Istoriya_2_1_-_kopia_1
.pdf
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
31 |
|
цього курсу у тезі імператриці: „Коли в Малоросії зникнуть гетьмани, треба зробити все , щоб |
1. Уукраїнці в XVIII ст. рознесли по Московщині свої драматичні твори і заснували театри. |
||||||||||||||||||||||||||||||||
стерти з пам’яті їх та їхню добу „. І цей наказ послідовно й наполегливо втілювалися в життя |
Так, українці ставили свої п'єси і утворили шкіль¬ні театри в Казані, Тобольську, Новгороді, |
||||||||||||||||||||||||||||||||
наступними російськими правителями старої і нової доби понад 200 років. |
|
|
|
|
|
|
|
Смоленську. Навіть поряд із зросійщенням у XVIII ст. український вплив на Москву не зменшився. |
|||||||||||||||||||||||||
|
Після |
ліквідації |
гетьманства |
осередком |
|
формування |
|
політичної |
|
|
свідомостіВплив цей у XVIII ст. позначився на всім державнім житті. Українці заклали в Москві Слов'яно- |
||||||||||||||||||||||
українського населення, реальною перешкодою колоніальній політиці Російської імперії на |
греко-латинську академію на зразок своєї в Києві, |
і вчителів у цю московську академію протягом |
|||||||||||||||||||||||||||||||
Україні залишилась Запорізька |
Січ. |
Але |
поки |
йшла |
боротьба |
з |
Туреччиною |
за |
усього XVIII ст. набирали з українців. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
Причорномор’я і Крим, в якій активну участь брали запорізькі козаки, російський царизм |
2. Головним освітнім і науковим центром в Україні і надалі була Академія (до 1694 р. – |
||||||||||||||||||||||||||||||||
змушений був терпіти„запорозьку вольницю“. Після |
укладення Кючук-Кайнаджийського |
Києво-Могилянський колегіум). Кількість студентів досягла2 тис.,, після Полтавської битви вона |
|||||||||||||||||||||||||||||||
миру Запорізька Січ втратила значення військового форпосту |
проти |
турецькоїзменшиласьі , а |
в |
середині |
сторіччя |
коливалася |
в |
межах600—1100 осіб. Переважали |
вихідці |
з |
|||||||||||||||||||||||
татарської |
агресії. Тому Катерина II в 1775 |
р. |
дала таємний |
наказ |
генералуП. Текслі |
Лівобережжя, але навчалися і студенти з Правобережної України, прибувала на навчання молодь із |
|||||||||||||||||||||||||||
ліквідувати її. 4-5 червня 1775 р. російські війська під командуванням Текслі оточили і |
Закарпаття, Білорусії, Росії, південнослов'янських |
країн, Молдавії. В |
академії |
навчалися |
діти |
||||||||||||||||||||||||||||
зруйнували Січ. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
духовенства, козаків, міщан. Уже в першій половині XVIII ст. дехто з викладачів знайомив студентів з |
||||||||||||||
|
П. Калнишевський – останній кошовий отаман – капітулював і згодом був засланий |
передовими поглядами культури нового часу, ідеями Передпросвітництва. Особливо це було помітно в |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
лекціях Феофана |
Прокоповича, Стефана |
Калиновського, |
Мануїла |
Козачинського, Георгія |
||||||||||||||||||||||||||||
царським урядом на Соловки. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кониського. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
Калнишевський Петро Іванович(1690-180 |
рр.) |
– |
останній |
кошовий |
отаман |
Школа |
носила |
загальноосвітній |
характерриторико-філософського |
типу. Багато |
||||||||||||||||||||||
запорізької |
Січі (1762, 174-1765 |
рр.), талановитий |
полководець |
і |
дипломат. Походив |
із |
випускників академії досягли великих успіхів у галузі медицини, біології, зокрема І. Полетика, Д. |
||||||||||||||||||||||||||
козацько-старшинського роду Лубенського полку. Займав різноманітні посади у козацькому |
Самойлович, А. Шумлянський, Н. Амбодик-Максимович, М. Тереховський. Серед її випускників |
||||||||||||||||||||||||||||||||
війську: 1752 – похідний полковник, 1754 |
військовий осавул, 1762 – кошовий отаман, 1763 – |
були юристи, музиканти, композитори, архітектори і, в першу чергу, діячі на ниві освіти. Зокрема, у |
|||||||||||||||||||||||||||||||
військовий суддя, 1764-1765 – кошовий отаман на Запоріжжі. Неодноразово їздив у |
Київській академії здобули освіту21 із 23 ректорів Московської академії, |
95 із 125 її професорів, |
а |
||||||||||||||||||||||||||||||
Петербург відстоювати військові та адміністративно-територіальні права запорізького |
також багато вчителів, які працювали в школах Росії та України. Від'їзд освічених людей з України |
||||||||||||||||||||||||||||||||
козацтва від зазіхань царських чиновників, дбав про розвиток хліборобства і торгівлі на |
мав украй негативний вплив на рівень культурного розвитку самої України. Від середини XVIII ст., |
||||||||||||||||||||||||||||||||
Запоріжжі. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
незважаючи на часткові вдосконалення, Києво-Могилянська академія почала все більшевідставати |
|||||||||||||
|
Після зруйнування царськими військами Нової Січі1775у |
р. |
і заслання |
до |
від запитів свого часу, а пропоновані проекти заснування університету в Києві чи Батурині не були |
||||||||||||||||||||||||||||
Соловецького монастиря (нині Архангельська обл. Росії) понад 5 років провів у жахливих |
підтримані російським урядом. Все ж за зразком Києво-Могилянської академії виникликолегіуми в |
||||||||||||||||||||||||||||||||
умовах одиночної камери (у кам’яному мішку). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
інших містах — Чернігові (1700 р.), Харкові (1726 р.), Переяславі (1738 р.). |
|
|
|
|||||||||||||||
|
У квітні |
1801 р. указом Олександра I був звільнений з монастирської в’язниці, але |
На землях Війська Запорозького часів |
Нової Січі |
маладобру |
славу січова школа, де |
|||||||||||||||||||||||||||
залишився у монастирі. Помер у віці майже113 років. Похований на головному подвір’ї |
навчалися діти, зібрані з різних міст. Сільські і міські школи утримувалися громадою. На заході |
||||||||||||||||||||||||||||||||
Соловецького монастиря. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
України аналогічні школи найчастіше Існувалипід опікою братств. У більшості шкіл дітей вчили з |
|||||||||||||||
|
Значна частина козаків переселилась у межі турецьких володінь і утворила у1778 р. |
Букваря, Псалтиря і Часослова, поширеним було також навчання хорового співу і нотної грамоти. Для |
|||||||||||||||||||||||||||||||
Задунайську Січ. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
читання вибирали традиційні церковнослов'янські тексти, але вимовлялися вони на український лад. |
|
|||||||||||||
|
У 1776 р. Катерина II ліквідувала слобідське |
козацтво – більшість |
заможних |
Перші спроби запровадити в Україні обов'язкову початкову освіту були здійснені в |
|||||||||||||||||||||||||||||
козаків наказним порядком перевела в гусари, |
частину – |
у селянський |
стан. |
Старшина |
Гетьманщині. У 1760—1762 |
рр. Лубенський полковник |
І. Кулябко наказав |
сотенним |
|||||||||||||||||||||||||
отримала офіцерські звання і статус дворянства. На території слобідських |
полків |
було |
правлінням: усіх козацьких дітей, здібних до науки, посилати до парафіяльних шкіл, а нездібних |
||||||||||||||||||||||||||||||
створено Слобідсько-Українську губернію з центром у Харкові. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
навчати військових справ. Цю ініціативу схвалив гетьман і1765в р. Генеральна військова |
|||||||||||||||||||||||
|
У 1781 р. був ліквідований полково-сотенний устрій, а Лівобережжя поділене на |
канцелярія розіслала аналогічні розпорядження до всіх полків. Однак це були лише початкові |
|||||||||||||||||||||||||||||||
три намісництва – Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське (потім – Малоросійське |
кроки, які не мали |
подальшого розвитку. З |
кінця XVIII ст. сільські школи занепадають: далося |
||||||||||||||||||||||||||||||
генерал-губернаторство). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
взнаки закріпачення селян, вороже ставлення влади до заснованих не нею навчальних закладів. Ще |
|||||||||||||||
|
У 1783 р. українську національну армію у складі 10 полків було перетворено на |
одним показником відносної масовості початкової освіти є тиражі навчальних посібників; так, букварі, |
|||||||||||||||||||||||||||||||
регулярні полки за взірцем російської армії. Того ж року кріпосне право було поширене на |
які вироблялися друкарнею Львівського братства, виходили на початкуXVIII ст. — по 6—7 тис. |
||||||||||||||||||||||||||||||||
українське |
селянство. У 1785 р. виходить „Жалувана |
грамота дворянству”, за |
якою |
примірників. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
українська шляхта отримує дворянські права та привілеї. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Особливо багатьох прихильників мала медицина. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
У другій половиніXVIII ст. в Україні утверджується суспільно-політичний |
|
|
|
|
Данило |
|||||||||||||||||||||||||||
устрій, |
характерний для всієї Російської імперії. Всі органи Української держави були |
|
|
Однією з найяскравіших особистостей серед вітчизняних вчених-медиківXVIII ст. був |
|||||||||||||||||||||||||||||
остаточно знищені. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Самойлович. Його вважають одним із основоположниківвітчизняної епідеміології. |
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Поряд з розвитком медичної науки розвивалася хірургічна допомога на полі бою. її надавали |
||||||||||||
41.Охарактеризуйте українську культуру XVIII ст. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
цирульники. |
Існували цехи-об'єднання |
цирульників |
у . мЛьвові, Києві, Луцьку. |
У статуті |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Київського цеху цирульників писалося: "Майстерність цирульника має полягати в тому: голити, кров |
31
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
32 |
жильну і зашкірну пускати, рани гоїти рубані, пробиті та стріляні, а особливо у вириванні зуба та |
|
|
На початку червня 1768 |
р. повсталі |
оточилиУмань – один із центрів польського |
||||||||||||||||||
вилікуванні французької і шолудної хвороб ...". |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
панування на Правобережжі. На їхній бік перейшов уманський сотникІван Гонта з козаками, і |
||||||||||||
Хворих та поранених |
продовжували |
лікувати шпиталяху , які існували при братствах і |
|
місто капітулювало. Рада повсталих обралаЗалізняка гетьманом і князем смілянським, а |
|||||||||||||||||||
монастирях, як, наприклад, шпиталь при Трахтемирівському монастирі, де лікувалися поранені козаки. |
|
Гонту – полковником і князем уманським. Тоді військо гайдамаків налічувало 16 сотень. |
|
||||||||||||||||||||
Необхідність мати лікарів для армії та для боротьби зі спустошливими епідеміями зумовила |
появу |
Наляканий розмахом Коліївщини, побоюючись поширення повстання на Лівобережжя й |
|||||||||||||||||||||
госпіталів, |
карантинів, аптекарських городів, |
польових |
аптек. У XVIII ст. було відкрито перші |
|
Запоріжжя, царський уряд наказав російським військам з’єднатися |
мовби |
для |
підтримки |
|||||||||||||||
госпітальні школи — навчальні заклади для підготовки лікарських кадрів. В Україні перша медична |
|
гайдамаків, а насправді надати допомогу польській армії у ліквідації повстання. В липні 1768 р. |
|||||||||||||||||||||
школа була заснована в Єлисаветграді (нині Кіровоград). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
табір гайдамаків під Уманню було оточено, і ті здались. Залишки їхніх загонів були розбиті. |
|||||||||||||
3. |
Тематично живопис |
залишається релігійним, однак основним |
|
|
|
|
|
|
Івана Гонту стратили з 800 повсталими. Максима Залізняка і багатьох його соратників заслали до |
||||||||||||||
змістом |
його |
стаютьСибіру на каторгу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
гуманістичні ідеї. Монументальний живопис дерев'яних церков(передусім Західної України та |
Віра у «доброго царя», |
відсутність |
політичного досвіду і культури, складнощі |
||||||||||||||||||||
Закарпаття) стоїть на межіміж професійним малярством та народним примітивом. Галицькі |
геополітичної ситуації зумовили поразку Коліївщини. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
настінні розписи збереглися в церквах Воздвиження та св. Юра у Дрогобичі, в церквах с. Сихів на |
|
Після цього російське самодержавство відкрито взяло бік польської шляхти. Ліквідація |
|||||||||||||||||||||
Львівщині. |
Серед монументальних розписів |
мурованих спорудвирізняються розписи ТроїцькоїЗапорізької Січі позбавила селян останнього прихистку волі. |
|
|
|
|
|||||||||||||||||
надбрамної церкви Києво-Печерської лаври. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Рівень нашого малярства був надзвичайно високим. Українських майстрів запрошували |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
