Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
k_r_EA_Bondarenko_A_Yu.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
281.18 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економіки та маркетингу

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Економічний аналіз"

на тему : «Аналіз фінансового стану підприємства(на прикладі ПАТ «ВО «Конті»)»

Виконала

Студентка гр. МПР-08 _____________________ Бондаренко А.Ю.

Перевірила

доцент _____________________ Мізіна О.В.

Донецьк 2012

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Донецький національний технічний університет

Факультет________________________Кафедра________________________

Спеціальність____________________________________________________

Завдання на курсовий проект (роботу) студента_________________________

_________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові)

1. Тема проекту (роботи) ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Термін сдачі студентом закінченого проекту (роботи)

____________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Вихідні дані до проекту (роботи) ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які треба розглянути) _______________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)____________________________________________________________________________________________________________________________

6. Консультанти по проекту (роботі), із зазначенням розділів проекту, які відносяться до них

Раздел

Консультант

Подпись, дата

Задание выдал

Задание принял

7. Дата видачі завдання 7 лютого 2012 р.

Керівник _________________________

(підпис)

Завдання прийняв до виконання ________________________

(підпис)

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

п/п

Назва етапів курсового проекта

(роботи)

Термін виконання етапів

проекту (роботи)

Примітки

1

2

3

4

5

6

7

8

10

11

Студент ___________________

(підпис)

Керівник проекту ___________________

(підпис)

Лист оцінювання курсової роботи (проекту) студентки групи МПР-08 Бондаренко Альони

Вид роботи

Оцінка максимальна (бал)

Оцінка роботи (бал)

1

Виконання календарного графіка роботи

5

2

Визначення предмета й об’єкта дослідження

5

3

Формулювання мети і задач роботи

5

4

Відповідність теоретичного розділу предмету і об’єкту роботи. Наявність обов’язкових елементів (опис предмета дослідження, методологія розрахунків, характеристика умов, в яких розвивається предмет дослідження тощо)

15

5

Коректність розрахунків

15

6

Наявність власних висновків, їх правильність (адекватність інтерпретації отриманих результатів)

25

7

Логіка та аргументація тексту пояснювальної записки, стиль написання пояснювальної записки, наявність граматичних і стилістичних помилок

8

8

Використання літератури, цитування, наявність посилань, їх коректність

5

9

Відповідність розділу ВИСНОВКИ до розділу ВСТУП

8

10

Оформлення тексту пояснювальної записки

9

Оцінка за 100-балльною шкалою

100

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка складається з 102 сторінок, 15 таблиць, 15 посилань.

Об’єкт дослідження – ПАТ ВО «Конті» та показники його роботи за 2007-2008 роки.

Мета роботи – оволодіння методикою проведення аналізу фінансового стану підприємства для виявлення основних резервів поліпшення його фінансово-господарського стану, підвищення ефективності використання його засобів і зниження ризику його банкрутства.

Методи дослідження – аналіз літературних і науково-методичних джерел, порівняльний, факторний, економічний та фінансовий аналіз, метод угрупувань, системний підхід.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Основними факторами, що визначають фінансовий стан є: виконання фінансового плану і поповнення в міру потреби власного оборотного капіталу за рахунок прибутку, а також швидкість оборотності оборотних коштів. Сигнальним показником, в якому проявляється фінансовий стан є платоспроможність підприємства.

аналіз фінансового стану; ділова активність підприємства; ліквідність підприємства; майновий стан підприємства; методи фінансового аналізу; платоспроможність підприємства; прийоми фінансового аналізу; фінансова звітність; фінансова стійкість підприємства; фінансовий аналіз; банкрутство

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………..……….....……….......................7

1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА…......……......…...……....……........…........…….....9

1.1 Сутність, цілі та значення оцінки фінансового стану підприємства......................................................................................9

1.2 Оцінка фінансового стану фірм – досвід економічно розвинених

країн…………………………………….…………….…………….16

1.3 Інформаційне та нормативно-правове забезпечення фінансового

аналізу…………………………….…….…..………………...……21

Висновки по розділу 1…………………..…….………………..……..24

2 МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ТА ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО

СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА……….…………….…………………….26

2.1 Загальна оцінка майна підприємства та визначення його ринкової усталеності……....…………………..……………….…26

2.2 Аналіз взаємозв’язку активу і пасиву балансу: показники фінансової усталеності, визначення типу фінансової усталеності…....................................................................................36

