- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Харків 2011
- •Передмова
- •1. Наука і рівні освіти
- •2. Архітектоніка і основні поняття науки
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Прикладне предметне пізнання
- •2.3. Прикладне методологічне пізнання
- •2.4. Філософське предметне пізнання
- •2.5. Філософське методологічне пізнання
- •2.6. Модельний опис окремої науки
- •2.6.1 Емпіричні основи
- •2.6.2. Теоретичні основи
- •3. Науковий результат
- •3.1. Про поняття "Науковий результат"
- •3.2. Новий науковий результат
- •3.3. Внесок в науку
- •4. Наукова задача і наукова проблема
- •5. Публікація наукових результатів
- •5.1. Види і форми публікацій
- •5.1.1. Навчальні публікації
- •5.1.2. Науково-популярні публікації
- •5.1.3. Професійні публікації
- •5.1.4. Кваліфікаційні публікації
- •5.2. Про авторське право
- •6. Методика проведення наукового дослідження
- •7. Ширина, глибина і науковий рівень дослідження
- •8. Планування і оцінка наукової роботи
- •8.1 Загальні положення
- •8.2. Планування
- •8.3.1. Загальні положення
- •8.3.2. Методика рейтингового оцінювання наукових робіт, що висуваються на конкурс
- •9. Реалізація наукових результатів
- •9.1. Форми реалізації
- •9.2. Оформлення актів про реалізацію
- •10. Виклад наукових результатів в публікації
- •10.1. Про стиль викладу матеріалів наукової публікації
- •10.2. Назва наукової публікації
- •10.3. Вступ
- •10.4. Структура і зміст основної частини
- •10.5. Висновки по розділах
- •11. Від науки до практики
- •12. Дисертаційне дослідження
- •12.1. Кваліфікаційна складова дисертації
- •12.2. Про співвідношення науки і мистецтва
- •12.3. Дисертація як об'єкт експертизи
- •12.3.1. Об'єкт оцінювання
- •12.3.2. Опорні визначення
- •12.3.3. Об'єкти творчості
- •12.3.4. Виклад внеску
- •12.3.5. Резюме
- •13. Зміст дисертації і автореферату
- •13.1. Формулювання теми
- •13.2. Дисертація у вигляді спеціально підготовленого рукопису
- •13.2.1. План дисертації
- •1. Предмет і наукове завдання (проблема) дослідження
- •2. Обгрунтування і оцінка методики дослідження
- •3. Обгрунтування і оцінка практичних висновків і рекомендацій, відповідних меті дослідження
- •13.2.2. Оформлення дисертації
- •13.3. Автореферат
- •14. Порядок роботи над кандидатською дисертацією
- •15. Відгуки і висновки по дисертації
- •15.1. Структура і зміст відгуків і висновків
- •15.2. Оцінка кваліфікаційних ознак дисертації
- •15.2.1. Актуальність
- •15.2.2. Новизна, обгрунтованість, достовірність, значущість, особиста участь автора
- •15.2.3. Відповідність дисертації вимогам
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Основи наукових досліджень
- •Кафедра систем управління технологічними процесами і об’єктами
- •Для студентів денної і заочної форм навчання
- •6 1003, М. Харків, вул. Університетська, 16
12.3.3. Об'єкти творчості
Згідно діючим нормативним документам, основними конкретними об'єктами технічної творчості, що розглядаються експертизою, є:
у раціоналізаторській діяльності - пристрій, конструкція виробу, технологія, спосіб, матеріал, речовина;
у винахідництві - пристрій, спосіб, речовина, штам мікроорганізму, культура кліток рослин і тварин, а також застосування відомого раніше пристрою, способу, речовини, штаму по новому призначенню; ... і т.д.
Більш того, для кожного з конкретних об'єктів технічної творчості строго встановлені ознаки, використовувані для опису їх в документах. Такими ознаками, зокрема, є:
для пристрою - наявність конструктивних елементів і зв'язків між ними; взаємне розташування і форма виконання елементів, зв'язків між ними або пристрою в цілому; матеріал, з якого виконані елементи або пристрій в цілому; середовище, що виконує функції елементу;
для способу - наявність дії або сукупності дій; порядок виконання таких дій в часі; умови здійснення дій, режим ..., і т.д.
У пунктах діючого Порядку не міститься стільки ж глибокої характеристики конкретних об'єктів кваліфікаційної наукової творчості і їх ознак, що розглядаються при експертизі дисертацій. Проте згідно тому, що все ж таки є в основних керівних документах до конкретних об'єктів кваліфікаційної наукової творчості природно віднести "вирішення крупних наукових проблем, що мають важливе ... значення" (докторський рівень), “вирішення наукових проблем” і "нові рішення наукових задач”, що “мають істотне значення” (кандидатський рівень):
- по розробці теоретичних положень (у вигляді наукових основ - емпіричних, теоретичних, методологічних або філософських), сукупність яких можна кваліфікувати як нове крупне наукове досягнення;
- по науковому обґрунтуванню технічних, економічних або технологічних, а також політичних, екологічних, соціальних і ін. рішень, впровадження яких вносить значний внесок до розвитку економіки країни і підвищення її обороноздатності;
- по науковому обґрунтуванню технічних, економічних або технологічних розробок, що мають істотне значення для економіки або забезпечення обороноздатності країни, а також розробок у області медицини, військової справи, держави і має рацію і в інших наочних областях.
Можливо, слідувало б по аналогії з підходом, прийнятим у винахідництві, дати чітку класифікацію специфічних ознак кожного конкретного об'єкту кваліфікаційної наукової творчості, проте доцільність цього не будемо вважати безперечною.
12.3.4. Виклад внеску
Регламентовані вимоги до форми компактного викладу суті творчого внеску і об'єму домагань автора (авторів) у винахідництві полягають в обов'язковості складання повної формули творчого внеску, у вигляді однієї оповідної пропозиції, в якій указуються: найменування прототипу - відомого рішення, найбільш близького по сукупності ознак до нового (пропонованого) рішення, з переліком істотних ознак, загальних для прототипу і для нового вирішення, і далі після слів що "відрізняється (ються|) тим, що" - відмітних ознак нового рішення (що приводять до позитивного ефекту).
Регламентувати таку саму формулу для дисертації навряд чи виправдано. У кваліфікаційній науковій роботі аналогічну роль можуть виконати компактні формулювання постановки загального наукового завдання (проблеми), рішення якого міститься в дисертації, і основних нових наукових результатів, які висуваються до захисту. У зв'язку з цим рекомендують:
- у вступі (передмові) до дисертації приводити короткі формулювання загального наукового завдання або наукової проблеми дисертаційного дослідження, а також основних наукових положень і інших нових наукових результатів, що висуваються до захисту;
- постановка загального наукового завдання (проблеми) повинна бути конкретною, витікати з сучасного стану питання і обгрунтовуватися в дисертації аналізом відповідних наукових робіт.
Цілком логічним подальшим кроком було б додання юридичного змісту коротким формулюванням постановки загального наукового завдання (проблеми) дисертаційного дослідження і основних нових наукових результатів, що висуваються до захисту.