до Литви, Білорусії, Польщі. Відомими малярами були такожМ. Петрахович, І. Маховський, І. |
43. Охарактеризуйте зміни в територіально-адміністративному, соціально-економічному та |
||||||||||||||||||||||
Зарудний, |
І. Калинський, |
А. Животкевич, О. Антропов та |
ін. |
Риси національного |
правовому становищі українських земель в останній чверті XVIII ст. |
|
|
|
|
||||||||||||||
архітектурного стилю особливо яскраво проявились удерев'яному будівництві. Багато приміщень, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
сільських хат, корчем, дзвіниць і вітряків— зразки художньої виразності, і досягалося це |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
найпростішими засобами. Архітектурними шедеврами вважають дерев'яні храмиXVIII ст. Особливо |
|
Уся повнота влади знаходилась у рукахпрезидента Другої Малоросійської колегії |
|||||||||||||||||||||
цікаві такі львівські храми, як каплиця "Трьох святителів" і розташована поруч з нею Успенська |
(1764–1786 рр.) генерал-губернатора П. Румянцева. Колегія складалася з чотирьох російських |
||||||||||||||||||||||
братська церква. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
представників, чотирьох українських старшин, прокурора, двох секретарів (росіянина і українця). |
||||||||||
Отже, культурне життя в Україні значно досягло в першій половині XVIII ст. своїх |
Було взято жорсткий курс на централізацію |
та русифікацію. Суть цього курсу |
у тезі |
||||||||||||||||||||
імператриці: „Коли в Малоросії зникнуть гетьмани, треба зробити все, щоб стерти з пам’яті їх та |
|||||||||||||||||||||||
найрозвиненіших форм. |
Українська козацька культура не |
тільки ні |
в |
чому |
не поступалась |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
їхню добу „. І цей наказ послідовно й наполегливо втілювалися в життя наступними російськими |
|||||||||
іншим європейським національним культурам, а й викликала їхній подив і захоплення. Між |
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
правителями старої і нової доби понад 200 років. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
Україною та іншими країнами Європи налагоджуються широкі культурні зв'язки. Як і в києво- |
|
|
|
Після ліквідації гетьманства осередком формування політичної свідомості українського |
|||||||||||||||||||
руську добу, Україна стає форпостом європейської культури. |
|
|
|
|
|
|
|
|
населення, реальною перешкодою колоніальній політиці Російської імперії на Україні залишилась |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Запорізька Січ. Але поки йшла боротьба з Туреччиною за Причорномор’я і Крим, в якій активну |
|||||||||
42. Проаналізуйте причини, хід і наслідки гайдамацького повстання 1768 р. на Правобережжі. |
участь брали запорізькі козаки, російський царизм змушений був терпіти „запорозьку вольницю“. |
||||||||||||||||||||||
Після |
укладення Кючук-Кайнаджийського |
миру |
Запорізька |
Січ |
втратила |
значення |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
військового форпосту проти турецької і татарської агресії. Тому Катерина II в 1775 р. дала |
|||||||||
Опришківський рух був тісно пов’язаний з гайдамацьким, найвищим злетом якого стала |
таємний |
наказ генералуП. Текслі ліквідувати |
.її 4-5 |
червня 1775 |
р. російські війська |
під |
|||||||||||||||||
командуванням Текслі оточили ізруйнували Січ. За розпорядженням військових властей всі |
|||||||||||||||||||||||
так звана Коліївщина. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
будівлі, |
крім укріплень, було зруйновано. |
Адміністративно-територіальна система на Запорожжі |
||||||||
У |
1768 р. польський |
сейм під |
тиском |
Росії |
схвалює |
рішення |
про |
формальнебула ліквідована, а землі увійшли до складу спочатку Новоросійської та Азовської губерній, |
а з |
||||||||||||||
зрівняння у правах православної та католицької церков. Цим Катерина ІІ розраховувала |
1784 р. – до Катеринославського намісництва. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
послабити Польщу, спровокувавши конфлікт між королем і шляхтою та виставивши |
себе |
У 1776 р. Катерина II ліквідувала слобідське козацтво – більшість заможних козаків |
|||||||||||||||||||||
захисницею православ’я. У відповідь шляхтичі скликаютьБарську конфедерацію під гаслом |
наказним порядком перевела в |
гусари, |
частину – у |
селянський |
стан. Старшина |
отримала |
|||||||||||||||||
захисту католицизму і шляхетських прав. Починаються репресії проти українців. На прохання |
офіцерські звання і статус дворянства. На території слобідських полків було створено |
||||||||||||||||||||||
польського |
уряду Росія |
починає воєнні дії |
проти конфедератів, що послужило сигналом до |
Слобідсько-Українську губернію з центром у Харкові (з 1780 р. – Харківське намісництво), яка |
|||||||||||||||||||
повстання, яке у травні |
1768 р. очолив Максим Залізняк. Він збирає повсталих, осердям яких |
поділялась, відповідно до колишніх полків, на п'ять провінцій, кожна з яких у свою чергу |
|||||||||||||||||||||
були запорожці, у Холодному Яру. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
поділялась на шість комісарств. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
За декілька тижнів повстання охопилоКиївщину, Брацлавщину, Поділля, Галичину. |
|
З 1775 р. в Російській імперії почав діяти новий губернський статус „Установлення про |
|||||||||||||||||||||
Гайдамаки звільняли селян від влади польських панів, скасовували панщину та інші форми |
губернії", який стандартизував розміри губерній. Спочатку він почав діяти власне в Росії, а потім |
||||||||||||||||||||||
визиску, створювали органи селянсько-козацького самоврядування. |
|
|
|
|
|
|
|
і в автономних одиницях. |
|
|
|
|
|
|
|
|
32
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
33 |
||
|
Фактично впровадження нового адміністративного поділу Гетьманщини було покладено |
колонізації іноземців. Частина козацьких земель належала кільком тисячам православних сербів, |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
на щойно призначеного КатериноюII як другого губернатора МалоросіїА.Милорадовича. Він |
які мали дві колонії – Нову Сербію і Слов’яносербію. З’явилися німецькі переселенці. |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
очолив спеціальну комісію, яка, обстежуючи територію та проводячи перепис населення |
|
У 1780-ті роки почалося велике захоплення Півдня. Дворяни отримували по 1,5 тис. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Гетьманщини, завершила свою роботу в 1781 р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
десятин землі |
за |
умови |
|
заселення |
кожного |
наділу25 селянськими |
господарствами. |
Аби |
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
У грудні 1797 р. було проведено перший рекрутський набір із козаків Лівобережжя. |
|
стимулювати селян, дворяни пішли на поступки: панщина становила два дні замість чотирьох- |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Отже, наприкінці XVIII ст. на території колишньої Гетьманщини система і організація п’яти |
на |
тиждень. З |
1786 |
р. основну частину переселених селян складали |
українці з |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
набору вже нічим не відрізнялася від загальноімперських |
|
|
|
|
|
|
|
Правобережжя. На нових землях оселялися російські старовіри, німці, молдавани. Ця територія |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Ще в 1754 р. було видано указ про скасування митних кордонів між Україною і Росією. |
отримала назву Новоросія. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
Однак митниці на кордонах, підпорядковані тепер вже чиновникам з Росії, продовжували |
|
|
|
Ще |
швидше, |
ніж |
|
колонізація |
земель, |
зростали |
міста. У |
1776 |
р. було |
засновано |
||||||||||||||||||||||||||||
існувати. У 1782 р. відповідно до указів цариці й Сенату виходить розпорядження намісницького |
Катеринослав, у 1778 – Херсон – перший порт на Чорному морі, у 1783 – Севастополь. У 1784 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
правління, в якому ще раз наголошувалось про необхідність остаточного скасування внутрішніхр. |
|
на |
землях |
Кримського |
ханства було створеноТаврійську область. |
У 1788 |
р. постав |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
митниць. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Миколаїв, де почали будувати кораблі Чорноморського флоту, 1794 р. на місці колишньої |
|||||||||||||||||||||||||
|
Важливим кроком у підготовці царського уряду до повногозакріпачення українського |
фортеці Хаджибей – Одеса, яка стала центром усієї південноросійської торгівлі. |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
селянства |
став Генеральний опис 1765 – 1769 рр. Указом від 3 травня 1783 р. Катерина II |
|
|
|
Отже, в останній чвертіXVIII ст. характерними рисами соціально-економічного |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
юридично |
оформила кріпосне право на Лівобережжі і Слобожанщині: селянам було розвитку |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
українських |
земель |
були |
зростання |
великого |
феодального |
землево;лодіння |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
заборонено переходити від одного поміщика до іншого. |
|
|
|
|
|
|
|
обезземелення |
селянства |
|
і його |
закріпачення; розбудова |
міст, |
поступальний |
розвиток |
|||||||||||||||||||||||||||
|
На |
початку |
правління |
КатериниII |
виникла гостра |
суперечка |
між |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
київськимселянських |
промислів |
і |
міського ремесла, на базі яких розвиваються |
мануфактури, |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
митрополитом і Синодом, яка закінчилася перемогою останнього. |
|
|
|
|
|
|
збільшення товарності виробництва; формування національного ринку. Особливість цих |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Наступним кроком сталасекуляризація церковних багатств. Українська |
церква |
процесів полягала в тому, |
що вони відбувалися в умовах бездержавності на Правобережжі |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
володіла |
на |
той час величезними маєтками, на кошти яких монастирі проводили |
великута прогресуючого згортання автономії на Лівобережжі. Включення українських земель до |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
культурно-освітню |
роботу, утримували |
шпиталі, допомагали |
знедоленим. Ці землі |
постійно |
складу |
іноземних |
держав, |
підпорядкування |
української економіки |
їхньому |
впливові |
|
та |
|||||||||||||||||||||||||||||
муляли очі Катерині II, оскільки її прихильникам землі постійно не вистачало. |
|
|
|
|
владі суттєво гальмували та деформували соцільно-економічний розвиток. |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Йшов процес русифікації, книги видавались лише за узгодженням. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
Економічний розвиток. |
|
Хоч |
розвиток аграрного сектора визначали рутинний стан |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
техніки |
та екстенсивні методи |
господарювання, проте виникають прогресивні тенденції та |
44. |
Охарактеризуйте соціально-економічний розвиток України в першій половині XIX ст. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
процеси: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
– збільшується асортимент сільськогосподарських культур: почали садити картоплю, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
культивувати кукурудзу, розширювати площі під тютюн та закладати сади, появляються нові |
|
|
|
Визначальною особливістю господарського розвитку початкуXIX |
ст. був швидкий занепад |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
сорти фруктових дерев; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
феодально-кріпосницької системи. Найбільш яскраво це виявилося в розвиткові товарно-грошових |
|||||||||||||||||||||||||||
|
– зростає роль зернового господарства і тваринництва та їх товарність; |
|
|
|
|
|
відносин, |
проникненні |
капіталістичних |
відносин у сільське господарство, занепаді |
кріпосницької |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
– йде поглиблення спеціалізації регіонів України(Лівобережжя та Слобожанщина |
|
мануфактури. Наслідками цього процесу стализростання товарності сільського господарства, |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
спеціалізувалися на вирощуванні жита, Волинь – пшениці, Полісся – льону й конопель, землі між |
|
поглиблення спеціалізації окремих районів України в сільськогосподарському |
виробництві. |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дністром і Прутом – тютюну тощо). |
|
|
|
|
|
|
упромисловості, |
|
|
|