2.3 Показники інтенсивності та ефективності використання капіталу

підприємства……………..…………………………………….......43

2.4 Аналіз платоспроможності. Методи прогнозування кризового

розвитку підприємства…....…...….................................................46

Висновки по розділу 2…………………………………..…………….59

3 ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА….…..…..62

3.1 Характеристика майнового стану підприємства та оцінка його

ринкової стійкості……..…….………………...………………......62

3.2 Оцінка фінансової усталеності ……………………….......……...70

3.3 Оцінка ділової активності підприємства та ефективності

використання капіталу……………………………...….…............74

3.4 Оцінка ліквідності активів підприємства. Визначення ризику

кризового розвитку…………………………….…………..….......79

Висновки по розділу 3…………………………..…………........….....85

ВИСНОВКИ……………………….…….…………………….............90

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ……...……....……....….......……………........93

ДОДАТКИ…………….....…............…...…………………………......95

ВСТУП

Перехід до ринкової економіки потребує від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції, послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і керування виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємництва, ініціативи.

У цих умовах керівник підприємства не може розраховувати тільки на свою інтуїцію. Управлінські рішення і дії сьогодні повинні бути засновані на точних розрахунках, глибокому й всебічному економічному аналізі. Вони повинні бути науково обґрунтованими, мотивованими, оптимальними. Жодне організаційний, технічний і технологічний захід не повинний здійснюватися доти, поки не обґрунтована його економічна доцільність.

Важлива роль у реалізації цих задач приділяється аналізу фінансової діяльності підприємств. З його допомогою виробляється стратегія й тактика розвитку підприємства, улаштовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників.

Фінансовий аналіз навіть найблагополучнішого підприємства є постійною необхідністю, бо не можна вести господарство без аналізу його доходів і витрат. Це було важливо завжди, а тим більше – нині, коли на зміну безгосподарності й безвідповідальності приходить підприємництво, сувора дисципліна й ощадливість. Закони ринкової економіки потребують відповідного способу мислення й поведінки всіх її учасників. Ринкова економіка приводить у рух усі ресурси, аби кожна вкладена в підприємство гривня давала найвищий прибуток. Щоб забезпечити це, необхідно постійно проводити фінансовий аналіз, досліджувати фінансовий стан підприємства, проводити обґрунтоване наукове дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у процесі господарської і торговельної діяльності кожного підприємства.

Фінансовий аналіз передбачає дослідження важливих аспектів грошового обороту та прийняття заходів із закріплення фінансово-економічного стану господарюючого суб'єкта. Стабільний фінансовий стан підприємства означає своєчасне виконання зобов'язань перед його персоналом, партнерами та державою, що припускає фінансову стійкість, нормалізацію плато- і кредитоспроможності та рентабельності активів, власного капіталу й продажів.

Велика роль приділяється аналізу в справі визначення й використання резервів підвищення ефективності виробництва. Він сприяє ощадливому використанню ресурсів, виявленню і впровадженню передового досвіду, наукової організації праці, нової техніки й технології виробництва, попередженню зайвих витрат, різних недоліків у роботі. У результаті цього зміцнюється економіка підприємства, підвищується ефективність виробництва.

Питання фінансового аналізу підприємства досліджували багато вітчизняних і зарубіжних науковців, зокрема Т.А. Обущак, О.Л. Хотомлянський, П.А. Знахуренко, О.А. Сметанюк та ін. Зазначимо, що особливу увагу приділено питанням, пов'язаним не тільки з аналізом фінансового стану, а й з його оцінкою та управлінням.

Мета курсової роботи: оволодіння методикою проведення аналізу фінансового стану підприємства для виявлення основних резервів поліпшення його фінансово-господарського стану, підвищення ефективності використання його засобів і зниження ризику його банкрутства.

Завдання курсової роботи: визначення теоретичних аспекті аналізу фінансового стану підприємства, методичних основ аналізу та оцінки фінансового стану підприємства та оцінка стану конкретного виробничого підприємства.

Об'єктом дослідження при виконанні роботи є промислове підприємство ПАТ «ВО «Конті»та фінансові показники його роботи за останні два роки.

  1. Теоретичні аспекти аналізу фінансового стану підприємства

    1. Сутність, цілі та значення оцінки фінансового стану підприємства.

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.[1]

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан

Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність.

Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.

Отже, фінансовий стан - це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити "больові точки" у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення.

Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

- дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

- дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

- об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

- оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

- аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

- визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.

Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.

У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.

При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи підприємства.

Аналіз фінансового стану - це частина загального аналізу господарської діяльності підприємства, який складається з двох взаємозв'язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу.

Розподіл аналізу на фінансовий та управлінський зумовлений розподілом системи бухгалтерського обліку, яка склалася на практиці, на фінансовий та управлінський облік. Обидва види аналізу взаємозв'язані, мають спільну інформаційну базу.

Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:

- орієнтація аналізу на публічну, зовнішню звітність підприємства;

- множинність об'єктів-користувачів;

- різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;

- максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів.

Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу, який здійснюється партнерами підприємства, контролюючими органами на основі даних публічної фінансової звітності, є:

- аналіз абсолютних показників прибутку;

- аналіз показників рентабельності;

- аналіз фінансового стану, фінансової стійкості, стабільності підприємства, його платоспроможності та ліквідності балансу;

- аналіз ефективності використання залученого капіталу;

- економічна діагностика фінансового стану підприємства.

На відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу більш формалізовані та менш деталізовані. Різниця у змісті зовнішнього і внутрішнього аналізу пов'язана з різницею інформаційного забезпечення і завдань, що їх вирішують обидва ці види аналізу.

Основним змістом внутрішнього (традиційного) аналізу фінансового стану підприємства є:

- аналіз майна (капіталу) підприємства;

- аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;

- оцінка ділової активності підприємства;

- аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають;

- аналіз кредитоспроможності підприємства;

- оцінка використання майна та вкладеного капіталу;

- аналіз власних фінансових ресурсів;

- аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;

- аналіз самоокупності підприємства.

Цей аналіз здійснюється аналітиками підприємства і грунтується на широкій інформаційній базі, включаючи й оперативні дані.

Традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства опрацювала певні прийоми й методи його здійснення.

Можна назвати шість основних прийомів аналізу:

1) горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

2) вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;

3) трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів (за допомогою тренду здійснюється екстраполяція найважливіших фінансових показників на перспективний період, тобто перспективний прогнозний аналіз фінансового стану);

4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників;

5) порівняльний аналіз - внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самого підприємства та його дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з показниками конкурентів або із середньогалузевими та середніми показниками.

6) факторний аналіз - визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.

Предметом фінансового аналізу підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання. Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства - об'єктивної його оцінки та виявлення на цій основі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів - можуть застосовуватися різні методи аналізу.

Методи фінансового аналізу - це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.

В економічній теорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізу взагалі та фінансового аналізу зокрема.

Перший рівень класифікації виокремлює неформалізовані та формалізовані методи аналізу.

Неформалізовані методи аналізу грунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи:

- експертних оцінок і сценаріїв,

- психологічні,

- морфологічні,

- порівняльні,

- побудови системи показників,

- побудови системи аналітичних таблиць.

Ці методи характеризуються певним суб'єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності, тобто методи:

- ланцюгових підстановок,

- арифметичних різниць,

- балансовий,

- виокремлення ізольованого впливу факторів,

- відсоткових чисел,

- диференційний,

- логарифмічний,

- інтегральний,

- простих і складних відсотків,

- дисконтування.

У процесі фінансового аналізу широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів).

Використання видів, прийомів та методів аналізу для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності становить методологію та методику аналізу.

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Існують три основні типи моделей, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства: дескриптивні, предикативні та нормативні.

Дескриптивні моделі є основними. До них належать: побудова системи звітних балансів; подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах; вертикальний та горизонтальний аналіз звітності; система аналітичних коефіцієнтів; аналітичні записки до звітності. Дескриптивні моделі засновані на використанні інформації з бухгалтерської звітності.

Предикативні моделі - це моделі передбачувального, прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів та прибутків підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширені з них: розрахунки точки критичного обсягу продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні та регресивні моделі).

Нормативні моделі - це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними (розрахованими на підставі нормативу). Ці моделі використовуються, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі, їхня суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та у розгляді і з'ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.

Фінансовий аналіз значною мірою базується на застосуванні жорстко детермінованих факторних моделей.

Таким чином, у ході аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватися найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу, їхня кількість та широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку.

Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.

1.2 Оцінка фінансового стану фірм – досвід економічно розвинених країн.

