Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
IVPDP_Kant_gegel.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
21.07.2019
Размер:
44.33 Кб
Скачать

Іммануїл Кант (1774-1804)«Критика практичного розуму» «Критика чистого розуму» «До вічного миру»

Світогляд - дуалістичний

  • Існування об’єктивного світу, але він принципово непізнавальний

  • Вплив Ж.-Ж. Руссо (але відмова від перебільшення ролі людського розуму та менш радикальні політичні погляди)

  • У теорії пізнання два періоди – Докритичний та Критичний

Теорія пізнання

  1. Докритичний

  1. Критичний

  • Світ неможливо пізнати чуттєвим досвідом

  • Емпіричне знання корисне, але не істинне

  • Сутність предмета – непізнавальне

  • Ідеї чистого розуму - Апріорні форми (Ідеї чистого розуму)

  • Категоричний імператив

Філософська антропологія

  • «Що я можу знати?» «Що я повинен знати?» «На що я можу сподіватися?» «Що таке людина?»

  • Людина належить до емпіричного світу (зла природа) та розумного світу морального закону (розвиток розуму в людстві)

  • Людина долає залежність від природи, підкорюється моральному закону та здобуває СВОБОДУ

  • Свобода (абсолютна цінність людини) –

  • Вроджений дар встановлювати мету та варіант поведінки

  • Самозаконність (людина сама встановлює закон, сама кориться закону – автономія закону)

Мораль та право

  • Категоричний імператив

  • Роби так, щоб твій намір міг бути загальним законом.

  • У сфері моральності – це свобода на базі розуму

  • Право потребує, щоб обмежити сваволю однієї особи щодо іншої

  • Джерело моралі та права – практичний розум, мета – встановити загальну свободу, внутрішній(мораль) та зовнішній примус (право); забезпечення моральності та легальності вчинків

  • Різниця між моральністю і легальністю

  • Для морального закону потрібна повага до нього (усвідомлення обов’язку)

  • Дії завершенні з зовнішніх причин (право)

  • Право – мінімум моралі

  • Право надає моральній особистості умови самореалізації

Право

  • Складність визначення права

  • Право виводиться з чистих форм розуму

  • Принципи права

  • Оберігай своє

  • Не порушуй чужого права

  • Воздавай кожному по справедливості

  • Правопорядок – слідування цих принципів, незалежність від зовнішніх обставин

  • Право - сукупність умов, за яких сваволя однієї людини сумісна з сваволю іншої з точки зору загального закону та свободи

  • Природнє право – апріорне, розумне, ідеал права

  • Позитивне – виникає з волі законодавця; історичне, мінливе

  • Позитивне право

  • Приватне (відносини між людьми як розумними індивідами) – речове особи, речове – особисте

  • Публічне (сукупність законів, необхідних для створення правового стану) – право громадянського стану, державне, міжнародне

Суспільний договір

  • Суспільний договір як історичний факт неможливий

  • Поява держави – стихійно – історична

  • Не можна досягти правового ідеалу не правовими (революційними) засобами

  • Суспільний договір – угода індивідів про ідеал держави

  • Договір – ідея розуму, основа правової держави, спосіб морального самообмеження державної влади

Правова держава

  • Правова держава – об'єднання багатьох людей підпорядкованих правовим законам

  • Громадянський стан

  • Свобода (Можливість самостійно шукати своє щастя)

  • Рівність (всі рівною мірою підкоряються законам, крім глави держави

  • Самостійність (громадяни мають право голосу)

  • Влада має бачити в громадянах повноцінних партнерів

  • Поділ влади (субординація), відокремлення церкви від держави, суверенітет моральної особи, обмеження покарань

Міжнародне право

  • Вічний мир – мирне співіснування всіх народів

  • Перехід від права війни до права миру

  • Не визнання каральних війн та війн, спрямованих на знищення держави – супротивника

  • Правове обмеження війн

  • Федерація самостійних, рівноправних держав республіканського (правового) типу

Георг Вільгельм Гегель (1770-1831)«Конституція Німеччина «Філософія духу» «Філософія права» «Філософія історії» «Англійський біль про реформи»

Світогляд

  • Об’єктивний ідеалізм (абсолютна ідея, що розвивається)

  • Буття та мислення розвиваються за однаковими законами

  • Ідея та реальність – тотожні

  • Етапи розвитку абсолютної ідеї:

  • Від абстрактного до конкретного (Теза)

  • Втілення ідеї у створенні нею природі (Антитеза)

Філософія Історії

  • Змістом та результатом та метою історії є СВОБОДА

  • Давній схід (деспотія) – античні держави (свобода та рабство) виникнення християнства (загальна свобода – конституційна монархія)

  • Сенс історії – рух від рабства до свободи, при якому створюється державно – правовий світ свободи

Право

  • Прикладне та філософське поняття права

  • Ідея права – загальна свобода (нею володіє загальна воля)

  • Загальна свобода вимагає, щоби всі підпорядковували свої дії моральному обов’язку (узгодження свободи з необхідністю(свобода – підпорядкування законам природи, суспільству))

  • Широке розуміння права (рівність, мораль, сім’я, громадянське суспільство, держава)

  • 3 Етапи розвитку права :Абстрактне право, мораль, моральність

Етапи розвитку права

  • Абстрактне право

  • Формальна рівність

  • Свобода в межах заборони

  • Власність, договір не право, ПРИМУСОВЕ

Мораль

  • Суб’єктивний рівень буття права

  • Свобода визначена намірами та думками (автономія);

  • Умисел та вина, намір і благо, добро і зло; Неможливість примусу

Моральність

  • На основі абстрактного права (зовнішньої свободи) та моралі (внутрішньої свободи) виробляється лінія поведінки – обов’язок