Частина поміщиків починає застосовувати молотарки і косарки на кінній, використовуватитязі |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
Відбувалися суттєві зрушення не тільки в |
аграрному секторі, а й |
|
найману робочу силу. Цією силою були селяни, які йшли на заробіток. Найбільш інтенсивно |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
торгівлі |
та |
фінансах. |
Розширюються |
ремісничі |
спеціальності, |
поглиблюється |
їх |
спеціалізація. |
|
використовувалась наймана праця в Південній Україні. Наймані робітники працювали краще, оскільки їхня |
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Характерною |
рисою розвитку |
сільського |
господарства |
та |
промисловостібуло |
|
праця оплачувалась. Багато українців стаютьчумаками, займаються перевезенням товарів на великі |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
відстані. Частина чумаків багатіє і перетворюється на підприємців. Масовим явищем стає виготовлення |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
втягування |
цих галузей у сферутоварно-грошових |
відносин. Основними |
місцями, |
де |
|
селянами ремісничих виробів на продаж. Таким чином з’являються купці, предками яких були кріпаки. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
відбувалися товарно-грошові операції, були ярмарки, базари та торги. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Отже, в Україні відбуваєтьсяформування ринкових відносин, але кріпосне право серйозно |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Як правило, ярмарки збиралися кілька разів на рік і приурочувалися до релігійних свят. |
|
заважало цьому процесу, оскільки був відсутній ринок вільної робочої ,силиаексплуатація селян |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Найбільшими і найбагатшими за асортиментом були ярмарки у Києві, Ромнах, Ніжині, Стародобі, |
|
поміщиками спричинила занепад і поміщицьких, і селянських господарств. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Харкові, Сумах, Львові. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Починається |
технічний переворот |
у |
промислово.стіПрискорюється |
процес |
створення |
|
та |
||||||||||||||||||
|
Розвитку товарного виробництва сприяла ізовнішня торгівля з такими державами, |
як |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
розвитку фабрично-заводського виробництва. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
Туреччина, Прусія, Італія, Молдавія, Персія, Індія та ін. |
Активізується соціально-економічний |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
Перше |
місце |
у |
промисловості |
України |
|
посідаєцукрова |
галузь, |
яка |
забезпечувала 80 % |
||||||||||||||||||||||||||||||
розвиток Причорномор’я. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
виробництва цукру в Росії. Особлива роль у цьому належала сім’ї промисловців-цукрозаводчиків |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
Колонізація причорноморських земель почалася ще до ліквідації Запорізької Січі та |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Симиренків. У 1843 р. Платон Симиренко побудував у селі Ташлик під Смілою перший в Російській |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
приєднання |
Криму. |
Першими |
переселенцями |
сюди |
були |
селяни-втікачі |
з Гетьманщини |
|
і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
повній закордонній |
технології. В 1848 р. він спорудив |
у |
|||||||||||||||||||||
Правобережжя, чисельність яких у 1775 р. досягла 100 тис. Крім того, царський уряд залучив до |
|
імперії паровий пісково-рафінадний заводна |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
33
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
34 |
||
Млієві цукрозавод-гігант і машинобудівні підприємства, які випускали не лишет хнологічне |
|
|
|
В Україні, де були розквартировані російські війська, перебувало на службі багато опозиційно |
||||||||||||||||||||||||||||
обладнання для цукроварень та сільськогосподарські машини, але й на яких побудувалидва перших |
|
налаштованих офіцерів – членів таємних товариств. У 1818 р., після прибуття до Києва генералаМ. Орлова, |
||||||||||||||||||||||||||||||
металевих пароплави, які і в роки шовіністичного свавілля не побоялись назвати„Українець“ та „Ярослав“. |
|
місто стає центром зустрічей членів „Союзу |
благоденства”. |
Через три |
роки (1821) |
декабристи |
||||||||||||||||||||||||||
Друге місце належалосуконній промисловості. Високими темпами розвиваютьсявійськова, |
|
реорганізували свої об’єднання і створили два осередки– Північне товариство з центром у Петербурзі і |
||||||||||||||||||||||||||||||
металургійна, машинобудівна, вугільна галузі. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Південне товариство з центром у Тульчині. Головою останнього було обрано полковникаП вла |
||||||||||||||||||||||
Нові явища та процеси поступово, хоч і не так динамічно, як у промисловості, поширюються на |
|
Пестеля, членами товариства стали офіцери полків, що дислокувалися в Україні. Крім Тульчинської, були |
||||||||||||||||||||||||||||||
сільське господарство, інші галузі економіки. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
створені ще дві управи: Кам’янська на чолі з В. Давидовим і С. Волконським та Васильківська на |
||||||||||||||||||||||
Активізується зовнішня торгівля. З України вивозили зерно, вовну, цукор. Український експорт |
|
чолі з С. Муравйовим-Апостолом. Час від часу відбувалися конспіративні наради членів Південного та |
||||||||||||||||||||||||||||||
складав 60 % загальноросійського. |
Торговельні зв’язки підтримувалися з |
Німеччиною, Францією, |
|
Північного товариств. Слід зазначити, що в питаннях тактики між ними були суттєві розходження: перше |
||||||||||||||||||||||||||||
Австрією, |
Чехією, Угорщиною. Головним експортним товаром країни булозерно, |
розміри |
експорту |
|
було налаштоване більш радикально, друге |
– |
більш |
помірковано. Члени |
Північного |
товариства |
||||||||||||||||||||||
постійно зростали. Основний потік експорту і імпорту проходить черезОдесу, що з 1819 р. була відкритим |
|
обмежувалися в своїх планах поваленням самодержавства та встановленням конституційної |
монархії. |
|||||||||||||||||||||||||||||
портом, у якому не стягувалося мито. Одеса швидко перетворилася на найбільше місто України. |
|
|
|
Голова Південного товариства П. Пестель уклав політичний трактат „Руська правда”, в якому докладно |
||||||||||||||||||||||||||||
Зберегла своє значення і розвиваласяярмаркова торгівля. Тільки в одному Харкові протягом року |
|
визначив програму дій після повалення царського режиму. Відповідно до |
неївсі |
народи |
Росії мають |
|||||||||||||||||||||||||||
проходило 4 ярмарки.Але в торгівля була помітна значна диспропорція. Україна пропонувала продукти |
|
об’єднатися в централізовану республіку з однопалатним парламентом. Кріпосництво скасовується. |
||||||||||||||||||||||||||||||
харчування, шкіру, худобу, а купувала продукцію промислових підприємств. Така ситуація була наслідком |
|
Усі громадяни рівні перед законом. Зберігається приватна власність на землю, але половина землі |
||||||||||||||||||||||||||||||
економічної відсталості країни. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вважається громадською, яку можна брати для обробітку. Встановлюється цілковита свобода |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
торгівлі та промисловості. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У 1823 р. у Новограді-Волинському постає третя таємна організація– Товариство об’єднаних |
|||||||||||||||
45. |
|
Охарактеризуйте |
основні |
напрямки |
діяльності |
таємних |
товариств |
|
слов’ян, фундаторами |
якого |
булибрати |
Борисови. |
У 1825 |
р. воно |
об’єдналося |
з |
Південним |
|||||||||||||||
|
|
|
на |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
Наддніпрянській України в першій чвертіXIX ст. Проаналізуйте особливості руху декабристів в |
|
товариством. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
29 грудня 1825 р. Васильківська управа на чолі з С. Муравйовим-Апостолом підняла повстання |
|||||||||||||||||||||||||||||
Україні. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в Чернігівському полку. „Православний катехізис” із закликом до народу повалити самодержавство, |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
На початкуXIX ст. оживився суспільно-політичний рух, одним з різновидів якого булимасонські |
|
встановити демократичний лад, ліквідувати кріпацтво. 30 грудня повсталі зайняли Васильків і рушилина |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
Білу Церкву, щоб приєднати до себе інші військові частини. Але назустріч їм уже прямували вірні цареві |
|||||||||||||||||||||||||||||||
ложі – у Києві („З’єднані слов’яни”), в Одесі («Понт Евксинський»), в Полтаві („Любов до істини”) та в |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
війська. У першій же сутичці булотяжко поранено С. Муравйова-Апостола. Управління повсталими було |
|||||||||||||||||||||||||||||||
інших містах, а також декабристський рух. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
виникнення |
:буливплив |
прогресивних |
європейських |
|
майжевтрачено, 900 солдатів здалися без бою. (8 січня 1826 р.) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
Основними причинами його |
ідей |
|
Суд над декабристами, що відбувся в Петербурзі, близько сотні з них засудив до заслання в Сибір і на |
|||||||||||||||||||||||||||||
народовладдя, свободи та прав людини, які поширювалися після перемоги над наполеонівською Францією, |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
Кавказ. Керівників повстання – К. Рилєєва, |
|
|
М. Каховського, М. Муравйова-Апостола, М. |
||||||||||||||||||||||||||||
усвідомлення значною частиною офіцерів, котрі побували на Заході, того, яка разюча відмінність існує між |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
Бестужева-Рюміна та П. Пестеля – було страчено. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
російським |
самодержавно-кріпосницьким |
ладом |
та |
розвиненими |
країнами |
Європи; посилення |
реакції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
Причин невдачі повстання, крім уже згаданих, існувало багато. Головна ж полягала в тому, що його |
|||||||||||||||||||||||||||||
царизму після війни 1812–1814 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
мета була незрозумілою для широких мас загалом та українського народу зокрема. І це не дивно, адже |
|||||||||||||||||||||
Масони |
відкидали насильство |
і вважали, що суспільні зміни |
відбудуться в результаті |
глибокого |
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
декабристський рух практично не виходив за межі російської державності, російського менталітету. |
|||||||||||||||||||||||||||||||
духовного |
самовдосконалення |
людей. 1821 р. з ініціативи В. Лукашевича у Полтаві було створене |
|
Зокрема П. Пестель, як відомо, відносив українців до„корінного російського народу”. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
„Малоросійське товариство”, члени якого виступали проти кріпосного права, прагнули до відновлення |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
Говорячи про історичне значення виступу декабристів, слід підкреслити, що це була перша |
|||||||||||||||||||||||||||||
української держави і демократії. 1822 р. масонські організації були заборонені царем. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
спроба повалення російського самодержавства, а мужність та героїзм його учасників стали високим |
||||||||||||||||||||||||||||
Діяльність масонів сприяла пробудженню інтересу інтелігенції до політики та виникнення |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
моральним |
взірцем |
боротьби |
проти царизму. Безумовним є |
і те, що |
ідеї |
декабристського |
руху, |
|
|||||||||||||||||||||||
руху декабристів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
особливо ті з них, які стосувалися прав народу на вільне життя, в поєднанні з ідеями Товариства |
|||||||||||||||||||
Декабристи не лише висунули політичну програму, й організували збройне повстання проти |
||||||||||||||||||||||||||||||||
об’єднаних слов’ян, інших політичних об’єднань в Україні тієї доби, справляли свій вплив |
на |
|||||||||||||||||||||||||||||||
царського режиму. Ті з них, що діяли в Україні, відіграли важливу роль у загальноросійському рухові |
формування та розвиток українського визвольного руху. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
спротиву. |
|
|
|
|
|
|
|
|
першітаємні |
політичні |
гуртки, які |
46. |
Дайте |
оцінку |
діяльності Кирило-Мефодіївського |
товариства |
та його |
програмних |
||||||||||||||
Ще |
до початку цього руху в |
Україні починають виникати |
||||||||||||||||||||||||||||||
документів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