Практика використання прийомів фінансового аналізу українськими підприємствами недостатня з погляду сучасних вимог економіки. Тим часом, західний досвід фінансового аналізу досить багатий. Тут є своє «ноу-хау», налагоджені й апробовані технології. Одним з яскравих прикладів може служити досвід гіганта автопромисловості - концерну Renault.

З моменту створення в 1898 р. Луи Рено підприємство займалося розробкою й випуском автомобілів, танків, вантажівок, літакових двигунів і самих літаків. Історія компанії була насичена найважливішими подіями, зльотами й падіннями: післявоєнна націоналізація, створення світових бестселерів, таких як 4 CV і Renault 5, найглибша криза 80-х років і наступні потім політики «Загальної якості», «Зменшення собівартості» й «Інтернаціоналізації». У цей час і починається активне застосування методів аналізу у фінансовому менеджменті концерну.

Фінансовий аналіз на промислових підприємствах включає аналіз фізичних показників виробництва й дослідження безпосереднє грошових потоків компанії, які базуються на її вартості. Проте, лише сполучення цих двох складових здатне дати реальну оцінку стану фірми.

В основі фізичних показників лежить кількість автомобілів, що випускають, а також відношення цієї кількості до максимально можливої продуктивності заводу й чисельності виробничого персоналу.

Для оцінки ефективності виробництва в Renault використають індекс EIU. Його сутність складається відносно кількості зроблених концерном автомобілів за певний період часу до усередненого за цей же період чисельності персоналу, у т.ч. невиробничого. Цей показник дозволяє оцінити динаміку розвитку й вартість виробництва, однак не враховує якісні характеристики й складність автомобілів, що випускають.

Для детального аналізу більше підходить показник IMVP, за допомогою якого можна привести у відповідність параметри різних підприємств, зрівняти час виробництва однієї машини з базовою величиною й, в остаточному підсумку, зіставити результати діяльності будь-яких автомобільних заводів. Завдяки використанню цього показника стала очевидним перевага японських підприємств перед європейськими й американськими конкурентами, а на Renault була сформульована конкретна мета - зменшення часу на виробництво одного автомобіля.

Для всеосяжної оцінки стану компанії й підвищення безпеки її діяльності в майбутньому фізичні показники доповнюються фінансовими, серед яких найбільше значення має індекс «вартості трансформації». Спрощено говорячи, він показує скільки додають у собівартості готової продукції вартість металу, фарби й комплектуючих.

Важливість комплексного синхронного використання всіх показників фінансового аналізу підкреслює приклад Renault: з кінця 80-х рр. корпорація пережила приватизацію, небувалий ріст й інтернаціоналізацію своєї діяльності. Зараз Renault – це 59 заводів й 138 тисяч співробітників по всьому світу, концерну належать румунська Dacia, корейський Samsung motors й 36,8% японського Nissan. Це більше 2,2 млн. зроблених і проданих автомобілів, 37 млрд. євро обсягу продажів і більше 1,3 млрд. євро чистого прибутку (за один тільки 1998 рік). Зараз перед компанією стоять нові завдання, рішення яких неможливо без аналізу показників діяльності підприємства в практиці фінансового менеджменту.

Правила фінансового обліку різних західних країн регламентуються своїми специфічними стандартами. І в той же час, між ними є багато загального, так що бухгалтер або фінансовий менеджер Великобританії без особливої праці зможе зрозуміти й оцінити інформацію, представлену американським бухгалтером. У дійсному розділі ми будемо керуватися тими принципами й правилами, які становлять основу Загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку (GAAP - Generally Accepted Accounting Principles) США й основними положеннями Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО).

Дійсні навчальні матеріали розглядають наступне комплексне завдання:

  • викласти основні принципи й особливості МСБО,

  • описати формати балансу й звіту про прибуток у вигляді, найбільш зручному для проведення діагностики,

  • дати інтерпретацію основних статей балансу й звіту про прибуток,

  • знайти відповідність між основними статтями балансу й звіту про прибуток в українських і міжнародних стандартах,

  • викласти методику складання звіту про рух грошей,

  • указати шляхи використання балансу й звіту про прибуток для цілей діагностики підприємства.

Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану за звітний період провадиться зіставлення зміни підсумку балансу зі змінами фінансових результатів господарської діяльності за звітний період. Із цією метою зіставляють темпи зміни наступних показників: виторгу від виробництва й інших послуг (робіт), балансового прибутку й величини активів підприємства (авансованого капіталу).

