не повною мірою був |
|||||||||||||||||
роль М.Хрущова дуже суперечлива. Він був енергійний, настирливий, намагався компартійними методами |
часом десталінізації та оновлення радянського суспільства: та й таких завдань, за великим рахунком, тодішнє |
||||||||||||||||||
реформувати усі сфери життя радянського суспільства. З його діяльністю пов’язано як освоєння космосу |
партійне керівництво і не ставило. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
цілинних земель, так і повсюдне запровадження кукурудзи та„промивання мізків” інтелігенції. Найбільша |
|
Мова, отже, може йти тільки про частину цього періоду, коли М. Хрущов робив спроби здійснити |
|||||||||||||||||
заслуга М. Хрущова в тому, що будучи „сталіністом”, він відважився на викриття культу особи Сталіна, що |
часткові |
реформи, які не |
торкалися |
фундаментальних |
засад |
системи, створеної |
за Сталіна. Разом |
із тим |
59
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
60 |
|||
недостатньо продумані та непослідовні реорганізації в галузі економіки, домінування вольових рішень, серйозні |
у східні райони СРСР було депортовано більше203 тис. так званих співучасників і посібниківугруповань |
|||||||||||||||||||||||||||||||
прорахунки в зовнішній політиці– все це зводило нанівець„хрущовську відлигу” і покладало край будь-яким |
ОУН–УПА, які виступали організуючим ядром і ударною силою діям влади по радяніза |
|||||||||||||||||||||||||||||||
надіям на краще. Рівень життя народу підвищувався повільно. Виникли серйозні труднощі з хлібом. |
|
|
західноукраїнських земель. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
У країні зростало невдоволення. Загострювалась ситуація і в партійному керівництві. Стиль та методи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
керівництва М. Хрущова викликали роздратування значної |
частини |
партноменклатури, яка |
за |
роки82. Проаналізуйте суть, хід та наслідки економічних реформ 1953-1958 рр. в Україні. |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
сталінського режиму звикла до гарантованості свого панівного становища і не бажала цього втрачати. Так, на |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
ХХІІ з’їзді КПРС одночасно з прийняттям програми побудови комунізму за20 років були внесені зміни до Здійснювалися реформи, що певною мірою сприяли розвитку економіки, освіти, науки. Нові явища відбувалися |
||||||||||||||||||||||||||||||||
статуту КПРС, за якими передбачалося обмежити можливість повторного обрання партійних керівників на тіу сфері культури. Певною мірою розширювалися права національних республік. Уряд УРСР у 1956 р. здобув у |
||||||||||||||||||||||||||||||||
самі посади і необхідність постійного оновлення складу ЦК КПРС 25%на . Навіть ці обмежені кроки у бік |
своє підпорядкування понад 10 тис. промислових підприємств. Зросла вага України в загальносоюзному |
|||||||||||||||||||||||||||||||
демократизації викликали ворожість партійного апарату. |
|
|
|
|
|
народногосподарському комплексі. Внаслідок реформи управління економікою в1957 р. питома вага |
||||||||||||||||||||||||||
Отож у жовтні 1964 р. М. Хрущов був звільнений з посади першого секретаря ЦК партії та |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Голови Ради Міністрів СРСР. Новим партійним керівником став Л. Брежнєв, який поступово згортає і |
промисловості України зросла з36 % у1953 р. до 76% у 1956 р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
ті куці реформи, що розпочав його попередник. І це цілком закономірно: і Хрущов, і ті, хто прийшли йомуна |
Збільшено |
асигнування |
на забезпечення науково-технічного прогресу, підвищено самостійність |
|||||||||||||||||||||||||||||
зміну, були членами тієї ж самої партії, оборонцями комуністичної системи. |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
колгоспів і радгоспів, збільшено у 7 разів закупівельні ціни на зерно, у 8 разів – на картоплю, у 5,5 рази – |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
на продукцію тваринництва. В |