ставили метою насамперед боротьбу за ліквідацію самодержавства та всіх його інститутів. Загалом же можна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
сказати, що |
оформлення |
політичної |
опозиції |
царизмові |
було пов’язане |
з |
виникненням |
|
перших |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
декабристських організацій в Росії. Хронологічно це відноситься до 1816 р., коли в Петербурзі був створений |
|
|
|
Першою політичною організацією на Україні було Кирило-Мефодіївське братство, засноване в |
||||||||||||||||||||||||||||
Києві 1846 р. |
Членами |
братства, |
очолюваного |
істориком, ад’юнкт-професором |
Київського |
університету |
||||||||||||||||||||||||||
„Союз порятунку”, а у 1818 р. в Москві – „Союз благоденства”. Їхні програми передбачали впровадження |
Миколою Костомаровим, були полтавський учительВасиль Білозерський, службовець канцелярії генерал- |
|||||||||||||||||||||||||||||||
конституційно-представницького правління, ліквідацію самодержавства, скасування |
кріпосного правагубернатора Микола Гулак. Пізніше до них приєдналисяПантелеймон Куліш і Тарас Шевченко. Це був |
|||||||||||||||||||||||||||||||
шляхом військового перевороту. Членами цих організацій були братиМуравйови-Апостоли, П. Пестель, |
цвіт тогочасної молодої української інтелігенції(всього 12 інтелігентів-різночинців). Всі вони захоплювалися |
|||||||||||||||||||||||||||||||
М. Орлов та ін. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
34
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
35 |
ідеями свободи і демократії, всеслов’янського єднання, тому й свою таємну організацію назвали |
на честьРосії український часопис– „Основа”, що опублікував твори .ІКотляревського, |
Г. Квітки-Основ’яненка, Т. |
|||||||||||||||||||||||||||||||
великих слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Шевченка, Марка Вовчка та інших українських письменників. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
Шевченко Тарас Григорович(1814-1861 рр.) – видатний український поет, художник, мислитель, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
загальновизнаний лідер національного відродження. Народився в с. Моринці на Черкащині в сім’ї селянина- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
кріпака. Згодом сім’я переїхала до сусіднього села Кирилівка(тепер Шевченкове), де минуло дитинство поета. |
47. Охарактеризуйте особливості розгортання селянських рухів на Наддніпрянщині в першій |
||||||||||||||||||||||||||||||||
Змалку Шевченко наймитував і вчився грамоти у місцевого дяка. З 1820 р. служив „козачком” у поміщика |
половині XIX ст. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
Енгельгарда. 1832 р. Шевченко був відданий в науку до художника. ШиряєваВ в Петербурзі, в 1838 р. |
|
У |
процесі |
розкладу феодально-кріпосницької |
систе, зміцненняи |
капіталістичного |
укладу |
||||||||||||||||||||||||||
викуплений |
з |
кріпацтва і |
прийнятий |
до Петербурзької |
Академії мист, децтвстав учнем |
|
знаменитого |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
російського художника К. Брюлова. 1845 р., закінчивши Академію, здобув |
звання „некласного |
вільного |
загострювались соціальні протиріччя, посилювалася антикріпосницька боротьба. Поширеними формами |
||||||||||||||||||||||||||||||
селянського протесту булискарги до урядових установ та царе, віідмова платити оброк, непокора |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
художника”. Повернувся в Україну. Працював у київській Тимчасовій комісії для розгляду давніх актів, багато |
властям, втечі – в Новоросійський край, на Дон, у Таврію. За неповними даними, протягом 1797–1825 рр. в |
||||||||||||||||||||||||||||||||
подорожував Україною. Побував і на Тернопільщині, де в Кременці і Почаєві написав кілька картин, а також |
Україні сталося 104 масових антиурядових виступи кріпаків. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
описав у своїх творах місцеві краєвиди. Тяжкі картини національного и соціального гніту, які побачив |
|
Найзначнішими на Правобережній Україні були виступи селян 24у селах і містечках Черкаського |
|||||||||||||||||||||||||||||||
Шевченко в тогочасній Україні, пробудили в нього гострий протест проти іноземного панування та кріпацтва, |
повіту |
на |
Київщині |
1803в |
р. У 1819 р. відбулося |
заворушення серед |
військових |
поселенців |
Чугуєва |
||||||||||||||||||||||||
які знайшли яскраве відображення в поемах„Сон” (1844), „Єретик”, „Великий льох”, „Кавказ”, „І мертвим і |
(Харківщина). У 1824 р. неврожай і голод спричинили селянські виступи на Катеринославщині. На початку |
||||||||||||||||||||||||||||||||
живим...” (1845) та знаменитому „Заповіті”, покладеному на музику |
|
Г. Гладким. Ці та інші твори |
1826 р. спалахнуло селянське заворушення на Уманщині, що охопило декілька сіл повіту. Селяни оголосили |
||||||||||||||||||||||||||||||
Шевченка вправляли значний вплив на формування національної свідомості народних, кликалимас їх до себе |
вільними, почали захоплювати поміщицьке майно, арештовувати поміщиків. Влада жорстоко |
||||||||||||||||||||||||||||||||
боротьби за волю. У 1846 р. вступив до Кирило-Мефодіївського товариства, очолив його ліве крило. Після |
розправилася з повсталими. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
розгрому товариства в 1847 р. Шевченка було заарештовано. За вірші, в яких поет закликав до повстання й |
|
Особливої гостроти селянський антикріпосницький рух набув у першій третиніXIX ст. на Поділлі, |
|||||||||||||||||||||||||||||||
повалення самодержавства, його було заслано на 10 років рядовим солдатом малозаселені Оренбурзькі степи. В |
охопивши також деякі повіти Волині та Київщини. Очолив його у1813 році Устим Кармалюк. Його ім’я ще за |
||||||||||||||||||||||||||||||||
1857 р. звільнено з заслання. Помер Шевченко у своїй майстерні |
в Петербурзі. В травні 1861 р. прах |
його |
життя стало легендою. Виходець з родини кріпаків, з дитинства Устим був непокірливим, за що і був відданий |
||||||||||||||||||||||||||||||
перевезено в Україну, до Канева, поховано на Чернечій (тепер Тарасова) горі. |
|
|
|
|
|
|
|
поміщиком у солдати. Він втік з армії, організував загін і почав нападати на садиби поміщиків. Захоплене майно |
|||||||||||||||||||||||||
Принципові положення політичної програми братства були викладені у„Книзі буття українського |
роздавав селянам. 5 разів Кармалюка заарештовували, засилали до Сибіру, але він тікав звідти і, повернувшись |
||||||||||||||||||||||||||||||||
народу” та „Статуті Кирило-Мефодіївського братства”. Братчики вірили в те, що прийде час, коли „вся |
на батьківщину, продовжував боротьбу. Загалом вона тривала майже25 років. Мужній народний месник |
||||||||||||||||||||||||||||||||
слов’янщина встане, і не залишиться в ній ні царя, ні пана, ні холопа”. Ставилося за мету об’єднативсі |
потрапив у засідку і загинув у ніч 9з на 10 жовтня 1835 р. Однак це не зупинило антикріпосницький рух в |
||||||||||||||||||||||||||||||||
слов’янські народи в |
одну федерацію |
, в якій кожний народ зберігав би свою свободу. Провідна роль |
Україні. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
відводилася Україні: Київ |
мав стати столицею федерації, де збирався б загальний сейм. |
програма |
Товариства |
Особливо широкого |
розмаху він набрав |
на |
Правобережній |
Україні |
у |
зв’язку з |
проведенням |
||||||||||||||||||||||
На |
поглядах |
членів |
Кирило-Мефодіївського братства дещо |
позначалася |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
об’єднаних слов’ян. Новою тут була ідея месіанізму українського народу. М. Костомаров був переконаний в |
інвентарної реформи 1847–1848 рр. та під впливом революційних подій1848 р. в Європі. |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
тому, що за Україною, яка повстане зі своєї могили, підуть усі слов’янські народи. Однак члени братства по- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
різному дивилися на засоби досягнення цієї мети. Більшість схилялася до шляху реформ і „м’яких” методів. |
48. Опишіть становище |
західноукраїнських |
земель |
під |
владою Австрії(кінець XVIII - перша |
||||||||||||||||||||||||||||
Меншість, насамперед в особі .ТШевченка, займала радикальні позиції. Розходилися члени |
братства |
іполовина XIX ст.). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
стосовно того, що є першочерговим і головним. Для М. Костомарова це були єдність і братерство слов’ян. Т. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
Шевченко ж палко обстоював соціальне та національне звільнення українського народу. |
|
|
|
|
|
|
|
Наприкінці XVIII ст. внаслідок трьох поділів Польщі західноукраїнські землі площею понад60 тис. |
|||||||||||||||||||||||||
Проіснувало братство недовго: навесні 1847 р. за доносом |
студентаПетрова його |
члени |
були |
кв. км з населенням2,5 млн. осіб (у тому числі 2 млн. українців) стали колонією Австрійської імперії. Її |
|||||||||||||||||||||||||||||
заарештовані. Більшість було покарано помірковано, лише Гулак отримав3 роки тюремного ув’язнення. |
населення жило в умовах жорстокого соціально-економічного визиску з боку феодально-абсолютистської |
||||||||||||||||||||||||||||||||
Найгірша доля спіткала Т. Шевченка. Його заслали на 10 років до Оренбурга без права писати й малювати. |
|
|
монархії. Вкрай незадовільним було й культурне становище українців. У Галичині тривав початий ще значно |
||||||||||||||||||||||||||||||
Таким |
чином, від |
Кирило-Мефодіївського |
братства |
бере |
початок історія |
нового |
українського |
процес полонізації, на |
Закарпатті – мадяризації, на Буковині – румунізації. |
Йдеться, отже, |
про |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
раніше |
||||||||||||||
політичного руху. Воно було першою в історії України нелегальною політичною |
організаціє, щою подвійний, а то й потрійний національний та соціальний гніт. Східна Галичина разом із частиною польських |
||||||||||||||||||||||||||||||||
поставила за мету національне й соціальне визволення українського народу, возз’єднання його в єдиній |
|
земель |
входила до складу„королівства Галіції |
та |
Лодомерії” з центром у Львові. Місцевій шляхті |
||||||||||||||||||||||||||||
соборній державі з одночасним створенням федерації чи, можливо, конфедерації слов’янських країн. |
|
дозволялося скликатисейм, але серйозної ролі вона не відігравала. Українське населення ніяк не могло |
|||||||||||||||||||||||||||||||
Після розгрому першої української організації політичного спрямування– Кирило-Мефодіївського |
вплинути на політику влади. В адміністративному відношенні край поділявся на12 округів: Золочівський, |
||||||||||||||||||||||||||||||||
братства – в |
Україні |
впродовж |
багатьох |
років не |
вдавалося |
створити |
нових національно-демократичних |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
організацій. Проте провідні діячі цього братства – М. Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш, а згодом і Т. |
Тернопільський, Чортківський, Жовківський, Львівський, Бережанський, Коломийський, Станіславівський, |
||||||||||||||||||||||||||||||||
Стрийський, Самбірський, частина Сяноцького та Перемишлянського округів входили до складу Східної |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
Шевченко, відбувши судові покарання, з’їхалися до Петербурга. Тут вони згуртували навколо себе однодумців і |
Галичини, Буковина, яка до цього була округом |
у складі королівства, стала окремою провінцією. На чолі |
|||||||||||||||||||||||||||||||
створили так |
звану „Громаду”. Провідною ідеєю програми |
цієї |
організації |
було збереження |
самобутності |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
української нації, захист її від русифікації та полонізації. Коштом заможних українців– В. Тарнавського і Г. |
Галичини стояв губернатор, який призначався Віднем. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
Слід зазначити, що приєднання краю до Австрії спочатку благотворно позначилось на становищі |
||||||||||||||||||||||||||||||||
Галагана у Петербурзі було влаштовано українську друкарню. У 1861 р. тут почав виходити перший у царській |
селян. Імперією керувала розумна жінка імператрицяМарія-Терезія, яка разом зі своїм сином і співправителем |
35
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
36 |
Йосипом ІІ вирішила провести |
серію реформ. 1774 р. у Відні імператриця відкриваєгреко-католицьку |
еліта – вище духовенство, яке на той час було найкультурнішою і найосвіченішою верствою українського |
||||||||||
семінарію Барбареум для підготовки священиків уніатської |
церкви1784 р. Йосип ІІ відкриває у Львовісуспільства. У центрі уваги діячів цього етапу галицького культурно-національного руху перебувалипроблеми |
|||||||||||
університет, у якому будуть |
