Самостійна аудиторна робота студента.

Дослід 1. Вивчити судинну реакцію при запаленні брижі жаби (дослід Конгейма).

Знерухомити та зафіксувати жабу. Зондом руйнують спинний мозок жаби, за допомогою шпильок фіксують її спинкою догори на гумовій дощечці. Далі роблять розріз черевця з правого боку. Витягнувши петлю тонкої кишки, розправляють її над круглим отвором дощечки і фіксують шпильками, які вколюють у зовнішній край кишки. Брижу не перекручувати і не натягувати.

Судинну реакцію на брижі вивчають під малим збільшенням мі­кроскопа. Звертають увагу на кількість та ширину капілярів, зміну швидкості кровотоку в артеріях і венах. На стадії венозної гіпе­ремії спостерігають за явищем крайового стояння лейкоцитів та їх еміграцією, накладають на брижу покривне скло і вивчають вище перераховані явища під великим збільшенням.

Замалювати різні стадії судинної реакції (зміни просвіту су­дин, крайове стояння лейкоцитів, утворення тромбів) у протоколі досліду.

Дослід 2. Вивчити процес еміграції лейкоцитів у ротову порожнину людини в нормі та при запальному процесі.

У 8 хімічних стаканів наливають по 10 мл фізіологічного розчину, що використо­вується для полоскання рота. Роблять 4 послідовних полоскання, кожне по 50 полоскальних рухів, тривалістю 30 с. Промивні води перших чотирьох полоскання виливають геть. Після четвертого полоскання роб­лять перерву 5 хв. Після п’ятого полоскання (протягом 30 сек.) промивні води збирають у мірну пробірку (1). Далі без перерви за п’ятим проводять шосте, сьоме, восьме полоскання по 30 с кожне. Промивні води восьмого полоскання збирають у другу мір­ну пробірку (2). Краплю промивних вод п’ятого і восьмого полоскань поміщають у лічильні ка­мери із притертим склом і підраховують кількість лейкоцитів під малим збільшенням. Кількість лейкоцитів, що емігрують за 5,5 хв (у п’ятому змиві), визначають за формулою:

, де:

X – число лейкоцитів у всій сітці;

10000 – об’єм фізіологічного розчину, яким проводили полоскання (в мм³);

3,2 – об’єм камери.

Потім визначають кількість лейкоцитів, що емігрують за 30 сек. (у восьмому змиві):

;

Розраховують диференціальні показники еміграції лейкоцитів:

еміграція інтегральна лейкоцитів за 1 хв;

еміграція подразнення = лейкоцитів за 1 хв;

еміграція спокою лейкоцитів за 1 хв.

Питання для самоконтролю:

Задача 1. Під мікроскопом вивчається розтягнута брижа жаби. Видно: сповільнення кровотоку, втрачений поділ крові на осьовий та плазматичний шари. Судини розширені, місцями пристінкові тром­би. Біля стінки судини затримуються елементи крові округлої форми.

А. Чим викликане запалення брижі жаби?

В. Яка стадія судинної реакції спостерігається?

С. Які формені елементи крові затримуються біля стінки судини?

Задача 2. У дослідної собаки в результаті розвитку гнійного абсцесу на задній кінцівці утворилася виразка. На пошкоджену кін­цівку була накладена ман­жетка, що затримувала відтік венозної крові Як відобразилось це на термінах заживлення виразки?

Задача 3. Ушкодження яких субклітинних структур у запаленій тканині приводить до вивільнення великої кількості гідролітичних ферментів, ферментів гліколізу і ліполізу. Перерахуйте ці фермен­ти.

Задача 4. У запаленій тканині різко збільшилося утворення вуглекислого газу, а використання кисню незначно зменшилося. Як при цьому зміниться дихальний коефіцієнт?

Задача 5. Хто вперше описав послідовність і характер змін місцевого кровообігу у вогнищі запалення?

А. Ю. Конгейм.

В. Р. Вірхов.

С. В. Менкін.

Д. Г. Сельє.

Е. І. Мечніков.

Задача 6. Яке явище безпосередньо передує міграції лейкоцитів у вогнище запалення?

А. Крайове стояння лейкоцитів.

В. Агрегація еритроцитів.

С. Адгезія тромбоцитів.

Д. Агрегація тромбоцитів.

Е. Прехід лейкоцитів із пристінкового в осьовий шар.

Література:

Основна:

1. Патологічна фізіологія /За ред. М.Н. Зайка і Ю.В. Биця. -К.:Вища шк, 1995. - С.211-256.

2. Посібник до практичних занять з пататологічної фізіології. /За ред. Ю.В.Биця, Л.Я. Данилової. - К.:Здоров’я, 2001 – с. 91-96.

Додаткова:

1. Патологическая физиология /Под ред. А.Д. Адо, М.А. Адо и соавт. - М.: Триада-Х; 2000. - 574с.

2. Микроциркуляция /Под ред. А.М.Чернуха. - 2-е изд. - М.:Медицина, 1984. - 429с.

3. Ерюхин Н.А., Белый В.Я., Вагнер В.К. Воспаление как общебиологическая реакция: на модели острого перитонита, - Л.:Наука, 1989. – 269с.

4. Атаман А.В. Патологическая физиология в вопросах и ответах: Учеб. пособие. - К.:Вища шк., 2000. – 608с.

5. Литвицкий П.Ф. Патофизиология: Учебник: В 2т.-М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002.

Методичну вказівку підготувала доцент Дзюбак О.Д.

Методична вказівка розглянута і затверджена на засі­данні кафедри, протокол № 12 від 31.08.01

Завідувач кафедри патологічної фізіології В.А. ЛЕВИЦЬКИЙ