- •2) Культура духовна і матеріальна
- •3) Дослідження української культури вченими
- •4) Функції культури
- •5) Стоянки первісних людей на території України
- •16. Українське культурне піднесення (кінець XV — початок XVII ст.)
- •17. Стиль бароко у світовому мистецтві
- •Загальна характеристика
- •Бароко в літературі
- •Бароко в Російській імперії
- •18. Бароко в українському мистецтві
- •Короткі відомості
- •Висновки
- •19. Епоха Просвітництва в Європі та Україні
- •Часові рамки
- •Характерні риси епохи
- •Громадське життя
- •Філософія
- •Просвітництво в Україні
- •20. Стилі рококо,класицизм, ампір в європейському та українському мистецтві
- •Загальна характеристика
- •Періодизація
- •Живопис доби рококо
- •Спротив стилістиці рококо
- •Скульптори доби рококо
- •Західноєвропейське декоративно-ужиткове мистецтво рококо
- •Західноєвропейська література доби рококо
- •Рококо в Україні[ред. • ред. Код]
- •Рококо і ужиткове мистецтво на землях України
- •Визначальні риси класицизму:
- •Класицизм і палладіанство
- •Класицизм у Франції XVII століття
- •Класицизм у Франції XVIII ст.
- •Недоліки стилю
- •Класицизм у малярстві Європи (відомі представники)
- •Класицизм у Російській імперії
- •Риси класицизму в літературі України
- •Вивчення стилю
- •Зразки ампіру у наполеонівській Франції та Російський імперії
- •Від монументів до порцеляни
- •26.Соціалістичний реалізм (соцреалізм)
- •27_ Злети і падіння укр культури 20ст
- •28.Постмодернізм в укр. Мистетцтві
- •29.Портретний живопис
- •30_Фольклор. Українська народна творчість
- •31:Українська народна пісня, її виконавці і популяризатори. Літературні пісні, що стали народними.
- •32: Кобзарське мистецтво і його найвидатніші представники
- •33: Звичаї та обряди українців
- •34:Вишивка. Килимарство. Кераміка
- •35: Писанкарство. Різьба по дереву. Вироби зі скла
- •36)Джерела українського іконопису
- •37)Українська ікона візантійського стилю
- •38)Українська барокова ікона
- •39)Українська ікона хіх-ххі ст.
- •40)Народна архітектура
- •XVIII століття
- •51) Зірки української естради
- •52) Тарас шевченко-художник
- •53) Катерина білокур та її доля
- •54) Творчість марії при(й)маченко
- •55) Скульптор і художник олександр архипенко
- •60. Театр й. Стадника
- •66) Скит манявський як духовна пам’ятка
- •67) Софія київська. Мозаїки і фрески софії київської
- •68) Кирилівська церква: її побудова та реставрація.
- •69) Почаївська лавра: історія створення, святині, стилі побудови основних церков
- •70) Києво-печерська лавра
4) Функції культури
1. Пізнавальна : культура розкриває перед людиною досягнення людства в історичному пізнанні світу. Через культуру, яка об’єднує в органічну цілісність природничі, технічні й гуманітарні знання, людина пізнає світ і саму себе. Історичні знання формують розуміння історичного процесу, виховують усвідомлення причетності до свого народу, нації, людства. Філософія закладає логічний і методологічний фундамент осмислення індивідом законів буття і сенсу свого життя. Але пізнання техногенних наук може створювати і загрозу технократизації людського мислення, дегуманізації змісту пізнавальної діяльності. Отже, все, що дізнаємося - може бути як позитивним, так і негативним.
2. Світоглядна: чинники духовного світу людини- пізнавальні, емоційно-чуттєві, оцінні, вольові. Основним напрямком культурного впливу на людину є формування світогляду, через який вона включається до сфери соціокультурної регуляції. Отже, кожен робить свої висновки з побаченого. Тобто людина стає теим, що її оточує або чим вона цікавиться.
3. Комунікативна : передачі історичного досвіду поколінь через механізм культурної спадкоємності та формування на цій основі різноманітних способів і типів спілкування між людьми. Виконується за допомогою складної знакової (символічної) системи, яка зберігає досвід поколінь в словах, поняттях, формулах науки, обрядах релігії, засобах виробництва, предметах споживання. При цьому одні символічні форми мають яскраво виражений загальнолюдський зміст, інші – національний, регіональний, релігійний. Залежно від конкретно-історичного плану, характеру суспільного середовища вплив символічного виразу культури проявляється у відносинах між людьми по-різному. Одні сприяють встановленню дружніх контактів між людьми, народами, інші спричиняються до ворожнечі. Отже, символічний зміст культури, забезпечуючи живий зв’язок поколінь, закладає міцний фундамент для становлення духовності людини, розширення її контактів з навколишнім середовищем.
4. Оцінно-нормативна : система цінностей і норм, які служать регуляторами суспільних відносин, культурно-духовними орієнтирами на певному етапі розвитку суспільства. Якщо, скажімо, для епохи Ренесансу цінністю була універсалізація особи, то для індустріальної доби-її вузька спеціалізація.Норми у формі моралі, права, звичаїв, традицій, обрядів, ритуалів служать засобами пристосування цінностей до вимог життя в певному історичному вимірі. Так, цінність «демократія» в античній Греції виражалася зовсім в інших культурних нормах, ніж, скажімо, в ліберальній Англії..Отже, є цінності, не обмежені історичними рамками, наділені статусом вічності. До них можна віднести заповіді Мойсея, Нагірну проповідь Христа.
5. Інтегративна : здатность об’єднувати людей незалежно від їх світоглядної й ідеологічної орієнтації, національної приналежності у певні соціальні спільноти, а народи – в світову цивілізацію. Проте існує і взаємно відштовхування. Історія засвідчує, що зближення культур, як правило, проходило на основі генетичної або функціональної спорідненості. Взяти хоча б культурну близькість народів Прибалтики і Скандінавії або Азербайджану і Туреччини. Особливо велика потреба в інтеграційній функції культури відчувається в сучасних умовах, коли в одних регіонах зростає соціальна напруга, а в інших відбувається бурхливий процес інтеграції (Західна Європа). Сьогодні культурний прогрес спрямований, з одного боку, на інтеграцію народів, соціальних і культурних систем, з другого – на здобуття національного суверенітету і збереження культурної самобутності. Отже, це все дуже добре, проте коли країна втрачає культуру –це погано. Наприклад, Україна та російська мова.
Отже, культура невіддільна від людини як соціальної істоти. Те повсякденне розуміння, з яким ми зустрічаємося, говорячи "це - некультурна людина",-невірне з філософської точки зору. Тут правильніше було б сказати, що людина погано вихована або недостатньо освічена. З філософської точки зору людина завжди культурна, тому що вона є соціальна істота, а суспільства без культури не існує. Ступінь же розвиненості культури може бути різним залежно від умов, у яких розвивається людство, від можливостей, які воно має. Таким чином, культура служить мірою розвитку людини.