10.2. Назва наукової публікації

Обмежимося лише одним зауваженням: назва повинна відображати наукову задачу або проблему, рішення якої міститься в публікації, а не просто указувати предмет наукового дослідження.

Так наприклад, в назві “Енергозбережний пристрій металообробки” вказаний лише предмет дослідження. Така назва цілком годиться для науково-популярної публікації. А ось для наукової публікації більш відповідною є назва – “Метод побудови енергозбережного пристрою металообробки”. Така назва виражає наукове завдання розробки або вдосконалення методу побудови енергозбережного пристрою металообробки.

Незалежно від назви, наукова публікація зазвичай включає наступні елементи: вступ, основну частину, висновок, перелік посилань, зміст (рубрикація), а іноді і додатки.

10.3. Вступ

Вступ є вступною частиною публікації. У вступі зазвичай в гранично короткому вигляді характеризуються актуальність, загальна наукова задача або проблема і коротка характеристика найбільш істотних результатів дослідження, а іноді мета, об'єкт і предмет дослідження. Чим менше об'єм наукової публікації, тим коротше вступ і тим менше перерахованих елементів в нього включають, вибираючи найбільш важливі. Розглянемо елементи вступу.

Актуальність. При обгрунтуванні актуальності наукового дослідження часто говорять тільки про недоліки практики (наприклад, існуючі вітчизняні пристрої металообробки не забезпечують енергозбереження), тоді як науковій публікації слідує зосереджувати | увагу на недоліках зробленого в науці (наприклад, вживані у вітчизняних організаціях методи побудови пристроїв металообробки не передбачають оптимізацію режимів функціонування за показниками енергозбереження)

Об'єкт і предмет дослідження. Пригадаємо визначення:

Об'єкт дослідження - це цілком певна частина досліджуваної наочної області (процес, явище і т.п.), на пізнання і перетворення якої направлене дослідження, яке проводиться. У прикладі, що розглядається об'єктом дослідження є пристрій металообробки.

Предмет дослідження - та сторона об'єкту, яка є ключовою з погляду пізнання і перетворення об'єкту дослідження. У даному прикладі предметом дослідження є енерговитрати при функціонуванні пристрою металообробки.

Мета дослідження, тобто результат, якого прагнуть досягти, доцільно формулювати щодо об'єкту дослідження на чисто прагматичному або на науково-прагматичному рівні, залишивши наукову мету для формулювання загальної наукової задачі. Мета дослідження повинна бути досяжною і це повинно підтверджуватися оцінками (що зазвичай поміщуються в останньому розділі наукової публікації). У нашому прикладі мета може бути сформульована так: “Забезпечення енергозбереження при функціонуванні пристрою металообробки”.

Коротке формулювання загальної наукової задачі (проблеми). У загальному випадку при виконанні досліджень мають справу з проблемами і завданнями різного рівня:

- загальна наукова задача (проблема) дослідження в цілому;

- окремі наукові задачі (окремі проблеми або, простіше кажучи, проблемні питання), що одержують в результаті декомпозиції загальної наукової задачі або проблеми дослідження, рішення яких ведуть до вирішення загальної наукової проблеми в цілому.

Формулювання і рішення окремих наукових задач і проблем висловлюють в основній частині наукової публікації, а у вступі формулюють загальну наукову задачу (проблему).

Загальна наукова задача (проблема) дослідження у вступі зазвичай висловлюється щодо предмету дослідження на рівні короткого змістовного формулювання, а не у вигляді конкретної постановки.

Найбільш виразним є коротке змістовне формулювання загальної наукової задачі (проблеми), яка не обмежується лише назвою задачі, а відображає (на чисто описовому рівні) основні елементи постановки задачі - що дане і що вимагається.

Приклад короткого змістовного формулювання загальної наукової задачі з кандидатської дисертації: „При заданих початкових даних про вартість комплектуючих вузлів інформаційно-обчислювальної системи і про інтенсивності надходження завдань зовнішнього потоку на обслуговування, а також відомому для кожного з вузлів статистичному розподілі інтервалів надходження завдань і тривалості їх обслуговування, вибрати комплектуючі, які мінімізують вартість обслуговування зовнішнього потоку завдань.”

