Istoruchni-olimpiadu-8-11-klasu.pdf-1300449636

2.Використайте наведені пари понять в історичному контексті. Визначте, що між ними є спільного, і вкажіть розбіжності.

Національний рух — інтернаціональний рух

Національний рух — боротьба, спрямована на консолідацію різних прошарків населення за національне визволення, позбавлення від коло­ ніальної залежності, побудову незалежної держави.

Інтернаціональний рух —лівий рух за мир і справедливість в усьому світі, рівноправність у відносинах між державами, повагу до їх суверенних прав, рух за рівність всіх народів, спільна боротьба, спрямована на захист честі й гідності представників усіх націй.

Національний та інтернаціональний рухи переслідують однакову мету — визволення народів з-під колоніального ярма. Прикладом цього є декларування­ права на самовизначення націй в інтернаціональному русі, активний національно-визвольний рух в Індії (ІНК), Індонезії, Француз­ ському Індокитаї, Сирії, Північній Америці та інших колоніальних воло­ діннях, повстання Сандіно в Нікарагуа (1926—1934 рр.).

Проте національний рух, перш за все, ставив за мету власні інтереси, подекуди ігнорував права інших націй на самовизначення (приклад — Польща). Інтернаціональний рух, що керувався в основному з Москви, реально відповідав інтересам радянського режиму, що проводив русифі­ кацію народів, які входили до складу СРСР. На мою думку, рядові учасни­ ки інтернаціонального руху дійсно відстоювали ідею мирного співжиття усіх народів, але надмірна політизація призвела до того, що сьогодні на­ ціонально-визвольний рух виглядає більш привабливо.

Популізм — волюнтаризм

Популізм — прийняття рішень, що базуються не на глибокому осмисленні соціально-економічної та політичної ситуації, а зорієнтова­ ні на задоволення миттєвих потреб населення з метою завоювати їх прихільність.

Волюнтаризм — соціально-політична практика, що характеризується нехтуванням об’єктивними законами історичного процесу, суб’єктивними­ бажаннями й довільними рішеннями осіб, які її здійснюють.

І популізм, і волюнтаризм ведуть до негативних наслідків. Волюнта­ ризм призводить до прийняття помилкових рішень у різних сферах життя, що в подальшому позначається на майбутньому країни. А популізм веде до формування у населення хибної впевненості у майбутньому, спожи­ вацького ставлення до життя, пасивності та безпринципності. І популізм, і (як в Білорусії) волюнтаризм можливий за існування авторитарного ре­ жиму. Також прикладом волюнтаризму є правління Хрущова.

ІІІ рівень

1.Напишіть листа від імені одного з наведених історичних діячів до його реально існуючого сучасника.

Лист М. Кирпоноса (командуючого Південно-Західним фронтом)

своєму генералу Івану Баграмяну від 16 вересня 1941 р.

Уже котрий день німецькі війська продовжують оточення нашого угруповання. Мене повідомили, що кілька днів тому німецькі танкові дивізії Клейста перейшли Дніпро на Черкащині, а Гудеріан страшною навалою просувається Чернігівщиною. Я кілька разів повідомляв ДКО про загрозу оточення моїх військ. Товариш Сталін відмовив. Я ­прошу Вас, як свого найближчого товариша, тримати оборону до кінця. А я про­ ситиму й надалі про відведення військ. Я не бажаю виглядати песімістом, але в цьому становищі нам ніякий героїзм і бажання триматися до кін­ ця не допоможе захистити Київ. Білорусь захоплена ворогом. Нам за­ грожує загибель. Очевидно, в нашій державі віддають наказ відступати тільки тоді, коли це вже буде неможливо здійснити. І обов’язково від­ шукають ворогів народу й шкідників, що винні в поразці під Києвом, коли зброї немає, бо вона знищена в перші дні, а командування зникло роки чотири тому, армією керують нездари, хоч і герої громадянської війни. Жодна будьонівська кіннота не знищить німецькі танки. Коли німці в перший день війни знищили 55 військових аеродромів, захопи­ ли більшість військових складів, ніякий героїзм наших воїнів під Сяно­ ком і Новгород-Волинським не допоможе. Неефективним був і серпне­ вий наступ військ генерала Власова. Наш народ зневірився у своїй владі, він не заслуговує такого керівництва, що не спроможне навіть організувати оборону. Який клятий час зі зламаними долями тисяч людей!­ У  кожного з нас своя трагедія — родичі й близькі репресовані. Чи кошту­

вав голод того ­майбутнього, яке нам подарувала влада? Коли моральний стан народу зруйнований діями влади, ефективна оборона не можлива.

