Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
YArosheva_O._I._Ekologiya._Navch._posib._2012.doc
Скачиваний:
31
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

1.2.11 Самоорганізація біосфери

Згідно другого закону термодинаміки, якщо розглядати Всесвіт як закриту систему, вона йде до своєї неминучої дезінтеграції, так як запас концентрованої енергії, за рахунок якої відбуваються усі процеси в біосфері, рано чи пізно буде вичерпаний. Якщо запас корисної енергії у системі зменшується, то її здатність підтримувати організовані структури слабішає. Високоорганізовані структури розпадаються на менш організовані. Міра внутрішньої невпорядкованості системи - ентропія - зростає. Другий закон термодинаміки передбачає все більш однорідне майбутнє навколишнього середовища.

Теорія еволюції органічного світу розглядає біосферу як відкриту систему, яка знаходиться в не рівноважному стані й обмінюється речовиною, енергією й інформацією з навколишнім середовищем. Термодинаміка відкритих систем вивчає не рівноважні процеси. В їх описанні ключову роль відіграє поняття зменшення ентропії системи за рахунок процесів, які відбуваються у середині неї. Відкриті системи безупинно флуктують. Іноді окрема флуктуація може стати (у результаті позитивного зворотного зв’язку) настільки сильною, що організація, яка існувала раніше,не витримує й руйнується. У цей переломний момент, у точці біфуркації, принципово неможливо пророчити, в якому напрямку буде відбуватися подальший розвиток: чи стане стан системи хаотичним, чи вона перейде на новий, більш високий рівень організації. Під дією випадкових чинників і добору відбуваються повільні кількісні зміни параметрів системи, що розвивається (еволюційний розвиток), а потім наступає перехід у новий стан (біфуркаційний розвиток). Біфуркаційні процеси роблять процес еволюції незворотнім. Біфуркаційний механізм розвиткупідтверджує можливість спонтанного виникнення порядку й організованості з безладдя й хаосу в результаті процесу самоорганізації. Хід розвитку біосфери зовсім не призводить до пониження рівня організації й зменшення різноманіття форм організмів та їх угрупувань; розвиток живої матерії відбувається від нижчих форм до вищих. Здатність відкритих систем до самоорганізації – одне з величезніших досягнень сучасної фізики. Очевидно, що при існуючих космічних і земних передумовах жива речовина біосфери здатна продовжувати свій “тиск ” на зовнішні оболонки Землі й потенціал цього тиску аж ніяк не слабшає.

Антропогенний фактор, який викликає деградацію біосфери, слід розглядати як флуктуацію, викликану популяційним вибухом, який по законам регулювання, неминуче буде елімінований. Система - «суспільство – природа», по теорії Пригожина, досягнувши точки буфіркації, повинна буде перебудуватися. Біфуркація – це імпульс до розвитку біосфери по-новому, невідомому шляху. Яке місце в ньому посяде людство – це предмет спеціальних досліджень. Що ж до біосфери, то за її судьбу можна не хвилюватися, вона продовжить свій розвиток.

1.2 Практична частина

Приклади розв’язання задач

Приклад 1.2.1.Маса зразка ґрунту , взятого для аналізу, після висушування при 100о С протягом години зменшилась з 25г. до 15,8г. При подальшому витримуванні зразка при 500о С протягом години його маса зменшилась ще на 2,5г. За допомогою розрахунків дайте відповідь на запитання, до якого типу ґрунтів відноситься даний зразок і чи буде такий ґрунт лімітуючим фактором для рослини?

Розв’язання:При температурі 100о С із ґрунту випарювалася вода. Розрахуємо кількість води, яка випарилася : m =25 – 15,8 = 9,2 (г)

При температурі 500о С із ґрунту вигоряє органіка. Таким чином, кількість органіки у ґрунті: m1= 2,5г.

Розрахуємо % гуміфікації ґрунту:

15,8г -------------100%

2,5г ---------------Х%, тоді: Х= 2,5· 100 / 15,8 =15,8 (%)

При утриманні у ґрунті гумусу від 7% до 14% це чорноземи. Наш ґрунт вміщує 15,8 % гумусу – це чорнозем.

Відповідь:даний зразок ґрунту відноситься до чорнозему і такий ґрунт не буде лімітуючим фактором для рослини.

Приклад1.2. 2.Розрахуйте глибинуводоймища, на якому можливий фотосинтез, якщо оптична густина проби води, виміряна у кюветі з товщиною слою L= 0,5см з синім фільтром дорівнює D=0,125. Чи достатня ця глибина, щоб рентабельно було розводити травоїдних коропових риб, якщо площа водоймища S=300м2, а середня концентрація водоростей – ρ=100кг/м3.

Розв’язання: Найбільша глибинаводоймища, на якому можливий фотосинтез розраховується за формулою: В=1,3· L/D, де В – глибина у см., L – товщина кювети у см., 1,3 – оптична густина при пропусканні 5% світла, яке падає, D – оптична густина зразка води:

В=1,3·0,5/0,125=5,2(см).