навчатися250 студентів. Для |
українських |
студентів |
створюється |
окремиймови та організації шкільної справи й освіти духовенства. Вищих ієрархів галицької уніатської церкви |
|||||||
факультет. Покращилося становище впочатковій освіті. 1774 р. уряд Марії-Терезії впровадив у краї систему |
споріднювали з неосвіченою і пасивною селянською масою австрофільські настрої, династична лояльність. |
|||||||||||
трьох видів початкових шкіл. У парафіяльних школах з однорічним навчанням діти здобувати |
освіту |
У 1816 р. єпископ |
Михайло |
Левицький і |
священик |
Іван |
Могильницькийзаснували |
|||||
українською, у трирічних школах викладали німецькою та польською мовами. У чотирирічних початкових |
«Клерикальне товариство» (товариство греко-католицьких священиків), що ставило перед собою не тільки |
|||||||||||
навчальних закладах навчання також було німецькою та польською мовами, ці школи готували учнів до вступу |
релігійні, а й просвітницькі цілі. Його члени організували 400 шкіл, видавали навчальну літературу українською |
|||||||||||
в гімназію. |
|
|
|
|
|
мовою. Правда, ця мова дещо відрізнялася |
від сучасної літературн, оскількиї |
І. Могильницький |
||||
1781 р. Йосип проводить селянську реформу. Головною її метою було обмеження сваволікористувався галицьким діалектом. Частину |
слів було запозичено з цековнослов’янської мови. Діяльність |
|||||||||||
поміщиків. Заборонялася панщина більше трьох днів на |
тиждень, селяни |
отримали |
право скаржитися натовариства стала першою спробою привернути увагу до проблем розвитку української мови та народної освіти |
|||||||||
поміщиків і укладати шлюби без їх згоди. |
|
|
|
|
в Західній Україні. |
|
|
|
|
|
||
У краї було впровадженорівноправність для прихильників католицької, греко-католицької та |
|
У 30-их рр. XIX ст. відродження набуває демократичної, радикальної спрямованості. Речниками |
||||||||||
православної церков. |
|
|
|
|
|
національного руху стаютьвихідці з нижчого духовенства, «уніатських різночинців». Їхня ідеологія |
||||||
Позитивний вплив церков зберігся до початку ХІХ ст.., коли за правління нового імператораФранца |
перебувала під сильним впливом процесу відродження в Наддніпрянській Україні, польського, слов’янського, |
|||||||||||
І взяв гору проконсервативний курс. |
|
|
|
|
зокрема чеського, визвольного рухів. На цьому етапі розпочинається рух за народну українську, мову |
|||||||
Галичина, Буковина, Закарпаття були найвідсталішими австрійськими провінціями. Перші дві парові |
українську проповідь у церквах, українську національну літературу. Саме в час культурно-національного |
|||||||||||
машини в Галичині з’явилися лише в1843 р. На західноукраїнських землях розвивалися головним чином відродження в Галичині оформлюєтьсяідея духовної єдності українців Наддніпрянщини і Галичини. |
||||||||||||
винокуріння, пивоваріння, металообробна, фарфоро-фаянсова, цукрова, лісова, добувна |
галузі. |
|
Нової якості український національний рух набуває у1830-х роках, коли уЛьвові виникає гурток |
|||||||||
Кріпосництво заважало розвиткові як промисловості, так і сільського господарства, яке відігравало основну |
„Руська трійця”. Його фундаторами стали вихованці Львівської семінаріїМ.Шашкевич, І. Вагилевич, Я. |
|||||||||||
роль в економіці Західної України. |
|
|
|
|
|
Головацький. |
|
|
|
|
|
|
Велике феодальне землеволодіння було домінуючим на Закарпатті та в Галичині. |
|
|
У 1832 р. група студентів– членів гуртка проголошує своїм завданнямпереведення місцевих |
|||||||||
Промисловість хоч і робила певні кроки вперед, проте залишалася відсталою, темпи її розвитку |
народних говірок на літературну мову. |
|
|
|
|
|||||||
були надзвичайно низькими. Важкої промисловості майже не існувало, машинобудування було розвинуто |
|
Молодь підтримали відомі вчені з Наддніпрянської України. І. Срезневський, Й. Бодянський, М. |
||||||||||
недостатньо. Провідними галузями булидеревообробні галузі (наявність великих масивів лісу) та харчова |
Максимович. „Руська трійця” |
намагалася |
поширювати |
українські |
історичні |
традиції, фольклор, ідеї |
||||||
промисловість. |
|
|
|
|
|
об’єднання українських земель. З цією метоюу 1834 р. був підготовлений до друку альманах„Зоря”. Його |
||||||
У промисловості домінувавіноземний капітал: австрійський, німецький, англійський, французький. |
видання, однак, заборонила цензура. Перероблений варіант цього альманахупід назвою „Русалка Дністрова” |
|||||||||||
Повільно йшов процес зростання міст. Найбільшим містом був Львів, де чисельність населення |
у 1837 р. все ж вдалося опублікувати в Будапешті. |
|
|
|
||||||||
зросла до 70 тис. (1 857 р.). |
|
|
|
|
|
|
У „Русалці Дністровій” друкувались матеріали з історії України, особливо про національно-визвольні |
|||||
|
|
|
|
|
|
рухи та її ватажків (Морозенка, Довбуша, Бойчука), подвиги козацтва, народні пісні, вірші. Вона маніфестувала |
||||||
|
|
|
|
|
|
нескореність духу українського |
народу, що |
мало неабияке |
значення у |
справі |
пробудження національної |
49.Дайте характеристику здобутків національного відродження20-30-х рр. в Галичині. самосвідомості мас.
Обґрунтуйте значення „Руської трійці" |
|
|
|
Видання |
альманаху |
молодими |
просвітителями |
стало |
політичним |
маніфестом |
||||
|
|
українського національного руху на заході країни. Книга народних пісень і віршів підтверджувала факт |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||
Культурно-національне відродження в західноукраїнських землях, і зокрема на Галичині мало свої існування єдиного українського народу, його здатність до творчості і право на самобутній культурний та |
|
|||||||||||||
специфічні риси, що суттєво відрізняло його від аналогічного процесу в Східній Україні. |
|
|
політичний розвиток. Альманах було заборонено, значну частину його тиражу знищили. Але саме під |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||
На Галичині, де давно були втрачені традиції державності, а панівна верства була покатоличена і впливом «Русалки |
Дністрової» |
значна |
частина інтелігенції і селян почне усвідомлювати себе |
|||||||||||
спольщена, роль лідера в культурно-національному русі взяло на себеуніатське духовенство. |
|
українцями, боротися за інтереси свого народу, за його об’єднання в межах однієї де. |
|
|
|
|
||||||||
На відміну від національного руху наддніпрянської Украї, ініційованогои «знизу» опозиційно |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
налаштованими представниками соціальної еліти– дворянством та інтелігенцією, культурно-національне |
50. |
З'ясуйте |
місце, |
роль |
і |
здобутки |
українського |
політичного |
руху |
під |
||||
відродження в західноукраїнських землях, зокрема і на Галичині, почалось «зверху», як результат соціальних і |
революції 1848-1849 рр. у Австрії. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
культурно-адміністративних заходів австрійського уряду. Ось чому процес |
формування |
національної |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
свідомості у галицьких українців відбувся одночасно з витвором притаманної для них династичної ідеології. |
Піднесення |
національного руху в |
Західній Україні відбувалося в |
період |
європейських |
революцій |
||||||||
Невипадково галицьких українців називали«вірними «тірольцями» Сходу». |
|
|
|
|||||||||||
|
|
1848 р. 13 березня цього року у Відні внаслідок народного повстання булоповалено уряд Меттерніха, і до |
|
|||||||||||
І третя особливість культурно-національного відродження на Галичині |
полягає в |
,томущо воно |
|
|||||||||||
пройшло свій власний шлях. |
|
|
влади прийшли ліберали. Були проголошені політичні свободи й запроваджено парламентський устрій, |
|
||||||||||
|
|
ліквідовано панщину спочатку в Галичині, а згодом – на Буковині та Закарпатті. |
|
|
|
|
||||||||
У 20-их рр. XIX ст. починається відродження «знизу» після часів культурного занепаду, внаслідок |
|
|
|
|
||||||||||
|
2 травня 1848 р. у Львові була заснована перша українська політична організація„Головна |
|
||||||||||||
занедбання «йосифлянських реформ». На чолі цієї нової фази галицького відродження знаходилася русинська |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
36
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
37 |
||
Руська Рада” на чолі з єпископом Г. Яхимовичем і |
М. Куземським, взяла на себе роль представника |
51. Розкрийте зміст і значення селянської реформи1861 р. та особливості її впровадження в |
||||||||||||||||||||||||||
інтересів українського населення Галичини перед центральним урядом і виконувала її протягом1848-1851 рр. |
Україні. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Рада займалася освітою, фінансами, селянськими справами. Свої відділки вона мала по всій Східній Галичині. |
|
Щоб не допустити непередбачуваного соціального |
вибуху |
царизм змушений |
був |
вдатися до |
||||||||||||||||||||||
Руські ради стали організаторами боротьби українського населення за відокремлення Східної Галичини, проведення |
косметичних |
реформ. 19 |
лютого 1861 р. маніфестом Олександра II було проголошено |
|||||||||||||||||||||||||
заселеної переважно українцями, від західної (польської) та надання їй національно-територіальної автономії, за |
скасування кріпосного права. Умови звільнення містилися в документі«Загальні положення про селян, які |
|||||||||||||||||||||||||||
запровадження навчання в усіх освітніх закладах |
рідною мовою. За ініціативою Головної |
Руської Ради завийшли з кріпосної залежності».Це був початок аграрної реформи в Росії, її перший етап. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
національну символіку галичан було прийнято синьо-жовтий прапор та герб із зображенням лева на синьому |
|
Згідно з реформоюліквідувалася особиста залежність селян від поміщиків. Селяни дістали право |
||||||||||||||||||||||||||
полі. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
укладати торговельні угоди, вільно займатися промислом чи торгівлею, переходити в інші верстви |
|||||||||||||||||
15 травня 1848 р. імператорським указом панщину в Галичині було скасовано. За скасуванням |
суспільства (міщани, купці), вступати на службу, до навчальних закладів, мати власне рухоме й |
|||||||||||||||||||||||||||
панщини поміщики повинні були отримати компенсацію від держави, поміщикам також залишалися |
нерухоме майно, вільно ним розпоряджатися та успадковувати за законом. Отримали вони й |
|||||||||||||||||||||||||||
сервітути (ліси і пасовища, якими раніше селяни могли користуватися безкоштовно). Але головне було |
громадянські права. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
зроблено: шлях до розвитку капіталізму в краї відкрито. Серйозними були і політичні наслідки: українці |
|
Але шлях від проголошення прав і свобод до їх реалізації був далеко не простим. За отримані |
||||||||||||||||||||||||||
переважно зберегли лояльність до уряду і сподівалися, що реформи будуть продовжені. |
виданнятижневика „Зоря |
земельні наділи, що, як правило, були меншими, ніж попередні (крім Правобережної України), і найгіршими, |
||||||||||||||||||||||||||
Українці |
під керівництвом Головної |
руської |
ради |
організували |
селяни |
повинні |
були |
заплатити |
поміщикамвикуп. |
До |
укладеня |
договору |
селяни |
вважалися |
||||||||||||||
Галицька” (15 травня 1848 р.), провели з’їзд учених (жовтень 1848 р.), який ухвалив рішення про розробку |
тимчасозобов’язаними і повинні були відпрацювати панщину або сплачувати оброк. Через відсутність |
|||||||||||||||||||||||||||
граматики української мови. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
належної суми грошей вони мусили брати їх у борг у держави, потім сплачувати з відсотками одержану |
||||||||||||||||||
Найбільші досягнення в1848–1849 рр. український національний рух мав на нивікультури та |
позику протягом 49 років (виплата за землю була в3 рази більшою за реальну ціну). Реально багато селян |
|||||||||||||||||||||||||||
освіти. Було засновано українську культурно-освітню організацію„Галицько-руська матиця”, яка займалася |
залишалися тимчасовозобов’язаними близько 20 років. Польову землю селянин міг викупити тільки за згодою |
|||||||||||||||||||||||||||
видавничою справою, впровадженням у школах української мови. При Львівському університеті відкрилася |
поміщика. Було визначено максимальні та мінімальні розміри наділу, що підлягав викупу. На півдні України |
|||||||||||||||||||||||||||
кафедра української мови, було дозволено навчання українською мовою в народних(1-2 кл.) школах та |
розмір наділу коливався від 3 до 6,5 десятин, а в Харківській і Чернігівській він складав від 1 до 4,5 десятин на |
|||||||||||||||||||||||||||
викладання цієї мови як обов’язкового предмета в гімназіях. В Галичині вперше почали перевидаватися твори |