результаті – |
сільське |
господарство |
вперше |
стало |
рентабельн. им |
||||||||||||||||||||
81. Висвітліть соціально-економічні та суспільно-політичні зміни в західних областях України у |
Поліпшувався якісний склад керівників сільськогосподарського виробництва (65,5% голів колгоспів мали вищу |
|||||||||||||||||||||||||||||||
та середню спеціальну освіту). . Створювалдись умови для розвиткуособистого господарства колгоспників |
||||||||||||||||||||||||||||||||
1946-1953 рр. Дайте оцінку політики „радянізації" західноукраїнських земель. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
(зниження податків, тверді суми оподаткування у відповідності з розмірами присадибних ділянок та..)інБув |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
У повоєнному розвитку України існувало чимало проблем. Зокрема, дедалі очевиднішою ставала |
здійснений перехід (хоча |
і непослідовний) від жорсткого планування до поєднання централізованого |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
планування з господарською самостійністю колгоспів та радгоспів. Зміцнилась матеріально-технічна база |
||||||||||||||||||||||||||||||||
однобічність, незбалансованість економіки, яка головним чином |
спрямовувалася на потреби військово- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
сільського господарства. Протягом 10 років (1955–1965 рр.) виробництво тракторів у республіці збільшилось |
||||||||||||||||||||||||||||||||
промислового комплексу. Процес відбудови у західних областях України проходив значно складніше, адже, |
||||||||||||||||||||||||||||||||
вдвоє, магістральних тепловозів – в 11 разів, екскаваторів – у 17 разів тощо. Але, на жаль, усе це робилося |
||||||||||||||||||||||||||||||||
поряд з відбудовою, компартійне керівництво ставило завдання привести західних українців у відповідність з |
||||||||||||||||||||||||||||||||
значною мірою за старими рецептами, переважноекстенсивним шляхом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
радянською системою, яка діяла у їх співвітчизників на сході УРСР. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Іншою |
серйозною |
вадою було ,тещо, |
як |
і |
раніше, |
продукція |
народного |
господарства |
|||||||||||||||
А тому на західноукраїнських землях„штурмом” здійснється індустріалізація, колективізація, |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
знаходила попит головним чином на внутрішньому ринку, частково в країнах„соціалістичного табору” та |
||||||||||||||||||||||||||||||||
культурна революція, йде утвердження радянської системи влади. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
деяких |
слабкорозвинутих |
країнах світу. Її |
якість |
не |
відповідала |
світовим |
стандартам. Основну |
частину |
|||||||||||||||||||
1946-1847 рр. - радянізація здійснюється за кількома напрямками: створення державно-партійного |
||||||||||||||||||||||||||||||||
радянського |
експорту становила |
не |
готова продукція, а сировина, |
особливо нафта, |
газ. Відтак зростало |
|||||||||||||||||||||||||||
апарату, посилення міліції, зростання чисельності комуністів.. Майже всі радянські службовці, вчителі і лікарі, |
||||||||||||||||||||||||||||||||
варварське ставлення до природних багатств, навколишнього середовища. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
працівники високої кваліфікації приїхали зі Східної Україги. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
У |
цей |
час |
Україна |
виступала |
одним |
з |
основних |
виробників |
сільськогосподарської |
|||||||||||||||
Уже в роки (четвертої) першої повоєнної п’ятирічки було багато зроблено по реконструкції і розвитку |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
продукції. Проте село на |
середину 50-х |
років |
залишалося |
щенапівзруйнованим, |
а колгоспники – |
|||||||||||||||||||||||||||
традиційних для Західної Українигалузей промисловості (нафтовидобувна, газова, деревообробна |
та ін.) і |
|||||||||||||||||||||||||||||||
