8.2. Планування

Планування наукової роботи полягає в розробці, узгодженні і затвердженні планових документів. У плануванні наукової роботи, як і в інших видах адміністративного планування, як правило, розрізняють календарне планування і складання розкладу.

Календарне планування полягає в призначенні термінів виконання процесів (що характеризуються датами початку і закінчення виконання), виконавців (які беруть участь у виконанні процесів), і в розподілі ресурсів (планованих для виконання процесів). Календарне планування враховує ту обставину, що у багатьох випадках є відсутньою (не потрібною, а іноді і шкідливою) строга регламентація послідовності і конкретних термінів виконання процесів (заходів, робіт). Указується лише дата, до якої (наприклад, до 20.08) повинен бути завершений планований процес. У подібних випадках порядок і конкретні терміни виконання таких заходів і робіт визначаються самими виконавцями з урахуванням необхідності переривання виконання ними інших робіт, що не охоплюються даним планом з причини того, що вони (ці інші роботи) або включені в круг безпосередніх функціональних обов'язків виконавців як посадовців, або передбачені іншими планами.

Складання розкладу полягає в призначенні конкретних термінів виконання процесів, що виражаються в годинах астрономічного часу, які характеризують початок, закінчення і перерви у виконанні процесів.

Надалі йтиме мова про інформаційну технологію календарного планування наукової роботи, яка виражається в регламентації схем діяльності (і взаємодії) посадовців, які беруть участь в роботі. Схеми розглядаються лише в рамках організаційно-технічної діяльності, (логіко-аналітична складова не зачіпається).

Для опису схем діяльності традиційно використовуються мережеві методи. Слідує, проте, відзначити, що до теперішнього часу одержали розвиток опису схеми діяльності (як управлінської, так і виконавської) лише на рівні групової взаємодії (точніше – взаємодії груп посадовців), тоді як в даному випадку є потреба в описі взаємодії окремих посадовців. Оскільки мережеві методи для опису діяльності на рівні взаємодії окремих посадовців практично широко не застосовувалися, то в даному випадку можна вести мову про системне застосування відомого науково-методичного апарату (мережевих методів) в новій наочній області.

На користь документування і комп'ютерної обробки найзручніше опис мережевих моделей діяльності (і взаємодії) посадовців в процесі наукової роботи представляти у вигляді структурованих схем цілком певного вигляду, іноді званих оперограмами|.

Оперограма є назвою форми стандартизованого| опису заходу (сукупності робіт). У загальному випадку оперограма| має назву, що виражає найменування заходу, і може включати ієрархічний (взаємопов'язаний) перелік назв робіт, що входять до заходу, з вказівкою ресурсів, що виділяються для виконання робіт, – людських (виконавці), часових (встановлювані терміни), а при необхідності – технічних і матеріальних (інструментальні засоби, комплектуючі елементи, витратні матеріали), фінансових (грошові кошти) і ін., а також перелік форм і (або) зразків виконуваних документів при виконанні тих або інших робіт.

Як приклад в Додатку А приведена складена по досвіду роботи РВВКИУ| РВ| (1998 р.) оперограма| діяльності посадовців при реалізації одного із заходів, що плануються на рівні підрозділу (Попередня експертиза дисертації). У колонках "№ п/п" оперограми|, представленою у вигляді таблиці, в дужках вказаний номер пункту робіт, до виконання якого не може виконуватися даний пункт робіт. У колонках "час зайнятості" вказані експертні оцінки часу в хвилинах, в дужках приведені результати якісної оцінки ступеня можливої зміни часу зайнятості (1 – малий ступінь, 2 – великий ступінь).

Завчасно розроблена і узгоджена з виконавцями більш менш повна сукупність оперограм|, є опис інформаційної технології конкретного виду (зокрема, науковою) діяльності. Оперограми можуть відображати не тільки функції, строго регламентовані обов'язками відповідних посадовців. У них можуть бути відбиті особливості індивідуального стилю діяльності, що склалися в рамках регламентованих функцій, але під впливом елементів мистецтва управління, що проявляється (при виконанні тієї частини обов'язків, яка виявилася не охопленою регламентацією і може бути здійснена неоднозначним чином). З урахуванням цього можлива реалізація однакових функціональних завдань підрозділом і одних і тих же функціональних обов'язків посадовцем за допомогою різних інформаційних технологій діяльності.

Документальне оформлення інформаційних технологій діяльності (зокрема наукових) у вигляді сукупності оперограм| набуває особливого прагматичного сенсу. Виникає можливість накопичення досвіду діяльності, передачі його зацікавленим колегам, строгого порівняння не тільки способів і методів діяльності окремих посадовців, але і інформаційних технологій управління, використовуваних в різних організаціях.

Календарне планування з використанням оперограм| зводиться до визначення складу планованих заходів (вибору конкретного набору оперограм| з числа завчасних складених) і подальшої конкретизації термінів виконання робіт з урахуванням даних обмежень, які витікають з умов реальної обстановки і вимог діючих керівних документів. Зважаючи на хорошу структурованість оперограм| є можливість функції календарного планування в істотному ступені перекласти на комп'ютер [18]. Календарні плани при необхідності можуть бути доповнятися розкладами.

8.3. Оцінка