одну людину. З’явилися відрізки – |
землі, втрачені селянами. Отож, селянин потрапляв у залежність і від |
||||||||||||||||||||||||||
українських письменників. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
поміщика, і від держави. Разом із тим викупні операції давали поміщикам великі капітали, які вони тепер могли |
||||||||||||||||||
1-2 листопадла 1848 р. у Львові відбулося велике збройне повстання, яке швидко придушили |
використати для переведення своїх господарств на ринкові, капіталістичні рейки. Суттєво змінювалася система |
|||||||||||||||||||||||||||
австрійські війська. Українців серед його учасників було мало, переважали поляки та представники іншихвзаємовідносин |
між |
поміщиком |
і |
селянином: поміщик |
позбавлявся |
права встановлювати |
додаткові |
|||||||||||||||||||||
народів. Частина українців навіть вступає до добровольчих військових формувань, що діяли на боці уряду. |
повинності, тепер він мав справу не з окремим селянином, а з усім „миром”, тобто з селом. Запроваджувалася |
|||||||||||||||||||||||||||
Після придушення повстання на Галичині було |
введеновоєнний стан, демократичні свободи обмежено. |
загальноросійська система селянського управління: сільські громади, об’єднані у волості, та кругова |
||||||||||||||||||||||||||
Роз’єднаність і ворожнечаміж українцями та поляками призвели до поразки революції в Галичині. |
порука за сплату податків. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
У першій половині1848 р. під тиском революційного рузху австрійський уряд пішов на створення |
|
Мета |
реформи – |
направити |
отримані кошти |
на розвиток |
капіталістичних |
методів |
організації |
|||||||||||||||||||
рейхстагу – загальноімперського парламенту. Він працював з липня 1848 р. по березень 1849 р. На виборах |
господарства, проте частина поміщиків використовувала гроші для особистого споживання, поміщицькі |
|||||||||||||||||||||||||||
українцям вдалося |
здобути39 депутатських місць (27 з них належали селянам). Головними |
вимогами |
господарства продовжували розорятися, їх кількість скорочувалася. Селяни, позбавлені можливості |
|||||||||||||||||||||||||
депутатів були: поділ Галичини на українську і польську частини, об’єднання всіх західноукраїнських земель у |
накопичувати гроші і використовувати їх для купівлі знарядь , праціробочої худоби, землі, часто теж |
|||||||||||||||||||||||||||
складі провінції Східна Галичина, проведення справедливої земельної реформи. Жодної з цих умов |
розорювалися. Серед селян відбувається швидке розшарування на багатих, середніх і бідних, причому близько |
|||||||||||||||||||||||||||
революційного спаду не задовольнили. У |
березні |
1849 р. парламент |
було розпущено і |
відновленополовини всіх селян стали бідняками. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
абсолютизм. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Реформа 1861 року попри всі її недоліки, мала величезне значення: ліквідація кріпосного |
||||||||||||||||
Уже наприкінці 1848 р. селяни |
Буковини, розчаровані |
непослідовною |
земельною |
реформою, |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
права давала можливість швидко розвивати капіталістичні відносини. Наявність вільної робочої сили |
||||||||||||||||||||||||||||
повстали і почали розподіл поміщицьких земель. У листопаді 1848 р. буковинські селяни, яких очолив депутат |
створила умови для швидкого прогресу економіки. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
рейхстагу Лук’ян Кобилиця, захопили частину спірних лісів і лук, відмовилися платити за їхнє використання і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
підкорятися місцевій владі. Повстання тривало доліта 1849 |
р., коли |
було придушене |
австрійськими |
52. Вкажіть і охарактеризуйте реформи 60-70-х років XIX ст. та особливості їх впровадження в |
||||||||||||||||||||||||
військами. Л. Кобилиця з невеликою групою прихильників продовжував опір доквітня 1849 р. Він помер у |
Україні. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
в’язниці 1851 р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Поразка революції призвела до припинення реформ в імперії та до політичної. реакції |
Другим етапом аграрної реформи стало прийняття 1866у |
р. закону про державних селян, які в |
||||||||||||||||||||||||||
Українці не одержали ніякої винагороди за свою вірність престолу. Галичина |
залишилася єдиною Україні складали понад третину всього селянства. У власність державних селян перейшли ті земельні ділянки, |
|||||||||||||||||||||||||||
провінцією, інтереси селян не були враховані, уряд знову почав спиратися на польських дворян. Але у |
|
що були в їх користуванні до реформи, але не більше8 десятин у малоземельних губерніях 15і – у |
||||||||||||||||||||||||||
період революції 1848-1849 рр. було скасовано кріпосне право, українці вперше виступили як окрема |
|
багатоземельних. У більшості українських губерній земельні наділи державних селян були вдвічі більші від |
||||||||||||||||||||||||||
політичнасила, вперше синьо-жовтий прапор став використовуватись як національний. |
|
|
|
середнього наділу кріпаків, а платежі були визначені для них порівняно менші. Найбільш сприятливі умови для |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
господарської |
діяльності отрималиколоністи |
степової України, які мали великі наділи і |
користувалися |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
низкою економічних пільг, що дозволяло їм утримувати господарства фермерського типу. |
|
|
|
|
|
37
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
38 |
|
||
У 1864 р. були |
створені виборні |
органи влади у масштабах губерній та повітів– земські |
|
|
|
Цензурна реформа 1865 р. мала реакційний характер. Уряд обмежив свободу слова. Усі твори |
||||||||||||||||||||||||||||
установи. Вони займалися питаннями господарського та культурного характеру, в |
тому числі будівництва |
підлягали суворому контролю. Періодичні видання, що порушували вимоги цензорів, могли закрити. |
||||||||||||||||||||||||||||||||
шляхів місцевого значення, охорони здоров’я, освіти тощо. Земства були не |
тількивиборними, а й |
|
|
|
Значення реформ адміністративно-політичного управління60–70-х років XIX ст. полягає в |
|||||||||||||||||||||||||||||
загальностановими: до їхнього складу входили представники дворянства, буржуазії та |
|
селянства. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
тому, що, незважаючи на свою обмеженість та непослідовність, вони прискорили перебудову життя |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
Представники поміщиків складали74-75%. Контроль за діяльністю земств здійснювали губернатор і міністр |
|
Російської імперії на нових капіталістичних засадах, у тому числі й на Україні. |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
внутрішніх справ, які мали право „вето” на будь-яке рішення земств. Одночасно було проведено реформування |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
виборчої системи: вибори проходили по трьох куріях на основі майнового цензу. Величезним досягненням |
|
53. Визначте напрямки соціально-економічного розвитку Наддніпрянщини в другій половиніXIX |
||||||||||||||||||||||||||||||||
земств була організація мережі початкових шкіл для селянських дітей. У земських лікарнях медична допомога |
|
ст. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
була зазвичай безкоштовною. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Земства були утворені в 6 губерніях України. У 3 правобережних губерніях, де серед поміщиків було |
|
|
Реформи60–70-х років ХIХ ст. відчутно вплинули на характер та динаміку економічного, політичного та |
|||||||||||||||||||||||||||||||
багато поляків, земства були запроваджені лише в 1911 р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
духовного розвитку Російської імперії. Значно прискорилися, зокрема, процеси господарського розвитку на |
||||||||||||||||||||
У 1870 р. здійснюється перехід |
і |
до міського самоврядування. В містах |
України |
створюються |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
принципах ринкових відносин. Це добре видно на прикладі українських земель. В Україні у1869 р. вже |
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
міські думи, компетенція яких була аналогічною компетенції земств. Вибори до |
них |
проводились лише |
||||||||||||||||||||||||||||||||
налічувалося 3712 фабрик і заводів, а в 1900 р. – 5301 промислове підприємство. Формується ринок |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
власниками нерухомого майна, що сплачували податки. дума обирала виконавчий орган– міську управу, яку |
|
вільної робочої сили. Швидкими темпами розвивавсязалізничний транспорт. Протягом 1866–1879 рр. в |
||||||||||||||||||||||||||||||||
очолював голова. Городяни, які мали нерухомість, могли брати участь у виборах міської думи. Жінки не мали |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Україні було прокладено 4,5 тис. верст залізничних колій. Вантажообіг здійснювався в ці роки в основному |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
виборчого права. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
приділена реформуваннюсудової системи (1864 р.). |
|
|
|
|
|
|
|
механізованим транспортом, що значно підвищувало його роль у господарському житті країни. На кінець |
||||||||||||||||||||||
Значна |
увага |
була також |
Проголошувалася |
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
XIX ст. довжина залізниць в Україні становилаодну п’яту всієї залізничної мережі Росії. Велике значення |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
незалежність суду від адміністрації: суддів призначав уряд, і зняти їх з посади міг тільки суд. Запроваджувався |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
для подальшого економічного розвитку України мало зростанняморського торгового флоту. Найбільшим |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
загальностановий суд, |
тобто |
єдиний для всього |
населення. Суди |
стали відкритими. |
На судові |
засідання |
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
портом на півдні України сталаОдеса, яку в другій половиніXIX ст. навіть називали „пшеничним містом”, |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
допускалися |
представники преси |
й |
публіка, всі |
бажаючі. |
Утверджувалася |
змагальна |
|
система: |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
бо саме через |
неї тоді експортувалася значна частина загальноросійського виробництва |
пшениці. Взагалі |
||||||||||||||||||||||||||||||
обвинувачення |
|
підтримував прокурор, |
захист |
– |
адвокат |
(присяжний |
повірений). |
На |
|
засіданнях |
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
Одеса набула великої ваги як транзитний пункт у зовнішній торгівлі всієї імперії. |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
обов’язковими |
була |
присутність |
суддів, адвоката, прокурора |
і 12 присяжних |
засідателів. |
Присяжні |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
На півдні України швидкими темпами розвиваються галузі важкої промисловості: кам’яновугільна, |
||||||||||||||||||||||||||||||||
визначали винність або невинність підсудного. Встановлено кілька судових інстанцій: мировий суд, окружний |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
залізорудна, металургійна. Протягом 1861– 1900 рр. видобуток кам’яного вугілля в Донбасі зріс з 10 млн. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
суд, судова палата. Зберігалися окремі суди для духівництва і військових. Для розгляду особливо важливих |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
доі672 млн. пудів. У 1900 р. він становив 68% загальноросійського видобутку. За 30 років (з 1870 по 1900) |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
справ створеноВерховний |
кримінальний |
суд. Судова |
реформа |
була |
найбільш |
|
послідовною |
|||||||||||||||||||||||||||
прогресивною серед реформ60-70-х років ХІХ ст. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
видобуток залізної руди у Кривому Розі зріс у 158 разів (з 1,3 млн. до 210 млн. пудів). Уже тоді Україна |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
давала понад 57% видобутку залізної руди в Росії. У 80–90-х роках у Катеринославській та Херсонській |
|||||||||||||||||||
Чималі зміни відбулися у сферіосвіти. Освіта, в тому числі університетська, ставала доступнішою. |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
губерніях було збудовано17 великих металургійних і десятки машинобудівних заводів. Тоді ж |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
Університети |
набули |
більшої |
автономії. Помітна |
увага |
приділялася поширенню |
знань |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
