- •Міністерство освіти і науки,
- •Таблиця 1 - Варіанти контрольних робіт
- •Тема 1.1. Предмет екології. Екосистеми, їхня структура,
- •Тема 1. 2 Біосфера
- •Тема 2.1. Cоціоекосистеми
- •Тема 2.2.Природокористування і екологічні проблеми.
- •Тема 3.1. Глобальні екологічні проблеми.
- •Тема 1.1 Предмет екології. Екосистеми, їхня структура, властивості
- •1. 1 Теоретична частина
- •1.1.1 Предмет екології, її об’єкт та завдання
- •1.1.2 Поняття екосистеми
- •1.1.3 Класифікація екосистем
- •1.1.4 Компоненти екосистеми. Структура екосистем
- •1.1.5 Екологічні фактори
- •1.1.6 Лімітуючи екологічні фактори, принцип Лібіха -Шефельда.
- •1.1.7 Функціонування екосистем. Потоки енергії та речовини у
- •1.1.8 Стійкість і саморегуляція екосистем
- •1.1 Практична частина
- •Тема 1.2 Біосфера її структура, властивості і закони
- •1.2 Теоретична частина
- •1.2.1 Поняття «Біосфера». Навчання Вернадського в.І. Про біосферу
- •1.2.2 Основні типи речовини у біосфері
- •1.2.3 Живі організми у біосфері
- •1.2.4 Атмосфера
- •1.2.5 Гідросфера
- •1.2.6 Літосфера
- •1.2.7 Функціонування біосфери. Функції живої речовини у біосфері
- •1.2.8 Складові енергетичного балансу у біосфері
- •1.2.9 Біохімічні кругообіги речовини
- •1.2.10 Стабільність біосфери
- •1.2.11 Самоорганізація біосфери
- •1.2 Практична частина
- •1.2.Контрольна частина. Тестові завдання.
- •Вступна частина
- •Тема 2.1 Соціоекосистеми, їх структура і закони функціонування
- •2.1 Теоретична частина
- •2.1.1 Поняття соціоекосистем, їх класифікація
- •2.1.2 Структура соціоекосистем
- •2.1.3 Історія взаємовідносин людського суспільства і природи.
- •2.1.4 Функціонування соціоекосистем. Залежність
- •2.1.5 Соціоекосфера. Навчання Вернадського в.І. Про ноосферу
- •2.1 Практична частина
- •Тема 2.2 природокористування і екологічні проблеми
- •2.2. Теоретична частина
- •2.2.1 Соціально-економічний механізм взаємодії суспільства і
- •Природні ресурси
- •2.2.3 Завдання раціонального природокористування
- •2.2.4 Розрахунок еколого-економічної ефективності виробничих
- •2.2.5 Економічні оцінки і стимули відтворення природного
- •2.2.6 Економічні механізми природокористування
- •2.2.7 Плата за природокористування і забруднення природного
- •2.2.8 Проблеми гармонізації взаємодії між суспільством і природою
- •2.2 Практична частина
- •Природокористування?
- •Змістовий модуль 3 Майбутнє людства в контексті глобальних екологічних проблем. Пошук шляхів виживання людства Вступна частина
- •Тема 3.1 глобальні екологічні проблеми
- •3.1 Теоретична частина
- •3.1.1 Загальна характеристика глобальних проблем
- •3.1.2 Забруднення біосфери
- •3.1.3 Забруднення атмосфери
- •3.1.4 Забруднення гідросфери
- •3.1.5 Забруднення літосфери
- •3.1.6 Радіація у біосфері
- •3.1.7 Парниковий ефект
- •3.1.8 Кислотні дощі
- •3.1.9 Виснаження озонового прошарку
- •3.1.10 Масове зведення лісів
- •3.1.11 Проблема відходів
- •3.1.12 Сільське господарство
- •3.1.13 Виробництво енергії і екологічні проблеми
- •3.1.14 Екологічна криза, як криза антропоцентризської
- •3.1 Практична частина.