Економічний зміст цього ключового моменту в загальній оцінці динаміки й структури статей бухгалтерського балансу полягає в тому, що після оцінки динаміки зміни балансу доцільно встановити відповідність динаміки балансу з динамікою обсягу виробництва й виторги від перевезень й інших послуг (робіт), а також прибутку підприємства. Більш швидкий темп росту обсягу виробництва, виторгу від перевезень (робіт, послуг) і прибутку в порівнянні з темпом росту суми балансу вказує на поліпшення використання коштів. Так, оптимальним є наступне співвідношення, що базується на взаємозв'язку названих вище основних показників:

ТБПОР> ТА >100% (1.1)

де ТБПОРА – відповідно темпи зміни балансового прибутку, обсягу реалізації, суми активів (авансованого капіталу).

Дане співвідношення означає:

  • по-перше, прибуток збільшується більше високими темпами, чим обсяг реалізації, що свідчить про відносне зниження витрат виробництва й обігів;

  • по-друге, обсяг реалізації зростає більше високими темпами, чим активи (майно) підприємства, тобто ресурси підприємства використаються більш ефективно;

  • по-третє, економічний потенціал підприємства зростає в порівнянні з попереднім періодом.

Розглянуте співвідношення у світовій практиці одержало назву "золоте правило економіки підприємства». Необхідно мати на увазі, що якщо діяльність підприємства вимагає значного вкладення коштів (капіталу), які можуть окупитися й принести вигоду лише в більш-менш тривалій перспективі, то ймовірні відхилення від цього «золотого правила». Тоді виниклі відхилення не слід розглядати як негативні. До причин виникнення таких відхилень ставляться: додаток капіталу в сферу освоєння нових технологій виробництва (видів перевезень), модернізації й реконструкції діючих підприємств тощо. Для більш докладного аналізу структури балансу підприємства складаються окремі таблиці вертикального й горизонтального аналізу для активів і для пасивів. Активи розташовуються по убуванню ступеня ліквідності, починаючи з коштів і закінчуючи нематеріальними активами. Пасив балансу починається з найбільш затребуваної її частини й закінчуючи власними коштами. Такий порядок подання активів і пасивів балансу, з одного боку, прийнятий у багатьох західних стандартах обліку, з іншої, концентрує увага аналітика на найбільш важливі для фірми статтях, тому що кошти й короткострокові пасиви найбільшою мірою впливають на оцінку майна фірми і її фінансовий стан. На противагу цьому, нематеріальні активи, як правило, взагалі неможливо продати, а власні кошти не є затребуваними.

1.3 Інформаційне та нормативно-правове забезпечення фінансового аналізу

Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, Господарським кодексом України (дійсний з 1 січня 2004 року). Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва.

Для регулювання фінансової діяльності підприємства існує багато нормативних актів. Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації (затверджено наказом Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України від 26 січня 2001 р. №49/121) розроблено відповідно до Державної програми приватизації, затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації», з метою встановлення єдиного порядку та основних методичних засад проведення поглибленого аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації.

Аналіз фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством. Цим Положенням установлюються порядок розрахунку показників (коефіцієнтів), що характеризують фінансовий стан підприємства, та їх нормативні значення, які застосовуються при проведенні аналізу фінансового стану підприємства за спрощеною схемою. Якщо проведення фінансового аналізу за спрощеною схемою відповідно до вимог Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. № 1554, не дає змоги зробити висновки щодо фінансового стану підприємства, то проводиться поглиблений фінансовий аналіз згідно з вимогами, встановленими цим Положенням. Фінансовий аналіз проводиться відповідно до цього Положення загальноприйнятими методами [10].

Фінансовий аналіз проводиться державним органом приватизації у двотижневий термін з дня отримання відповідного запиту. У разі потреби державний орган приватизації може залучати незалежних консультантів та експертів, порядок оплати послуг яких визначається Фондом державного майна України.

Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (затверджено наказом Міністерства економіки України від 17 січня 2001 р. №10) розроблені з метою забезпечення однозначності підходів при оцінці фінансово-господарського стану підприємств, виявленні ознак поточної, критичної чи надкритичної їх неплатоспроможності, а також приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для здійснення випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутству підприємств [11].

