Заняття 44

Тема: Порушення сенсорної і рухової функції нервової системи.

Біль. Нейродистрофічний процес.

Актуальність теми:

Нервова система є вищою регулюючою системою організму. Вона управляє функціями всіх його органів і систем, забезпечуючи доско­нале пристосування організму до умов зовнішнього середовища. За участю нервової системи здійснюється багато захисних реакцій, які оберігають організм від пошкодження або ж компенсують ті патологічні зміни, які виникають при різних захворюваннях. При пошкодженні нер­вової системи організм стає більш вразливим до дії патогенних факто­рів, знижується якість життя.

Для лікаря будь-якої спеціальності важливим є вивчення найбільш загальних проявів порушень нервової системи.

Актуальною проблемою сучасної медицини є також вивчення патогенезу нейродистрофічного процесу.

Навчальні цілі:

Розкрити етіологію та патогенез порушень рухової і сенсорної функцій нервової системи, їх основні клінічні прояви. Мати уявлення про механізми больового відчуття, особливості формування болю в різних органах. Показати значення нервової трофіки та її розладів у розвитку патологічних процесів.

Знати:

- види сенсорних розладів при пошкодженні різних ділянок чут­ливих провідних шляхів;

- прояви центральних та периферичних паралічів;

- екстрапірамідні розлади;

- види, патогенез і захисне значення болю;

- патогенез нейродистрофічного процесу.

Вміти:

- розкрити патогенетичні механізми порушень сенсорної та рухо­вої функцій нервової системи, екстрапірамідних розладів;

- пояснити механізми порушення нервової трофіки.

Завдання до самостійної позааудиторної роботи:

Продумати наступні теоретичні питання:

1. Будова різних видділів нервової системи.

2. Провідні шляхи, що забезпечують чутливу та рухову функції.

3. Закономірності виникнення, розповсюдження та передачі збудження у нервово-м’язових структурах.

4. Роль медіаторів та аксоплазматичного транспорту в передачі нервових впливів на тканини.

Контрольні питання теми:

1. Загальна етіологія порушень діяльності нервової системи.

2. Розлади сенсорних функцій при пошкодженні провідних шляхів.

3. Біль: класифікація, причини, теорії виникнення болю.

4. Хронічні болі, їх види, причини виникнення.

5. Локомоторні розлади, їх види, причини винекнення.

6. Центральний та периферичний паралічі, їх відмінності.

7. Екстрапірамідні розлади, їх прояви, механізм розвитку.

8. Нервова трофіка: визначення, механізми, причини розладів.

9. Трофічні розлади при ушкодженні трійчастого і сідничного нервів. Патогенез нейрогенних дистрофій.

Самостійна аудиторна робота студента:

Дослід 1. Вивчити чутливі, рухові та трофічні розлади у щура при перерізці сідничного нерва.

У щура за 10-14 днів до заняття перерізують сідничний нерв. На занятті обстежують тварину, детально знайомляться з руховими і чутливими розладами, проявами порушення нервової трофіки.

Дослід 2. Вивчити в динаміці виникнення трофічних розладів при перерізці трійчастого та сідничного нервів у різних тварин.

Демонстрація кольорових діапозитивів.

Питання для самоконтролю знань:

Задача 1. Після автомобільної аварії у чоловіка рентгенологіч­но встановлено пошкодження хребта на рівні І-ІІ грудних сегментів із зміщенням. Неврологічно визначається порушення рухової функції та випадіння глибокої чутливості з правого боку і випадіння поверхневої чутливості зліва. Який можливий варіант пошкодження спинного мозку знайдено у хворого?

А. Тотальне пошкодження спинного мозку.

В. Пошкодження пірамідного шляху.

С. Синдром Броун-Секара.

Д. Пошкодження передніх рогів спинного мозку.

Е. Центральний параліч.

Задача 2. У кота введенням 6-оксидофаміну викликали стійке виснаження запасів катехоламінів у тканинах з адренергічною інервацією. Порушення яких функцій можна спостерігати при цьому у тварини?

Задача 3. У щура денервували трьохголовий м’яз гомілки, після чого нерв, який інервує камбаловидний м’яз (червоний), підшили до ікроножного (білий), а нерв ікроножного м’яза підшили до камбаловидного. Які зміни в метаболізмі обох м’язів можуть після цього відбутися?

Задача 4. У відомій казці “Принцеса на горошині” принцеса віду­чувала незручності і погано спала навіть у тому випадку, коли лежа­ла на м’якій перині, під якою знаходилася тверда горошина. Який на вашу думку, неврологічний механізм із перерахованих нижче міг би привести до описаного стану.

А. Підвищення чутливості рецепторів.

В. Збільшення швидкості передачі імпульсів.

С. Підвищення активності гальмівних нейронів.

Д. Порушення синаптичної передачі імпульсів.

Е. Підвищення активності антиноцицептивної системи.

Задача 5. У хворого після травматичного ушкодження сідничного нерва зникла тактильна і больова чутливість пошкодженої ноги, ви­никли порушення довільних і рефлекторних рухів, трофічні зміни шкі­ри. Основним механізмом, що призвів до дегенерації нервових волокон, є:

А. Припинення аксоплазматичного току.

В. Втрата нервом збудливості.

С. Фагоцитоз нервових закінчень.

Д. Руйнування мієлінової оболонки.

Е. Пошкодження перехватів Ранв’є.

Література:

Основна:

1. Патологічна фізіологія /За ред. М.Н. Зайка і Ю.В. Биця. - К.:Вища шк., 1995. - с. 555-603.

Додаткова:

1. Патологическая физиология /Под ред. А.Д. Адо, М.А. Адо и соавт. - М.: Триада-Х; 2000. - 574с.

2. Атаман А.В. Патологическая физиология в вопросах и ответах. Учеб. пособие. - К.:Вища шк.., 2000. - 608с.

3. Заболевания вегетативної нервной система: Руководство для врачей /Под ред. А.М.Вейна. - М.:Медицина, 1991. - 624с.

4. Болевой синдром /Под ред. В.А.Михайловича. - Л.:Медицина, 1990. - 336с.

Методичну вказівку підготував асыстент Лучко І.М.

Методична вказівка розглянута і затверджена на засі­данні кафедри, протокол № 12 від 31.08.01

Завідувач кафедри патологічної фізіології В.А. ЛЕВИЦЬКИЙ