- •Тема 3.2 Діяльність урядових та неурядових
- •3.2 Теоретична частина
- •3.2.1 Міжнародна екополітика
- •3.2.2 Діяльність оон
- •3.2.3 Діяльність юнеско
- •3.2.4 Діяльність «зелених»
- •3.2.7 Сталий розвиток – міф чи реальність
- •3.2.8 Стратегія й тактика виживання людства
3.1 Практична частина.
Приклади розв’язання задач:
Приклад 3.1.1. При аналізі повітря на вміст в ньому двоокису азоту в 6 мл. розчину, одержаного пропусканням через нього повітря протягом 10 хвилин із швидкістю 6 л/хв., була знайдена концентрація двоокису азоту 0,5 г/л. Розрахуйте, чи відповідає концентрація двоокису азоту в узятому зразку повітря нормам ГДК.
Розв’язання: Розрахуємо об’єм повітря, яке було пропущено через 6 мл розчину протягом 10 хвилин із швидкістю 6 л/хв.:
V= 6 л/хв. ·10 хв. = 60 л.
Розрахуємо масу двоокису азоту у 6мл. розчину:
M = 0,5 г/л 6·10-3 л.=0,003г.
Скільки двоокису азоту було у 60л. повітря стільки ж його попало у розчин.
Розрахуємо концентрація двоокису азоту у повітрі:
ρ = M / V = 0,003г./ 60 л.= 0,003г./ 60 10-3 м3 = 0,05 г/ м3 .
Граничнодопустима концентрація двоокису азоту у повітрі становить ρпр.= 0,085мг/ м3 , а у нашому повітрі концентрація двоокису азоту становить
ρ = 0,05 г/ м3= 50 мг/ м3.
Висновок:ρпр.<< ρ, тобто концентрація двоокису азоту у повітрі перевищує ГДК, воно не відповідає санітарним нормам.
Завдання для самостійного вирішення
Задача 3.1.1. Повітря над зоною відпочинку забруднене оксидом вуглецю і оксидом азоту з концентрацією 0,7 і 0,02 мг/м3. Визначте відповідність повітря санітарно-гігієнічним вимогам.
Задача3.1.2. При контакті з 10 г ґрунту 0,1 л розчину солі свинцю концентрація останнього зменшилася з 5 г/л до 0,5 г/л. За допомогою розрахунку визначте, як змінилась, забрудненість ґрунту свинцем після досліду?.
Задача3.1.3. При аналізі зразка трави з пасовища масою 1,5 г було знайдене, що концентрація свинцю в 200 мл. розчину, одержаного при обробці трави, складає 11,2 мг/л. Розрахуйте, чи може ця трава використовуватися для випасу худоби.
Задача 3.1.4. При аналізі проби ґрунтів масою 10 г на значення pН 150 мл розчину, одержаного при промивці цього зразка дистильованою водою, виявилося рівним 4. Розрахуйте, яка концентрація іонів водню в узятому зразку ґрунту.
Задача 3.1.5. Атмосфера населеного пункту забруднена оксидом азоту, а також двооксидом азоту з концентрацією 0,01 мг/м3. При якій максимальній концентрації оксиду азоту атмосфера буде безпечна для здоров'я людей.
Задача 3.1.6. При яких максимальних концентраціях забруднюючих речовин атмосфера населеного пункту відповідатиме санітарно-гігієнічним вимогам, тобто буде безпечною? Забруднюючі речовини – двооксид азоту, фтористий водень. Концентрація фтористого водню складає 0,001 мг/м3.
Задача 3.1.7. Концентрація свинцю у водоймищі - 5 міліграм/л. Розрахувати вміст свинцю в організмі людини, що харчується рибою з водоймища, в міліграм/кг, використовуючи наступні дані: коефіцієнт накопичення свинцю в рибі прийняти рівним 10, тобто, якщо у воді концентрація свинцю 1 міліграм/л, то в м'ясі риби вона буде 10 міліграм/кг; людина протягом року з'їдає по 3 кг риби в місяць; середню вагу людини прийняти рівним 70 кг.
Задача 3.1.8. При яких максимальних концентраціях забруднюючих речовин атмосфера населеного пункту відповідатиме санітарно-гігієнічним вимогам, тобто буде безпечною? Забруднюючі речовини – двооксид сірки, фтористий водень. Концентрація фтористого водню складає 0,001 мг/м3.