Обчислюємо об’єм водоймища, на якому можливий фотосинтез:

V=В·S = 0,052·300= 15,6(м3).

Обчислюємо масу рослинної продукції:

М= V·ρ = 15,6·100= 1560(кг)

Оскільки тільки 10% енергії рослинної продукції буде зосереджено у тваринній продукції, то валова кількість тваринної продукції буде:

М1 = 1560·0,1=156кг.

Відповідь: Глибинаводоймища, на якому можливий фотосинтез В=5,2см достатня для рентабельного розведення коропових риб.

Завдання для самостійного вирішення

Задача 1.2.1. Обєм водосховища складає 28000 м3. Річний стік – 25000 м3. Вміст мінеральних речовин у воді річки 989 г/л. Який вміст мінеральних речовин водосховища?

Задача1.2.2. На титрування проби води об'ємом 0,5 мл, узятої з водоймища, витрачено 20мл. 0,1Н. розчину гідроокису натрію. Враховуючи, що допустимі норми рН водоймищ 6,5 - 8,5 одиниць, покажіть, чи придатна вода заводу для побутових потреб?.

Задача 1.2.3. При прожарюванні зразка ґрунту при 5000С протягом години його маса зменшилася з 25 г до 15 г. Чи можна з упевненістю назвати цей ґрунт родючим? Які можутьбути причини такого зменшення маси при прожарюванні? Приведіть розрахунок.

Задача 1.2.4. Концентрація органічних забруднень у водоймищі площею 280 м2 і завглибшки 1 м складає 2 г/л. Розрахуйте, який час необхідно насосу продуктивністю 500 м3/час нагнітати повітря для аерації водоймища, щоб повністю окислити його забруднювачі.

Задача1.2.5. Щохвилини кожен 1см2 земної поверхні одержує приблизно 0,5 кал. сонячної енергії. Скільки часу потрібно, щоб у 10 листках утворилося 1,8 г глюкози, якщо площа кожного листка складає 10 см2, а сонячна енергія використовується на 1%.

Задача 1.2.6. Поясніть, чому при величезній кількості вуглекислого газу, що щорічно поступає в атмосферу при спалюванні всіх видів палива, його вміст в атмосфері залишається приблизно постійним (0,03%)? Як він утилізується і на що перетворюється?

Задача 1.2.7. Пасовище дає щорічний урожай в 150 ц зеленої маси. Скількох чоловік протягом року може прогодувати це пасовище за умови, що вони харчуватимуться тільки м'ясом худоби, що пасеться на ньому? Корова щодня з'їдає 5 кг трави. Людина в місяць з'їдає 5 кг м'яса. Середня вага корови 200 кг.

Задача 1.2.8.Під дією сонячного світла біомаса зеленої рослини збільшилася на 12 мг. Розрахуйте вартість електроенергії, необхідної для вирощування 1 тонни зеленої маси в теплиці.

Задача 1.2.9. Розрахуйте, яка повинна бути мінімальна біомаса кімнатних рослин, щоб забезпечити киснем для дихання екіпаж з 5 чоловік в замкнутому просторі. Яке освітлення при цьому повинне бути?

Задача1.2.10.Населення селища складає 12 тис. людей. Площа оточуючої його зеленої зони - 150 га. Розрахуйте, чи досить цих рослин, щоб повністю забезпечити населення селища киснем для дихання.

Довідкова частина

1.2.1. Кожній людині в рік необхідно 106 ккал енергії їжі.

1.2.2. Калорійність 1 кг м'яса - 5450 кКал.

1.2.3. Глибина водоймища, на якому можливий фотосинтез розраховується за формулою: В=1,3· L/D, де В – глибина у см., L – товщина кювети у см., D – оптична густина проби води.

1.2.4. 1кДж=2,78*10-4 кВт*ч.

1.2.5. Вартість 1 кВт*час складає 0,243 гривень.

1 кДж = 4,19 ккал.

1.2.6. Захворювання, викликане свинцевим отруєнням, виникає при середній концентрації свинцю в тілі 20 мг/кг.

1.2.7. При утворенні 300 кг водоростей на 1 м3 води починаються

авторифікаційні процеси.

1.2.8. Тільки 1% енергії падаючого світла в середньому іде на створення біомаси.

1.2.9. Між середньою мінералізацією води у водосховищі ФМВ і середньою мінералізацією води в річці ФМР є наступна залежність:

ФМВ /ФМР = 0,99-0,26/К , де К - ступінь проточності, К = Vмв/Vрс;

Vмв – обєм водосховища, м3; Vрс – річний стік, м3

. 1.2.10. При різних значеннях нормальності розчини реагують між собою в об'ємах, згідно пропорціям:Nк •Vк = Nосн•Vосн,

Nк – нормальність кислоти; Vк – об'єм кислоти;

Nосн – нормальність основи; Vосн – об'єм основи.