2. Короткостроковий кредит як форма фінансування оборотного капіталу

Для того щоб розглянути більш детально короткострокове фінансування треба розглянути його особливості, до яких належать:

1. Швидкість: короткострокова позика може бути одержана набагато швидше, ніж довгострокова.

2. Гнучкість: компанія, якщо її потреби збільшення фондів має поточний характер (сезонних або циклічних), не може зв’язувати себе довгостроковим борговим зобов’язанням.

3. Вартість довгострокового боргового зобов’язання з короткостроковим: відсоткові ставки взагалі нижчі за короткостроковим борговим зобов’язанням, ніж за довгостроковим.

4. Ризик довгострокового зобов’язання порівняно з короткостроковим: за певних умов короткострокове боргове зобов’язання більш ризикове, ніж довгострокове фінансування.

Гнучкість, вартість і ризикованість короткострокового боргового зобов’язання порівняно з довгостроковим значно мірою залежать від типу короткострокового кредиту, який використовується. Існують численні джерела короткострокових фондів, головними з них є:

1. Накопичення - деякі накопичення заробітної плати (щотижневі, двотижневі, щомісячні), сплати в фонди соціального забезпечення і прибуткові податки, які, головним чином сплачуються на щотижневій, щомісячної або щоквартальній основі.

2. Рахунки, що підлягають сплаченню (торговельний кредит) – рахунки, що підлягають сплаченню або торговельний кредит є найкращою єдиною категорією короткострокового боргового зобов’язання.

3. Короткострокові банківські позики. Комерційні банки, чиї позики головним чином з’являються у балансових відомостях корпорації як боргові зобов’язання, що підлягають сплаченню є другим по важливості джерелом короткострокового фінансування.

Основні риси банківських позик розглядаються в наступному:

а) строк платежу – хоча банки роблять більше довгострокові позики, основний обсяг їх кредитування має короткостроковий характер – близько 2/3 усіх банківських позик сплачується через рік або менше;

б) боргова розписка (простий вексель) – коли банківська позика схвалена, угода виконується підписанням боргової розписки. Розписка характеризує заборговану суму, відсоткову ставку, календарний план сплачення, будь-яке додаткове забезпечення підвищення гарантії для позики, будь-які інші строки і умови, прийняті за домовленістю банку і боржника.

в) компенсуючи балансові звіти (баланси) – банки іноді вимагають від боржників зберегти середній баланс депозиту до запитання (чековий рахунок), що дорівнює від 10%-20% особового рахунку позики. Це називається компенсуючим балансом і такі баланси збільшують реальну відсоткову ставку за позикою.

г) кредитна лінія полягає в узгодженні між банком і боржником певної суми кредиту, який банк може продовжувати надавати позичальнику протягом встановленого періоду.

Вартість банківських позик варіює для різних типів боржників у будь-який момент часу і для всіх боржників з часом. Відсоткові ставки є вищими для більш ризикових боржників, і ставки більш високі по менших позиках застосовуються у зв’язку з фіксованими витратами, що включені у здійснення і обслуговування позик.