Задача 3.1.9. При аналізі трави пасовища було знайдено 5 мг/кг свинцю. Розрахуйте, чи буде небезпечним вживання людиною в їжу протягом року м'яса корів, які пасуться на цьому пасовищі, враховуючи наступні дані: корова щодня з'їдає 5 кг трави. Людина в місяць з'їдає 5 кг м'яса. Середня вага людини - 70 кг.
Середня вага корови 200 кг.
Задача 3.1.10. На титрування проби води об'ємом 0,5 мл, взятої з водоймища, витрачено 20 мл. 0,1н. розчину гідроокису натрію. Враховуючи, що допустимі норми рН водоймищ 6,5 - 8,5 одиниць, покажіть, чи придатна вода заводу для побутових потреб?.
Довідкова частина
3.1.1. При одночасній присутності в повітрі населеного пункту декількох шкідливих речовин одно направленої дії відповідність атмосфери санітарно-гігієнічним нормам знаходиться згідно сумі часток ГДК цих речовин, які не повинні перевищувати одиницю:
C1/ ПДК1 + C2/ ПДК2 +…+ Cn / ПДКn ≤1,
де Cn - розрахункова або фактична концентрація шкідливих речовин в приземному шарі атмосфери, мг/м3;
ГДКn граничнодопустима концентрація шкідливих речовин, мг/м3.
3.1.2.Приклади груп речовин одно направленої дії:
- SO2 + NO + NO2;
- SO2 + HF;
- NH3 + H2S;
- CO + цементний пил.
3.1.3. Захворювання, викликане свинцевим отруєнням, виникає при середній концентрації свинцю в тілі 20 мг/кг
3.1.4. При різних нормальностях розчини реагують між собою в об'ємах, згідно пропорціям:Nк •Vк = Nосн•Vосн,
Nк – нормальність кислоти; Vк – об'єм кислоти;
Nосн – нормальність основи; Vосн – об'єм основи.
Таблиця 3.1.1 - Значення ГДК деяких речовин для атмосферного повітря
населених місць
-
Речовина
ГДК, мг/м3
Зважені речовини
Оксид вуглецю
Оксид кадмію
Фенол
Аміак
Двооксид сірі
Вуглеводні
Двооксид азоту
0,5
3,0
0,1
0,05
0,2
0,5
5,0
0,085
Таблиця 3.1.2 - Значення ГДК деяких речовин для води господарсько-питного призначення
-
Речовина
ГДК, мг/л
Зважені речовини
Сульфати
Хлориди
Аміак
Нафтопродукти
Залізо
Сірководень
750
500
350
2
0,03
0,5
1
Таблиця 3.1.3 - Значення ГДК деяких важких металів для харчових продуктів:
Метал |
ГДК, мг/кг | |||
Зернові |
Овочі |
м'ясо |
молоко | |
Свинець Цинк Мідь Кадмій Миш'як Ртуть |
0,5 50 10 0,1 0,3 0,02 |
0,5 10 5 0,03 0,2 0,02 |
0,5 5 5 0,05 0,1 0,03 |
0,5 1 1 0,03 0,05 0,005 |
Таблиця 3.1.4 - Значення ГДК деяких важких металів для харчових продуктів:
Метал |
ГДК, мг/кг | |||
Зернові |
Овочі |
м'ясо |
молоко | |
Свинець Цинк Мідь Кадмій Миш'як Ртуть |
0,5 50 10 0,1 0,3 0,02 |
0,5 10 5 0,03 0,2 0,02 |
0,5 5 5 0,05 0,1 0,03 |
0,5 1 1 0,03 0,05 0,005 |
Контрольна частина. Тестові завдання.
3.1.1. Чим відрізняються глобальні екологічні проблеми людства від інших проблем навіть планетарного характеру?
глобальні масштаби прояву, що виходять за рамки однієї держави або групи країн;
гострота прояву;
комплексний характер, усі проблеми тісно переплетені;
загальнолюдська сутність, що робить їх зрозумілими й актуальними для всіх країн і народів;
можливості їх вирішення лише зусиллями усього світового співтовариства;
усе зазначене вище разом.