Коротка характеристика найбільш істотних результатів дослідження. У науково-кваліфікаційних роботах прийнято найбільш істотні наукові результати досліджень, висувати до захисту.

Найбільш стисло і переконливо результати дослідження можуть бути охарактеризовані компактними формулюваннями найбільш істотних наукових положень і інших отриманих наукових результатів дослідження.

У загальному випадку наукові положення - це виражені у вигляді чітких формулювань теоретичні результати-ідеї, які мають наукове пояснення (обгрунтування) і констатують властивості предмету дослідження і (або) вказують можливості (шляхи, способи) їх застосування (реалізації).

До найбільш важливих видів наукових положень відносяться висновки, пропозиції, рекомендації.

Наукові положення не виключають інших наукових результатів.Інші наукові результати, які не є науковими положеннями, зазвичай носять практичну спрямованість і є науковими результатами-об'єктами наукової творчості, що є втіленнями результатів-ідей. Такі результати лежать в широкому спектрі від “чисто теоретичних” до “чисто прагматичних” і виражаються у вигляді результатів методичного (методологічного) і наочного рівня - наукового інструментарію (конкретних постановок завдань, методів, моделей, методик, експериментальних установок), наукових ефектів, результатів експериментів, пристроїв, технічних і організаційних систем і ін.

Наукові положення, які поміщають у вступі до наукової публікації, доцільно формулювати як нові наукові результати-ідеї концептуального рівня в гранично коротких змістовних формулюваннях подібних до теорем, доказ яких міститься в основній частині наукової публікації.

Формулювання наукових положень і інших нових наукових результатів, які поміщаються у вступі, рекомендується одержати (а при їх попередньому формулюванні - відкорегувати) після завершення роботи над висновками по всіх розділах публікації. У їх основу повинні бути покладені наукові результати, які, по-перше, є ключовими з погляду досягнення загальної мети дослідження, по-друге, зажадали найбільшої наукової творчості і найбільш складного наукового обгрунтування і доказу, а по-третє, мають найбільшу наукову актуальність, новизну і значущість.

Найчастіше наукові положення, що поміщаються у вступі, формулюються у вигляді, відповідному трьом основним варіантам викладу (тут і далі в лапках наводяться приклади):

1) твердження відносно досліджуваного об'єкту про наявність (відсутність або ступені прояву) тих або інших властивостей (“Існує можливість виявлення радіолокації об'єктів за горизонтом за рахунок сигналів, багато разів відбитих від іоносфери і земної поверхні”);

2) твердження про досяжність тих або інших властивостей (наукового ефекту) тим або іншим чином, що допускає різні реалізації (“Істотне зниження енерговитрат (приблизно на порядок) досяжне на основі керованого аномального НВЧ - нагріву пристінкової| плазми літального апарату”);

3) твердження про можливість реалізації тих або інших властивостей (ефекту) на основі указаних конкретних базових, а за наявності аналога ² і відмітних ознак новизни (“Керований аномальний нагрів пристінкової| плазми ЛА| можна здійснювати впливом НВЧ - випромінювання ... діапазону із змінною амплітудою, яка пропорційна зростанню електронної температури плазми, в режимі модуляції послідовності імпульсів з урахуванням часу процесів релаксації”).

Недостатня конкретність того або іншого наукового положення (неясність того, як використовувати або реалізувати ідею) може бути заповнена науковим положенням, яке конкретизує і доповнює (в ролі такого для прикладу, що пояснює другий варіант викладу наукових положень, може служити приклад, що пояснює третій варіант викладу).

Крім того, наукове положення може бути конкретизоване окремим формулюванням наукового результату, який відноситься до інших найбільш істотних нових наукових результатів, що висловлюються у вступі.

Рекомендується у вступі при викладенні короткої характеристики найбільш істотних результатів дослідження спочатку викласти пункти найбільш істотних наукових положень, а потім пункти інших найбільш істотних нових наукових результатів (по 2 – 6 пунктів).

