- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Харків 2011
- •Передмова
- •1. Наука і рівні освіти
- •2. Архітектоніка і основні поняття науки
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Прикладне предметне пізнання
- •2.3. Прикладне методологічне пізнання
- •2.4. Філософське предметне пізнання
- •2.5. Філософське методологічне пізнання
- •2.6. Модельний опис окремої науки
- •2.6.1 Емпіричні основи
- •2.6.2. Теоретичні основи
- •3. Науковий результат
- •3.1. Про поняття "Науковий результат"
- •3.2. Новий науковий результат
- •3.3. Внесок в науку
- •4. Наукова задача і наукова проблема
- •5. Публікація наукових результатів
- •5.1. Види і форми публікацій
- •5.1.1. Навчальні публікації
- •5.1.2. Науково-популярні публікації
- •5.1.3. Професійні публікації
- •5.1.4. Кваліфікаційні публікації
- •5.2. Про авторське право
- •6. Методика проведення наукового дослідження
- •7. Ширина, глибина і науковий рівень дослідження
- •8. Планування і оцінка наукової роботи
- •8.1 Загальні положення
- •8.2. Планування
- •8.3.1. Загальні положення
- •8.3.2. Методика рейтингового оцінювання наукових робіт, що висуваються на конкурс
- •9. Реалізація наукових результатів
- •9.1. Форми реалізації
- •9.2. Оформлення актів про реалізацію
- •10. Виклад наукових результатів в публікації
- •10.1. Про стиль викладу матеріалів наукової публікації
- •10.2. Назва наукової публікації
- •10.3. Вступ
- •10.4. Структура і зміст основної частини
- •10.5. Висновки по розділах
- •11. Від науки до практики
- •12. Дисертаційне дослідження
- •12.1. Кваліфікаційна складова дисертації
- •12.2. Про співвідношення науки і мистецтва
- •12.3. Дисертація як об'єкт експертизи
- •12.3.1. Об'єкт оцінювання
- •12.3.2. Опорні визначення
- •12.3.3. Об'єкти творчості
- •12.3.4. Виклад внеску
- •12.3.5. Резюме
- •13. Зміст дисертації і автореферату
- •13.1. Формулювання теми
- •13.2. Дисертація у вигляді спеціально підготовленого рукопису
- •13.2.1. План дисертації
- •1. Предмет і наукове завдання (проблема) дослідження
- •2. Обгрунтування і оцінка методики дослідження
- •3. Обгрунтування і оцінка практичних висновків і рекомендацій, відповідних меті дослідження
- •13.2.2. Оформлення дисертації
- •13.3. Автореферат
- •14. Порядок роботи над кандидатською дисертацією
- •15. Відгуки і висновки по дисертації
- •15.1. Структура і зміст відгуків і висновків
- •15.2. Оцінка кваліфікаційних ознак дисертації
- •15.2.1. Актуальність
- •15.2.2. Новизна, обгрунтованість, достовірність, значущість, особиста участь автора
- •15.2.3. Відповідність дисертації вимогам
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Основи наукових досліджень
- •Кафедра систем управління технологічними процесами і об’єктами
- •Для студентів денної і заочної форм навчання
- •6 1003, М. Харків, вул. Університетська, 16
12.3.1. Об'єкт оцінювання
Тут все просто. Як відомо, в практиці винахідницької і раціоналізаторської діяльності узагальненим об'єктом оцінювання творчого внеску виступає промислово застосовне (технічне або інше) рішення. Його аналогом в науковій творчості не можна не визнати більш загальний об'єкт оцінювання - наукове (науково обгрунтоване) рішення.
12.3.2. Опорні визначення
По наявному досвіду, гранично короткі опорні визначення основним об'єктам різного творчого рівня виходять з конкретизації генеральних (найбільш важливих) ознак узагальненого об'єкту оцінювання:
винахід - технічне рішення в будь-якій області, яке є новим, таким, що має винахідницький рівень і промислово застосовним;
раціоналізаторська пропозиція - технічне рішення, яке є новим і корисним для підприємства (організації, установи), де воно подане.
Іншими словами, новизна винаходу світова, а рацпропозиції місцева.
Звідси витікає, що найбільш важливими ознаками технічного рішення є новизна і значущість, а відмінність винаходу і рацпропозиції убачається в ступені новизни узагальненого об'єкту оцінювання - промислово застосовного рішення.
Тим часом, необхідно відзначити, що розрізнення за цією ж ознакою об'єктів різного творчого рівня в науці, таких як докторська дисертація і кандидатська дисертація, є неприйнятним, оскільки вимога світової новизни отриманих в них наукових результатів є загальною і обов'язковою. Чи не правомірно в цих умовах, враховуючи кваліфікаційний характер робіт, розрізняти докторську і кандидатську дисертації не по ступеню новизни, а по ступеню складності узагальненого об'єкту оцінювання - наукового (науково обгрунтованого) рішення.
З урахуванням сказаного, Порядок [14] підказує наступні гранично короткі опорні визначення:
докторська дисертація - вирішення крупної наукової або науково-прикладної проблеми у певній галузі науки. („Докторська дисертація повинна містити раніше не захищені наукові положення та отримані автором нові науково обгрунтовані результати у певній галузі науки, які у сукупності розв'язують важливу наукову або науково-прикладну проблему.” п.12 [14].)
кандидатська дисертація - розв’язання актуального наукового завдання, яке має істотне значення для певної галузі знань. („Кандидатська дисертація повинна містити результати проведених автором досліджень та отримані автором нові науково обгрунтовані результати, які у сукупності розв'язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для певної галузі науки. п.13 [14].)
Наявність (або відсутність) важливого або істотного (менш важливого) значення вирішення наукової проблеми або задачі, що міститься в дисертації, визначається компетентними фахівцями, яких привертають до експертизи дисертації з урахуванням актуальності, новизни, об'єму (зокрема, ширина і глибини), наукового рівня дисертаційного дослідження, теоретичної і практичної значущості отриманих нових наукових результатів.
На підтримку двох останніх визначень можна додати, що будь-яка дисертація, будучи науково-кваліфікаційною роботою не тільки завжди має мету дослідження і (або) розробки, але і містить те або інше рішення відповідної їй (загальної) наукової проблеми або актуального наукового завдання, причому згідно енциклопедичній літературі проблема і завдання є близькими поняттями, але розрізняються складністю.