Заняття 23

Тема: Патологія зовнішнього дихання.

Актуальність теми:

Ефективність зовнішнього дихання визначається взаємозв’язком трьох процесів, які відбуваються в легенях, - альвеолярної вентиляції, дифузії газів через альвеолокапілярну мембрану і кровопостачання (перфузії). Нормальний перебіг цих процесів забезпечується чітко координованою роботою всіх частин складного апарату зовнішнього дихання, який включає дихальні шляхи, грудну клітку і нервові цент­ри. Будь-який патологічний процес, що виникає в органах дихання, може привести до порушення альвеолярної вентиляції, дифузії або перфузії і розвитку недостатності дихання - стану, при якому не забезпечується нормальний газовий склад крові.

Значна поширенність хвороб дихальної системи та їхні важкі наслідки зумовлюють необхідність вивчення закономіроностей розвитку недостатності дихання.

Навчальні цілі:

Сформувати у студентів розуміння механізмів порушення регуля­ції зовнішнього дихання, суть патологічних та компенсаторно-пристосувальних змін в організмі, які виникають за умов дихальної недо­статності.

Знати:

- причини та види дихальної недостатності;

- патофізіологічні варіанти задишки, механізми їх розвитку;

- типи періодичного та термінального дихання.

Вміти:

- пояснити механізми розвитку різних форм дихальної недостат­ності;

- охарактеризувати наслідки гіпоксемії та гіперкапнії;

- відтворити в експерименті на тваринах розлади зовнішнього дихання та пояснити механізм їх розвитку.

Завдання до самостійної позааудиторної роботи:

1. Основні процеси, які забезпечують ефективність зовнішнього дихання.

2. Пояснити роль рефлексу Герінга-Брейєра у регуляції зовніш­нього дихання.

3. Інтерпретувати хеморецепторну регуляцію зовнішнього дихання.

4. Пояснити вплив зміни частоти і глибини зовнішнього дихання на його ефективність.

Контрольні питання теми:

1. Дихальна недостатність: визначення, основні види.

2. Обструктивна та рестриктивна форми дихальної недостатності.

3. Роль порушень альвеолярно-капілярної дифузії в патогенезі дихальної недостатності.

4. Роль порушення перфузії легень і вентиляційно-перфузійних відношень у виникненні змішаного типу недостатності дихання.

5. Задишка: визначення, види.

6. Брадипное, гіперпное, тахіпное: назвати причини і патогенез.

7. Механізми задишки при пошкодженні паренхіми легень (запа­лення, набряк).

8. Апное: визначення, механізми виникнення.

9. Інспіраторна та експіраторна задишки.

10. Періодичне та термінальне дихання: види, патогенез.

Самостійна аудиторна робота студента:

Дослід 1. Рефлекторне апное при подразненні рецепторів слизо­вої оболонки верхніх дихальних шляхів.

Кролика фіксують до препарувального столика. Дихальні рухи реєструють за допомогою кімографа. Одночасно за допомогою електрокардіографа записують серцеву діяльність.

В ролі подразника рецепторів слизової оболонки верхніх дихаль­них шляхів використовують аміак. Після нормалізації дихання у но­сові ходи закапують по 3-4 краплі 0,5% розчину дикаїну (по одній краплі через 1 хв). Повторюють дослід з аміаком. Пневмограми зама­льовують у протокол досліду.

Досслід 2. Зміна ритму дихання при набряку легень. Дослід проводять на двох мишах, бажано однієї ваги. У них під­раховують кількість дихань, а потім одній мишці вводять підшкірно 0,1% розчин адреналіну з розрахунку 0,2-0,3 мл на 100 г маси. Спо­стерігають за загальним станом тварини і через кожні 5 хв. підрахо­вують кількість дихань. Через 40-50 хв. обох мишей декапітують, розтинають грудну клітку, екстирпують легені, зважують їх на торсійній вазі та визначають легеневий коефіцієнт - відношення маси легень в мг до маси тіла в грамах.