Перше наукове положення часто присвячується (це, зрозуміло, буває важливим, але не завжди обов'язковим) актуальності загального наукової задачі або проблеми дослідження. Ознаками доцільності формулювання положення про актуальність є виникнення при апробації результатів дослідження боротьби думок з даного питання і викликана цим необхідність проведення спеціального дослідження для представлення переконливих доказів.

Наукові положення, виглядають переконливішими, якщо серед них присутнє положення, в якому властивість (ефект), що досягається (досяжне), характеризується кількісним показником. Наприклад, в науковому положенні, що приводиться останнім, може бути вказаним значення кількісного показника, підтверджуючого ступінь досягнення мети дослідження.

Відносно формулювання у вступі нового наукового результату, яке не є науковим положенням, можна дати наступні рекомендації.

Формулювання кожного такого наукового результату повинно бути назвою результату-об'єкту наукової творчості (метод, методика, модель, формульне| співвідношення і інші результати науково-методичного характеру) з належними поясненнями.

У порядку пояснення указуються ключові ознаки наукової новизни (на чому вона заснована або базується), а для результату, що має аналог, - основні відмітні ознаки наукової новизни, навмисно виділені словами типу що “відрізняється (від відомого)”. При необхідності і (або) доцільності, результат повинен бути охарактеризованим поняттям, яке конкретизує окремий випадок повної наукової новизни, який заслуговує уваги (у термінах “вперше пропонований (розглянутий, обгрунтований і т.п.)”, що “не має аналогів”, “раніше не застосовувався”, “оригінальний” і т.п.), або окремий випадок явно підкреслюваної часткової наукової новизни (у поняттях “вдосконалений”, “модифікований” і ін.).

Приклад короткої характеристики найбільш істотних наукових результатів, що висуваються на захист, узятий з кандидатської дисертації:

"На захист висуваються наступні найбільш істотні наукові положення:

1) Існуючі методи не дають задовільного формального опису функціонування такого складного інформаційного об'єкту, як інформаційно-обчислювальна система (ІОС|), у зв'язку з чим подальший їх розвиток на користь адекватного моделювання інформаційних потоків в ІОС | є актуальним науковим завданням, що має істотне значення для підвищення ефективності обслуговування користувачів ІОС |.

2) Формальний опис функціонування ІОС |, який відповідає реальним фізичним процесам, є досяжним на основі обліку асинхронності| виникнення інформаційних запитів, паралельності обробки інформації, розпаралелювання і злиття інформаційних потоків і здійснення з використанням пропонованої проблемної модифікації мереж Петрі (МП) - розфарбованих стохастичний-часових МП з навантаженими переходами (РСЧНП - мереж).

3) Добитися істотного зниження складності і розмірності завдання вибору оптимально необхідної інтенсивності обслуговування для кожного з вузлів ІОС|, а також уникнути рішень задач нелінійного програмування по знаходженню екстремуму необхідного функціонала, можна на основі представлення навантаження переходів РСЧНП - мережі |, яка описує ІОС, моделлю колективної поведінки вузлів системи.

4) Значне підвищення продуктивності ІОС| (для розглянутого прикладу спеціалізованої системи - в 1,5 разу) здійснено доцільним вибором технології доступу до даних: при об'ємах бази даних в 10-12 Мбайт економічно виправдано використання системи файлового сервера, тоді як при об'ємах бази даних більше 20 Мбайт слід вдаватися до використання технології клієнт-сервер.

До найбільш істотних нових наукових результатів, що висуваються на захист також відносяться:

1) модель ІОС| в термінах РСЧНП - мереж, яка відрізняється від відомих використанням часових і імовірнісних вирішень конфліктів і керуючого розфарбовування, а також врахуванням порядку розміщення міток в позиції і динамічної зміни параметрів мережі;

2) метод аналізу часових затримок, що виникають при обробці інформаційних потоків, заснований на використанні моделі ІОС| в термінах РСЧНП - мереж і результати аналізу часових затримок в ІОС| при централізованому зберіганні даних з використанням технологій типу "файлового сервера" і "клієнт-сервер";

3) вперше пропонована методика рішення задачі вибору складу комплектуючих компонентів ІОС|, яка розроблена на основі моделі колективної поведінки, побудованої в термінах РСЧНП - мереж, і результати рішення задачі вибору для випадку централізованого зберігання даних з використанням технології "файлового сервера".

