Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
YArosheva_O._I._Ekologiya._Navch._posib._2012.doc
Скачиваний:
23
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
1.87 Mб
Скачать

1.2.11 Самоорганізація біосфери

Згідно другого закону термодинаміки, якщо розглядати Всесвіт як закриту систему, вона йде до своєї неминучої дезінтеграції, так як запас концентрованої енергії, за рахунок якої відбуваються усі процеси в біосфері, рано чи пізно буде вичерпаний. Якщо запас корисної енергії у системі зменшується, то її здатність підтримувати організовані структури слабішає. Високоорганізовані структури розпадаються на менш організовані. Міра внутрішньої невпорядкованості системи - ентропія - зростає. Другий закон термодинаміки передбачає все більш однорідне майбутнє навколишнього середовища.

Теорія еволюції органічного світу розглядає біосферу як відкриту систему, яка знаходиться в не рівноважному стані й обмінюється речовиною, енергією й інформацією з навколишнім середовищем. Термодинаміка відкритих систем вивчає не рівноважні процеси. В їх описанні ключову роль відіграє поняття зменшення ентропії системи за рахунок процесів, які відбуваються у середині неї. Відкриті системи безупинно флуктують. Іноді окрема флуктуація може стати (у результаті позитивного зворотного зв’язку) настільки сильною, що організація, яка існувала раніше,не витримує й руйнується. У цей переломний момент, у точці біфуркації, принципово неможливо пророчити, в якому напрямку буде відбуватися подальший розвиток: чи стане стан системи хаотичним, чи вона перейде на новий, більш високий рівень організації. Під дією випадкових чинників і добору відбуваються повільні кількісні зміни параметрів системи, що розвивається (еволюційний розвиток), а потім наступає перехід у новий стан (біфуркаційний розвиток). Біфуркаційні процеси роблять процес еволюції незворотнім. Біфуркаційний механізм розвиткупідтверджує можливість спонтанного виникнення порядку й організованості з безладдя й хаосу в результаті процесу самоорганізації. Хід розвитку біосфери зовсім не призводить до пониження рівня організації й зменшення різноманіття форм організмів та їх угрупувань; розвиток живої матерії відбувається від нижчих форм до вищих. Здатність відкритих систем до самоорганізації – одне з величезніших досягнень сучасної фізики. Очевидно, що при існуючих космічних і земних передумовах жива речовина біосфери здатна продовжувати свій “тиск ” на зовнішні оболонки Землі й потенціал цього тиску аж ніяк не слабшає.

Антропогенний фактор, який викликає деградацію біосфери, слід розглядати як флуктуацію, викликану популяційним вибухом, який по законам регулювання, неминуче буде елімінований. Система - «суспільство – природа», по теорії Пригожина, досягнувши точки буфіркації, повинна буде перебудуватися. Біфуркація – це імпульс до розвитку біосфери по-новому, невідомому шляху. Яке місце в ньому посяде людство – це предмет спеціальних досліджень. Що ж до біосфери, то за її судьбу можна не хвилюватися, вона продовжить свій розвиток.

1.2 Практична частина

Приклади розв’язання задач

Приклад 1.2.1.Маса зразка ґрунту , взятого для аналізу, після висушування при 100о С протягом години зменшилась з 25г. до 15,8г. При подальшому витримуванні зразка при 500о С протягом години його маса зменшилась ще на 2,5г. За допомогою розрахунків дайте відповідь на запитання, до якого типу ґрунтів відноситься даний зразок і чи буде такий ґрунт лімітуючим фактором для рослини?

Розв’язання:При температурі 100о С із ґрунту випарювалася вода. Розрахуємо кількість води, яка випарилася : m =25 – 15,8 = 9,2 (г)

При температурі 500о С із ґрунту вигоряє органіка. Таким чином, кількість органіки у ґрунті: m1= 2,5г.

Розрахуємо % гуміфікації ґрунту:

15,8г -------------100%

2,5г ---------------Х%, тоді: Х= 2,5· 100 / 15,8 =15,8 (%)

При утриманні у ґрунті гумусу від 7% до 14% це чорноземи. Наш ґрунт вміщує 15,8 % гумусу – це чорнозем.

Відповідь:даний зразок ґрунту відноситься до чорнозему і такий ґрунт не буде лімітуючим фактором для рослини.

Приклад1.2. 2.Розрахуйте глибинуводоймища, на якому можливий фотосинтез, якщо оптична густина проби води, виміряна у кюветі з товщиною слою L= 0,5см з синім фільтром дорівнює D=0,125. Чи достатня ця глибина, щоб рентабельно було розводити травоїдних коропових риб, якщо площа водоймища S=300м2, а середня концентрація водоростей – ρ=100кг/м3.

Розв’язання: Найбільша глибинаводоймища, на якому можливий фотосинтез розраховується за формулою: В=1,3· L/D, де В – глибина у см., L – товщина кювети у см., 1,3 – оптична густина при пропусканні 5% світла, яке падає, D – оптична густина зразка води:

В=1,3·0,5/0,125=5,2(см).