  • Поява сім’ї, громадянського суспільства, держави

Громадянське суспільство

  • Конгломерат приватних осіб та інтересів

  • Суспільні стани

  • Землероби (дворяни та селяни)

  • Промисловці (фабриканти, торгівці, ремісники, робітники)

  • Загальний стан (чиновники, інтелігенція)

  • Громадянське суспільство включає відносини, що склалися стосовно приватної власності + закони та установи, що гарантують громадський порядок

  • У громадянському суспільстві абстрактне право стає законом (формальність та специфікація, захист – суд присяжних)

  • Громадянське суспільство – внутрішньо суперечливе (боротьба приватних інтересів та кооперація)

  • Громадянське суспільство не здатне врегулювати соціальні суперечності – потреба держави

Держава

  • Держава – вища мета, стоїть над суспільством

  • Держава – хода Бога у світі

  • Об’єктивна (організація публічної влади – Конституційна Монархія) та суб’єктивна (духовний організм) сторона держави

  • Субординація влади : влада монарха, урядова (чиновники судді), законодавча – верхня (дворяни) та нижня (корпорації) палати парламенту. І всі ці гілки підпорядковуються Монарху.

  • Влада монарха чітко визначена та обмежена Конституцією

Інтегративна функція

  • Критика ідеї вічного миру (І. Канта) – відстоювання модем національної державності

  • Необхідно дотримуватись договорів, але допустима і війна (очищає дух нації)

Густав Гуго (1764 – 1844)

«Підручник природнього права, як філософії позитивного права, зокрема – приватного права»

Ідеї:

  • Критика уявлень про право, як штучний артефакт

  • Право – природній результат тривалого історичного розвитку

  • Самобутність права (мова та народний характер)

  • Право створюється не тільки законодавцем, скільки стихійним розвитком

  • Право (правила, прийняті в народі) та закони (може бути «мертвим») – Не Тотожні

  • Законодавець безсилий, якщо не рахуватиметься з природно – історичними реаліями права

  • Акти законодавчої влади – доповнюють позитивне право

  • Національний дух – звичаєве – позитивне право

  • Право існує за звичкою та є непорушним (мета – утвердження порядку)

  • Протест проти правових реформ

Карл Фрідріх Савіньї (1779 – 1861)

«Право володіння»

«Про покликання нашого часу до законодавства та правознавства»

Ідеї

  • Воля людини не впливає на історію та розвиток права (некерований процес)

  • Аналогія між розвитком права та розвитком організму

  • Історія права – поступове розкриття субстанції, щ о міститься в народному дусі

  • Розвиток права – національна справа (виключення впливу іноземного права та запозичень)

  • Визнання обмеженої можливості втручання діяльності людини в природні процеси

  • Етапи розвитку права

  • Існування права у свідомості народу (звичай)

  • Право опрацьовується вченими – правознавцями

Юристи не творці права, а виразники народної правосвідомості

  • Право отримує санкцію законодавця

Його завдання збирати, систематизувати та надавати точної форми нормам права

Георг Фрідріх Пухта (1798 -…

«Звичаєве право»

«Курс інституцій»

Ідеї

  • Немає сенсу штучно створювати та пропонувати людям надуману правову систему

  • Право – органічне явище (стадії розвитку права співпадають з еволюцією (розвитком) народного життя

  • Юридичний звичай – самостійна незалежна від визнання законодавцем форма права

  • Джерело обов’язкової сили звичаю – правосвідомість народу

  • Звичай не створює нові норми, а лише закріплює ті, що склалися у свідомості народу

  • Йдеться про Звичаї Всього Народу

Єремія Бентам (1748 – 1832) «Вступ до основ моральності та законодавства» «уривок про правління» «Деонтологія» «Принципи законодавства» «Про судові докази»

«Керівні начала конституційного кодексу для всіх держав» «теорія покарань» «про смертну кару»

Світогляд

  • Світогляд

  • Раціоналізм

  • Утилітаризм

  • Завдання юридичної науки – критичний аналіз діючого права з метою його вдосконалення (цензура діючого права)

  • Критика теорії природного права (невиразність, багатозначність)

  • Мірило цінності права й принцип державного управління є принцип загальної користі

  • Людина прагне отримувати задоволення і прагне уникати страждань

Утилітарний підхід до розуміння права (утилітаризм у праві)

  • Принцип найбільшого блага – інструмент в руках законодавця

  • Критика історичної школи права (суспільного договору, природніх прав людини)

  • Держави створюються насильством і утверджуються звичкою

  • Природнє права – найбільший ворог розуму й найстрашніший руйнівник уряду

  • Ідея прав людини веде до обґрунтування анархії й опору державній владі

  • Замість народних прав людини – закріплені і гарантовані державою захист економічної та особистої свободи

  • Свобода слова

  • Зрівняння в правах прав жінок і чоловіків

  • Заборона рабства й тілесних покарань

  • Свобода розлучень

  • Історія має для сучасного законодавства переважно негативне значення

  • Закон – неминуче зло (обмеження свободи; але це зло неминуче і обов’язкове )

Без нього неможливо забезпечити безпеку особи і майна

  • Законодавець

  • Не повинен регулювати дії де люди можуть шкодити самі собі (пияцтво, розпуста, марнотратство)

  • Має уникати неправомірного зазіхання на приватну власність

  • Не повинен втручатися в діяльність підприємців і в їхні відносини з робітниками

  • Регулювання допустиме у сфері соціального захисту населення, освіти та науки

  • Люди підкоряються законам, бо вірять що це користь для них

  • Закон – зло, але право приносить тільки користь

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]