Навчальні цілі:

Уміти аналізувати механізми, прояви та наслідки ушкодження клітин при дії патогенних факторів, оцінити механізми пристосу­вання клітин до змінених умов функціонування тканин.

Знати:

- основні структурні елементи клітини;

- будову клітинних мембран;

- калій-натрієвий та кальцієвий насоси і біомеханіку скорочення клітини;

- основні механізми ушкодження клітини.

Вміти:

- диференціювати специфічні і неспецифічні прояви ушкод­ження клітини;

- диференціювати власне патологічні і захисно-компенсаторні реакції при ушкодженні клітини;

- на прикладі ушкодження клітини вміти показати дію зако­нів єдності і боротьби протилежностей, переходу кількісних змін у якісні, причинно-наслідкові зв’язки у патогенезі.

Завдання до самостійної позааудиторної роботи:

1. Будова клітини і функції окремих її органел.

2. Структура клітинних мембран.

3. Основні механізми трансмембранного транспорту.

4. Вільні радикали і вільнорадикальне окислення.

5. Фізіологічна регенерація клітин.

6. Екзогенні і ендогенні етіологічні фактори ушкодження клітин.

Контрольні питання теми:

1. Ушкодження клітини: визначення поняття, класифікація.

2. Причини та молекулярні механізми ушкодження клітин.

3. Ліпідні механізми ушкодження клітинних мембран.

4. Кальцієві механізми ушкодження клітини.

5. Роль електролітно-осмотичних механізмів у пошкодженні клітини.

6. Причини та механізм розвитку внутрішньоклітинного аци­дозу.

7. Механізми ушкодження білкових молекул та нуклеїнових кислот у клітині.

8. Наслідки ушкодження клітини.

9. Види загибелі клітини та її механізми.

10. Захисно-компенсаторні реакції клітини у відповідь на ушкодження.

Самостійна аудиторна робота студента.

Дослід 1. Вивчити ушкодження тканинних базофілів щура під впливом адреналіну та тромбоцитів.

На занятті у черевну порожнину щура вводять 5 мл гемоцелу. Тварину умертвляють ефіром, добре масують живіт, розтинають че­ревну порожнину і збирають рідину у мірну пробірку. До одержаної рідини додають 0,1% спиртовий розчин нейтрального червоного (з розрахунку 0,2 мл фарби на І мл рідини). Обережно змішують і ви­готовляють мазки, у яких вивчають вихідний стан тканинних базо­філів (об’єктив х90, окуляр х10). Рідину, що залишилася, розлива­ють по 1 мл у 3 пробірки: у першу (контрольну) додають 0,2 мл фі­зіологічного розчину, у другу - 0,2 мл (20 мкг) адреналіну, у третю - 0,2 мл плазми, багатої на тромбоцити.

Методика одержання плазми:

У щура беруть кров, проколюючи голкою грудний м’яз і яремну вену. Щоб кров не згорнулася, змішують її у шприці з 3,8% роз­чином цитрату натрію в співвідношенні 1:9. Центрифугують при 1000 об/хв протягом 5 хв. Плазму, що містить тромбоцити, обережно відсмоктують. Для інкубації пробірки поміщають у термостат на 30 хвилин при 37°С. Після цього також виготовляють маз­ки і вивчають їх під мікроскопом. Тканинні базофіли замальовують та роблять вис­новок щодо механізмів ушкодження клітин.

Питання для самоконтролю знань:

Задача 1. Біологічні мембрани за своєю структурою являють собою:

А. Бімолекулярний ліпідний шар.

В. Мономолекулярний ліпідний шар.

С. Біомолекулярний білковий шар.

Д. Бімолекулярний ліпідний шар з білковими компонен­тами.

Задача 2. Які субклітинні структури змінюються раніше ін­ших при екзогенному ушкодженні клітини:

А. Ядро.

В. Лізосоми.

С. Мітохондрії.

Д. Ендоплазматична сітка.

Е. Цитоплазматична мембрана.

Задача 3. Вкажіть внутрішньоклітинні процеси, які лежать в основі зміни рН у клітині при її ушкодженні:

А. Посилення анаеробного гліколізу.

В. Послаблення тканинного дихання.

С. Посилення тканинного дихання.

Д. Посилення ліпогенезу.

Е. Посилення протеолізу.

Задача 4. У хворої з тиреотоксикозом підвищений основний обмін. Поясніть, з якими змінами у клітині це пов’язано.

Задача 5. Еритроцити помістили у різні рідкі середовища розчину хлориду натрію: 0,2%, 0,9%, 5%. Визначте, у якому середо­вищі клітини зазнають ушкодження. Поясніть механізм.

Література:

Основна:

1. Патологічна фізіологія /За ред. М.Н. Зайка і Ю.В. Биця - К.:Вища шк., 1995. - с. 141-149.

2. Посібник до практичних занять з пататологічної фізіології. /За ред. Ю.В.Биця, Л.Я. Данилової. - К.:Здоров’я, 2001 – с. 30-37.

Додаткова:

1. Патологическая физиология /Под ред. А. Д.Адо, М.А. Адо и соавт. - М.: Триада-Х; 2000. - 574с.

2. Атаман А.В. Патологическая физиология в вопросах и ответах: Учеб. пособие. - К.:Вища шк., 2000. – 608с.

3. Литвицкий П.Ф. Патофизиология: Учебник: В 2т.-М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002.

Методичну вказівку підготувала доцент Дзюбак О.Д.

Методична вказівка розглянута і затверджена на засі­данні кафедри, протокол № 12 від 31.08.01

Завідувач кафедри патологічної фізіології В.А. ЛЕВИЦЬКИЙ