- •2) Культура духовна і матеріальна
- •3) Дослідження української культури вченими
- •4) Функції культури
- •5) Стоянки первісних людей на території України
- •16. Українське культурне піднесення (кінець XV — початок XVII ст.)
- •17. Стиль бароко у світовому мистецтві
- •Загальна характеристика
- •Бароко в літературі
- •Бароко в Російській імперії
- •18. Бароко в українському мистецтві
- •Короткі відомості
- •Висновки
- •19. Епоха Просвітництва в Європі та Україні
- •Часові рамки
- •Характерні риси епохи
- •Громадське життя
- •Філософія
- •Просвітництво в Україні
- •20. Стилі рококо,класицизм, ампір в європейському та українському мистецтві
- •Загальна характеристика
- •Періодизація
- •Живопис доби рококо
- •Спротив стилістиці рококо
- •Скульптори доби рококо
- •Західноєвропейське декоративно-ужиткове мистецтво рококо
- •Західноєвропейська література доби рококо
- •Рококо в Україні[ред. • ред. Код]
- •Рококо і ужиткове мистецтво на землях України
- •Визначальні риси класицизму:
- •Класицизм і палладіанство
- •Класицизм у Франції XVII століття
- •Класицизм у Франції XVIII ст.
- •Недоліки стилю
- •Класицизм у малярстві Європи (відомі представники)
- •Класицизм у Російській імперії
- •Риси класицизму в літературі України
- •Вивчення стилю
- •Зразки ампіру у наполеонівській Франції та Російський імперії
- •Від монументів до порцеляни
- •26.Соціалістичний реалізм (соцреалізм)
- •27_ Злети і падіння укр культури 20ст
- •28.Постмодернізм в укр. Мистетцтві
- •29.Портретний живопис
- •30_Фольклор. Українська народна творчість
- •31:Українська народна пісня, її виконавці і популяризатори. Літературні пісні, що стали народними.
- •32: Кобзарське мистецтво і його найвидатніші представники
- •33: Звичаї та обряди українців
- •34:Вишивка. Килимарство. Кераміка
- •35: Писанкарство. Різьба по дереву. Вироби зі скла
- •36)Джерела українського іконопису
- •37)Українська ікона візантійського стилю
- •38)Українська барокова ікона
- •39)Українська ікона хіх-ххі ст.
- •40)Народна архітектура
- •XVIII століття
- •51) Зірки української естради
- •52) Тарас шевченко-художник
- •53) Катерина білокур та її доля
- •54) Творчість марії при(й)маченко
- •55) Скульптор і художник олександр архипенко
- •60. Театр й. Стадника
- •66) Скит манявський як духовна пам’ятка
- •67) Софія київська. Мозаїки і фрески софії київської
- •68) Кирилівська церква: її побудова та реставрація.
- •69) Почаївська лавра: історія створення, святині, стилі побудови основних церков
- •70) Києво-печерська лавра
Недоліки стилю
До недоліків стилю класицизм і його нащадка академізму належать приреченість до постійних повторів вироблених зразків, швидке падіння в стеріотипні рішення, консервація рішень. Жорстка заданість переходила в класицизмі в надісторичність[3], в ігнорування сучасності. Адже задовго до цього вже вироблені ідеально прекрасні форми і пропорції. Залишається лише їх наслідувати, бо виникає ілюзія причетності до ідеальної краси і вічності[4].
В живопису виникає низка Венер, Ганімедів, Аполлонів, йде процес постійного відтворення сюжетів античної міфології чи історії. Стиль виходить із хибної тези абсолютного ідеалу, вже виробленого в античні часи. Доходило до механічного, некритичного переносу вже створених проектів із однієї кліматичної зони до іншої. Серед таких прикладів — копії італійської вілли Ротонда — в Британії, Палладіїв міст в парку Царського Села тощо. Міст був скопійований з проекту Андреа Палладіо архітекторм В. Неєловим і вибудований в1772-1774 роках[5]. Реакцією на помірковану, малоемоційну архітектуру класицизму стають романтичні течії — псевдоготика, шинуазрі, туркоманія, єгиптоманія, що охопили практично всі країни Західної Європи. Це і дозволяло досягти різноманітності і відійти від нудного, мононного використання одноманітних колонад, трикутних фронтонів,портиків, однакових що в Британії, що в Росії, що в Бразилії тощо.
До того ж успішна практика існування европейських стилів готика, відродження і маньєризму, бароко, рококо, сецесії та модернізму довела, що сталого ідеалу ( на чому помилково наполягав класицизм ) — нема , що кожна нова доба (і її талановиті представники) здатні виробити власні ідеали і яскраво втілити їх у власній творчості.
Класицизм у малярстві Європи (відомі представники)
Класицизм не міг узгодити суперечність між двома началами людської природи — між матеріальним і духовним, між розумом і чуттям. Звідси йде раціоналістичне протиставлення розуму, трактованого як самодостатній. Єдиний і абсолютний засіб пізнання, чуттєвим зв'язкам людини з навколишнім світом. Звідси вкрай одностороннє розуміння натхнення і творчого процесу, яке виключає присутність індивідуального досвіду, емоційних факторів, інтуїції, а головне — постійної зумовленості форми художнього твору конкретним життєвим змістом.
Жак-Луї Давід (1748–1825), Франція
П'єр Нарсіс Герен (1774–1833), Франція
Антуан Жан Гро (1771–1835), Франція
Жан-Батист Реньо (1754–1829), Франція
Гільом Гільон Летьєр(1760–1832), Франція
Жак Реаттю (Jacques Réattu, 1760–1833), Франція
П'єр Поль Прюдон (1758–1823), Франція
Ан-Луї Жироде де Русі-Тріозон (1767–1824), Франція
Бенджамін Вест (1738–1820), Велика Британія
Гевін Гамільтон (1723–1798)
Лосенко Антон Павлович (1737–1773), Російська Імперія
Помпео Батоні (1708–1787), Італія
Йоган Ендер (1793-1854), Австро-Угорщина
Класицизм у Російській імперії
Вже з 1760-х рр. у мистецтві Російської імперії почався поворот до класицизму. Він мав потужну підтримку від царського двору і імператриці Катерини Другої. В перехідних формах від стриманого бароко до класицизму працював запрошений до Петербурга архітектор Валлєн Деламот(1729–1800). В формах французького класицизму працювали і архітектори Баженов Василь Іванович і Іван Старов, що навчалися у Парижі.
Відомі представники стилю класицизм у Москві:
Казаков Матвій Федорович
Бове Йосип Іванович
Франческо Кампорезі
Доменіко Жилярді
Биковський Михайло Дорімедонтович
Потужну лінію західноєвропейського класицизму підтримували і твори архітекторів Джакомо Кваренгі і Чарльза Камерона, що оселились в імперії. Виникають і свої майстри-архітектори класицизму — Львов М.О, Волков Ф. І., пізніше — Стасов В. П. (1769–1848) та ін.
У Києві чудовим зразком класицизму є Червоний корпус Київського університету, збудований у 1837–1843 рр. за проектом Вікентій Беретті.
Найбільше поширення мав класицизм в сільських районах, де за проектами архітекторів класицизму будували панські садиби — від уславлений підмосковних до садиб в провінціях. Зразками чудових садиб в стилі класицизму під Петербургом були Сиворіци, Тайці і Пела, Мар'їно і Ропша, Павловськ і садиба Жерновка.
Зразками прекрасного класицизму в Україні стали садиби в Батурині, Сокиринцях, Качанівці на Чернігівщині, Вороновиці і Серебринцях на Вінничині, Микулинцях на Тернопільщині.