2.4. Філософське предметне пізнання

Філософські предметні науки і теорії шукають відповіді на питання про природне походження і найбільш загальні закономірності розвитку об'єктів (процесів, явищ). До філософських, наприклад, відносяться наука про походження Землі і наука про походження життя. Філософськими предметними теоріями є теорія відносності Ейнштейна, загальна теорія систем, абстрактна теорія поля, синергетика (теорія самоорганізації).

На філософському рівні пізнаються властивості і відносини об'єктів, які є інваріантними щодо тієї або іншої множини предметних областей, а також закономірності виникнення, застосування і розвитку методологій і їх складових елементів. Це забезпечує загальність емпіричних і теоретичних основ філософського рівня. Саме в рамках філософського предметного пізнання виникають завдання розповсюдження наукових результатів між предметними областями і розвитку наук на стиках тієї або іншої предметної області (наприклад, фізики) з іншими (так виникли ядерна фізика, біофізика, геофізика, астрофізика і т.д.).

2.5. Філософське методологічне пізнання

Розширення і поглиблення пізнання навколишнього світу на предметній стадії філософського ступеня пізнання знаходить вираз у виникненні філософських вчень в більш або менш розвиненому вигляді (наприклад, дедуктивна логіка Декарта, арістотелівська логіка) як систем знань про найбільш загальні закони і закономірності розвитку навколишнього світу. Відносно самостійним філософським вченням є діалектика, яка інтегрує ряд філософських предметних наук (діалектику природи, діалектику пізнання та ін.) і яка сама інтегрується з іншими філософськими науками і вченнями (так, наприклад, виникла матеріалістична діалектика).

Філософське вчення (як система знань) зазвичай формується як наука про науку в тому сенсі, що в рамках загальних категорій (наприклад, в метафізиці Аристотеля - суть, матерія, форма, можливість, дійсність, рух, кількість, суперечність; у філософії Канта - множина, загальність, реальність, заперечення, обмеження, субстанція, причина і дія, можливість і неможливість, необхідність і випадковість і т.д.), що вводяться, зосереджується| увага на виявленні закономірностей виникнення і розвитку об'єктів пізнання з різноманітних предметних областей і на розробці в рамках методологічного пізнання філософських принципів, які виражають методичні і методологічні підходи до рішення найрізноманітніших наукових і практичних задач.

2.6. Модельний опис окремої науки

До окремих наук ми відносимо предметні науки, у тому числі і філософські, а також методології – як предметних областей, так і загальну методологію наукового пізнання.

У найбільш загальному випадку окрема наука проходить розвиток на двох основних рівнях – емпіричному і теоретичному, результатом чого є створення емпіричних і теоретичних основ відповідної окремої науки (для пояснення подальших міркувань зобразимо досить нескладну таблицю 2.2).

Таблиця 2 - Структура елементів окремої науки на різних рівнях пізнання

Рівень пізнання	Наукові основи, що виникають	Склад наукових основ
Теоретичний	Теоретичні основи науки	початкові емпіричні основи початкові теоретичні основи методичні основи (науково-методичний апарат, методологічні основи) теоретичні результати
Емпіричний	Емпіричні основи науки	емпіричні факти методи отримання емпіричних знань емпіричні дані