3.1.2. Забруднення навколишнього середовища це:
наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин, що порушують функціонування екологічних систем або їхніх окремих елементів і понижують якість середовища з погляду проживання людини або ведення нею господарської діяльності;
спроможність біосфери зберігати свій стан, протистояти внутрішнім збуренням, включаючи будь-які антропогенні впливи, шляхом вироблення в ній саморегулюючих механізмів;
термодинамічно відкриті, функціонально цілісні системи, що існують за рахунок надходження з навколишнього середовища енергії і частково речовини і які само розвиваються й саморегулюються;
процес експлуатації природних ресурсів з метою задоволення потреб суспільства;
елементи природи, що впливають на життя й діяльність людей, але не беруть участі в матеріальному виробництві.
3.1.3. Основні джерелазабруднення атмосфери це:
металургійні підприємства;
землетруси, вулкани, лісові пожежі, процеси розкладання рослин і тварин;
транспорт, різноманітні машинобудівні підприємства;
підприємства паливно-енергетичного комплексу;
усе зазначене вище разом.
3.1.4. Основні джерелазабруднення гідросфери це:
підприємства здобування, транспортування та переробки нафти;
побутові й промислові стічні води;
сільське господарство;
промисловість;
усе зазначене вище разом.
3.1.5. Основні види забруднення літосфери це:
хімічні добрива;
важки метали (свинець, хром, мідь, ртуть);
радіоактивні елементи;
отрутохімікати;
усе зазначене вище разом.
3.1.6. Які забруднення мають назву “антропогенні ”?
забруднення викидами від промислових підприємств;
забруднення викидами від виверження вулканів;
забруднення викидами від землетрусів;
забруднення від ураганів, повенів;
усе зазначене вище разом.
3.1.7. Чим пояснюється виникнення парникового ефекту :
збільшенням змісту в атмосфері діоксину сірки;
збільшенням змісту в атмосфері діоксину вуглецю;
природними явищами;
збільшенням змісту в атмосфері діоксину азоту;
збільшенням вмісту в атмосфері пилюки.
3.1.8. Утворення кислотних дощів викликано наявністю в атмосфері:
ціанідів;
окислів сірки, азоту;
окислів хлору, азоту;
хлору;
вуглецю.
3.1.9. Як кислотні дощі впливають на навколишнє середовище та людей?
врожайність багатьох сільськогосподарських культ знижується на 3-8% внаслідок ушкодження листя кислотами;
кислотні опади викликають вимивання з ґрунту кальцію, калію й магнію, що викликає деградацію фауни й флори;
деградують і гинуть ліси , отруюється вода озер і ставків, у яких гине риба (у першу чергу, цінні види - лосось, форель) і багато видів комах;
вдихання людьми повітря, забрудненого кислотним туманом, призводить до захворювань дихальних шляхів, подразненню очей;
усе зазначене вище разом.
3.1.10. Які з приведених проблем належать до глобальних?
кислотні дощі;
виснаження озонового прошарку;
парниковий ефект;
масове зведення лісів,побутові і промислові відходи;
усе зазначене вище разом.
3.1.11. Що таке кислотні дощі:
це створення дрібних крапельок сірчаної та азотної кислот, що переносяться вітрами у виді кислотного туманну, або випадають з опадами;
це зникнення озонового прошарку за рахунок забруднення атмосфери фреонами;
це підвищення температури в першу чергу зі збільшенням утримання вуглекислого газу (СО2) і аерозолів в атмосфері;
це вплив природи на людську діяльність;
усе зазначене вище разом.
3.1.12. Що таке озонові дірки:
це зникнення озонового прошарку за рахунок забруднення атмосфери фреонами;
це створення дрібних крапельок сірчаної та азотної кислот, що переносяться вітрами у виді кислотного туманну, або випадають з опадами;
це підвищення температури в першу чергу зі збільшенням утримання вуглекислого газу (СО2) і аерозолів у атмосфері;
це вплив природи на людську діяльність;
це деградація біосфери.