серед населення, |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
виданню підручників, народних книжок, організації шкіл. Для дорослих відкрилися освітні курси по неділях, |
|
виробництво чавуну в Україні становило 52% загальноросійської виплавки |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
Важливою |
ознакою утвердженняринкової системи відносин, у тому числі в Україні, було пожвавлення |
||||||||||||||||||||||||||||||||
через що такі школи й називалисянедільними.1864 р. впроваджувалася єдина система початкової освіти. |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
зарубіжного інвестування економіки. Наприклад, з |
1888 |
по 1894 рр. за допомогою |
бельгійського, |
|||||||||||||||||||||||||||||||
Початкові школи могла створювати держава, громадські установи та приватні особи. Контроль за |
французького, англійського та американського капіталу в гірничій промисловості України було створено22 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
системою освіти здійснювали повітові та губернськішкільні ради. Середня школа включала в себекласичні |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
гімназії та реальні училища. Лише |
випускники |
гімназій мали право вступати до |
університетів. Рефор |
ма |
іноземні компанії з основним капіталом 62,9 млн. крб. |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
У систему нових відносин поступово втягувалосільськея |
господарство України. З 1863 по 1902 р. до |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
сприяла підвищенню якості освіти, запровадженню єдиних стандартів для навчальних закладів. Проте |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
ринкового обігу тут надійшло понад25,6 млн. десятин приватних земель. Характерно, що землю купували |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
для більшості дітей була доступна лише початкова освіта. У школах було заборонено вживання української |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
не тільки поміщики-дворяни, а й представники інших соціальних верств– купців, духовенства, міщан та |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
мови. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
селян. Значна частина поміщицьких земель була продана заможним селянам, які з 1877 по 1905 р. придбали її |
|||||||||
Важливе значення мала військова реформа 1874 р., за якою запроваджуваласязагальна військова |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
близько 4,5 мли десятин, збільшивши своє землеволодіння вчетверо. В сільському господарстві дедалі ширше |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
повинність, для чоловіків, які досягли 20-річного віку. Замість 25 років рекрутської служби перебування в |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
застосовувалася машинна техніка. Південь України став головним районом виробництватоварного зерна, |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
арміїі на флоті скорочувалось до 6-7 років. Для осіб з освітою встановлювались менші строки служби від 0,5 до |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
правобережні губернії спеціалізувалися на виробництві пшениці й цукру, лівобережні – зерна, тютюну |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
4 років. Вводились правила звільнення |
від |
військової |
повинності(відстрочки). Реформуванню підлягала й |
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
і частково цукру. |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
організація та побудова армії. Уся територія імперії поділялась на 10 військових округів. Українські землі |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Розвиток капіталізму в економіці України |
справляв вплив і на інші сфери суспільства. Зокрема |
|||||||||||||||||||||||||||||||
увійшли до складу Київського, Одеського і Харківського округів. Передбачались нові методи навчання |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
змінювалася його структура, співвідношення міжміським і сільським населенням тощо. |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
військ: відмова від безглуздої муштри, посилення підготовки до дій на полі бою. Реформа сприяла значно |
му |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
У Східній |
Україні промисловість і сільське |
господарство розвивалося досить |
високими . |
темпами |
|||||||||||||||||||||||||||||
зростанню боєздатності армії. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Важливими центрами промислового розвитку сталиДонбас та Придніпров’я. Виникли нові промислові |
|
||||||||||||
У 1860-1864 рр. було реформованофінансову систему. Управління грошовим господарством стало |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
міста – Юзівка, пролетаризувалися старі – Катеринослав, |
Херсон, Миколаїв, Нікополь, |
Кривий Ріг, |
|||||||||||||||||||||||||||||||
централізованим, |
зросла |
роль |
міністерства |
фінансів. Було створено Державний |
банк (1860) |
і |
мережу |
|
||||||||||||||||||||||||||
|
Одеса. Сотні тисяч переселенців із Росії в пошуках кращої долі йшли на південь та схід України. Значною |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
приватних банків. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
була частка іноземного капіталу в металургійній, машинобудівній, гірничій промисловості. На півдні України |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
38
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
39 |
||
виникали значні промислові об’єднання, пов’язані з розвитком металургійного, цукрового, машинобудівного, |
українською мовою шкільних та релігійних видань(заборона не стосувалася лише творів художньої літератури). |
||||||||||||||||||||||||||||
вугільного, рудного, суднобудівного виробництв тощо. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мета цього указу цілком очевидна: не дати можливості українському рухові стати масовим, загальмувати його |
|||||||||||||||||
|
|
Серйозні зміни відбувалися фінансовоу -кредитній справі. |
Постійно |
розширювалася мережа |
розвиток, звузити сферу впливу патріотично настроєної частини національної еліти. Певною мірою царизму |
||||||||||||||||||||||||
банків. Швидкими темпами формувався новий клас– буржуазія. З’являлися відомі далеко за межами України |
вдалося досягти поставленої мети: після Валуєвського указу настає пауза у процесі національного відродження. |
||||||||||||||||||||||||||||
промисловці, фінансисти. Один із них– Михайло Терещенко – не тільки перетворивцукровиробництво на одну |
Лише на початку 70-х років громадівський рух зновуактивізується. У київській «Старій громаді» уцей час |
||||||||||||||||||||||||||||
з найбільш важливих галузей сільського господарства, став відомим банкіром і промисловцем, а й виділяв чималі |
сконцентрувалися значні інтелектуальні сили— В. Антонович, М. Зібер, М. Драгоманов, О. Кистяківський, |
||||||||||||||||||||||||||||
кошти па розвиток української культури. І в цьому плані він не був одиноким. |
|
|
|
|
|
|
|
|
М. Старицький, П. Чубинський та ін. |
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
Йшов процес зростання міст. Якщо до реформи 1861 р. лише Одеса мала понад 100 тис. жителів, то |
Вивчаючи згідно з орієнтацією створеного за ініціативою громади «Південно-Західного відділуРосійського |
||||||||||||||||||||||||||
на кінець XIX ст. було вже чотири великих міста: Одеса (більше 400 тис.), Київ (250 тис.), Харків (175 тис.), |
географічного товариства» археологію, етнографію, статистику, географію та історію, громадівці активно |
||||||||||||||||||||||||||||
Катеринослав (115 тис.). У цих містах було сконцентровано35 % усього міського населення України. |
|
|
|
шукали модель майбутнього суспільного розвитку. У 1873 р. вони сформулювали свою політичну |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
Не дивлячись на швидкий процес індустріалізації, в Україні переважало |
|
|
програму, в основі якої лежала вимога перетворення Росії на федерацію і надання широкої автономії Україні. |
||||||||||||||||||||||||
|
|
сільське |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відповіддю самодержавства на пожвавлення українського руху став Емський указ 1876 p., який забороняв |
|||||
господарство. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
друкування літератури українською мовою в Російській імперії та ввіз її з-за кордону. Це остаточно підривало |
||||
|
|
Перехід на капіталістичну систему господарювання сприяв піднесенню сільськогосподарського |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
виробництва. На кінець XIX ст. Україна давала 43 % світового врожаю ячменю, 20 % – пшениці, 10 % – |
основи легальної культурницької діяльності, на яку орієнтувалися громадівці. Незабаром провідні діячі київської |
||||||||||||||||||||||||||||
кукурудзи. Але в самій Україні, яка мала статус „європейської житниці”, українець в середньому споживав |
громади виїжджають за кордон. У 1878—1882 pp. М. Драгоманов у журналі«Громада», який виходив у |
||||||||||||||||||||||||||||
хліба менше, ніж жителі розвинутих європейських країн. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Швейцарії, намагався узагальнити погляди громадівців і викласти програму українського. рухуВоснові |
||||||||||||||||
|
|
Розвитку |
торгівлі |
|
сприялиярмарки. Їх |
кількість зросла |
з |
350 до 900. У містах поступово |
запропонованої ним альтернативи лежали: |
|
|
|
|||||||||||||||||
утверджується стаціонарна торгівля, виникають великі магазини, в яких ціни на товари заздалегідь визначегні. |
— демократизм (парламентська влада, надання громадянам демократичних прав і свобод); |
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Таким |
чином, Наддніпрянська |
Україна |
була одним |
із |
найбільш |
розвинутих |
|
|
|
— федералізм (децентралізація, запровадження громадського самоврядування, розбудова держави знизу вгору, |
|||||||||||||||||
|
|
аграрних та |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
індустріальних районів Російської імперії. Але при цьому її розвиток мав ряд особливостей: |
|
|
|
|
Україна — автономне утворення у складі федеративної Російської республіки); |
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
— європеїзм (зв'язок країни із Західною Європою— джерело прогресивного розвитку); |
|
|
|||||||||||||||||||||||
– по-перше, лише 15 % підприємств України виготовляли готову продукцію, а всі інші постачали сировину |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
— культурництво (визвольна боротьба має вестися винятково просвітницькими формами та методами); |
|||||||||||||||||||||||||||||
для виготовлення такої продукції в Росії. Вартість російських готових товарів була високою, а ціни на українську |
|||||||||||||||||||||||||||||
сировину – низькими; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
— еволюційність (прагматичне висування |
поміркованих вимог, підштовхування |
знизу реформаційного |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
процесу). |
|
|
|
|||||
|
|
– по-друге, розвиток |
української |
економіки |
базувався |
не |
на |
місцевому |
національному |
капіт, алі |
|
|
|
||||||||||||||||
капіталі, що |
надходив |
ззовні– з-за |
кордону і |
з |
Росії. Більша частина |
прибутків іноземців |
вивозилася. |
Україна |
У 70-90-х роках ХІХ ст. створюються «молоді громади», які головною метою вважають політичну |
||||||||||||||||||||
боротьбу. Старше покоління продовжує займатися просвітницькою, науковою та |
культурною діяльністю. |
||||||||||||||||||||||||||||
позбавлялася потенційних прибутків і підпорядковувалася інтересам іноземного капіталу. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Молодь сприймає ідеї Драгоманова, західноєвропейські ліберальні та радикальні теорії, марксизм, але єдності в |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
54. Проаналізуйте основні етапи та напрямки діяльності громадівського руху другої половини |
поглядах серед молодих громадівців не було. |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
1892 р. студенти в Харкові Іван Липа, Микола Міхновський, Михайло Базькевич та ін.. створюють |
|||||||||||||||||||||||||||||
XIX ст. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
«Братство тарасівців». Програма – «Декларація віри молодих українців». Тарасівці прагнули до створення |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
незалежної України (федеративна республіка у складі Лівобережної, Правобережної, Степової України, Кубані, |
||||
|
|
Громади являли собою організації, що займалися видавництвом літератури українськоюГаличини), обов’язкової безкоштовної освіти, |
свободи віросповідання, демократичного устрою нової держави. |
||||||||||||||||||||||||||
мовою і створенням недільних шкіл для дорослих з викладанням українською мовою. |
|
|
|
|
