Самостійна аудиторна робота студента.

Вивчається картина периферичної крові при гострій промене­вій хворобі у морської свинки. За три дні до заняття тварину опромінюють дозою 450 бер. В динаміці забирають кров для виготовлення мазків. На занятті сту­денти вивчають кількісні зміни з боку периферичної крові.

Дослід 1. Визначення кількості гемоглобіну.

Вистрига­ють шерсть на вусі морської свинки, шкіру обробляють спиртом, просушують ефіром і роблять надріз вуха. У пробірку від гемометра Салі наливають децинормальний роз­чин соляної кислоти до цифри 2 на шкалі грам-процентів. Капіляром від гемометра Салі набирають 0,02 мл крові і виливають її у пробірку з соляною кислотою. Суміш струшують і дають відстоятися 5 хв. Потім доливають дисти­льовану воду і помішують скляною паличкою доти, поки колір рідини у пробірці зрівняється з кольором стандартного роз­чину солянокислого гематину. Розраховують кількість гемоглобіну в ммоль/л. Формула розрахунку: В • 0,6206, де

В - кількість гемоглобіну в г%;

0,6206 - коефіцієнт перерахунку в одиниці СІ.

Дослід 2. Визначення кількості еритроцитів.

У пробірку наливають 4 мл 3% розчину хлориду натрію. За допомо­гою капілярної піпетки набирають 0,02 мл крові та випускають її на дно пробірки. Вміст обережно перемішують. Потім краплю рідини пастерівською піпеткою поміщають під заздалегідь притерте покрив­не скло лічильної камери. Підраховують еритроцити у 5 великих (тобто у 80 малих) квадратах сітки Горяєва і вираховують їх кількість у 1 л крові за формулою:

, де

А – кількість еритроцитів у 5 великих квадратах;

4000 – об’єм малого квадрата складає 1/4000 мм³;

200 – розведення крові;

80 – кількість порахованих малих квадратів;

10⁸ – множник для перерахунку кількості еритроцитів у одиниці СІ;

Т – тера – 10¹².

Дослід 3. Підрахунок кількості лейкоцитів. У пробірку наливають 0,4 мл 3% розчину оцтової кислоти (підфарбованої метиленовою синькою). За допомогою капілярної пі­петки набирають 0,02 мл крові та виливають її на дно пробірки. Суміш перемішують, а потім заповнюють камеру Горяева. Підрахову­ють кількість лейкоцитів у 100 великих квадратах сітки. Розраховують кількість лейкоцитів у 1 л крові.

, де

А – сума лейкоцитів у 100 великих квадратах;

1600 – кількість підрахованих малих квадратів;

–об’єм малого квадрата в мм³;

20 – ступінь розведення крові;

10⁶ – множник для перерахунку кількості лейкоцитів у одиниці СІ;

Г – гіга - 10⁹

Дослід 4. Вивчити на слайдах і замалювати зміни з боку пе­риферичної крові та кісткового мозку морських свинок з гострою і хронічною променевою хворобою.

Питання для самоконтролю знань:

Задача 1. При огляді у хворого виявлена некротична ангіна, кровоточивість ясен, підвищення температури тіла. Хворий є пра­цівником радіологічної лабораторії. Про що свідчать зміни у ро­товій порожнині? Які захисні механізми організму виявилися при­гніченими і чому?

Задача 2. У хворого після проведення курсу променевої тера­пії загальна кількість лейкоцитів становить 2,8•10⁹ /л. Лейкоци­тарна формула: базофіли - 0%, еозинофіли - 2%, нейтрофіли: мієлоцити - 0%, юні - 0%, паличкоядерні – 3%, сегментоядерні- 75%, лімфоцити - 12%, моноцити – 8%. Зробіть висновок про стан гемопоезу. Які зміни у лейкоцитарній формулі ви виявили? Обгрунтуйте їх.

Задача 3. Внаслідок пошкодження одного з реакторів АЕС стався викид в атмосферу радіоактивних продуктів. У зоні підви­щеної радіації опинилося троє людей. Орієнтовно вони одержали по 250-500 Р. Їх негайно доставили у клініку. Яких наслідків слід чекати у потерпілих? Коротко охарактеризуйте послідов­­ність патологічних змін після опромінення по періодах хвороби. Які дослід­ження слід провести для вияснення важкості ураження?

Задача 4. Яка тканина має найбільшу радіочутливість?

А. Кровотворна.

В. М’язова.

С. Нервова.

Д. Епітелій шкіри.

Е. Епітелій статевих залоз.

Задача 5. Від чого залежить висока радіочутливість клітин; тканин?

А. Ослаблення синтезу ДНК.

В. Активації гліколізу.

С. Високої мітотичної актовності клітин.

Д. Ступеня диференціації.Кількості.

Е. Кількості мітохондрій.

Література:

Основна:

1. Патологічна фізіологія /За ред. М.Н. Зайка і Ю.В. Биця, -К.:Вища шк., 1995. - с. 37-45, 51-60.

2. Посібник до практичних занять з пататологічної фізіології. /За ред. Ю.В.Биця, Л.Я. Данилової. - К.:Здоров’я, 2001 – с. 14-22.

Додаткова:

1. Патологическая физиология /Под ред. А. Д.Адо, М.А. Адо и соавт. - М.: Триада-Х; 2000. - 574с.

2. Гостра променева хвороба. /За ред. О.М. Коваленко.-Київ, 1998.-244с.

3. Груздев Г.П. Острый радиационный костно-мозговой синдром. - М.: Медицина, 1988.-142с.

Методичну вказівку підготувала доцент Дзюбак О.Д.

Методична вказівка розглянута і затверджена на засі­данні кафедри, протокол № 12 від 31.08.01

Завідувач кафедри патологічної фізіології В.А. ЛЕВИЦЬКИЙ