3.1.13. Що таке парниковий ефект:
це зникнення озонового прошарку за рахунок забруднення атмосфери фреонами;
це підвищення температури Землі, в першу чергу зі збільшенням утримання вуглекислого газу (СО2) і аерозолів в атмосфері;
це створення дрібних крапельок сірчаної та азотної кислот, що переносяться вітрами у виді кислотного туманну, або випадають з опадами;
це вплив природи на людську діяльність;
це деградація біосфери.
3.1.14. Яку користь відіграють ліси?
ліси поглинають атмосферне забруднення антропогенного походження;
ліси захищають ґрунт від ерозії, регулюють нормальний стік поверхневих вод;
ліси перешкоджають зниженню рівня ґрунтових вод і замулюванню рік, каналів і водоймищ;
знищення лісів спричиняє за собою загибель їхньої багатющої флори й фауни.;
усе зазначене вище разом.
3.1.15. Як впливає радіація на здоров’я людини?
виникають генетичні зміни, ракові захворювання;
виникають захворювання на шизофренію;
виникають захворювання на діабет;
ні до яких захворювань не призводять;
.усе зазначене вище разом.
3.1.16. Причини підвищення радіаційного забруднення в Україні такі:
аварії на АЕС; аварії на ТЕС;
космічна радіація; аварії на ГЕС
аварія на ЧАЕС; аварії на АЕС;
аварії на ГЕС;аварії на АЕС;
усе зазначене вище разом.
3.1.17. Які області України є найбільшими забруднювачами атмосферного повітря шкідливими речовинами?
Львівська, Івано-Франківська, Рівненська;
Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Запоріжська;
Одеська, Миколаївська;Рівненська;
Волинська; Житомирська, Ужгородська;
Усі, які перераховані вище.
3.1.18. Яке значення лісу для функціонування живих організмів (дайте найбільш повну відповідь)?
За рахунок фотосинтезу збільшується кількість кисню і зменшується кількість СО2 у повітрі;
ліс затримує вологість у ґрунті;
ліс - домівка для багатьох живих організмів;
ліс – рекреаційна зона для людей;
усе зазначене вище разом.
3.1.19. Вплив промислових стоків на навколишнє середовище (дайте найбільш повну відповідь) такий:
забруднюються річки, моря, океани;
забруднюється атмосфера, літосфера;
знижується продуктивність продуцентів;
тварини й люди хворіють;
усе зазначене вище разом
3.1.20. Еколого-економічне значення наявності лісів таке: (дайте найбільш повну відповідь)
наявність лісу збільшує вологість, зменшує вітри й спеку;
ліс дає корисні продукти харчування й лікування;
ліс – рекреаційна зона;
ліс дає деревину для промисловості;
усе зазначене вище разом.
3.1.21. Еколого-економічні збитки від ненаукового ведення с/г виробництва (дайте найбільш повну відповідь) такі:
зменшення врожаїв за рахунок забруднення ґрунтів штучними добривами;
зменшення врожаїв за рахунок забруднення ґрунтів гербіцидами, пестицидами;
зменшення врожаїв за рахунок вітрової ерозії.
забруднення с/г продукції нітратами та вплив цього на здоров’я людей;
усе зазначене вище разом.
3.1.22. Екологічно чисті технології (дайте найбільш повну відповідь) це:
які не забруднюють гідросферу;
які не забруднюють атмосферу;
які не забруднюють літосферу;
які не забруднюють продукти харчування;
усе зазначене вище разом.
3.1.23. Безвідходні технології (дайте найбільш повну відповідь) це:
коли відходи одного виробництва є сировиною для іншого;
коли ККД виробництва дорівнює 100%;
коли відходи виробництва за рахунок природоохоронних заходів не попадають у навколишнє середовище;
коли виробництво не забруднює навколишнє середовище;
усе зазначене вище разом.
. 3.1.24. Альтеративні види енергетики (перерахуйте вірні відповіді) такі:
гідроенергетика; вітрова енергетика; біоенергетика;
теплоенергетика; вітрова енергетика; біоенергетика;
вітрова енергетика; біоенергетика; сонячна енергетика;
біоенергетика; гідроенергетика; теплоенергетика;
усе зазначене вище разом.