Обчислюємо об’єм водоймища, на якому можливий фотосинтез:

V=В·S = 0,052·300= 15,6(м3).

Обчислюємо масу рослинної продукції:

М= V·ρ = 15,6·100= 1560(кг)

Оскільки тільки 10% енергії рослинної продукції буде зосереджено у тваринній продукції, то валова кількість тваринної продукції буде:

М1 = 1560·0,1=156кг.

Відповідь: Глибинаводоймища, на якому можливий фотосинтез В=5,2см достатня для рентабельного розведення коропових риб.

Завдання для самостійного вирішення

Задача 1.2.1. Обєм водосховища складає 28000 м3. Річний стік – 25000 м3. Вміст мінеральних речовин у воді річки 989 г/л. Який вміст мінеральних речовин водосховища?

Задача1.2.2. На титрування проби води об'ємом 0,5 мл, узятої з водоймища, витрачено 20мл. 0,1Н. розчину гідроокису натрію. Враховуючи, що допустимі норми рН водоймищ 6,5 - 8,5 одиниць, покажіть, чи придатна вода заводу для побутових потреб?.

Задача 1.2.3. При прожарюванні зразка ґрунту при 5000С протягом години його маса зменшилася з 25 г до 15 г. Чи можна з упевненістю назвати цей ґрунт родючим? Які можутьбути причини такого зменшення маси при прожарюванні? Приведіть розрахунок.

Задача 1.2.4. Концентрація органічних забруднень у водоймищі площею 280 м2 і завглибшки 1 м складає 2 г/л. Розрахуйте, який час необхідно насосу продуктивністю 500 м3/час нагнітати повітря для аерації водоймища, щоб повністю окислити його забруднювачі.

Задача1.2.5. Щохвилини кожен 1см2 земної поверхні одержує приблизно 0,5 кал. сонячної енергії. Скільки часу потрібно, щоб у 10 листках утворилося 1,8 г глюкози, якщо площа кожного листка складає 10 см2, а сонячна енергія використовується на 1%.

Задача 1.2.6. Поясніть, чому при величезній кількості вуглекислого газу, що щорічно поступає в атмосферу при спалюванні всіх видів палива, його вміст в атмосфері залишається приблизно постійним (0,03%)? Як він утилізується і на що перетворюється?

Задача 1.2.7. Пасовище дає щорічний урожай в 150 ц зеленої маси. Скількох чоловік протягом року може прогодувати це пасовище за умови, що вони харчуватимуться тільки м'ясом худоби, що пасеться на ньому? Корова щодня з'їдає 5 кг трави. Людина в місяць з'їдає 5 кг м'яса. Середня вага корови 200 кг.

Задача 1.2.8.Під дією сонячного світла біомаса зеленої рослини збільшилася на 12 мг. Розрахуйте вартість електроенергії, необхідної для вирощування 1 тонни зеленої маси в теплиці.

Задача 1.2.9. Розрахуйте, яка повинна бути мінімальна біомаса кімнатних рослин, щоб забезпечити киснем для дихання екіпаж з 5 чоловік в замкнутому просторі. Яке освітлення при цьому повинне бути?

Задача1.2.10.Населення селища складає 12 тис. людей. Площа оточуючої його зеленої зони - 150 га. Розрахуйте, чи досить цих рослин, щоб повністю забезпечити населення селища киснем для дихання.

Довідкова частина

1.2.1. Кожній людині в рік необхідно 106 ккал енергії їжі.

1.2.2. Калорійність 1 кг м'яса - 5450 кКал.

1.2.3. Глибина водоймища, на якому можливий фотосинтез розраховується за формулою: В=1,3· L/D, де В – глибина у см., L – товщина кювети у см., D – оптична густина проби води.

1.2.4. 1кДж=2,78*10-4 кВт*ч.

1.2.5. Вартість 1 кВт*час складає 0,243 гривень.

1 кДж = 4,19 ккал.

1.2.6. Захворювання, викликане свинцевим отруєнням, виникає при середній концентрації свинцю в тілі 20 мг/кг.

1.2.7. При утворенні 300 кг водоростей на 1 м3 води починаються

авторифікаційні процеси.

1.2.8. Тільки 1% енергії падаючого світла в середньому іде на створення біомаси.

1.2.9. Між середньою мінералізацією води у водосховищі ФМВ і середньою мінералізацією води в річці ФМР є наступна залежність:

ФМВ МР = 0,99-0,26/К , де К - ступінь проточності, К = Vмв/Vрс;

Vмв – обєм водосховища, м3; Vрс – річний стік, м3

. 1.2.10. При різних значеннях нормальності розчини реагують між собою в об'ємах, згідно пропорціям:Nк •Vк = Nосн•Vосн,

Nк – нормальність кислоти; Vк – об'єм кислоти;

Nосн – нормальність основи; Vосн – об'єм основи.