Виступали за поширення освіти рідною мовою, використання української мови в державних установах. До літа |
||||||||||||||||||||||||
|
|
Громадівці всіляко пропагували культ козацтва, волелюбних запорожців та гайдамаків, які, на їхню |
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
1893 р. ценром діяльності тарасівців був Харків.. Гуртки братства виникають у Києві, Чернігові, Одесі, Полтаві, |
|||||||||||||||||||||||||||
думку, символізували прагнення українських мас. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Олександрії, Херсоні. 1893 р. частину членів організації заарештували, але вона продовжувала діяльність до1898 |
|||||||||||||||
|
|
Повернувшись після амністії із заслання, колишні члени Кирило-Мефодіївського товариства1859 р. |
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
р. |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
створюють |
у Петербурзіпершу українську громаду — культурно-освітню організацію, яка мала на меті |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
сприяти |
розвитку |
народної |
освіти, свободі |
літературного слова, |
поширенню національної |
ідеї, формуванню |
Під впливом тарасівців у 1897 р. виникла «Загальна українська безпартійна демократична організація, а |
||||||||||||||||||||||
в 1900 р. революційна українська партія. |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
національної свідомості. Саме на цих ідеях базувався перший в імперії український часопис«Основа» (почав |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
Незважаючи на те, що гурткам і організаціям різних політичних напрямів були притаманні |
|||||||||||||||||||||||||||||
виходити |
|
з 1861 р. в |
Петербурзі), |
навколо |
якого |
|
групувалися |
вже |
відомі |
діячі |
національного Мруху. |
||||||||||||||||||
|
|
малочисельність, неорганізованість, нечіткістьпрограмних установок, слабкий зв'язок змасами, вонивсе |
|
||||||||||||||||||||||||||
Костомаров, |
|
|
В. Білозерський, П. Куліш, Т. Шевченко і весь громадівський рух. Підтримуючи |
ж відігравали помітну роль у житті суспільства, оскільки були місцем концентрації інтелектуальних сил, |
|||||||||||||||||||||||||
національне |
відродження, активно |
починає |
діяти |
інтелігенція. Виникають громади |
в |
|
Харкові, Полтаві, |
||||||||||||||||||||||
|
центрами осмислення суспільного розвитку, осередками майбутніх масових рухів. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
Чернігові, Одесі. Найвпливовішою в українських землях у цей час булаКиївська громада (близько 200 |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
чоловік), що утворилася на основі таємного гурткахлопоманів. Її лідерами були представники нової хвилі |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
української інтелігенції — В. Антонович, Т. Рильський, А. Свидницький, П. Житецький. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
Після поразки польського повстання 1863—1864 pp. у Російській імперії розпочався наступ реакції. |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
Навіть |
|
поміркована |
культурницька діяльність |
українофілів |
|
цього |
періоду |
сприймалася |
як загроза |
|
|
|
|||||||||||||||||
самодержавству. |
Вже |
1863 |
р. побачив |
світ сумнозвісний |
Валуєвський указ, що |
забороняв |
|
видання |
|
|
|
|
39
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
40 |
55. З'ясуйте особливості соціально-економічного та політичного становища західноукраїнських |
|
більшості українських політичних партій, хоч вони по-різному вбачали шляхи досягнення кінцевої мети. |
|||||||||||||||||||
земель в другій половині XIXна початку XX ст. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
На початкуXX ст. національний рух вступив у нову фазу, поряд із традиційними засадами, на яких |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
він розвивався і раніше, з’явилося й чимало нових рис. Активно розгортався процес створення українських |
|||||||
|
Промисловість хоч і робила певні кроки вперед, проте залишалася відсталою, темпи її розвитку були |
|
політичних партій, що сприяло піднесенню національної самосвідомості українського народу. |
|
|||||||||||||||||
надзвичайно низькими. Важкої промисловості майже не існувало, машинобудування було розвинуто |
|
Загострення соціально-економічної та політичної ситуації на західноукраїнських землях виявлялося |
|||||||||||||||||||
недостатньо. Провідними галузями булинафтодобувна промисловість (зосереджувалася в районі Дрогобича |
|
також у зростанністрайкового руху. Дедалі частіше на мітингах і страйках, окрім економічних, звучали й |
|||||||||||||||||||
та Борислава і на поч. XX ст. давала 5% світового видобутку нафти), деревообробні галузі (наявність великих |
|
політичні вимоги. Такого характеру набули200 тис. страйк сільських робітників Галични(1902 р.), страйки |
|||||||||||||||||||
масивів лісу) та харчова промисловість. Традиційним залишається видобуток кам’яної солі. |
|
|
|
|
|
будівельників (1902 р.), нафтовиків Борислава (1904 р.). У період 1905–1907 рр. страйковий рух під впливом |
|||||||||||||||
|
У промисловості домінувавіноземний капітал: австрійський, німецький, англійський, французький. |
|
російської революції набув усеохоплюючого характеру. |
|
|
|
|||||||||||||||
|
На початкуXX |
ст. у |
промисловості |
Східної |
Галичини, Буковини, Закарпаття |
помітне |
місце |
|
|
Завоювавши у 1907 р. загальне виборне право до віденського парламенту, трудящі Галичини в |
|||||||||||
відіграють промислові |
об’єднання та |
акціонерні |
товариства, динамізується |
процес |
концентрації |
1908–1914 рр. розгорнули боротьбу за загальне виборче право й до галицького сейму. Галичина делегувала до |
|||||||||||||||
виробництва: з 1902 по 1910 р. кількість робітників Галичини збільшилася на третину, а число підприємств |
|
австрійського парламенту 20 українців – переважно соціал-демократів та радикалів. |
|
|
|||||||||||||||||
зменшилося майже вдвічі. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Важливою складовою суспільно-політичного руху на західноукраїнських землях початку XX ст. була |
|||||||
|
Стосовно сільського |
господарства, |
то |
тут |
ситуація суттєво відрізнялася |
від |
тієї, |
яка була |
|
діяльність спортивно-молодіжних організацій. Львівська організація „Сокіл” стала провідною у Східній |
|||||||||||
характерною для промисловості та фінансів. Галичина, |
Закарпаття, Буковина були відсталою |
аграрною |
|
Галичині і функціонувала аж до1939 р. Не менш популярним було товариство„Січ”, |
засноване К. |
||||||||||||||||
провінцією Австро-Угорської імперії. У цьому секторі економіки було зайнято близько 90 % населення. Зміни |
|
Трильовським – юристом за фахом, депутатом віденського парламенту та галицького сейму. Слід наголосити, |
|||||||||||||||||||
в сільському господарстві відбувалися повільно, воно розвивалося переважнопруським шляхом. Кількість |
|
що згадані організації не обмежували свою діяльність спортивно-оздоровчими питаннями, чимало уваги |
|||||||||||||||||||
сільської буржуазії становила 11 % в Галичині та 8 % – на Буковині. Деякі зміни в сільському господарстві краю |
|
приділяли вихованню молоді на українських традиціях культури, освіти, військової справи, національно- |
|||||||||||||||||||
відбулися після скасування в1848 році кріпосного права. |
|
|
|
|
|
|
|
|
патріотичному дусі. |
|
|
|
|
|
|||||||
|
Проте: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
56. Висвітліть основні течії в суспільно-політичному русі на західноукраїнських землях в |
|||||||
- |
селяни змушені виплатити поміщикам великі суми грошей; |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
- |
поміщики зберегли за собою сервітути(право володіння лісами і пасовиськами) і могли призначити |
|
другій половині XIX ст. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
селянам будь-яку ціну за користування ними; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У 1867 р. за допомогою українців зі сходу у Львові було започаткованочасопис „Правда”, в якому |
||||||||||
- |
до 40% орних земель належало поміщикам; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
- |
селянські наділи ставали меншими в міру зростання населення і розподілу господарствдрукувалисяміж |
твори П. Куліша, І. Нечуя-Левицького, М. Драгоманова, Панаса Мирного та інших видатних |
|||||||||||||||||||
|
численними спадкоємцями. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
діячів української культури. |
|
|
|
|
|
||||
|
У господарствах поміщиків і заможних селян використовували нову техніку, вирощували зернові |
|
Вимоги національно-політичного характеру посідали у суспільно-політичному житті України дедалі |
||||||||||||||||||
культури, картоплю, льон, хміль, тютюн. Активно розвивалось торгове тваринництво в гірських районах. Але |
значніше місце, поступово набираючи загальноукраїнського масштабу. Галицькі українці, наприклад, |
||||||||||||||||||||
переважна більшість селянських господарств дуже важко залучалася до ринкових відносин, селян оббирали |
створюють свої організації, впроваджують українську мову в школах. Важливу роль у формуванні |
||||||||||||||||||||
лихварі, багато господарств розорялися. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
національної свідомості та піднесенні культурно-освітнього рівня народу відіграло створення1868у р. (у |
||||||||||
|
Політика Австро-Угорщини була спрямована на те, щоб закріпити заЗахідною Україною статус |
Львові) товариства „Просвіта”. |
|
|
|
|
|
||||||||||||||
аграрно-сировинного придатку до розвинутих провінцій імперії: західноукраїнські землі були джерелом |
|
Товариство „Просвіта” |
видавало |
популярні |
книжки, підручники, організовувало |
читальні для |
|||||||||||||||
дешевої сировини і ринком збуту для промислових товарів і машин. |
|
|
|
|
|
|
населення. Першим головою Товариства став |
А. Вахнянин. Крім культурно-просвітницької роботи |
|||||||||||||
|
У зв’язку з цим, з кінця XIX ст. почалась масова |
еміграція західноукраїнських селян до Канади, |
„Просвіта” займалася й економічною діяльністю – засновувала кооперативи, молочарні, народні крамниці, |
||||||||||||||||||
США, Бразилії, Аргентини, а також в Росію та на Балкани. До Першої світової війни із західноукраїнських |
позичкові каси. На кінець XIX ст. „Просвіта” за популярністю серед населення |
суперничала з церквою. |
|||||||||||||||||||
земель Австро-Угорщини виїхало і поселилося за кордоном близько одного мільйона чоловік. Отже, порівняно |
„Просвіта” ініціювала створення друкованого органу народовців„Діло”, а також першої політичної організації |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
народовців. |
|
|
|
|
|
|
|
з Наддніпрянщиною, економіка Західної України була відсталою і носила яскраво виражений |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
колоніальний характер. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Т. |
У 1873 р. за сприяння меценатів із Наддніпрянщини у Львові постало Літературне товариство ім. |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Г. Шевченка, яке в 1892 |
р. було реорганізоване |
в наукове(НТШ). У товаристві |
працювалиМ. |
||||
|
У Галичині виникають першіполітичні партії. У 1890 р. під впливом |
М. |
Драгоманова з |
Грушевський, І. Франко, |
В. Гнатюк, Ф. Вовк та ін. Активізує свою роботуНаукове товариство ім. |
||||||||||||||||
ініціативи І. Франка і М. Павлика тут була заснована Русько-українська радикальна партія. Через дев’ять |
Т. Г. Шевченка під проводом свого голови– М. Грушевського. Дуже важливим було те, що Товариство |
||||||||||||||||||||
років вона розпалася наУкраїнську соціал-демократичну партію на чолі з прихильниками марксизму |
М. |
об’єднувало зусилля вчених та діячів культури Галичини й Наддніпрянщини і являло своєріднусобою |
|||||||||||||||||||
Ганкевичем та Ю. Бачинським і Національно-демократичну партію, очолювану І. Франком і К. |
академію наук українського народу. За період свого існування(до 1939 р.) воно видало понад1100 |
||||||||||||||||||||
Левицьким. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
різноманітних наукових і літературних праць. Велике значення з огляду розвитку українського руху мав |
||||||||
|
Наприкінці XIX ст. активізується і політична |
думка. В 1895 р. у книзі Юліана Бачинського |
також заснований 1898 р. М. Грушевським та І. Франком загальноукраїнський часопис„Літературно- |
||||||||||||||||||
„Ukraina |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
науковий вісник”. |
|
|
|
|
|
||
irredenta” („Україна уярмлена”) вперше в історії українського суспільно-політичного руху |
Виникають у Галичині першіполітичні партії. У 1890 р. під впливом |
М. Драгоманова з |
|||||||||||||||||||
сформульовано та обґрунтовано тезудержавної незалежності України. З часом вона стала програмною для |
|
40