12.2. Про співвідношення науки і мистецтва

Питання про співвідношення науки і мистецтва не є дозвільними. Правильні відповіді дають концептуальну основу для найбільш інтенсивного розвитку як науки, так і мистецтва, тоді як неправильні відповіді приводять до термінологічної плутанини аж до підміни понять, що створює помилкові орієнтири в дослідницькій діяльності.

Фахівцеві-практикові, що претендує на вчений ступінь, бажано глибоко усвідомити кваліфікаційні вимоги до дисертації, і в першу чергу різницю між новим рішенням наукової задачі і новими результатами рішення наукової задачі. Слід виходити з того, що кваліфікаційну частину дисертаційної роботи складають не самі по собі практичні результати (наприклад, у області техніки – яким є саме пристрій і порядок функціонування приладу, машини або іншого технічного засобу; у області технології – якою є сукупність прийомів і способів отримання, обробки або переробки сировини, матеріалів, напівфабрикатів або виробів), навіть якщо вони є результатами достовірно наукової діяльності на рівні внеску в практику і в цьому сенсі виявляються істинно новими науковими результатами. Кваліфікаційну частину дисертації утворює саме нове рішення актуальної наукової задачі (або вирішення наукової проблеми), що знаходить свій вираз в методах теоретичного обгрунтування отриманих результатів (відповідно: пропонованого пристрою і порядку функціонування технічного засобу; рекомендованій сукупності технологічних прийомів і способів та ін.). Ці методи повинні відрізнятися від раніше відомих нововведеннями, які є особистою заслугою дисертанта як вченого.

Таким чином, оригінальні практичні висновки і рекомендації, що не підкріплені теоретичними обгрунтуваннями, можуть претендувати лише на внесок в практику створення техніки і технологій, але не можуть враховуватися як кваліфікаційна складова дисертації.

Прагматична мета і наукова мета в постановці загальної наукової задачі дисертації в області технічних наук характеризуються показниками технічних можливостей пристроїв, комплексів і систем (пропускна спроможність, продуктивність, надійність і т.п.), які зумовлюють| технічні і організаційні рішення, відповідні вкладу автора в теорію і практику проектування і конструювання техніки.

12.3. Дисертація як об'єкт експертизи

Доцільно почати з проведення деяких паралелей між технічною і науковою творчістю з огляду на те, що цим сферам діяльності властивий цілий ряд вельми схожих корінних рис, а саме:

- безпосереднім продуктом тієї і іншої діяльності, яка приводить до практичної віддачі, є ідея, що має новизну і корисність. При цьому в технічній творчості ідея повинна знайти втілення в промислово застосовному рішенні (технічному, інженерному, конструкторському або іншому, обмеженому нормативними рамками), а в науковій творчості ідея може мати і інші форми втілення: теорія, організаційне рішення, методика, алгоритм і др.;

- подібно до того як в науковій діяльності розглядаються наукові кваліфікаційні роботи різних рівнів творчості, зокрема, дипломна робота (проект, завдання), кандидатська дисертація, докторська дисертація, в технічній діяльності також розглядаються роботи декількох рівнів творчості, наприклад, раціоналізаторська пропозиція, винахід, відкриття;

- як у науковій, так і в творчій технічній діяльності встановлюються і юридично охороняються авторські права на отримані нові результати згідно термінам і об'ємам їх офіційної публікації;

- у тій і в іншій діяльності організована державна експертиза новизни, достовірності і практичній значущості пропонованих рішень, яка в нашій країні здійснюється у області кваліфікаційних наукових робіт мережею дисертаційних рад і експертними органами ВАК, а у області промислових застосовних рішень світової новизни - органом виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності.

Відзначаючи схожі риси, не можна не звернути уваги і на деякі істотні відмінності. Так, у області винахідницької діяльності, яка представляє одну з найбільш важливих сфер технічної творчості, вважається, щоб стати експертом, недостатньо просто бути винахідником, а необхідно пройти навчання в спеціалізованих навчальних закладах або на відповідних курсах, де здійснюється підготовка експертів-патентознавців, для одержання необхідних знань і навиків експертної роботи. На відміну від цього, щоб стати експертом в науковій діяльності, вважається цілком достатнім мати вчений ступінь доктора або кандидата наук. Ніякої спеціальної підготовки експертів для оцінки робіт в науковій області не організовується.

Тим часом, спробуйте поставити питання фахівцям-експертам у області винахідництва: якими ознаками розрізняються раціоналізаторська пропозиція, винахід і відкриття; що є і що не є новим технічним рішенням; що може бути об'єктом винаходу і що не може? На ці і багато інших питань вони дадуть вельми чіткі відповіді, які черпнуть, з нормативних документів.

Поставте схожі питання фахівцям, що займаються експертизою дисертацій: якими ознаками розрізняються між собою дипломна робота, кандидатська і докторська дисертації; що є і не є науковою задачею і науковою проблемою; що може бути визнане внеском в науку і що не може? У переважній більшості відповіді, що спираються лише на деякі рядки Порядку [14], будуть вельми нечіткими і суперечливими, особливо якщо не обмежуватися рівнем примітивного розуміння (наприклад, коли відмінності згаданих кваліфікаційних робіт убачаються лише в об'ємі досліджень), а спробувати з'ясувати принципові відмінності (у вигляді чітких специфічних ознак роботи кожного рангу). У цьому немає нічого дивовижного: рівні розвитку нормативної бази експертизи технічної творчості і кваліфікаційної наукової творчості не можна зіставити|.

Нормативна база підтримки експертизи винахідницьких і раціоналізаторських пропозицій одержала серйозний розвиток не водночас і не випадково, а у зв'язку із замовленням соціально-економічного характеру - потребою коректного юридичного регулювання прав на розміри авторської винагороди, тоді як у області науки експертиза традиційно грунтувалася "на громадських засадах". З виходом нормативних актів нормативна база експертизи промислово застосовних рішень, а також охорона авторських прав, одержала подальший істотний розвиток і розповсюдилася, разом з винаходами, на ряд нових промислово застосовних об'єктів науково-технічної творчості, таких, як корисні моделі, програми для ЕОМ, банки даних.

Слід відразу відзначити, що для розвитку нормативної бази у області підготовки і експертизи дисертацій не треба нічого придумувати наново. Треба лише вибрати те що вже є, що виявляється відповідним з урахуванням здорового глузду, і доповнити, вдаючись до аналогій, тим, що є явно доцільним, оскільки перевірено досвідом в найбільш близькій області - оформлення і експертиза раціоналізаторських і винахідницьких пропозицій.

З накопиченого позитивного досвіду створення нормативної бази в згаданих областях технічної творчості витікає, що для підняття на належний рівень експертизи творчих робіт в будь-якій області діяльності потрібна розумна канонізація деяких найбільш важливих вимог, зокрема, необхідно:

- виділити узагальнений об'єкт оцінювання творчого внеску;

- дати гранично короткі але, по можливості, найбільш ємні та однозначно трактовані всіма фахівцями опорні визначення, основних об'єктів різного творчого рівня, які підлягають оцінюванню;

- вказати конкретні об'єкти творчості, які розглядаються експертизою;

- регламентувати на користь експертизи і охорони прав автора компактну форму викладу в документах суті творчого внеску з чітким окреслюванням об'єму авторських домагань.