Повідомте мене у будь-який спосіб про подальше просування німець­ ких військ на Полтавщині. Проведіть розвідувальну операцію. Чи можемо ми сподіватися на існування коридору, яким можна вийти з оточення?

З повагою, М. Кирпонос

2003—2004 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

8 клас

І рівень

1.Складіть синхроністичну таблицю основних подій української та все­ світньої історії IX—XVII ст.

ІІ рівень

1.Розподіліть серед 4 номінацій: «Реформатор», «Просвітитель», «Пол­ ководець», «Захисник віри» представлених кандидатів — відомих іс­ торичних діячів.

2.Введіть необхідну інформацію у схему «Національно-визвольні по­ встання кінця XV — першої половини XVII ст.».

Причини повстань

—Посилення процесу закріпачення селянства, зростання податків та повинностей­.

—Релігійний та національний гніт з боку Польщі

Наслідки повстань

—Козацько-селянські повстання стали формою протесту українського народу проти експлуатації з боку польської шляхти.

—Визвольні народні рухи підготували ґрунт для розгортання національ­ но-визвольної боротьби українців середини XVII ст.

Ігорів похід» у перекладі М. Рильського). У цьому творі йдеться про похід Ігоря на половців, під час якого він зазнав поразки. У 1184 р. Великий князь київський Святослав Всеволодович здійснив з  іншими князями вдалий похід до Половецького степу. Його було розпочато ранньою весною, щоб застати кочовиків у зимівлях. Новгород-Сівер­ ського князя Ігоря Святославича також було запрошено взяти участь у цьому поході, але він не встиг підійти з військом вчасно через погод­ ні умови. Не дочекавшись на нього, князі вирушили у степ, й Ігор за­ лишився без своєї частки слави. Тому влітку цього ж року він здійснив самостійно зі своїми родичами похід на половців. Але цього успіху йому здалося замало. Тому у наступному, 1185 році, зібравши дружини свого брата Всеволода Курського та декількох небожів він вирушив «пошука­ ти долі на Дону великім». Похід закінчився невдало — повним розгромом княжого війська. Це сталося, по-перше, через неузгодженість у діях князів; по-друге, у 1185 р. половецькі хани об’єдналися під проводом Кзака, Кобяка та Кончака з метою завдати Русі удару у відповідь. Саме на це об’єднане військо й натрапили дружини Ігоря та Все­волода.

В наш час ці слова можуть використовуватися в особистих стосунках для засудження егоїзму.

9 клас

I рівень

1.Складіть синхроністичну таблицю основних подій української та все­ світньої історії XV — І половини  ХІХ ст.

ІІ рівень

1.Розподіліть серед 4 номінацій: «Меценат», «Політик», «Митець», «Нау­ ковець» представлених кандидатів — відомих в історії людей.

2.Внесіть необхідну інформацію в таблицю «Історичне значення укра­ їнської козацької держави — Гетьманщини».

1.На звільнених з-під влади Польщі землях утворилась українська козацька держава — Гетьманщина — на чолі з гетьманом Б. Хмельницьким, в якій поширились набутки Запорозької Січі

2.Знищено велике феодальне землеволодіння польських магнатів і шляхти

3.Знищено світське землеволодіння, частково кріпацтво

4.Багато колишніх кріпаків перейшли до козацького стану, який користував­ ся широкими правами й привілеями

5.Були збережені традиційні органи місцевого самоврядування

6.Селяни здобули особисту свободу та право власності на землю тих сіл, які увійшли до складу Козацької держави

7.Гетьманщина встановила дипломатичні відносини з іноземними державами

8.Завдяки активній зовнішній політиці гетьманського уряду зміцніли позиції України у світі

9.Гетьманщина мала власні збройні сили: козацьке військо за бойовими якостями не поступалося кращим європейським

Висновок. Таким чином, ми бачимо, що Гетьманщина була першою спробою встановлення автономії українського народу. Протягом майже цілого століття вона була центром політичного життя України. Вона пробудила національну свідомість українського народу

ІІІ рівень

1.Проаналізуйте висловлювання відомиїх історичних діячів. Прокомен­ туйте їх за наведеним планом.

А.«Після нас — хоч потоп».

Цей вислів приписують французькому королю Людовіку ХV, але ме­

муаристи стверджують, що він належить фаворитці цього короля маркізі Помпадур. Вона сказала це в 1757 р., щоб заспокоїти короля, засмученого поразкою французьких військ біля Росбаху. Можливо, ця фраза — алюзія на вірш невідомого грецького поета, що його часто цитували Цицерон та Сенека: «Після моєї смерті нехай світ у вогнищі загине».