Відповідність розрахованих, згідно з цими методичними рекомендаціями, економічних показників фінансового стану підприємств різним рівням неплатоспроможності визначається державним органом з питань банкрутства, арбітражним керуючим, підприємством, власником його майна (органом, уповноваженим управляти майном підприємства), інвестором, кредитором за власною ініціативою, а також у визначених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 30.06.1999 р.) випадках, при проведенні експертизи фінансового становища підприємства.

Джерелами інформації для проведення розрахунків економічних показників і виявлення ознак неплатоспроможності чи банкрутства є вибіркові показники з документів фінансової звітності підприємства.

Інформаційне забезпечення фінансового аналізу передбачає уперед за все використання наступних форм звітності: ф.1 «Баланс підприємств»; ф.2 «Звіт про фінансові результати»; ф.3 «Звіт про рух грошових коштів»; ф.4 «Звіт про власний капітал».

Баланс підприємства складається із двох частин: активу й пасиву. Основними розділами активу є: необоротні, оборотні активи та витрати майбутніх періодів. Пасив балансу підприємства складається з таких розділів: власний капітал, забезпечення наступних витрат і платежів, довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання. Аналіз бухгалтерського балансу зв'язаний з розглядом кожної статті активу з позиції її ліквідності; статті пасивів оцінюються з погляду терміновості вимог до погашення зобов'язань і можливих джерел їх погашення. Інформація про власний капітал розглядається з позиції здатності підприємства зберігати свою фінансову стійкість.

Використовуючи баланс підприємства можна розрахувати такі показники (коефіцієнти), які характеризують виробничий потенціал підприємства, показники ліквідності підприємства, аналіз платоспроможності (фінансової усталеності) підприємства.

Використовуючи форми «Баланс підприємства» та «Звіт про фінансові результати» можна розрахувати показники (коефіцієнти) ділової активності підприємства, показники (коефіцієнти) рентабельності підприємства.

Звіт про фінансові результати складається з трьох частин: фінансові результати, елементи операційних витрат, розрахунок показників прибутковості акцій. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства передбачає дослідження динаміки та структури фінансових результатів його діяльності, дозволяє визначити фактори, що вплинули на формування величини чистого прибутку (збитку) підприємства. За результатами аналізу робиться висновок щодо прибутковості або збитковості діяльності підприємства, тенденцій зміни фінансових результатів діяльності підприємства порівняно з попередніми періодами, основних факторів, що вплинули на формування кінцевих результатів господарської діяльності підприємства [12].

Звіт про рух грошових коштів складається з трьох частин: рух коштів у результаті операційної діяльності, інвестиційної діяльності та фінансової. Звіт про рух грошових коштів призначений для оцінки здатності підприємства забезпечувати перевищення надходжень коштів над платежами. При розгляді статей даного звіту ключовим показником є результат зміни коштів від операційної діяльності, оскільки саме він характеризує стійкість додаткового надходження коштів на підприємство.

Звіт про власний капітал містить у собі інформацію про залишок власного капіталу на початок року, переоцінку активів, розподіл прибутку, вилучення капіталу, інші зміни в капіталі. Цей звіт дає інформацію про джерела формування власного капіталу за звітний період і причинах його зміни. Елементний аналіз даного звіту дозволяє охарактеризувати здатність підприємства до самофінансування і нарощення капіталу. У залежності від причин зміни статей звіту може бути оцінений внесок власного капіталу у формування активів.

Висновок до розділу 1: У ході аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватися різноманітні методи, моделі та прийоми аналізу, їхня кількість та широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку.

Слід підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.

На першому місці знаходиться відомий коефіцієнт ділової активності. Така увага до нього пояснюється тим, що здатність активів генерувати грошові потоки, одночасно означає, що підприємство виконує свою основну економічну функцію [3, с.109].

На другому місці розташована прибутковість активів: у різних варіантах використовуються нерозподілений прибуток, прибуток від реалізації та прибуток до сплати податків і процентів. Певною мірою прибутковість активів характеризує якість фінансово-економічної діяльності підприємства [3, с.109].

Найбільш репрезентативною є третя група, показники якої пов’язані зі структурою капіталу. Перш за все – це показники ризику, а саме відношення власного капіталу до запозиченого, короткострокових зобов’язань до суми активів та інші. У тій чи іншій формі вони відображають фінансовий леверидж. Інші пов’язані із ризиком кредиторів: прибуток від реалізації до короткострокових зобов’язань та ринкової вартості капіталу до заборгованості [3, с.110].

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]