- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Харків 2011
- •Передмова
- •1. Наука і рівні освіти
- •2. Архітектоніка і основні поняття науки
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Прикладне предметне пізнання
- •2.3. Прикладне методологічне пізнання
- •2.4. Філософське предметне пізнання
- •2.5. Філософське методологічне пізнання
- •2.6. Модельний опис окремої науки
- •2.6.1 Емпіричні основи
- •2.6.2. Теоретичні основи
- •3. Науковий результат
- •3.1. Про поняття "Науковий результат"
- •3.2. Новий науковий результат
- •3.3. Внесок в науку
- •4. Наукова задача і наукова проблема
- •5. Публікація наукових результатів
- •5.1. Види і форми публікацій
- •5.1.1. Навчальні публікації
- •5.1.2. Науково-популярні публікації
- •5.1.3. Професійні публікації
- •5.1.4. Кваліфікаційні публікації
- •5.2. Про авторське право
- •6. Методика проведення наукового дослідження
- •7. Ширина, глибина і науковий рівень дослідження
- •8. Планування і оцінка наукової роботи
- •8.1 Загальні положення
- •8.2. Планування
- •8.3.1. Загальні положення
- •8.3.2. Методика рейтингового оцінювання наукових робіт, що висуваються на конкурс
- •9. Реалізація наукових результатів
- •9.1. Форми реалізації
- •9.2. Оформлення актів про реалізацію
- •10. Виклад наукових результатів в публікації
- •10.1. Про стиль викладу матеріалів наукової публікації
- •10.2. Назва наукової публікації
- •10.3. Вступ
- •10.4. Структура і зміст основної частини
- •10.5. Висновки по розділах
- •11. Від науки до практики
- •12. Дисертаційне дослідження
- •12.1. Кваліфікаційна складова дисертації
- •12.2. Про співвідношення науки і мистецтва
- •12.3. Дисертація як об'єкт експертизи
- •12.3.1. Об'єкт оцінювання
- •12.3.2. Опорні визначення
- •12.3.3. Об'єкти творчості
- •12.3.4. Виклад внеску
- •12.3.5. Резюме
- •13. Зміст дисертації і автореферату
- •13.1. Формулювання теми
- •13.2. Дисертація у вигляді спеціально підготовленого рукопису
- •13.2.1. План дисертації
- •1. Предмет і наукове завдання (проблема) дослідження
- •2. Обгрунтування і оцінка методики дослідження
- •3. Обгрунтування і оцінка практичних висновків і рекомендацій, відповідних меті дослідження
- •13.2.2. Оформлення дисертації
- •13.3. Автореферат
- •14. Порядок роботи над кандидатською дисертацією
- •15. Відгуки і висновки по дисертації
- •15.1. Структура і зміст відгуків і висновків
- •15.2. Оцінка кваліфікаційних ознак дисертації
- •15.2.1. Актуальність
- •15.2.2. Новизна, обгрунтованість, достовірність, значущість, особиста участь автора
- •15.2.3. Відповідність дисертації вимогам
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Основи наукових досліджень
- •Кафедра систем управління технологічними процесами і об’єктами
- •Для студентів денної і заочної форм навчання
- •6 1003, М. Харків, вул. Університетська, 16
2. Обгрунтування і оцінка методики дослідження
Таке умовне найменування розділу не випадкове: дисертація повинна бути науково-кваліфікаційною роботою, основу якої складає дослідження за допомогою тієї або іншої методики.
Обгрунтування методики дослідження полягає в аргументованій побудові такої сукупності науково-методичних положень, що визначають використовувані прийоми аналізу (оцінки), синтезу і оптимізації практичних рекомендацій (пропозицій), які дають шлях рішення даних окремих задач і проблем (проблемних питань). Критична оцінка вибраної методики в порівнянні з відомими повинна привести до висновку про її наукову новизну і корисність (нагадаємо тут ще раз вимога про те, що запропоновані автором нові рішення повинні бути строго аргументовані і критично оцінені в порівнянні з іншими відомими рішеннями, а також аналогічними.
Рекомендується даний розділ дисертації структурно побудувати, принаймні, з двох підрозділів (за рахунок декомпозиції матеріалу кількість підрозділів зазвичай буває більше).
2.1 (номер підрозділу). Вибір (наукова розробка) і обгрунтування методики дослідження і її елементів
За змістом даний підрозділ зазвичай включає з належними методологічними обгрунтуваннями науково-методичні основи дисертаційного дослідження, до основних елементів яких, як правило, відносяться:
- склад показників і критеріїв, використовуваних для вирішення даного наукового завдання або проблеми (тут зазвичай розглядаються окремі показники і критерії, оскільки основний інтегральний показник або критерій буває логічнішим обгрунтувати в першому розділі дисертації на користь формулювання конкретної постановки загального наукового завдання або проблеми);
- методи і рішення окремих задач набуття значень даних показників і перевірки критеріїв (саме тут вибирають ті або інші засоби відомого науково-методичного апарату або розробляють нові необхідні засоби, наприклад, математичні моделі, розрахункові співвідношення і т.п.);
методи і рішення окремих задач отримання початкових даних для дослідження, технічної реалізації моделювання і розрахунків, обробки і представлення результатів, які одержують в процесі дослідження;
методи і рішення окремих задач теоретичного обгрунтування достовірності і оцінки точності або експериментальної перевірки результатів дослідження.
Для отримання необхідних результатів в умовах відсутності можливості використання строгих кількісних методів можуть бути використані емпіричні прийоми, засновані на узагальненні експериментальних даних, і евристичні прийоми, що базуються на інтуїції, але лише в тому випадку, якщо в створюваному на цій основі науково-методичному апараті будуть також представлені засоби обгрунтування (перевірки, докази або оцінки) достовірності або точності відповідних результатів.
2.2 (номер підрозділу). Критична оцінка використовуваної методики дослідження і її елементів порівняно з відомими
Критична оцінка може проводитися по адекватності, межам застосовності, можливості практичної реалізації і за іншими показниками якості і ефективності.
Адекватність оцінюється з використанням критеріїв, які зіставляють по достовірності (точності) нові теоретичні результати з даними практичного досвіду (експертних оцінок), виконаних експериментів, а також з теоретичними результатами, одержаними іншими методами, при цьому слід не обмежуватися лише окремими перевірками на конкретних прикладах, а прагнути до обхвату характерних ситуацій (наприклад, перевірка граничних випадків "по асимптотикам|") з аналізом їх показовості.
Межі застосовності можуть оцінюватися не тільки "вшир" - різноманіттям охоплюваних ситуацій, але і "углиб" - наприклад, залежністю достовірності одержуваних результатів від наростання неточності початкових даних. Для оптимізаційних методик, які реалізовують за допомогою ітерацій, оцінка меж застосовності включає перевірку збіжності (досяжності оптимуму), а також перевірку стійкості (можливості отримання оптимуму при різних кількостях ітерацій, при виникненні помилок в обчисленнях і т.д.).
Практична можливість реалізації методики дослідження оцінюється з урахуванням реальних ресурсних обмежень, які існують (наприклад, по трудовитратах, продуктивності використовуваних обчислювальних засобів т.д.).
В деяких випадках істотною частиною підрозділу 2.2.2 може опинитися розробка самостійної методики для оцінки вибраної методики дослідження, при цьому пункти підрозділу 2.1.1 будуть повторюватися, але на цей раз вони відноситимуться до вибору (розробці) елементів науково-методичного апарату оцінки вибраної методики дослідження.