За часів свого правління Людовік XV (1715—1774) та його оточення вели розкішний спосіб життя. Вони витрачали гроші казни, використовуючи їх для власних розваг: купували коштовний одяг, влаштовували бали, будували палаци.ЛюдовікXVмалоприділявувагидержавнимсправам,віддаючипере­ вагу розвагам. Народ Франції, на його думку, існував лише для того, щоб задовольняти бажання й примхи короля. Версаль продовжував веселитись. Гроші текли без обліку, хоч вибивати їх з народу ставало дедалі важче. Також

вважається, що за цих обставин Людовік XV і заявив: «На наш вік вистачить», а потім додав і слова: «Після нас — хоч потоп».

За наших часів вислів не втратив актуальності, адже існують люди, які ведуть розкішне життя, не замислюються про майбутнє, про нащадків, мар­ но витрачають час, і їм все одно, що станеться після них.

Б.«У тебе що, шаблі немає?».

Цей крилатий вислів належить польському королю Владиславу IV Вазі.

У 1620 р. він нагородив Богдана Хмельницького золотою шаблею за зраз­ кову службу під час війни проти турок. У 1646 р., коли Богдан Хмельниць­ кий у складі посольства поїхав до короля Владислава IV, новий чигирин­ ський підстароста захопив його маєток і побив одного з синів. Усі спроби встановити справедливість за допомогою польського сейму не дали жод­ ного результату, а безвладний король натякнув на нагородну зброю як на спосіб розв’язання суперечки: «У тебе що, шаблі немає?».

В.«Мій жереб з голяками».

З1769 р. Сковорода вів мандрівне життя, не спокушаючись різнома­ нітними посадами й чинами, щоразу відхиляючи пропозиції церковних і світських осіб. Навіть Катерині ІІ не вдалося залучити Сковороду до царського двору. Він, вірний син України, не міг піти на службу до жінки, яка душила кріпацтвом його народ. У збірці «Сад божественних пісень» Сковорода звертається до вельможного панства: «Мій жереб з голяками». Його вірші є прихованим протестом проти самодержавної влади на Укра­ їні. Ці слова розкривають його життєву позицію, його вибір, який свідчить про глибоку повагу до народу.

10 клас

І рівень

1.Назвіть події, пов’язані з датами.

•12.12.1921 — 06.02.1922 р.— Вашінгтонська конференція.

•27.08.1928 р. — пакт Бріана—Келлога.

•10.04 — 13.05.1922 р. — Генуезька конференція.

•03.07.1917 р.— ІІ Універсал Центральної Ради.

•04—06.07.1917 р. — збройний виступ самостійників.

•12.12.1917 р. — з’їзд Рад у Харкові.

•18.02.1918 р. — початок наступу німецьких військ на Східному фронті.

Укажіть дати, коли сталися наведені нижче події.

•Відкриття Паризької мирної конференції — 18.01.1919 р.

•Початок першої російської революції — 09.01.1905 р.

•Російсько-японська війна — 1904—1905 рр.

•Прийняття плану Дауеса — 1924 р.

•Утворення ТУП — 1908 р.

•Утворення РУП — 1900 р.

•Український національний конгрес у Києві — 6—8.04.1917 р.;

•Утворення у Львові Головної Української Ради — 01.08.1914 р.

2.Чому, на Ваш погляд, німці в 1918 р. не встановили звичайний окупа­ ційний режим і допустили існування спочатку Центральної ради,

а  потім — уряду гетьмана?

Німці допустили існування Центральної Ради, а потім і уряду гетьма­ на, виходячи з таких міркувань:

1)Українському уряду буде легше організувати постачання з України продовольчих товарів та сировини. Вони вважали, що місцеві органи влади їм допоможуть у цьому, і не дарма. Центральна Рада брала на себе зобов’язання на міжнародному рівні — постачати продовольство до Німеччини в обмін на допомогу в боротьбі проти більшовиків.

2)Зберігаючи місцеву систему державного управління, німці грали на національних почуттях українського народу.

3)Визнаючи факт існування української державності та можливість збереження рис Української держави всупереч Росії, німці тим самим навмисно погіршували україно-російські відносини.

4)Німці враховували психологічний момент щодо України. Вони вважа­ ли, що залишаючи місцеві (українські) органи влади в умовах окупа­ ційного режиму, можливо досягти, щоб місцеве населення довіряло їм і не чинило опір.

ІІ рівень

1.Складіть таблицю «Баланс втрат і здобутків України в Першій світовій війні».