безправними. Все це вимагало термінових змін у сільському господарстві. Однак цього практично не |
||||||||||||||||||||||||||||||||
нових (машинобудівна, приладобудівна, металообробна та ін.). Сюди |
з інших регіонів СРСР направлялися сталося. Увага спрямовувалася не на підвищення продуктивності праці та врожайності, на нарощування |
|||||||||||||||||||||||||||||||
техніка і обладнання, понад 20 тис. кваліфікованих робітників і 2 тис. інженерно-технічних працівників. Уже в |
кількіснихфакторів, розширення площпід зернові культури. В УРСР удвоє збільшилися посівні площі |
|||||||||||||||||||||||||||||||
1948 р., порівняно з 1940 р., питома вага робітників промисловості |
зросла 5,9%з |
до 11,8%, а питома |
вага |
|||||||||||||||||||||||||||||
під кукурудзу. Загострилися проблеми в розвиткові тваринництва. У другій половині 50-х років все ж |
||||||||||||||||||||||||||||||||
промислових підприємств західних областей в усій промисловості України зросла відповідно з4,7% до 12,6%. |
||||||||||||||||||||||||||||||||
таки вдалося досягти певного збільшення обсягу сільськогосподарської продукції. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
Особливо швидкими темпами зросталамережа шкіл, вищих і середніх спеціальних навчальних |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
1958 р. став роком тріумфу і ейфорії. Республікою прокотився золотий дощ нагород. |
|||||||||||||||||||||||||||||
закладів. За 5 повоєнних років кількість середніх шкіл зросла у 7 разів порівняно з 1940 р., а кількість студентів |
НАДПРОГРАМИ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
збільшилась за цей час майже в10 разів. Разом з тим значно посилився процес русифікації(у Львівському |
1) |
Лютнево-березневий пленум ЦК КПРС 1954 р. – освоєння цілинних земель Казахстану і |
||||||||||||||||||||||||||||||
університеті із 295 викладачів українською мовою навчали лише49) та шалений наступ на релігію, традиції і |
Сибіру. За 1954-1956 рр. за комсомольськими путівками з республіки на освоєння цілинних земель |
|||||||||||||||||||||||||||||||
звичаї західних українців. Особливо активну боротьбу повела радянська |
влада протиукраїнської |
греко- |
||||||||||||||||||||||||||||||
виїхало 80 |
тисяч |
чоловіків. Лише |
у 1961 р. колгоспи |
і |
радгоспи |
цілинних |
|
районів Казахстану |
||||||||||||||||||||||||
католицької церкви, яка була одним із важливих чинників суспільно-політичного життя, особливо в Галичині. |
отримали близько 90 тисяч тракторпів, виготовлених на підприємствах України. Більшість вчених |
|||||||||||||||||||||||||||||||
Під тиском владина Львівському церковному соборі8 березня 1846 р. було |
прийнято рішення |
про |
схильні |
до |
думки, що |
освоєння |
цілинних |
земель |
зашкодила |
інтенсивному |
розвитку |
сільського |
||||||||||||||||||||
возз’єднання української церкви з руською православною. Більшість священиків і віруючих не визнали рішення |
||||||||||||||||||||||||||||||||
господарства. |
Реалізація |
цієї |
програми |
вичерпнула |
з |
України |
ресурси |
і |
суттєвопослаблювала |
|||||||||||||||||||||||
собору, церква продовжувала діяти нелегально. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
сільське господарство республіки. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Ще серйознішою проблемою для влади сталаколективізація в |
селах |
Західної України, котра |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
2) |
Поширення посівів кукурудзи та інших «диво-культур» - червневий Пленум ЦК КПРС |
|||||||||||||||||||||||||||||||
викликала масовий спротив місцевого населення. Тут вона була завершена лише на початку50-х років. До |
1954 р. 1953р. – 2,2 млн га кукурудзи, 1955 р. – 5 млн. З часом посіви кукурудзи займали20% усієї |
|||||||||||||||||||||||||||||||
колгоспів вступили 93% селян. Основними засобами слугували примус, „розкуркулення”, депортації. Зокрема, |
посівної площі. Але врожайність майже не змінювалась. У 1958 |
р. |
вона становила 25,2 ц з га. |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
60