Мистецтво формулювання положень і інших найбільш істотних нових наукових результатів грунтується на умінні розпізнавати і усувати недоліки.

Найбільший недолік, що часто зустрічається, - формулювання положень (а також висновків по розділах основної частини публікації) у вигляді затвердження типу "А дозволяє (або забезпечує, і т.д.) B" без вказівки власне наукового рішення - за рахунок чого саме дозволяється і забезпечується те, про що йде мова. Приклад:

“Система ранжируваних видових і параметричних критеріїв забезпечує для техногенної системи розрізнення ступеня, глибини і близькості безпеки, а для техногенного об'єкту - власної безпеки, а також оптимізує за часом процес знаходження показників небезпеки системи (об'єкту)”.

Аналогічним недоліком формулювання наукових результатів, що не відносяться до наукових положень, є їх виклад у вигляді “А (метод, модель і т.п.), який дозволяє (що забезпечує і т.п.) B (ефект)”.

Невдала подібного формулювання починає усвідомлюватися автором, як тільки йому сказано: “A забезпечує В, а при чому тут Ви?”. Після цього автор зазвичай легко погоджується з тим, що використане формулювання невдале тим, що ставить його в пасивне положення - як би все визначається предметом розгляду, і нічого не залежить від самого дослідника. Тепер автора неважко підвести до думки про те, що в такому формулюванні його особиста наукова позиція виявляється не вираженою, і що в наукових положеннях, що поміщаються у вступі, найбільш переконливими, такими, що дійсно виражають позицію автора наукової публікації, а тому переважними, виявляються констатації, що підкреслюють активну роль дослідника, наприклад, у виборі або оцінці методу як засоби досягнення очікуваного ефекту, типу "B може (або не може) бути забезпечено (здійснено, досягнуто) методом A" або “B забезпечується (здійснюється, досягається, допустимо, не забезпечується, не здійснюється, не досягається, не допустимо) методом A”.

Щоб виключити недоліки, про які йде мова, рекомендується твердження про ефекти (які висловлюються словами: “забезпечує”, “дозволяє” і т.п.) вилучити з формулювань наукових результатів, що є елементами науково-методичного апарату, і спробувати перенести їх сенс у формульовані наукові положення, а відповідні відкоректовані формулювання наукових результатів украй доцільно доповнити (у разі відсутності) конкретними ознаками новизни результатів, що характеризуються (зазвичай вказаних після слова “відрізняється”). З урахуванням сказаного спочатку сформульований науковий результат як

“Метод побудови навантаженої сингулярної Е-мережі, що дозволяє формально описувати елементи протокольних даних каналів зв'язку радіомережі спеціального призначення і їх перетворення в процесі взаємодії протокольних об'єктів”

був переформульований| в одне з наукових положень 

“Формальний опис елементів протокольних даних каналів зв'язку радіомережі спеціального призначення і їх перетворення в процесі взаємодії протокольних об'єктів здійснено на основі побудови навантаженої сингулярної Е-мережі”

і в додатково вказаний конкретніший результат науково-методичного характеру  “Вдосконалений метод побудови навантаженої сингулярної Е-мережі, що відрізняється від відомих введенням опису операцій над атрибутами і відміткою над загальним станом пам'яті мережі у вигляді інформаційного графа”.

Слід прагнути до того, щоб найбільш істотні наукові положення і інші нові наукові результати, які характеризуються у вступі до наукової публікації, взаємно доповнювали один одного, пояснюючи суть і результати конкретного дослідження.

Доцільно уникати досить широко використовуваних виразів типу “запропонований (або розроблений) метод”, якщо при цьому не указується конкретна ознака, запропонованого метода, що має новизну.